середа, 30 січня 2019 р.

Запрошення до читання


Сьогодні народився Всеволод Нестайко. 


Всеволод Нестайко - автор, чиї твори для дітей увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Вони видавалися 136 разів багатьма мовами світу, в незалежній Україні - 53 видання. Загальний наклад - понад 2 млн. примірників. Його трилогія «Тореадори із Васюківки» внесена до Почесного списку ім. Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.


Запрошуємо до прочитання книг дитячого письменника. 

Ця колекція книг знаходиться у дитячому відділі бібліотеки







вівторок, 29 січня 2019 р.

День пам'яті Крут


«Під Крутами цвіт нації поліг». 

Інформіна


Відома українська діячка Старицька-Черняхівська написала в столичній пресі, у своїй статті, пропам'ятні слова: «Для нас ця могила лишиться на віки полум'ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде ДРУГА СВЯТА МОГИЛА НАД ДНІПРОМ. В хвилині одчаю, в хвилині занепаду, в хвилині знесилля будуть приходити до неї старі й малі, щоб відживитись тим святим вогнем ентузіазму, який палитиме тут і під камінним хрестом. Діти України, — це ваша могила, вона буде тим дзвоном, що взиває живих, не дасть вам спинитись, не дасть забути. Цей день стане днем усієї шкільної молоді України. Від року до року сюди будуть приходити, тут будуть молитися, тут будуть складати братську присягу ті, що матимуть переступити поріг життя. І коли життя зітре з пам'яті сучасника ці дорогі обличчя наших братів, коли прийдуть нові люди... вони пам'ятатимуть, що тут лежать ті, які віддали все, що мали, молодість, щастя й життя за волю України.
Україні вічно бути!
Про Україну всім почути!
Що ми збудуєм на руїні


Рекомендаційний список літератури та Інтернет-ресурсів:

Воронянський, О.В. Історія України: навчальний посібник/ О.В. Воронянський. – Харків: Парус, 2005. – 544с.
Героїка трагедії Крут/ упоряд. В.І. Сергійчук.– К.: Україна, 2008. – 464с. Гуржій, О.І.Славетні битви на теренах України/ О.І.Гуржій, О.П. Реєнт. – КиЇв: Арій, 2012. – 336с.: іл.
Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій/ Іст.культурол. т-во «Герої Крут»/ упоряд. Я.Гаврилюк.– Київ: «Просвіта», 2008.– 840с.: іл.
Сорока, Ю.В. Бій під Крутами/ Ю.В.Сорока. – Київ: Золоті Ворота, 2013.– 120с.
Воронянський, О.В. Історія України: навчальний посібник / О.В.Воронянський. – Харків: Парус, 2005. – 544с.
Героїка трагедії Крут/ упоряд. В.І. Сергійчук.– Київ: Україна, 2008. – 464с. Гуржій, О.І. Славетні битви на теренах України/ О.І.Гуржій, О.П. Реєнт. – Київ: Арій, 2012. – 336с.: іл.
Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.культурол. т-во «Герої Крут» / упоряд. Я.Гаврилюк.– Київ: Вид.центр «Просвіта», 2008.– 840с.: іл.
 Сорока, Ю.В. Бій під Крутами/ Ю.В.Сорока. – Київ: Золоті Ворота, 2013.– 120с.
Бій під Крутами 29 січня 1918 року – причини, наслідки та перебіг подій [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: https//myukraine.org.ua/biy-pidkrutamy/
Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки [Електронний ресурс] // Режим доступу // www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/
Бій під Крутами — бій за майбутнє України! [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://porokhivnytsya.com.ua/2017/01/29/battle-of-kruty/
До 100-річчя бою під Крутами - SlideShare [Електронний ресурс] // Режим доступу: https // www.slideshare.net/ONRL_M_Gorky/100-79799351
Крути – не поразка, а перемога [Електронний ресурс] // Режим доступу // www.istpravda.com.ua/short/2016/01/29/148894/
Меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http // www.museum.cult.gov.ua/memorialnyj-komplekspamyati-herojiv-krut/
Крути: історичні події в Режим доступу: https//myukraine.org.ua/biy-pidkrutamy/
Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки [Електронний ресурс]. ― Режим доступу //www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/
Бій під Крутами — бій за майбутнє України! [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: https://porokhivnytsya.com.ua/2017/01/29/battle-of-kruty
До 100-річчя бою під Крутами - SlideShare [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: https// www.slideshare.net/ONRL_M_Gorky/100-79799351
Крути – не поразка, а перемога [Електронний ресурс]. ― Режим доступу// www.istpravda.com.ua/short/2016/01/29/148894/
Меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут» [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http// www.museum.cult.gov.ua/memorialnyj-komplekspamyati-herojiv-krut/

понеділок, 28 січня 2019 р.

«Голокост. Цього не можна забувати»


«Голокост. Цього не можна забувати».
Година історичної правди.

  

Цей захід пройшов у читальній залі відділу для дорослих 27 січня.

Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року у своїй резолюції встановила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Дата була обрана не випадково – саме цього дня було звільнено концентраційний табір "Аушвіц", він же "Освенцим".

Що таке голокост?

У широкому сенсі слово "голокост" означає переслідування і масове знищення нацистами деяких соціальних, а також етнічних груп, наприклад євреїв, хворих, циган, гомосексуалістів.
У більш вузькому сенсі це слово означає переслідування і знищення саме євреїв, які жили в Німеччині, а також на союзних та окупованих територіях під час Другої світової війни.
Слово "голокост" перекладається з давньогрецької як "всеспалення".

