Український поет, прозаїк, літературний критик, фольклорист, драматург, публіцист. Всі українці знають, хто такий Іван Франко. Його твори вивчаються в школах, в університетах.
В нашій бібліотеці зібрано чималу колекцію книг Франка і матеріалів про нього. Ми створили відео, яке характеризує поета за допомогою цікавих біографічних фактів.
Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів'яле листя», поема «Мойсей», повість «Захар Беркут», драма «Украдене щастя».
Іван Якович Франко народився на Галичині 27 серпня 1856 р. в родині коваля. Змалку майбутній письменник виявляв неабияку допитливість, тому батьки намагалися влаштувати сина до найкращої школи. Він навчався в Дрогобицькій гімназії. Був дуже здібним учнем, бо мав надзвичайну пам'ять, про що засвідчують відомості з його автобіографічного листа: «Шевченка я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину читав, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)». Під час навчання в гімназії І. Франко захопився збиранням книжок. За обсягом його бібліотека нараховувала їх майже 500.
Інформаційну культуру можна визначити як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві. Відсутність інформаційної культури унеможливлює повноцінне функціонування особистості в інформаційному суспільстві, однією з головних характеристик якого є підвищення ролі людини. Інформаційна культура полягає в ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу людиною. Вона включає сукупність певних знань, умінь, переконань, ідеалів, цінностей, принципів та поглядів людини і не може означати у "вузькому" розумінні лише вміння працювати з комп'ютером і навички обробки великих обсягів інформації.
Людина з розвинутою інформаційною культурою характеризується як особистість з певним комплексом знань і навичок, що включають: володіння інформаційними ресурсами, інформаційний світогляд, інформаційне середовище, інформаційна поведінка тощо; вміння грамотно формулювати свої інформаційні потреби і запити; здатність ефективно й оперативно здійснювати самостійний пошук інформації за допомогою як традиційних, так і нетрадиційних, перш за все комп'ютерних пошукових систем: уміння раціонально зберігати й оперативно переробляти великі потоки і масиви інформації; знання норм і правил "інформаційної етики" та вміння вести інформаційно-комунікативний діалог.
Інформаційна культура включає володіння вміннями і навичками оцінювати якість інформації, її достовірність, можливості застосування, сучасність, актуальність, повноту, важливість.
Наша щоденна буденність пов’язана з гендером безпосередньо і невід’ємно. Іноді ми навіть не здогадуємось, наскільки гендер впливає на наше життя, які особливості й тонкощі з цього витікають, наскільки вони різноманітні і наскільки багато в них деталей, які потрібно пояснювати, проговорювати й актуалізувати.
Унікальний для східної Європи проект з’явився у 2016 році і за короткий час став найбільшим майданчиком для гендерного і феміністичного дискурсу не лише в Україні. Редакція ставить собі за мету поглибити розуміння гендерних питань в українському суспільстві і робить це через комікси, неакадемічні тексти та суперлонгріди.
Ідея створити медіа про гендер виникла у Ганни Довгопол. Вона працювала над гендерними питаннями у Фонді Генріха Бьолля з 2012 року, слідкувала за тим, що відбувалося в українському інформаційному просторі. Після Євромайдану різко почав зростати інтерес до гендерних питань. В Україні було кілька ресурсів, що писали про гендер, але не було одного, куди можна було б зайти і розібратися в усіх аспектах.
«Ганна запропонувала робити науково-популярний ресурс про гендерну рівність! Я з цією думкою жила пів року, вигадувала, концептуалізувала, придумувала, як би воно виглядало», – пригадує Тамара. Зрештою через пів року вона презентувала концепцію медіа. А згодом його запустили.
Суперсила – складні речі пояснювати доступною мовою
Найважливішим для нового ресурсу був формат матеріалів. Складні та розлогі дослідження слід було викласти простою мовою. Такою, щоб їх можна було зрозуміти без профільної освіти з гендерних студій.
За словами редакторки, в Україні доволі розвинений академічний фемінізм. Фахівчинь не бракує навіть попри те, що вони не можуть повноцінно реалізуватися в українських університетах через консерватизм оточення, постійно вимушені шукати гранти для своїх досліджень. Про їхні дослідження можна прочитати у східно-європейському журналі феміністичних студій «Критика феміністична», але ці тексти надто складні для широкої аудиторії. З іншого боку, є багато журналістських ресурсів, наприклад «Повага», та лайфстайл проектів, як TheDevochki, але деякі сайти досі російськомовні, а тексти – це, здебільшого, короткі журналістські статті, колонки чи інтерв’ю. Тому між науковим і популярним форматами існувала величезна сіра зона. Відтак ще на етапі задумки «Гендеру в деталях», найперше, на чому зійшлися Ганна з Тамарою – це науково-популярний формат матеріалів.
«Я вмію складні речі пояснювати доступною мовою. Це моя суперсила. На рівні форми я втручаюся у тексти, які присилають мені авторки. Коли бачу що можна сформулювати простіше, я просто переписую і потім узгоджую з авторкою», – ділиться Тамара.
