понеділок, 30 серпня 2021 р.

"Не втратити надію". Інформаційне керівництво


Відео з сім'ями безвісти зниклих







Контакти

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ)

Номери телефону гарячих ліній

0 800 300 155 (Київ)
0 800 300 115 (Слов’янськ)
0 800 300 125 (Сєвєродонецьк)
0 800 300 165 (Маріуполь)
0 800 300 185 (Донецьк)
0 800 300 195 (Луганськ)

 

Делегація МКЧХ (головний офіс):
вул. Велика Васильківська, 6 «О», м.Київ, Україна
Тел. +38 (044) 392 32 10
e-mail: kyi_kyiv@icrc.org
Глава делегації: Флоранс Жиллєтт
Речник: Олександр Власенко, тел.: +38 095 262 80 23
Координатор відділу зв’язків із громадськістю: Санела Байрамбашич, тел.: +38 095 262 80 49
Відділ зв’язків із громадськістю, тел.: +38 095 262 81 18

Субделегація МКЧХ у Донецьку:
вул. Капітана Ратнікова, 1
Тел. +38 050 216 83 24
e-mail: don_donetsk@icrc.org
Глава субделегації: Мажд Фархат

Субделегація МКЧХ у Луганську:
вул. Стандартний городок, 12 «а»
e-mail: luh_luhansk@icrc.org
Тел. +38 0642 58 03 33
Глава субделегації: Гі Брюйнінкс

Субделегація МКЧХ у Слов’янську:
пров. Андріївський, 18
Тел. +38 095 262 81 00
e-mail: slv_slaviansk@icrc.org
Глава субделегації: Дельфін Летер’є

Субделегація МКЧХ у Сєвєродонецьку:
вул. Гоголя, 16
Тел. +380 6452 4 30 14
e-mail: sev_severodonetsk@icrc.org
Глава субделегації: Хосні Джеррар

Субделегація МКЧХ у Маріуполі:
вул. Миколаївська, 7/17
Тел. +38 067 466 60 94
e-mail: mri_mariupol@icrc.org
Глава субделегації: Драгослав Блажевич

Офіс МКЧХ в Одесі:
Тел. +38 067 223 70 44, +38 095 262 81 61
e-mail: ode_odessa@icrc.org
Представник МКЧХ в південних областях: Анастасія Марчук

 

 







неділя, 29 серпня 2021 р.

Третій Спас хліба припас. Етнографічна замальовка


 Сьогодні, 29 серпня, православна церква згадує перенесення Нерукотворного Образу Ісуса Христа з Едесси до Константинополя. В народі це свято називають Хлібним та Горіховим Спасом, або Третім Спасом.

До цього дня селяни чистили цілющі джерела до осені, пили підземну воду, колами обходили колодязі, тому Третій Спас ще називали Спасом на воді. Згідно з повір’ям, 29 серпня ластівки вервечкою летять і кидаються в колодязі.

На Горіховий Спас, звісно ж, заготовляти лісові горіхи.

 




До цієї пори завершувалася жнива і за три дні до Успіння починали сіяти озимовий хліб, звідси свято й отримало ще одну назву – Хлібний Спас. Жінки проводжали чоловіків на поле з хлібом і сіллю. На віз клали три снопи, на них укладали жито в мішках, призначене для посіву, а потім сіяли озимі. Чоловіків-засівальників на полі зустрічали інші хлопці з пирогом з гречаною кашею, грибами або рибою. Після засівання кожен з’їдав пиріг всією родиною.

Народні прикмети:

► Хто на Горіховий Спас знайде горіх двійчату або трійчасту, той скоро розбагатіє.


► Цей день сприятливий для поїздок – все задумане здійсниться.


► Якщо журавель до Третього Спасу відлетить, то на Покров буде мороз.


► Якщо вода у водоймах спокійна, то осінь теплою буде, а зима пройде без хуртовин.

Народні повір'я свідчать, що 29 серпня настають холоди, тому люди більше приділяють уваги утепленню приміщень. Святкують Горіховий Спас вже не з таким розмахом, як Яблучний або Медовий - готуються до зими:



займаються прибиранням жита і пшениці;

тчуть полотна і шиють одяг;

ходять на вечірню службу до церкви, щоб освятити продукти;

моляться мученику Діоміду.

Завершувати Горіховий Спас прийнято миттям в лазні.


Горіховий Спас - що не можна робити в цей день

Християнська церква вважає, що сьогодні категорично заборонено розпивати алкоголь і влаштовувати галасливі гуляння. Не можна сваритися, лихословити і заздрити. 

середа, 25 серпня 2021 р.

"Каменяр українського народу - Іван Франко". Книжкова виставка

27 серпня 1856 року народився письменник, публіцист, перекладач і громадський діяч Іван Франко. Що ми знаємо про нього? Що його називають "українським каменярем", що він написав "Захара Беркута", а його "Вічного революціонера" цитують люди у всьому світі. Але цих фактів недостатньо, тому ми пропонуємо вам ще раз перечитати твори письменника.



