Розумно використовуй, сумлінно виконуй. Юридичні паралелі для батьків

Вчасно прочитана книга – це велике щастя. 

Вона здатна змінити життя так, 

як не змінить його найкращий друг чи наставник. 

  (П. Павленко)

Десять правил виховання дитини.

ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ! Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе.

ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ! Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводигься поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.

БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ! Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі сгосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.

ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.

ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.

ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована ві будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.

ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ! Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночаc дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.

ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ! Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.

СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ! Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.

ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ! Дитина "живиться" так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.

Школа миролюбства. Психологічний тренінг

Що ж таке  толерантність і яку людину можна назвати толерантною?

  Це слово походить від латинського прикметника  «терплячий»

  Отже, « толерантний» - здатний витримувати іншого, не такого,як сам. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги, любові.

  Толерантність – це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

 Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги, не перекладають відповідальність на інших.

   Давайте спробуємо на кожну літеру слова  толерантність назвати риси характеру, притаманну толерантній людині.

   

  Т – товариський

  О – об’єктивний, особливий, оригінальний

  Л – лояльний, лагідний

  Е – енергійний, елегантний

  Р – розсудливий, рівний

  Н - надійний, найдорожчий 

  Т – терплячий

  Н – незалежний, найдорожчий

   І – інтелігентний, ідейний

  С – співчутливий

  Т – тактовний

  Ь 

 Усі ми рівні й однаково можемо використовувати свої права.

   Право однієї людини закінчується там, де починається  право іншої. Ми можемо робити лише те, що не шкодить іншим, не порушує їхні права.

  Стаття 21 Конституції України:

 Усі люди є рівні і вільні у своїй гідності та правах. Права і свобода людини є невідчуджуваними і непорушними.

 Стаття 23  Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості,якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

 Стаття 24 Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

 У 1989 р. Організація Об’єднаних Націй прийняла Конвенцію про права дитини. Цей документ містить 54 статті. Україна приєдналася до цієї Конвенції.

  16 листопада жителі багатьох країн світу відзнаають Міжнародний день толерантності або День терпимості. Це свято було засновано в 1986 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.

  Отже, бути толерантною людиною значить поважати людей.

Толерантність— основа безконфліктного спілкування». Урок толерантності

Офіційний сайт Української мови пропонує "толерантний" як: Синоніми до слова ПОБЛАЖЛИВИЙ: невимогливий, ліберальний; (до чого) терпимий, толерантний; (усміх) доброзичливий; (суд) вибачливий, милостивий.

Виховуймо у собі толерантність.

«Найдорожче добро в кожного народу – це його мова». Мовознавча година

Скажу я вкотре, хоч уже й обридло:

 На мову не бува престижних мод.

 Допоки є в нас мова, ми — не бидло,

 Не покручі й безбатченки — Народ! 

 (Валентина Сторожук)

Мови нема без народу, і народу. Виставка-айстопер

День української писемності та мови

Поради взяті з сайту: https://library.diit.edu.ua/uk/article/498

Уважно прочитайте -- вони варті того

 1.ПРОСТО ГОВОРИ УКРАЇНСЬКОЮ

        Завжди розмовляй українською. Роби це в усіх середовищах, де ти живеш, працюєш чи буваєш. Не бійся помилятися чи виглядати диваком – це лише стереотипи, яких можна швидко позбутися.

        Якщо чомусь не можеш говорити українською всюди, роби це хоча б у публічних місцях – роблячи покупки в магазині чи замовлення в кафе, просячи про зупинку в маршрутці чи розпитуючи дорогу на вулиці.

        Ніколи не переходь з української мови на іншу. Дивне уявлення, що з російськомовними співвітчизниками «культурно» переходити на російську –шлях до тотальної русифікації. Культурно в Україні говорити українською. Якщо співрозмовник цього не робить – це його справа, але не привід тобі підлаштовуватися під нього. Насправді «культурно» й логічно переходити на чужу мову лише з іноземцями, які не розуміють української.

2.НАЛАШТУЙ МОВУ САЙТІВ ТА ТЕХНІКИ

        Встанови українську мову в налаштуваннях електронної пошти, у соціальних мережах та налаштуваннях пошуку google.

        Обери і встанови українську мову на мобільному телефоні.

        Кожного разу, користуючись платіжним терміналом чи банкоматом, обирай українську мову.

        На кожному сайті, де є українська версія чи вибір мови, обирай українську, навіть якщо тобі все одно.

        Ці прості дії дадуть реальний ефект. Зміна мови google автоматично полегшує пошук українських текстів і піднімає їх рейтинг. Вибір української мови на технічних пристроях чи сайтах є чітким сигналом бізнесу: на цьому ринку слід працювати українською.

3.ПИШИ УКРАЇНСЬКЮ

        Пиши українською електронні листи, смс, повідомлення в соцмережах чи блогах.

