середа, 27 січня 2021 р.

Свіча пам’яті жертвам Голокосту




У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про
Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.
Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті
Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за
різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей. За загальними оцінками, жертвами
масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами
дорослих, стали 1,5 мільйона дітей. Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони
євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території
колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було
вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими
методами, померли від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних
життєвих умов, в яких вони були змушені перебувати. На сьогодні, Голокост - це
уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної
події для всього людства. «Голокост, що призвів до винищення однієї третини євреїв і
незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім
народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і
упередженість», — йдеться у резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Ініціаторами
ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх
співавторами — ще понад 90 держав. Україна приєдналася до цього документу у 2012
році та вперше скромно відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень , жахливу трагедію
людства – Голокост. Але пам’ять залишається в документальному і художньому слові.

понеділок, 25 січня 2021 р.

Світ Куїнджі. Арт-комора



Живо­писець, пейзажист, прославився ефек­тами освітлення, близькими за приро­дою до ілюзорності.

Народився в Маріуполі в сім’ї грека-шевця. Живопису навчався самостійно й під керівництвом І. К. Айвазовского. Двічі тримав іспит до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, але не був прийнятий. 1868-о року отримав звання некласного художника за подану до ради Академії картину “Татарська скеля”. 1872-о року удостоєний звання класного художни­ка 3-го ступеня, а 1878-о – 1-го ступеня.

Картина “Українська ніч” (1876, Державна Третьяковська галерея), показана на Всесвітній виставці у Па­рижі 1878-о року, принесла художникові європейську славу. Від 1892-о до 1897-о – професор пейзажного живопису, з 1893-о – дійсний член Академії мистецтв.

Жив у Петер­бурзі. Член Товариства пересувних художніх виставок (1875 – 1879), ініці­атор створення Товариства художників 1909 (згодом – Товариства художників ім. А І. Куїнджі). 1876-о року відвідав Англію, Францію, Бельгію, Німеччину.

Для композицій Архипа Куїнджі характерні панорамність, декоративна звучність колориту, видовищність та певна театральність. Ство­рив пейзажну школу; був одним з найкра­щих педагогів у російському мистецтві. Ініціатор ряду премій для художньої молоді з власних коштів.

А. Куїнджі. Пейзаж

Куинджи А. И. [Альбом репродукций] / А. И. Куинджи ; сост. и авт. вступ. статьи Н. Н. Новоуспенский. – Ленинград - Москва : Советский художник, 1965. – 83 с. : ил.


Куїнджі Архип Іванович (1841-1910): Російський живописець-пейзажист, педагог / ред. І. Ф. Курас // Провідники духовності в Україні : довідник. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 683-684.






Вікопомний бій під Крутами. Виставка-мікс

Корисні Інтернет-посилання


“Завдяки Крутам УНР визнали державою”: інтерв’ю із професором Володимиром Сергійчуком: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/
Михайло Ковальчук. “Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки”: http://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/
Ярослав Тинченко. “Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою”: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/28/19369/
Андрій Любарець. “Бій під Крутами у історичній пам’яті”: http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/29/70470/
Ісаюк Олеся. “Шість тез про Крути або Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року”: https://lb.ua/blog/isayuk_olesya/293772_shist_tez_pro_kruti_abo_shcho_iz.html
Гончаренко А. Бій під Крутами (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/64-q-q-
Михайлик М. День 29 січня 1918 року (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/62-q-29-1918q-
Монкевич Б. Бій під Крутами (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/60-2008-10-04-20-48-42
Лоський І. Крути (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/59--qq
Файзулін Ярослав. “Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу”: http://tyzhden.ua/History/40792
Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. “Що спільного між героями Крут та «кіборгами» Донецького аеропорту?”: https://dzerkalo.media/shho-spilnogo-mizh-geroyami-krut-ta-kiborgami-donetskogo-aeroportu/
Тематичні матеріали

Методичні рекомендації до 100-річчя Української революції 1917-1921 років: https://cutt.ly/2jO17Xa
Перші кіборги. До річниці бою під Крутами. Інформаційні матеріали: https://cutt.ly/QjO0wZs
Настільна гра “Українська революція 1917-1921”: https://cutt.ly/mjO0rUm
Інфографіка "Крути - Бій за майбутнє": https://cutt.ly/vjO0uoO
Схема бою під Крутами, що подавалася в праці Аверкія Гончаренка: https://cutt.ly/9jO0opL
Про Крути з першоджерел: https://cutt.ly/TjO0awC
 

четвер, 21 січня 2021 р.

Історична вікторина "Хто живе в Криму?"

 

Соборність – це єдність сердець

Патріотичний портал
До Дня Соборності України


Єдність, свобода і незалежність – споконвічна українська мрія. Основа державності, якої намагалися позбавити цю частину земель всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.
Так сталося і на початку 1918 року. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918, у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір.
Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.


середа, 20 січня 2021 р.

