13 січня на Маланку або ж на Щедрий вечір, який передував початку нового року за старим календарем, українці накривали щедрий (багатий) стіл зі скоромними стравами, водили «козу» і ворожили.
Ворожіння походить з язичницьких часів
Ворожіння на Поліссі було поширеним, а в період календарних свят навіть масовим явищем – від Різдва до Водохреща. Ворожіння сягає коренями язичницьких часів, коли кожен по-своєму спілкувався з природою, вірячи в те, що і Сонце, і місяць, і зорі сприятимуть долі, якщо гарно попросити. Тож сама пишна поліська природа сприяла виникненню тут своєрідних звичаїв
Коваленко, Н. Щедрий вечір. Традиції ворожінь на зимові свята/ Наталка Коваленко, Надія Шерсюк [Електронний ресурс]// Радіо Свобода -- Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/1928394.html
Скуратівський, В.Т. Дідух : свята укр. народу / Василь Тимофійович. Скуратівський ; іл. та худож. оформл.: О. Коваля, Н. Коваль. — Київ : Освіта, 1995. — 271 с.
Це – найбільш повне зібрання календарних свят українського народу. Автор, відомий письменник та етнограф, щедро ділиться з читачем своїм знанням духовної культури нашого народу, його обрядовості, традицій, фольклору, що сягають тисячоліть. Висока моральність предків, щира приязнь у стосунках, взаємодопомога, тонкий естетичний смак і, головне, високо поетичний культ пращурів, шанування свого родоводу – все це гідне наслідування нинішніми поколіннями.
Ще у фонді бібліотеки по темі є інша література та публікації з періодики та збірників. Зветратися до Систематичної картотеки статей