        Завжди пиши українською письмові заяви, угоди та інші документи, навіть якщо тобі підсовують російськомовний бланк.

4. ШУКАЙ УКРАЇНСЬКОЮ

        Завжди набирай пошукові запити в google чи інших пошуковиках українською. І лише якщо не знайдеш те, що шукаєш, переходь на іншу мову.

        У Вікіпедії користуйся українською версією. Якщо інформації за якоюсь темою тобі буде замало, перейти на іншомовну версію завжди встигнеш.

        Ці прості дії сприятимуть поширенню україномовних текстів у мережі і легшому доступу до них для всіх користувачів.

5. СПІЛКУЙСЯ УКРАЇНСЬКОЮ З ВЛАДОЮ ТА СЕРВІСНИМИ СЛУЖБАМИ

        Спілкуйся з представниками влади, комунальних та сервісних служб лише українською. Люди, які живуть з наших грошей, мають поважати нашу мову.

        Говори українською, коли викликаєш таксі, телефонуєш мобільному оператору чи в будь-який call-центр.

6. ПІДТРИМАЙ УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ ТА МЕДІА

        Купуй книги та пресу українською мовою, запитуй їх у книгарнях, кіосках та розкладках.

        Не купуй книгу іншою мовою, якщо така ж є українською, а вітчизняні не україномовні журнали й газети не купуй зовсім. Дивися в кінотеатрах і купуй лише фільми, дубльовані (або субтитровані з оригінальної версії) українською.

        Якщо купуєш сувеніри з написами, то краще, щоб вони були українською. Поширюй інформацію про українське мистецтво й культуру.

7. ВБЕРЕЖИ ДІТЕЙ ВІД РУСИФІКАЦІЇ

        Завжди говори з дітьми українською.

        Маленькі діти мають чути пісні, казки, вірші, ігри лише українською.

        Купуй дітям лише україномовні книги та дитячі журнали.

        Мультики в кінотеатрі, на телебаченню чи на диску дитина має дивитися лише українською.

        Якщо дитину піддають русифікації в садку чи школі, вимагай від педагогів спілкуватися і давати матеріал українською. Русифікація не має нічого спільного зі «знанням багатьох мов». У відповідному віці дитині корисно вчити англійську, російську та інші мови, але вони не мають витісняти рідну мову зі спілкування в сім’ї чи школі.

8. ТВОРИ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОСТІР

        Час від часу роби щось від себе для поширення української мови – встанови українську пісню на телефон, чемно повісь українське оголошення замість російського у під’їзді чи офісі, замов українську музику на радіо, зміни щось на користь української мови на роботі, удома чи в колі друзів.

9. ЗАПРОСИ ІНШИХ РОБИТИ ТЕ САМЕ

        Пошир цю інформацію серед якомога більшого числа людей. Не лінуйся! Без тебе багато хто не дізнається, як захистити нашу мову, і не почне діяти.

        При нагоді запрошуй інших перейти на українську. Цю думку слід пропонувати, але не нав’язувати – кожна людина вільна робити власний вибір.

"Врятуй солдату долю від забуття". Виставка-пам'ять

6 листопада в Києві щороку відзначають день визволення української столиці від нацистських загарбників. Саме цього дня у 1943 році війська Першого Українського фронту під командуванням генерала Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіка Свободи взяли місто під свій контроль, а також було створено плацдарм для подальшого визволення правобережної України.

Київська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року, була складовою частиною Битви за Дніпро - так називають ряд пов'язаних військових операцій військ СРСР (куди входила і союзна Перша Чехословацька бригада з закарпатськими українцями у її складі) проти армій Третього рейху та Румунії.

Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій світової історії.

У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати (убиті, поранені і полонені) складають від 1 до 2,7 млн людей.

Оскільки захопити Київ, розташований на високому березі Дніпра, прямим ударом було неможливо, то планувалось нанести два удари: головний з Букринського плацдарму та розташованого трохи вище на північ Щучинського в обхід Києва з південного заходу, а другий – з Лютізького плацдарму в південному напрямі вздовж річки Ірпінь, в обхід Києва з північного заходу.

На кінець п'ятого дня наступу планувалося оволодіти Києвом, перерізати шосе Київ – Житомир і перешкодити ворогові відходити на захід.

За словами учасників боїв на Букринському плацдармі, таких кровопролитних сутичок не було з початку війни. У вересні-жовтні 1943-го головний плацдарм наступу методично "перемелював" людські поповнення - штрафників, щойно мобілізованих українців Лівобережжя, парашутистів, регулярні війська..

З Букринським плацдармом пов'язана ще одна трагічна і героїчна сторінка Битви за Дніпро - так званий "Десант Смерті".

Якщо говорити про Букринський плацдарм, то саме тут сконцентровано найбільшу кількість загиблих радянських воїнів під час Битви за Дніпро.

