середа, 26 лютого 2020 р.

"МАСНИЦЯ, КОЛОДІЙ"

Це назва фольклорної години, яка пройшла з учнями 3 класу гімназії-інтернату № 13 у дитячому відділі. За допомогою книг досліджували поняття: масляна чи масниця, масниця  - колодій. Вивчали веснянки, весну закликали.

  








З 24 лютого українці святкують Масляну або Колодія.

Це традиційне народне свято здавна поширене в українців. Його наші преди відзначали на честь весняного пробудження природи.

Останні сім днів перед Великим постом на сході України називали, і теперь називають, Масляною, а на заході – Масницею. Окрім цих двох назв свято має і інші: Колодій, Сирна неділя та Сиропусний тиждень, Сиропуст та Пущення,  Загальниця та  Бабське свято. Історія та традиції святкування Масляної в Україні дають нам можливість зрозуміти причину такого різноманіття назв.

УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ ТА ІСТОРІЯ СВЯТА
Відразу треба зазначити, що народні традиції святкування Масляної в Україні різняться в деталях (страви, деякі обряди) в залежності від регіону. Але суть свята залишається спільною для всіх. І дорослі і молодь катаються на санчатах (але не цього року))), готують смачні страви з муки з різними начинками. В одних регіонах нашої країни роблять галушки, в інших печуть пироги, варять вареники, смажать млинці.

І вареники, і млинці подають зі сметаною, медом, різними підливками та соусами. Начинки до страв роблять з сиру з родзинками, з грибів, з яблук з корицею…

Пироги, вареники, оладки та млинці – це обрядова їжа, що символізує процвітання, багатство та достаток. А це для наших предків було неможливо без сонця та весни. Тож зима і холод мають відступитися і дати місце весні і сонцю.

Ще один символ свята – солом’яне опудало Зими. Його спалюють, щоб холод назавжди відступив і дав дорогу теплу.

По всій Україні люди веселилися. Заходили до хлопців, які засиділися в парубках та ще не оженилися, на гостини. Приходили до хат великими громадами та співали жартівливих пісень і веснянок. Бідоласі-хлопцю прив’язували до ноги колодку (ось звідки назва Колодій) – мовляв, краще мати дружину, аніж колодину. На цих вечорницях хлопці придивлялися до дівчат, аби обрати собі пару і на весняні вечорниці просто неба ходити вже у парі.

Ще один цікавий давній звичай на Масляну – укладання мирових угод з ворогами. Для цього збиралося товариство і всім годилося помиритися, щоб весняну сівбу проводити не поодинці, а громадою. Бо ж за бороною лихословити не годилося, не можна навіть думати лихого. Вважалось, що за таким чоловіком ходить дідько і сіє чортополох.

ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ – ЗАВЕРШЕННЯ МАСЛЯНОЇ
Останній, завершальний день Масляної – Сиропусна неділя. В Сиропусну неділю варять вареники, примовляючи, що й «бусурмани у цей день вареники їдять».

Не знаємо, їдять чи ні, та саме цього дня завершуються в українців зимові свята. Тому готується святкова вечеря, приходять в гості родичі, просять пробачення один у одного за всі непорозуміння та образи. Адже вже завтра (цьогоріч – 2 березня) прийде новий день і почнеться Великий піст – час переосмислення життя, час великого очищення, час втілення в життя всіх планів, задуманих ще на Різдво.

Царівна-Жаба, царівна Василина

Сьогодні маленькі художники слухали казочку:
 Десь-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них — три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини літ, – час їм женитися...І почалися пригоди, багато, що сталося. Діти намалювали красуню-царівну Василину...












