"Іван Сулима". Історична вікторина

Історія – наші корені. Без них не можливе життя сьогодні і в майбутньому. М. Амосов Гетьман нереєстрових козаків, історичний діяч української минувшини - Іван Сулима, гідний того, щоб про нього пам'ятали і знали про його діяльність.

"Конституція України - оберіг нашої держави". Книжкова виставка

До Дня Конституції України презентуємо тематичну виставку.

 

"День кримськотатарського прапора". Книжкова виставка

9 грудня 1917 року – в ханському палаці у Бахчисараї відбулося перше засідання кримськотатарського Курултаю – вищого представницького органу кримськотатарського народу. Національний з’їзд кримськотатарського народу й сьогодні називається Курултаєм.

Традиція проведення кримськими татарами курултаїв була відроджена на початку 1990-х рр. у ході боротьби за повернення на історичну Батьківщину. 26-30 червня  в1991 році відбувся Другий Курултай на, якому були ухвалені: "Звернення до кримськотатарського народу", "Звернення до всіх жителів Криму", "Звернення до Президента СРСР, Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР", "Звернення до Організації Об'єднаних Націй, народів, парламентів і урядів держав, міжнародних організацій", резолюція "Про виконання рішень державних органів, пов'язаних з поверненням кримських татар у Крим", постанови "Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу" та "Про перехід на латинську графіку", а також положення про Меджліс кримськотатарського народу. Курултай обрав представницький орган кримськотатарського народу – Меджліс кримськотатарського народу. Головою меджлісу був обраний Мустафа Джемілєв, його заст. – Рефат Чубаров.

"Кримськотатарський прапор – це зараз символ опору окупації, причому не тільки для кримських татар, а й для всіх національностей, які борються за звільнення Криму"

Мустафа Джемілєв

Я поклявся, мій народе, що зцілю тебе від ран.

Не бур’ян ви, браття милі, - чом зогнити вам дотла?

А не стане в мене духу йти на муку задля вас –

Хай гаряча кров у серці запечеться, мов смола.

" Крим: що ми знаємо з історичного минулого?". Історична вікторина

 

"Свято Трійці". Святкове інформування

 

Трійця. Історія Свята

   Апостоли — учні Ісуса Христа встановили свято на честь Святої Трійці. Цим вони хотіли закріпити в пам'яті людей подію, що відбулася на п'ятдесятий день після Воскресіння Господнього. За біблійними переказами, в той день Святий Дух зійшов на цих самих апостолів, які до того моменту вже п'ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, яка згодом стала першим християнським храмом.

    Варто відзначити, що після зішестя Святого Духа апостоли помітили деякі зміни: вони раптово навчилися зцілювати і пророкувати. При цьому вони ще й заговорили різними мовами: знання мов їм було дано, щоб нести Слово Боже по світу. Після цього учні Христа і вирушили в різні частини світу, щоб розповісти всім мешканцям планети про життя Господньої і його болісної смерті за гріхи всього людства.

   Cвято Трійці вважається одним з найважливіших християнських свят. Свята Трійця — ім'я Живого Бога в православ'ї, Єдиного в Трьох Особах, іпостасях Божества, Отці, Сину і Святому Дусі. Святкується Трійця 2021 виключно в неділю.До речі, Трійцю ще називають Зеленою неділею, бо свято символізує пробудження природи та її повернення до життя.

    А офіційне встановлення такого свята, як Трійця, відбулося в 381 році, коли в Константинополі був скликаний II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і едіносущія всіх Божих осіб.

   Наші предки слов'яни стали відзначати Трійцю набагато пізніше — лише через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII - початку XIV століть.

Через те, що Трійця — релігійне свято, то природно, в цей день ніколи не обходиться без служби в храмі, яка за традицією включає Божественну літургію і Велику вечірню.

Що читати ? До уваги користувачів бібліотеки виставка матеріалів: 

Традиції святкування

Храми на Зелені Свята заведено прикрашати зеленню: на підлогу зазвичай кладуть свіжоскошену траву, ікони прикрашають весняними квітами та молодими гілками дерев. Багато віруючих в цей день приносять з собою до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома (зазвичай освячені гілки ставили близько ікон). Вважається, що таким чином можна захистити свій будинок і себе заодно від усього зла. Взагалі, береза є головний атрибут свята, її гілки символізують силу Святого Духа.