Катастрофа європейського єврейства


Політика Гітлера проти євреїв почалася з його призначення канцлером Німеччини в 1933 році. Створюється один з перших концтаборів у Німеччині – Дахау, робочих місць позбавляються чиновники і лікарі єврейської національності, вводяться квоти в навчальних закладах. Ситуація ускладнюється і набирає обертів аж до прийнятих в 1935 році Нюрнберзьких расових законів.

"Пам'ять про ці події важлива не тільки як нагадування і засудження злочинів нацистів, але також як повчання про небезпеку переслідування людей на основі раси, етнічного походження, релігії, політичних поглядів або сексуальної орієнтації", - йдеться в резолюції Європарламенту, яка засуджує Голокост.

   Сумна сторінка в історії людства. Про це не можна мовчати.

вівторок, 22 січня 2019 р.

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ


Сьогодні БСЧ імені Олеся Гончара інформувала своїх користувачів про видатну дату в історії України -100 річчя підписання Акта злуки.

100 років тому – 22 січня 1919-го – Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) підписали Акт злуки. Таким чином відбулося історичне об'єднання українських земель, так званої Наддніпрянської і Наддністрянської України.


Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...
Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.
22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.
21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».
Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

У читальному залі бібліотеки створена книжкова виставка- траєкторія


В день Соборності та злуки,

З заходу на схід.Всі візьмемося за руки

Бо один ми рід.Нащо нам ворогувати ?

І що нам ділить?

Україна наша мати ,тож давайте жити.

Як ведеться між братами,

Як одна сім‘я,




Запрошуємо до прочитання представлених матеріалів.

четвер, 10 січня 2019 р.

КИЇВ- МІСТО МЕТРО


10 січня День метро
«Київ ― місто метро»
Інформаційно-бібліографічне повідомлення


В Лондоні 10 січня 1863 відкрилась перша в світі підземка була і майже три десятиріччя обслуговувалась паровиками, які, між іншим, ще довго не бажали поступатися місцем „електричним братам”. Гілка була побудована компанією "Metropolitan Railway" (звідси і назва метрополітен), її довжина була 3,6 км.

Щорічно світ відзначає 10 січня День метро.

Ки́ївський метрополіте́н — швидкісна позавулична транспортна система Києва. Діють три лінії, експлуатаційна довжина яких становить 69,648 км. До послуг пасажирів — 52 станції з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Після відкриття 6 листопада 1960 року став третім метрополітеном в СРСР після московського і ленінградського.
Станція «Арсенальна» Святошинсько-Броварської лінії є найглибшою станцією метрополітену у світі й розташовується на глибині 105,5 метрів (відстань від поверхні землі до платформи), а наступна станція «Дніпро» є надземною, тому цей перегін є ще й світовим рекордсменом з перепаду глибин.
Історія
У Києві ідея створення підземної залізниці вперше виникла 1884 року. Проект, що його представив до розгляду міської управи керівник Південно-Західних залізниць Дмитро Андрієвський, передбачав створення залізничних тунелів від пристані на Дніпрі до залізничного вокзалу. Тунель мав заглибитися в дніпровський схил поблизу Поштової площі і вийти на поверхню біля Бессарабки. Тут планувалося будівництво нового пасажирського вокзалу, а той, що був за річкою Либідь, перетворити в товарну станцію. Проте міська управа відхилила цей проект.
У вересні 1916 року Київське відділення Російсько-Американської торгової палати запропонувало місту розглянути можливість залучення американського капіталу для будівництва в Києві метрополітену, що знову було відхилено міською владою.
Уряд гетьмана Української держави Павла Скоропадського мав намір будувати урядовий центр і лінію метро у районі Звіринця
Проте 14 листопада 1918 року до влади прийшла Директорія й плани щодо створення метрополітену в Києві знову втратили актуальність.
Тільки через майже двадцять років плани з будівництва метрополітену в Києві знову стали актуальними. 9 липня 1936 року Президія Київради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту В. Папазова «Проект Київського метрополітену».
Будівництво метрополітену розпочалося 1949 року. Другу пускову ділянку Київського метрополітену відкрито 1963 року. Відкрилися дві нові станції — «Політехнічний інститут» і «Завод Більшовик».
1981 року було розпочато будівництво третьої лінії Київського метрополітену, проте лише 31 грудня 1989 року почала діяти перша черга Сирецько-Печерської лініїметрополітену довжиною 2,1 км, в яку увійшли станції «Золоті ворота»«Палац спорту» та «Мечнікова», що знаходяться у центрі міста. Перші дві станції стали пересідними 
Починаючи з осені 2000 року розпочалось спорудження 3,3 кілометрової ділянки Святошинсько-Броварської лінії в західному напрямку. Будувались паралельно дві станції — «Житомирська» і «Академмістечко»,
Надалі планується спорудження ескалаторного нахилу станції «Львівська брама» (планована дата відкриття — 2018 рік, однак станом на вересень 2018 року будівництво не розпочиналося), а також розпочати будівництво четвертої гілки метро — Подільсько-Вигурівської.
Четверта лінія метрополітену, що частково будуєтся, дозволить вирішити транспортну проблему для близько 500 тис. мешканців лівобережних районів Києва (Деснянського та Дніпровського), зокрема, житлових масивів ВоскресенськийРайдужнийВигурівщина-Троєщина. Також ця лінія забезпечить швидкий транспортний зв'язок цих районів із правобережною частиною міста. Лінія складатиметься з двох дільниць: дільниці від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» з відгалуженням у напрямку житлового масиву Вигурівщина-Троєщина і дільниці від станції «Вулиця Милославська» до станції «Проспект Ватутіна». Спорудження четвертої гілки заплановано виключно за інвестиційні кошти. Орієнтовний термін вводу в експлуатацію — 2025 рік.
Більше інформації про київське метро:

Київ:енциклопедичний довідник / ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УРЕ, 1981. — 736 с., іл