Приходиться найменшому стріляти. Іван-царенко як стрельне,-загула стріла ні високо, ні низько — виіце хат, та й упала ні далеко, ні близько — коло села в болоті. На купині сиділа жаба і взяла ту стрілу. Приходить Іван-царенко, просить:
— Верни мою стрілу!
— Не дам я,— каже жаба.— цієї стріли нікому, тільки віддам тому, хто мене за дружину візьме.  
Іван-царенко подумав: «Як-таки його зелену жабу за дружину брати?» Постояв над болотом, пожурився, пішов додому, плачучи. От уже їм час до батька йти, казати: хто яку собі молоду найшов. Ті два — старший і середульший — такі раді, що й не сказати! А Іван-царенко Іде та й плаче. Батько питає в них:
— Ну, розкажіть же, сини мої, соколи мої. яких ви мені невісток понаходили?
От старший каже:
— Я, татку, найшов царівну.
Середульший:
— Я — князівну.
А Іван-царенко стоїть та й слова не вимовить: так плаче!
— А ти чого. Іване-паренку, плачеш?
— Як же,— каже,— мені не плакати, що у братів жінки як жінки, а мені доведеться з болота зелену жабу брати… Чи вона мені рівна?
— Бери,— каже цар,— така вже, видно, твоя доля!

вівторок, 25 лютого 2020 р.

Майстер-клас у бібліотеці

  "НАШІ ВМІЛІ РУЧКИ - СТВОРИЛИ МОДНІ, СТИЛЬНІ ШТУЧКИ"

 Наші друзі, майстри декоративно-прикладного мистецтва Надія Самикіна та Юрій Бєлан провели майстер-клас з алмазної техніки, вишивання бісером, створення виробів за допомогою пайєток.
  На цей захід прийшли мами з дітьми; бабусі з онуками, діти і дорослі: кожний вибрав техніку роботи з бісером, яка йому сподобалася. Спілкувалися,  читали журнал "Жінка" (матеріали про рукоділля та вишивку), пригощалися смаколиками. 












КРИМСЬКИЙ СПРОТИВ

«Кримський спротив: могутні масиви народного духу і сили».  Документально-патріотичний код кримськотатарського народу.
Щоб  привернути увагу до Дня спротиву - 26 лютого бібліотекарі акцентували увагу юнацтва на документи і  книги про Крим та  мужніх людей, які борються проти російської агресії.





26 лютого 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.
Згодом, після окупації Криму, слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим та іншими кримськотатарськими активістами.
Того дня трапились сутички між кримськими татарами та учасниками проросійського мітингу, ініціатором якого стала партія «Руська єдність».  Загинуло двоє людей. А вже в ніч на 27 лютого парламент та уряд Криму захопили бойовики і вивісили над ними прапор РФ.
Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії. Планувалося, що голосування проведуть 25 травня, однак потім його перенесли на 16 березня.
«Ми розійшлися, будучи впевненими, що врятували Крим, себе і Україну, – згадував потому лідер кримських татар Рефат Чубаров. – Я й думати не міг, що вийде так, як вийшло 27-го вранці».
Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями РФ.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл на застосування ЗС РФ на території України. В свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.
Міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Зокрема, за цей час було ухвалено три резолюції ООН щодо Криму. Разом з тим, ряд західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.
Ситуація на анексованому Росією українському півострові залишається напруженою. Нині в Криму заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Хвиля за хвилею проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом.

понеділок, 24 лютого 2020 р.

МАЛЮВАННЯ + ЧИТАННЯ

   Заняття гуртка з малювання присвячене темі: малювання равликів: тато Равлик, мама Равлик, дитинча Равлик.
На початку заняття читали "Дитячу енциклопедію тварин" про рід черевоногих, а потім малювали цілу сім'ю слимаків .












неділя, 23 лютого 2020 р.