Серед тих, хто форсував Дніпро в районі Букрина був відомий радянський письменник-фронтовик Віктор Астаф'єв, який згадував, що "коли з одного боку в Дніпро входили 25 тисяч воїнів, то на протилежному - виходили не більше 5-6 тисяч".

Картина апокаліпсису на Дніпрі в спогадах письменника:

"Густо плавали у воді трупи з виклюваними очима, що почали розкисати, з обличчями, які пінилися, ніби намилені, розбиті снарядами, мінами, зрешечені кулями. Сапери, яких послали витягувати трупи з води і ховати їх, не вправлялися з роботою – надто багато було вбито народу...

А потім за річкою ж продовжувалося згрібання трупів, наповнювалися людським місивом все нові й нові ями, проте багатьох і багатьох полеглих на плацдармі так і не вдалося відшукати по балках, поховати".

Військам, які захопили ділянку Дніпра від села Трахтемирів до села Григорівка, чинився опір з боку противника, а бої були такими запеклими, що вода у Дніпрі була темно-кривавого кольору і солоною на смак.

"Ми просто не вміли воювати. Ми залили своєю кров'ю, завалили ворогів своїми трупами" - Це теж Віктор Астаф'єв.

Операція готувалася поспіхом - згідно з радянськими традиціями, Київ штурмували "під дату". Столицю Української РСР поспішали звільнити від нацистів до 7 листопада - головного радянського свята, до 26-ї "річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції". Цей поспіх призвів до "штурмовщини".

Битва безпосередньо за Київ розпочалася 1 листопада 1943 року наступом радянських військ на Букринському плацдармі - після 40-хвилинної артилерійської та авіапідготовки. Ворог, який зберіг тут з періоду жовтневих боїв сильне угруповання, нищівним вогнем, танками і контратаками зупинив наступ.

Ранком 4 листопада війська поновили наступ, а ворог потужно контратакував, особливо в Пущі-Водиці. Запеклі бої на підступах до Києва продовжувалися протягом ночі. 7-й гвардійський танковий корпус перерізав шосе Київ-Житомир і попрямував на Київ - з західного боку міста, уздовж нинішнього проспекту Перемоги.

Танки їхали з ввімкнутими фарами та сиренами, ведучи інтенсивний вогонь. Ворог не витримав і почав відводити війська в бік Фастова, одночасно перекидаючи в район Києва війська з Букринського плацдарму.

5 листопада першим у центр Києва прорвався танк уродженця Вишгородського району, гвардії старшини Никифора Шолуденка. Він був розвідником і його машина ішла на чолі колони техніки. До війни Шолуденко заочно вчився на IV курсі КПІ і добре знав західну частину Києва.

На одному з перехресть між Шулявкою і Борщагівкою старшину було смертельно поранено під час бою з німецькою самохідною гарматою. Його іменем названа вулиця Керосинна, колишня головна магістраль із Лук'янівки на південь.

Бої на вулицях Києва точилися всю ніч на 6 листопада - особливо в районі Борщагівки і Сирця. Ворог відступав на південний захід.

О четвертій годині ранку 6 листопада генерал Москаленко, особисто побувавши на Хрещатику та впевнившись, що війська повністю оволоділи містом, доповів комфронту Ватутіну про звільнення столиці України.

Якщо вважати битву за Дніпро однією операцією, то жертви перевищать найкривавішу військову операцію людства - битву під Сталінградом.

Із 300-400 тисяч загиблих за ці чотири місяці радянських солдат більшість загинула у вересні-жовтні на Букринському плацдармі. Значну частину з них складали так звані "чорносвитники" - цивільні із щойно взятих Червоною армією населених пунктів, силоміць мобілізовані комплектаційними підрозділами військових частин.

20 жовтня 1943 року було перейменовано фронти, які билися за Дніпро на території України. З 21 жовтня Воронезький став називатися 1-м Українським, Степовий, Південно-Західний і Південний – відповідно 2, 3 і 4-м Українськими. Центральний фронт Рокосовського став Білоруським.

Ці чотири Українські Фронти пройшли далі всю війну, визволяючи від нацистів Європу.

Джерела

https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/11/6/139185/

https://ua.112.ua/golovni-novyni/novyi-platsdarm-dlia-zvilnennia-pravoberezhnoi-ukrainy-shcho-vidomo-pro-den-vyzvolennia-kyieva-vid-natsystskykh-zaharbnykiv-513584.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2584684-75ricca-vizvolenna-kieva-krivavi-hvili-dnipra-cerez-tupogolovogo-marsala.html

https://nubip.edu.ua/node/52874

https://www.5.ua/kyiv/heroichna-epopeia-tysiachi-smertei-sohodni-74a-richnytsia-vyzvolennia-kyieva-vid-natsystiv-158392.html

https://vechirniy.kyiv.ua/news/10-faktiv-pro-vyzvolennya-kyyeva-vid-fashystiv

«Дрес-код» при влаштуванні на роботу» Вебліографічний інформер

Зустрічають по одягу, а проводжають...

