понеділок, 11 березня 2024 р.

"Масницю проводжаю - великого тепла дожидаю". Інформаційний листок

    Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити й закликати весну, святкування приходу теплої пори.



    В українській традиції свято має кілька назв. Від Масниці, Колодія, Сиропусту до Сирного чи Бабського тижня – усе це наші назви, а от Масляна – російський варіант свята. Після довгих заборон у 1960-х роках XX століття знову дозволили святкувати Масницю, але пропагували її російську версію. Так і прижилась назва Масляна, від якої варто відійти.

    У Масниці переплелись язичницькі традиції проводів зими та зустрічання весни, які наклались на православний церковний календар. Свято нагадувало неодруженим про важливість створення сім'ї, а спалене в кінці тижня солом'яне опудало – про перемогу весни над зимою. В Європі у цей період також відбувається щось подібне – карнавали.

    Цілий тиждень перед Великим постом уже заборонялось їсти страви з м'ясом. Але на зміну їм приходили традиційні для України вареники, налисники, млинці зі солоними начинками, сирники та інші страви з молока, яєць і сиру.

    Цікаво, що традиції української Масниці також відрізняються від Масляної. Наприклад, в Україні готують насамперед не млинці, а вареники з сиром, политі сметаною – це головна страва свята. Варять вареники і з іншими начинками. «Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця», – каже українська народна приказка, а українські козаки свого часу жартували – мовляв, на Масницю навіть турки вареники їдять.

Кожен тиждень Масниці має свою назву і традиції:

понеділок – перший день Масниці називається «Зустріч» і тому заведено запрошувати до себе найближчих, пригощати їх смаколиками;

вівторок – другий день має назву «Загравання» і присвячений веселим забавам, катанням на санках;

середа – третій день свята називається «Ласунка», коли кожен гість має отримати свою порцію пригощань млинцями;

четвер – четвертий день називається «Розгуляй», коли гучні святкування мають тривати від ранку до вечора;

п'ятниця – п'ятий день має назву «Тещині вечірки», коли зять запрошує в гості і пригощає батьків дружини;

субота – шостий день називається «Посиденьки зовиці», коли невістка запрошує до в гості рідних батьків та батьків чоловіка;

неділя – сьомий день називається «Прощеною неділею», коли треба попросити пробачення у тих, перед ким ми завинили. В останній день Масниці також спалюють ляльку з соломи.

Прикмети на Масницю :

Якщо млинці виходять пишні та красиві, то й рік буде щасливим і багатим на врожай, а якщо прилипають і рвуться – будуть труднощі;

хто на Масницю на частування скупиться, той за рік розориться;

першим млинцем згадують покійних родичів;

чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів доведеться зустріти цього року;

якщо зятю припали до душі тещині млинці, то вони проживуть цей рік у злагоді та взаєморозумінні;

несподівані гості на Масницю – щастя у домівці.

    А ще в народі вірили, якщо на Масницю мороз, то літо буде спекотним. А ось, якщо в цей період курка може напитися з калюжі, отже весна прийде рано і мине швидко.

Бібліотечні книги:

Морозенко, М. Наші звичаї і традиції. – Київ: IPIO, 2023

Капранови Б. Веселих свят - Київ: Гамазин, 2014

Рідна моя Україна. – Харків: Віват, 2019

Россі, П. Їсти: потреба, бажання, одержимість. – Київ: Ніка-Центр, 2018

Українські традиції і звичаї. Харків: Фоліо, 2007

"Моменти - 2023".Фотозвіт

суботу, 9 березня 2024 р.

"І знов читаєм Кобзаря". Бібліографічний етюд

 9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.


Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії. 

Сьогодні в лавах Збройних сил України воюють ті, що вірять в Україну і пам’ятають Шевченкове «Борітеся – поборете!», «В своїй хаті своя правда» – вислови, які стали нашим політичним дороговказом.


 Цікаві факти про Тараса Шевченка


1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

7. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.

8. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.


Вислови відомих людей про Т. Г. Шевченка

О. Вишня

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».


Павло Грабовський

«Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».


Олесь Гончаp

«Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись».


Джон Ф. Кеннеді

«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».


Книги:

1. Забужко, О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. / Оксана Забужко. - Київ: Факт, 2007. -148 с.

2. Росовецький, С. Сучасна біографія. - / Станіслав Росовецький. - Київ: Дух і Літера, 2020. - 472 с. 

3. Ушкалов, Л. Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. - Київ: Дух і Літера, 2019. - 560 с.

