До Дня Соборності України. Слово «соборність» включає в себе єдність і
згуртованість. Ми всі різні, ми розмовляємо різними мовами;
спілкуємося, сперечаємося, з'ясовуємо відносини, але ми завжди
упевнені в одному - країна у нас одна - Україна єдина, і ми повинні бути
єдиними! Сьогодні ми говоримо про свято, яке в Україні будуть
святкувати 22 січня – День Соборності України.
Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
Про те, як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!
В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!
В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!
В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.
В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п'є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!
В моїй Україні чемні дівчата!
А хлопці вміють їх щиро кохати!
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки!
В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках,-
Моя Україна! Люблю її! Крапка!
Сьогодні історичний портал проходив з старшокласниками загальноосвітньої школи №12 та викладачем історії Самойленко Людмилою Олексіївною.
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й
славне минуле. Це на її землях з’явилась Запорозька Січ, славетна КиєвоМогилянська академія. Україна народила велетнів сили і духу — таких, як
Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода,
Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся
Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й
іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І
сьогодні ми говоримо про річницю проголошення Соборності нашої
держави.
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження
власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу
за соборність своїх земель.
Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі
України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії,
Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було
об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну
від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно
розвивали культурне та громадсько-політичне життя.
День Собо́рності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в
день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й
Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та
історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і
Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної)
української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День
соборності України» від 21 січня1999 року № 42/99.
У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на
рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким
проголошувалася повна незалежність УНР.
Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель
навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів
Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські
гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип
Орлик.
22 січня 1939-го було вперше за 20 років урочисто відзначено на
офіційному рівні свято Соборності. Відбулось це у Карпатській Україні (м.
Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччині. Це був чудовий
привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних
зборів українців у Хусті 21 січня 1919-го про приєднання Закарпаття до
Української Народної Республіки зі столицею у Києві. Століттями розірваний
український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з
Російської, а Західна Україна — з Австро-Угорської імперій — і возз'єднався
на своїй землі в єдиній Українській державі.
Акція «Живий ланцюг» стала однією з найяскравіших подій під час
руху за відродження незалежної соборної демократичної України та
утвердження національної ідеї. Патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР
згуртувалися й 21 січня1990 р. організували «живий ланцюг» між Києвом,
Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і
західних земель України, як запорука існування єдиної, соборної України.
Від 1 до 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе
безперервний ланцюг від Києва до Львова.
В день соборності та злуки,
З заходу на схід.
Всі візьмемося за руки
Бо один ми рід.
У програмі була вікторина про Соборність України, година історичної правди, живий ланцюг
Література:
Андрієнко, С. В. Соборність України. Естафета поколінь: від діда-прадіда [Текст] : [сценарій виховного західу : 7–9 кл.] / С. В. Андрієнко // Виховна робота в школі. – 2012. – № 12. – С. 26–29.
Костюк С. Злука УНР і ЗУНР: уроки для сучасної України / С. Костюк // Віче. – 2010. – № 2. – С. 12–16.
Кубів С. Українська революція 1917–1921 рр. і відновлення української державності / Степан Кубів // Право України. – 2017. – № 11. – С. 16–17.
Лавренюк С. «Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли...» : [до Дня Соборності України] / Сергій Лавренюк // Голос України. – 2017. – 21 січня (№ 12). – С. 1, 4–5.
«Разом із власної волі з 1919 року» : Акт Злуки // Урядовий кур’єр. – 2019. – 16 січня (№ 9). – С. 2
Немає коментарів:
Дописати коментар