    Ще одна традиція дня — влаштовувати застілля і запрошувати на торжество всіх родичів, друзів і близьких. До речі, через те, що П'ятидесятниця — це не пісний день, то у господинь є можливість продемонструвати всю свою кулінарну майстерність і порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами. Однак традиційною стравою на Трійцю був і залишається коровай.

    Раніше в День Святої Трійці влаштовувалися справжні народні гуляння — ближче до вечора у всіх селах починали водити хороводи, співати пісні і танцювати. Варто зазначити, що забави на Зелену Неділю не втрачають своєї популярності дотепер.

    Крім того, в Тройцю завжди було заведено свататися. Так, вважалося, якщо посвататися на П'ятидесятницю, а весілля зіграти на Покров — день, коли, на думку наших предків, осінь зустрічається з зимою, то щасливе спільне життя забезпечена.

    Також існує ще ряд традицій, пов'язаних з підготовкою до Трійці. Наприклад, за пару днів до свята віруючі зазвичай влаштовують генеральне прибирання в будинку. Річ у тому, що в сам День Святої Трійці не можна забиратися, а також шити та прати, іншими словами, виконувати якусь роботу по дому. А в батьківську суботу — день, що передує Трійці, — заведено відвідувати кладовища і поминати покійних.

В давнину українці святкували Трійцю дуже врочисто. Зранку господині готували святкове застілля, прибирали та вбирали хатини. Після цього всі вбиралися у святковий одяг, сідали й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Якщо вдарить дзвін — це блага звістка. Тоді всі починають хреститись та йдуть до церкви. Ідучи до церкви, кожна дівчина несла в руках свіжі квіти. Після служби відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх святою водою. Дехто освячував і оселі. Вірили: таким чином захищались від русалок.

Трійця здавна вважається дівочим святом. Дівчата ворожили, ходили в ліс і кидали сплетені вінки у водойму, вважаючи, що вони дістануться русалкам. А вже від русалок чекали, що тінаворожать їм багатих наречених.  

Майстер-клас по плетінню вінків

Що святять на Трійцю

Друга назва свята, Зелена неділя, говорить сама за себе. Хатини здавна прикрашають живими квітами, рослинами та всім, що символізує нове життя. А перед цим рослини освячують в церквах.

• аїр

Стебла аїру приносять удачу та захищають від невдач, тому його треба розкидати по підлозі в усіх кімнатах: вдачі мало не буває! Вважається, що троїцький аїр надає оселі позитивної енергетики.

• чебрець

Вважається жіночою та Богородицькою рослиною. Особливий дар чебрецю відчують ті, хто мріє про міцний шлюб: в давнину чебрець носили як оберіг, щоб зустріти своє кохання. Також чебрецю приписують заспокійливу дію на буйну вдачу: чебрець сушать та кладуть в подушки для спокійного сну, жінки здавна клали сушений чебрець у ладанки чоловікам, щоб не втрачали голову.

• пижмо

Пижмо за віруванням наших предків захищає від вроків та привороту. Практичне застовування: захищає речі від молі.

• любисток

Захистить вас від злих сил та наврочень.

• полин

Існує повір'я, що якщо повісити полин над дверима, то ваша домівка буде захищена від темних сил. Також заведено використовувати полин, щоб в домівках не заводилися миші та таргани.

• м'ята

Містить заспокійливу чару, притягує до оселі добро та злагоду

"В хаті тато — значить, свято". Святкова програма до Дня Батька

"Бібліотеки Солом'янки" підготували різноманітну програму для відвідувачів. Колектив  бібліотеки підготував святкову вікторину, розмальовки-подарунки для татусів, майстер-класи по виготовленню етно-прикрас, українських віночків. Татусі мали змогу подарувати донечкам етно-віночок, а ми прагнули навчити охочих створювати красу власними руками.

Нема без тата щастя на землі,

Як і без мови не бува розмови.

І доки світ цей грішний ще і злий,

Оберігаймо тата у любові.

Його шануймо! — Біблії слова.

І будуть нас так люди шанувати.

Тож хай у серці пісня жива

І долинає аж до серця тата.

Як Бог у небі — він у нас один,

Як і одна в нас мати -Україна.

Молімося до господа завжди,

Щоб не було без тата ні родини.

Сергій Рачинець 

Про свято

Примітно, що в Україні День батька – відносно молоде офіційне свято. Воно відзначається в третю неділю червня, згідно з президентським указом № 274/2019 від 18 травня 2019 року. А раніше Україна вшановувала батьків, як і багато країн світу – лише в третю неділю вересня. Тепер же українські батьки отримали два свята.