 

Тетяна Майданович на святкуванні Дня Незалежності у парку Відрадний

Тетяна Василівна Майданович – письменниця, автор книжок для дорослих та дітей. Вона поет-філософ, поет-пісняр, прозаїк, літературознавець, мовознавець, богослов, член Нацiональної Спiлки письменникiв України (1983). Лауреат літературно-мистецької премії «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка (2012). Проживає у місті Києві.


Тетяна Майданович читає свої вірші на святі у локації письменників


Поетеса Т. Майданович спілкується з читачами



Фото на згадку з Тетяною Майданович

Народилася Тетяна Василівна 18 квітня 1957 року в селі Андрієвичі Ємільчинського району на Житомирщинi в сім’ї Василя Герасимовича та Ганни Гнатівни Майдановичів. В сім’ї було четверо дітей: два сина та дві дочки. Василь Герасимович, хлібороб, офіцер запасу, фронтовик гарно співав і грав на гармошці. На все життя Тетяна запам’ятала як батько виводив «Ой у вишневому садочку», «Ой хмелю, мій хмелю»… Ганна Гнатівна любила читати і збирати книги, дуже любила твори Олеся Гончара. За спогадами Тетяни Василівни, в осінньо-зимові вечори, коли в господарстві менше роботи, батько переповідав дітям в різних варіантах, а мама читала казкові історії. Діти звикли до чудесних мудрих оповідей з дитинства. Коли Тетяна навчилася біля старших братів читати, вона почала складати і записувати свої казки. Але дитинство не було безхмарним. З десяти років залишилася без батька. Він передчасно помер від фронтових ран. Напівсиротами зростали четверо дітей.
Робочий шлях розпочався рано. З 17 років працювала оптиком на  на заводі "Арсенал " (1974-1978), вихователем дитячого садка «Сонечко» Дніпровського району міста Києва (1979), літературним консультантом газети «Молода гвардія» (1979-1983), перебувала на творчій роботі (1983-1990). Працювала і постійно вчилася. У 1990 році закінчила заочне відділення філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1991-1994 роках навчалася в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України. Тривалий час була науковим співробітником Інституту української мови Національної академії наук України (1993-1998).
В мовознавчих виданнях публікувалися дослідження Т. В. Майданович з історії української літературної мови на матеріалі проповідей XVII ст. На сторінках періодики, у збірниках друкувалися літературознавчі, публіцистичні та богословські статті.
Її входження в літературу було стрімким і яскравим. Перша збірка поезій «Голубий кришталь» (1980) відкрила шлях до Спілки письменників України (зараз Національна спілка письменників України). Рекомендації до Спілки письменників давали їй вже визнані на той час майстри слова – Володимир Забаштанський, Платон Воронько і Тамара Коломієць. Наступними були збірки: «Завжди зі мною» (1983), «Насіння диких трав» (1985), «Золотий пісок» (1988), «Покаянна молитва» (1999, 2000), «Христос і Прометей» (1999); книги віршів та казок для дітей «Квітневий дощ» (1985), «Калина цвіте пізно» (1990).
У 2006 році виходить особлива книга в творчості Тетяни Василівни «Калиновий птах» — пісенник з віршами і музикою до них, створений у співпраці з композитором, вчителькою за фахом, Людмилою Левченко (Бутухановою). Книга великоформатна, чудово оформлена, цікава за змістом. Пісні, які несе на білих крилах-сторінках співучий «Калиновий птах», звучать в школах і дошкільних закладах України, на сцені, в ефірі. Знову звернутися до творчості для дітей Тетяну Василівну спонукало народження онучки. Письменниця в одному з інтерв’ю сказала: «Для мене сталося дивне повернення на зовсім іншому рівні у світ дитячої літератури».
Прозова збірка «Охоронниця слова. Казки і казкові історії» (2013) стала для письменниці подорожжю у своє дитинство. На зустрічi з читачами Тетяна Майданович пiдкреслювала: «Ця книжка для мене дуже дорога. Я писала її усе життя, починаючи зі школи. Слухала мамині казки, а потім складала їх сама і мріяла видати для дітей. І ось нарешті ця мрія здійснилася!». Казкові пригоди у цій книжці тісно пов’язані з реальним життям, із щоденними турботами і радощами дітей та дорослих. Казки вчать берегти рідну природу, шанувати народні звичаї, рости працьовитими і справедливими. А головне — бути відповідальними за свої слова і вчинки.
У листопаді 2016 року видавництво «Криниця» випустило нову поетичну збірку Тетяни Майданович «Країна Українія», адресовану дошкільнятам і школярам, а також педагогам та вихователям. Ця книга про дітей і для дітей. Тематика поезій різноманітна: рідна Батьківщина, її історія, природа, життя дітей, розмова про любов до праці та високі людські якості. У них є гра і мудра розмова, гумор і серйозність, легкість і глибина. Книга допомагає юним читачам відкривати світ, що їх оточує і веде дбайливо стежиною життя, даруючи довірливо важливі підказки.


Тетяна Майданович подарувала для читачів нашої бібліотеки такі книги:




"Свято Незалежності України в парку Відрадний". Фотозвіт

Майстер клас по виготовленню етно віночків та прикрас для дівчаток