Павло Тичина: перепрочитання

23 січня 2021 року - 130 років від дня народження великого українця, поета Павла Тичини. Пропонуємо літературну годину, маленькі штрихи із життя та творчості поета, які можуть спонукати до перепрочитання творів Павла Тичини

Цікаві факти про Павла Тичину
У цей день 13 років тому народився наш видатний поет Павло Тичина. Молодий Тичина подарував Україні соковиту яскраву поезію, просякнуту символізмом, музикою та світлом. Саме таким ми його і пам’ятаємо – неймовірно талановитим, оптимістичним, спрямованим в майбутнє.
Павло Тичина народився у 1891-му році у селі Піски Чернігівської області. Був одним з 13-ти дітей у дяка Григорія Тичини. Майбутній поет отримав духовну освіту, мав прекрасний голос і слух.
Багато хто не знає, але Павло Тичина мав задатки художника, і в зрілому віці часто шкодував, що не пішов тим шляхом.
Свої твори Павло Тичина писав лише олівцем.
Батькам доводилося постійно економити і через матеріальні нестатки старші діти залишилися без освіти. У 1900 р. 9-річний Павло, повторно й успішно пройшовши проби голосу, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському духовному училищі. Регент хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотній грамоті новачків.
Незважаючи на популярність поета, його матеріальне становище, довгий час залишалося скрутним. У 1921 році П. Тичина навіть був вимушений влаштуватися на роботу в київську дитячу бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка, яка знаходилася по вулиці Кузнечній, поруч він знімав кімнату у Катерини Кузьмівни Папарук. Слід відмітити, що поету пощастило з господинею квартири, яка діставала йому папір для роботи, допомагала з харчуванням, зберігала рукописні твори.
Лідія Папарук та Павло Тичина побралися аж 1939 року, коли Тичині було 48, хоча до цього довгий час спілкувалися.
Тичину цінувала держава, адже з початком німецько-радянської війни, в липні 1941 року Павла Тичину було евакуйовано з майже 400-ми академіками, членами-кореспондентами та іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи, столиці Башкирії. В Уфі Тичина очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка. Разом із ним в Уфу була евакуйована і його родина — дружина Лідія Петрівна та її мати Катерина Кузьмівна Папарук.
У 1943-1948 роках Тичина очолював Міністерство освіти УРСР. У важкі для країни повоєнні часи він спостерігав за ходом проведення ремонтних робіт в українських школах, допомагав директорам навчальних закладів діставати необхідні будівельні матеріали. На прохання учнів і вчителів він часто надсилав у школи підручники і необхідну літературу. При цьому, міністр витрачав власні кошти, які він отримував за свою літературну діяльність.
В період праці в Міністерстві матеріальне становище родини Павла Тичини покращилося. Він отримав велику квартиру в Києві (де сьогодні знаходиться музей).
У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок.
Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини українською мовою з сорока мов світу.
Крім поезії, Тичина робив численні переклади (Олександр Пушкін, Євген Абрамович Баратинський, Олександр Блок, Микола Тихонов, Микола Ушаков, Янка Купала,Якуб Колас, «Давид Сасунський», О. Ованесян, О. Туманян, Акоп Акопян, Ілля Чавчавадзе, А. Церетелі, К. Донелайтіс, С. Неріс, А. Венцлова, I. Вазов, Христо Ботев, Л. Стоянов, Нікул Еркай та ін.).
У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета.
Павло Тичина хворів на цукровий діабет.
Найвідоміші твори: збірки «Сонячні кларнети» і «Плуг», «О панно Інно…», «Арфами, арфами», «Не дивися так привітно», «Пам’яті тридцяти», «Чуття єдиної родини», «Партія веде»).
СОНЯШНІ КЛАРНЕТИ. НЕ ЗЕВС, НЕ ПАН…

Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух,
Лиш Сонячні Кларнети.
У танці я, ритмічний рух,
В безсмертнім — всі планети.
Я був — не Я. Лиш мрія, сон.
Навколо — дзвонні згуки,
І пітьми творчої хітон,
І благовісні руки.
Прокинувсь я — і я вже Ти:
Над мною, підо мною
Горять світи, біжать світи
Музичною рікою.
І стежив я, і я веснів:
Акордились планети.
Навік я взнав, що Ти не Гнів, —
Лиш Сонячні Кларнети.



20 січня -- День пам'яті захисників Донецького аеропорту


Фото газети "Українська правда"

«Люди встояли – не витримав бетон» – це найбільш влучна фраза про 242 дні героїчної оборони аеропорту. Я впевнений, що це той момент історії, про який ми читатимемо в підручниках. На прикладах бійців, що захищали ДАП, виховуватимуться майбутні покоління українських патріотів. Ми не маємо права їх забути – ні тих, хто залишилися живими, ні тих, хто пішли в інший світ. Бо герої не вмирають, допоки їх пам’ятають», – голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

вівторок, 19 січня 2021 р.

Атагангел Кримський. Кросворд

Агатангелу Кримському – 150


«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався, пильно читав усякі книжки, особливу вагу звертав на етнографічні матеріали, перечитав усякі філологічні праці», – писав Агатангел Кримський у своїй автобіографії.

Пропонуємо перевірити свої знання про Агатангела Кримського і розгадати кросворд онлайн по активному посиланню: 

http://puzzlecup.com/?guess=FD026DB801B5E2AU

Ця картинка (розміщена нижче) -- зображення кросворду, можна виділити та скачати для розв'язування у друкованому вигляді.

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

1

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

2 

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X


X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X


X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

3

 

 

 


 

 

 

4

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

 

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

5

X

X

X

X

 

X

 

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

6

 

 

 

X

X

 

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

 

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

7

 

 

 

 

 

 

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

10

 

 

 

 

 

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

 

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

По горизонтали
3.
 Кількість мов, якими володів вчений?  6. А. Кримський "Перша ознака національності є ..."  7. Назва збірника творів А. Кримського "...гілля"?  8. Назва першого тому словника за редагування Кримського?  9. Мова якою писав А.Кримський наукові і творчі роботи.  10. Псевдонім А. Кримського. 

По вертикали
1.
 Назва першого тому "Вибраних сходознавчих праць в п'яти томах"  2. Місто в, якому народився А.Кримський?  4. Скільки років було Кримському, коли він навчився читати?  5. "Андрій Лаговський"- жанр твору?