Це важливе сімейне свято подарує нам привід привітати найближчу і рідну людину, тата – главу сім'ї, добувача, годувальника, вихователя і доброго друга для своїх дітей і дружини.

Ідея вшановувати батьків з'явилася в Америці у 1909 році. Місіс Додд з міста Спокан виступила з ініціативою створення дня в році, коли б діти могли висловити подяку і шанування своїм дбайливим татусям. Таким чином вона увічнила пам'ять свого батька, який, коли залишився вдівцем, зумів виховати шістьох дітей без матері.

Мета свята – створення і розвиток сприятливих умов зі зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства і визнання ролі батька у виховному процесі дітей, а також сприяння популяризації сімейного способу життя, формування відповідального батьківства та материнства.

«Велосипед: чи знаєш, ти історію створення?» Вікторина до Всесвітнього дня велосипеда.

Сьогодні Всесвітній день велосипеда 2021: традиції та історія свята

У багатьох країнах світу є розвинена інфраструктура для велосипедистів, а велосипед вважається повноцінним видом транспорту нарівні з автомобілем. На честь цього корисного винаходу встановлено свято 3 червня. Цей день також відзначають всі велосипедисти - як професіонали, так і любителі.

Історія Всесвітнього дня велосипеда

Велосипед як вид транспорту з'явився майже 200 років тому. У 1818 році німецький професор барон Карл фон Дрез запатентував перший двоколісний самокат. Пізніше багато виробників почали випускати свої версії цього транспорту. У 1830-их роках Коваль Кіркпатрік Макміллан вперше спроектував велосипед з сідлом і педалями, схожий на сучасний.

їУ 1990-их роках велосипед став популярним видом транспорту в Європі. Але до недавнього часу власного свята винахід не мав. Лише у 2018 році Генеральна Асамблея ООН заснувала нове свято Всесвітній день велосипеда, а датою вибрала 3 червня.

Традиції Дня велосипедистів

Кращий спосіб відзначити це свято - відправитися в поїздку або велопробіг, приїхати на роботу на велосипеді, або орендувати цей транспорт для прогулянки. Їздити на велосипеді не тільки приємно, але і корисно, адже це зміцнює серцево-судинну систему, знімає стрес і допомагає скинути зайву вагу. Сьогоднішнє свято - хороший привід навчитися кататися на велосипеді, якщо ви ще не вмієте.

До цієї дати приурочують різні велопробіги та змагання, відкривають нові маршрути, організовують благодійні поїздки. Також в День велосипеда підіймаються питання захисту навколишнього середовища, оскільки цей транспорт вважається дуже екологічним.

Бери велосипед

Бери велосипед і тисни на педалі,
І хай дорога стелеться до ніг.
То ж від людського галасу — подалі,
Бо ж стільки в цьому світі є доріг,
Які чекають, кличуть мандрувати
І відкривають перед нами світ.
А скільки в нім краси — не передати,
Та й небо посилає свій привіт
І зазиває в неосяжні далі,
Щоб перед нами всю красу відкрить.
Бери велосипед і тисни на педалі —
Це для людини дивовижна мить.
І горизонти світ тобі відкриє,
Відчуєш те, чого не відчував.
Красою небо раптом зазоріє,
Пізнаєш те, чого іще не знав:
Красу земну і велич цього світу,
Та істину життя відчуєш вмить.
Погода ж гарна, бо настало літо,
До мрії хай душа твоя летить.

Надія Красоткіна

Книги .

    На двох колесах //Барзотті,І. Усе що треба знати про науку і транспорт / Іларія Барзотті. – Харків: Видавництво Vivat, 2020 – C.60-61

    Розділ сьомий, у якому ми знайомимося з винаходом, який ще й досі чекає на свого маестро. // Герлінгер, Ю. Є. Незвичайні перипетії відкриттів і винаходів / Юліуш Єжи Герлінгер. – Київ: Веселка, 2005 – C. 149-154 

    Хто винайшов велосипед? // Відкриття та винаходи: Енциклопедія . – Харків: Пегас, 2006 – с. 54-55 

    Хто винайшов велосипед? //Що? Як? Чому? Світ знайомих незнайомців: популярна дитяча енциклопедія. – Харків: Синтекс, 2003 – C.36-38