"Там, де живе пам'ять і народжуються нові сенси". Інформаційний репортаж

 Мала за честь бути запрошеною на урочисту церемонію вручення Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара у Національному музеї літератури України в день народження письменника як завідувачка Бібліотеки сімейного читання імені Олеся Гончара. 

 Премія імені Олеся Гончара відзначає талановитих молодих авторів, які створюють українську літературу навіть у складні часи. Організатори наголосили «Щиро вітаємо нових лауреатів-гончарівців і віримо, що їхні імена не загубляться в сучасній українській літературі, продовжуючи спадщину видатного майстра Олеся Терентійовича Гончара».

Лауреати 2026 року

• Велика проза: Остап Кудлатий (Львів) за роман «Світоч монархії»

• Мала проза: Богдан-Любомир Притула (Сімферополь) за «Нотатки, писані пилом на внутрішній стінці мого черепа»

• Поезія: Андрій Федоришин (Київ) за «Покривало мороку», Юлія Гупалюк (Антрацит, Луганська обл.) за «Друга риба з кінця»

• Публіцистика: Аліна Тітова (Миколаїв) за видання «Незламний та нескорені. Миколаїв — місто героїв»

• Літературознавча праця: Альона Войтович (Вапнярка, Вінницька обл.) за дослідження «Феномен фронтового тексту Олеся Гончара»

Такі події нагадують: література — це не лише книги на полицях, це живий процес, це наша ідентичність. Було надзвичайно приємно бачити очі лауреатів, у яких горить вогонь любові до своєї справи.

«Книги – кораблі думки, які плавають      хвилями часу і несуть  свій   дорогоцінний вантаж від покоління до покоління»

Френсіс  Бекон

       

Згідно Постанови Кабінету Міністрів 
№ 173 від 18 лютого 1997 року 
"Про увічнення пам'яті Олеся Гончара"
бібліотеці №155 було присвоєно
 ім’я Олеся Гончара. 

   Як бібліотека сімейного читання, намагаємось працювати в напрямку зв’язку поколінь і сприяти сімейному читанню в родинах нашого мікрорайону.

      Роль книги і бібліотеки в роботі з сім’ями неможливо переоцінити, завдяки взаємодії із читацькими родинами бібліотека житиме довго, тому що любов до книги передається від бібліотекаря до батьків, а від батьків до дітей.

 Отже, праця у нашій бібліотеці цікава та різноманітна. Ми раді тому, що як бібліотека сімейного читання, маємо можливість дарувати спілкування з книгою та цікавими людьми і дітям, і дорослим, сприяємо дружньому спілкуванню людей поміж собою!

    Кажуть, немає родини, де б у тій чи іншій мірі не поставала проблема виховання – пресловута проблема батьків та дітей. Кожен намагається вирішити її у свій спосіб – батьки хочуть, щоб діти їх слухали, а діти, звісно, хочуть свободи. Де ж знаходиться ця золота середина?

   Чому дорослим часто так важко з підлітками, у яких на все свій погляд, своє розуміння добра і зла, честі й безчестя?

   До цієї одвічної теми звертається у своїй повісті «Бригантина» Олесь Гончар. Ця книжка цікава не тільки підліткам, але й їх батькам – вони, принаймні, повинні замислитися: а чи завжди правильно вони виховують своїх дітей і що потрібно зробити для того, щоб у сім’ї панувало взаємопорозуміння. 

                                     З ПОВАГОЮ,

                         КОЛЕКТИВ БІБЛІОТЕКИ!