Дрес-код — невід'ємна частина ділової культури, але вимоги до нього з часом стають усе більш м’якими. В 42% українських офісів співробітник може прийти на роботу в джинсах і футболці. Кожен четвертий роботодавець вимагає від підлеглих носіння одягу ділового стилю. І тільки 7% співробітників приречені на дотримання жорсткого корпоративного дрес-коду.

Звід правил, який регламентує стиль одягу співробітників або їхній зовнішній вигляд, є в 29% українських офісів, а ще третина роботодавців встановила негласний дрес-код. Тим не менше, більш ніж 40% «білих комірців» можуть не хвилюватись про відповідність свого зовнішнього вигляду офісним правилам.

Які ж вимоги ставить дресс-код? Переважно допускається носіння повсякденного одягу, за винятком вульгарного або неприпустимого (42%). Наприклад, багато роботодавців не схвалюють коротких спідниць, глибоких декольте, шльопанців, але толерантні до джинсів і футболок. У кожному четвертому офісі передбачений тільки офісний або діловий стиль: для жінок дозволені спідниці, блузки, офісні сукні, а для чоловіків — брюки, сорочки. А ось 7% офісних співробітників стверджують, що їм доводиться дотримуватись суворого ділового стилю, носити відповідну форму або діловий костюм. Решті пощастило більше: 28% «білих комірців» можуть ходити на роботу в будь-якому одязі.

«Охайний зовнішній вигляд дуже важливий для офісного співробітника, а правильно підібраний одяг може стати відмінним помічником у переговорах з потенційними партнерами. Адже кожен співробітник - це обличчя компанії, яку він представляє. Акуратний, строгий, але водночас жіночний стиль допоможе зберегти необхідну дистанцію та репутацію. На щастя, цьому сприяють модні тренди сезону 2013-2014: брючні костюми, спідниці-олівці та білі сорочки в чоловічому стилі. Але не потрібно забувати, що джинси можуть виглядати не менш елегантно, якщо їх поєднувати з класичним взуттям, сорочкою та піджаком» , - так прокоментувала особливості« офісної моди » Інна Єлісєєва, редактор жіночого онлайн-журналу IVONA bigmir) net.

Дуже рідко роботодавці прописують у корпоративних правилах і такі деталі, як припустимий макіяж співробітниць, використання парфумів, заборони на пірсинг або татуювання. Особливо суворі начальники можуть навіть вказувати в зводі корпоративних правил небажаний колір волосся. Найбільш жорстко дотримуватись дрес-коду вимушені працівники банківської сфери — їм доводиться ретельно звіряти свій гардероб із корпоративними правилами. https://grc.ua/article/14289

Пропонуємо прочитати:Гончаренко, К. Запитайте юриста: чи повинні ви дотримуватися дрес-коду? [Електронний ресурс] / Катерина Гончаренко.— Режим доступу: https://thepoint.rabota.ua/chy-povynni-vy-dotrymuvatysya-dres-kodu/

Етикет та манери поведінки[Електронний ресурс] / Катерина Гончаренко.— Режим доступу: http://etuket.com/appearance/208-dress-code.html

Негода, О. Правила офісного дрес-коду [Електронний ресурс] /Оксана Негода // Українська правда.— 2011.—7 вересня.— Режим доступу:  https://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/7/85387//

Одягаємося на роботу правильно: нюанси дрес-коду [Електронний ресурс] .— Режим доступу: https://volynonline.com/odyagayemosya-na-robotu-pravilno-nyuansi-dres-kodu/

Перше співбесіду, або чому влаштуватися на роботу складніше, ніж скласти іспит. Успішний досвід студентки на співбесідах Студентки на співбесіді [Електронний ресурс] 10.06.2020.— Режим доступу: https://9abest.ru/uk/business-online/pervoe-sobesedovanie-ili-pochemu-ustroitsya-na-rabotu-slozhnee-chem/

Питання про влаштування на роботу [Електронний ресурс].— Режим доступу:  https://sites.google.com/site/pitannaprovlastuvannanarobotu/

Як одягатися на роботу в державну установу? Стильний дрес-код у сучасному виконанні [Електронний ресурс]  .— Режим доступу: https://cutt.ly/KgOMIl0

Як пройти співбесіду при влаштуванні на роботу: п’ять секретів успіху[Електронний ресурс] / підготувала Олександра Демецька// Фармацевт Практик. — 2019. — №12.— Режим доступу: https://fp.com.ua/articles/yak-proyty-spivbesidu-na-robotu/

«Медіазнання і капелюшки мислення» Інтерактивна гра