"МАСНИЦЯ ІДЕ - СМАКОЛИКИ НЕСЕ"

 Народознавча толока. Чому саме толока? Толока - взагалі вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти, або інше значення  - звичайно одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування). 
Сьогодні ми з нашими користувачами зібралися для того, щоби розібратися у тонкщах обряду масниці, колодія та  які смаколики готувати: млинці чи вареники? Дізнавалися як святкували колодія, як в Україні святкували масницю, дізналися про обрядові назви днів сиропусного, "бабського тижня". Масниця проводи зими та зустріч весни.
    Сьогодні на бібліотечному подвір'ї Весна із зимою зустрічаються: навіть почалися погодні протистояння: дощ, вітер. Але ми закликали весну: народний хор України "ЛИБІДЬ" виконав обрядові пісні - веснянки. Звучали і інші пісні, як відгомін звичаєвих дій при святкуванні колодія.








четвер, 20 лютого 2020 р.

"КНИГА, ЯКА СПОНУКАЄ ТВОРИТИ": ДІЇ ПІСЛЯ ПОДІЇ"

    5 лютого 2020 року пройшов Міжнародний день читання вголос. В цей день вголос читали майже всі, хто завітав до бібліотеки.  Учні 3-х класів Гімназії-інтернату 13 читали книгу  "Мишкові Миші" Галини Вдовиченко. Прочитавши її  почали творити... намалювали ілюстрації. Творчі діти стали ініціаторами для створення виставки "МАЛЮНКИ вихованців гімназії № 13 до книги Г. Вдовиченко "Мишкові Миші".







середа, 19 лютого 2020 р.

РІДНА МОВА - КРАЮ БАТЬКІВСЬКОГО ПІСНЯ

  До Дня рідної мови пройшов захід - літературно-музична година за участі Василя Довжика.













Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей.

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

…Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Симоненка. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова –  українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймось до чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у літературне слово Василя Довжика.
Василь Довжик - Український письменник, журналіст,актор. Заслужений діяч мистецтв України.Автор 16 книжок прози. Пише вірші. Виконує свої вірші під гітару.

"Якщо не знаєш Василя Довжика, — стверджує його колега Світлана Короненко, — перше враження таке, що спілкуєшся з юнаком — веселим задоволеним, допитливим, іронічним і завжди закоханим. Лише поспілкувавшись із ним певний час, відчуваєш у ньому якусь глибинну, заховану далеко далеко, глибоко- глибоко від усіх печаль..."
Літературна діяльність

В творчому доробку Василя Довжика:

збірки акровіршів-загадок «Хто ключик знає, той відгадає», «Мій Всесвіт веселий, мій світ загадковий»;
збірки віршів «Піду я з татом на завод», «Вчать абетку кошенята»; оповідань «Таємниця Голубої бухти»; повістей «Втеча», «Перерваний урок», «Підкувати блоху»;
повістей-казок «Чому усміхався трамвай», «Їжачок і квітка», «Уперта хата», «Кам’яна дуга над безоднею»;
п’єси «Літай-зілля», «Кіт-екстрасенс», «Щедрий вечір»;
книжки-комікси «Як Котик і Цуцик весело спускалися з карпатських верховин»;
книжки-картинки «Синя мишка».
Василь Довжик — автор лібрето до трьох опер, переклав для театру близько 20 п’єс; написав слова для низки пісень у співробітництві з композиторами К. Стеценком, В. Зубицьким, О. Ледньовим, О. Марцинківським, Оленою Лис, Людмилою Матвійчук, В. Степурком та іншими. Є літературним редактором газети «Хата».

Робота в кіно та на телебаченні

Знімався в кіно-телефільмах:

1970 — Золоті литаври. — Василь
1974 — Літо в Журавлиному. — Тракторист
1976 — Щедрий вечір. — Усміхнений селянин
1983 — Вечори на хуторі біля Диканьки. Епізод
1992 — Київські прохачі. — Монах
1993 — Злочин з багатьма невідомими. — Ян Луцьо
1993 — Сад Гетсиманський.
1997 — Пристрасть. — Епізод
2008 — Повернення Мухтара (4.80 серія). — Сторож
2009 — Повернення Мухтара (5.69 серія). — Сусід
Телевистава «Жовтий князь» за творами В.Барки. Головна роль-Батько