4. Чуб, Д. Живий Шевченко: невигадані оповіді. / Дмитро Чуб. - Київ: Ярославів Вал, 2013. - 272 с.

5. Шевченко, Т. Повне зібрання творів у 12 т. Т.1. - Київ: Наукова думка, 2001 - 784 с.


6. Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники: енциклопедія. - Київ: Ліра-К, 2021. - 608 с. 

четвер, 7 березня 2024 р.

“Ще не вмерла Україна” Літературно музична година

«Тарас Шевченко як символ української душі». Книжковий вернісаж у сквері (бібліотека на вулиці)

 Тара́с Григо́рович Шевче́нко — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв.

9 березня 2024 року виповнюється 210 років від дня народженння видатного поета.

У рамках кобзаревих читань "І знов читаєм Кобзаря" було створено книжкову композицію-вернісаж на вулиці, у парку з метою акцентуації дати народин та привернення уваги до бібліотеки, читання та інформацію про книжкові колекції.



"Міжнародний жіночий день". Тематичний інформер.

 Міжнародний жіночий день – це заклик до дій.

До дій на підтримку жінок, які вимагають захисту своїх

фундаментальних прав великою власною ціною.

До дій, спрямованих на посилення захисту від

сексуальної експлуатації та насильства.

До дій, спрямованих на прискорення

повноцінної участі та лідерства жінок.

Антоніу Гутерреш,

Генеральний секретар ООН

Щорічно 8 березня міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Міжнародний жіночий день є закликом до ґендерної рівності у світі, вільному від упереджень, стереотипів і дискримінації, різноманітному, справедливому та інклюзивному світі, в якому цінують відмінності.

Історія свята

Дню боротьби за права жінок передували рухи суфражисток, активісток і робітниць, які наприкінці ХІХ століття – на початку ХХ виборювали свої права у всьому світі.

8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці вийшли на страйк із вимогами рівної з чоловіками оплати праці, покращення умов праці та 10-годинного робочого дня.

Через 51 рік, 8 березня 1908 року, тисячі жінок у Нью-Йорку вимагали виборчого права, протестували проти важких умов праці та праці дітей.

До 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок.

Свято швидко поширилося в Європі, коли Соціалістичний Інтернаціонал (всесвітня спілка соціалістичних та соціал-демократичних партій та організацій) ухвалив свято (без фіксованої дати) в Копенгагені в 1910 році.

Перший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня 1911 року з вимогами для жінок права голосу і займати державні посади, права на працю та припинення дискримінації на роботі.

У 1945 році Статут Організації Об'єднаних Націй став першою міжнародною угодою, яка закріпила принцип рівності між жінками та чоловіками. Перший офіційний Міжнародний жіночий день ООН відзначила 8 березня в рамках Міжнародного року жінок у 1975 році.

 Два роки по тому, у грудні 1977 року, Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, якою проголосила День прав жінок і міжнародного миру.

Відтоді Організація Об’єднаних Націй та її установи невтомно працюють над забезпеченням ґендерної рівності в усьому світі і досягли значних результатів: у 1995 році Пекінська декларація та Платформа дій, історична дорожня карта, підписана 189 урядами, зосередилася на 12 найважливіших проблемних сферах; включення Цілі 5 «Забезпечення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат» до Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року.

Сьогодні 8 березня – перш за все, нагода відзначити досягнутий прогрес у сфері ґендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок, день, коли ми вкотре маємо нагадати собі про рівність прав і можливостей для всіх, без виключення, день, коли ми маємо критично осмислити отримані досягнення та визначити подальші пріоритети на довгострокову перспективу для подолання ґендерного розриву, протидії насильству та домашньому насильству щодо жінок, які на сьогодні все ще існують, а також вживати відповідних заходів для сприяння залучення жінок до всіх сфер суспільного життя, до реального, а не декларативного процесу прийняття рішень.

Сьогодні ми вшановуємо жіночі досягнення у боротьбі не лише за права жінок, а й за незалежність нашої країни, права та гідність співгромадян.

Їх рішучість, стійкість і сміливість перед обличчям труднощів надихають людей у всьому світі.

 Їх внесок як військовослужбовиць, медикинь, активісток, волонтерок, науковиць, мисткинь, які відстоюють справедливість та прославляють нашу країну, є неоціненним у боротьбі за свободу держави.

У цей особливий день ми хочемо висловити вдячність за жіночу непохитну відданість своїй Батьківщині. Жінки вже довели, що вони є невід’ємною частиною руху за зміни і  їх сила справді здатна змінювати світ!