Такий формат приніс результати, але став досить виснажливою роботою для редакторки. «В нас бувають справді великі тексти – суперлонгріди на тридцять сторінок. Зібраний матеріал мені треба структурувати й придумати, як його викласти так, щоб людині, яка взагалі про цю тему нічого не знає, було цікаво і вона дочитувала до кінця», – каже Тамара. – «Наприклад, дослідження Олени Стрельник «Освіта як фабрика смислів: від статево-рольового підходу до гендерно-чутливих змін» більш ніж масштабне. У ньому аналізуються три рівні освіти — дошкільна, шкільна, вища, протягом трьох часових періодів — радянський, пострадянський, після Євромайдану. Така амбітна задумка вимагала багато роботи і від авторки, і від мене як редакторки».
У Тамари Злобіної вже був подібний досвід, вона допомагала розробляти і адмініструвала сайт видавництва «Смолоскип», була співредакторкою журналу соціальної критики «Спільне» (також брала участь у розробці сайту цього ресурсу), була гостьовою редакторкою білоруського проекту «АртАктивіст». Утім створення «Гендеру в деталях» стало викликом інакшого рівня. Довелось замовити консультації щодо основ smm, гугл-аналітики, реклами у фейсбуці тощо. Тамара згадує той період як надзвичайно інтенсивний і важкий, під час якого на ходу вивчила кілька нових професій.
«У мене не було такого масштабу відповідальності, коли усі рішення і візії на мені. До того я була авторкою, писала тексти і читала лекції, не надто зважала на тайм-менеджмент і планування. Після запуску «Гендер в деталях» я краще розумію людей, які займаються бізнесом, бачу складність організаційних процесів».
А чи задумувались ви, які теми для вас є табу і чому? А чи думали над тим, що виною табуйованих тем є стереотипи. Поки ці речі не будуть публічно проговорені та публічно спростовані – усвідомлений рух уперед неможливий. А потрібно зовсім небагато: знання, яке акумулюється на сайті «Гендер в деталях», дістати назовні та зробити видимим для себе і свого оточення.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації (за оцінками уряду США). Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють. Торгівля людьми може відбуватись у різних формах.
За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.
Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є
жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);
чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);
діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний)
Торгівля людьми є третім за прибутковістю видом злочинної діяльності, після продажу зброї.
Сучасні форми експлуатації людини та нові виклики, з якими зіткнувся світ, створюють загрозу потрапляння у ситуацію торгівлі людьми для практично всіх соціальних груп населення. Військові дії, економічна нестабільність, підвищення мобільності населення, у тому числі з метою трудової міграції, зростання рівня безробіття, збільшення доступу населення до інформаційних мереж сприяють поширенню цього злочину.
В Україні створено законодавчу для боротьби з торгівлею людьми, зокрема прийнято Закон України „Про протидію торгівлі людьми”, розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.
Протидія торгівлі людьмиексплуатації[Арт-інсталяція МОМ "Невидимі", що розповідає справжні історії
постраждалих віж торгівлі людьми, в Одесі влітку 2015 року. Цей проект побачили
жителі дев'яти регіонів України] [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://iom.org.ua/ua/protidiya-torgivli-lyudmi
16 липня 1990 року Верховна рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила доленосний документ – прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу та підкреслені самостійність і суверенітет України..
За прийняття цієї Декларації проголосувало більш ніж 98 відсотків депутатів тодішньої Верховної Ради.
Від дня прийняття документу від імені народу могла виступати виключно Верховна рада України, а територія України в існуючих межах проголошувалася недоторканною. При прийнятті Декларації про державний суверенітет України влітку 1990 року ВР УРСР керувалася волею народу України, прагненням створити демократичне суспільство, потребою всебічного забезпечення прав і свобод людини, пошаною до національних прав усіх народів, турботою про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнанням необхідності побудови правової держави, а також мала на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України. .
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
Одним із головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не буде брати участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.
26 червня проводять День каное. Вперше відзначений в 2007 році.
Ці червневі заходи у третьої декаді місяця мають щорічний характер.
Каное - безкільове веслове судно, для якого характерні веретеноподібна форма корпусу і спосіб веслування одним однолопатевим лопатоподібним веслом. Належить до одного з найстаріших на Землі видів човнів, що був відомий людині з часів пізнього палеоліту. Сьогодні використовується багатьма тубільними племенами Америки, Африки, Південно-Східної Азії і Океанії.
За останніми даними, на планеті проживає близько 27 мільйонів біженців. Це одна з найбільших проблем сучасного світу. Аби привернути до неї увагу, ООН у 2001 році запровадили День біженців. Організація африканської єдності (ОАЄ) погодилася з тим, щоб міжнародний День біженців відзначався одночасно з Днем африканських біженців - 20 червня.
Правовепоняття біженець: визначення простими словами – біженцем є іноземець, який не може повернутися до своєї країни через серйозний ризик для життя чи свободи.
Потрібна мужність, щоб справлятися із цими труднощами. Потрібна мужність, щоб залишити свій дім і заради свого життя і життя своїх дітей намагатися долати ці труднощі щодня.
Суд ЄС: Польща, Угорщина і Чехія незаконно відмовились від розселення біженців. Суд ЄС постановив, що Польща, Угорщина і Чехія, відмовившись від участі у тимчасовому механізмі розселення біженців, порушили законодавство Європейського Союзу. 2 КВІТНЯ 2020, ЄС готовий "всіма заходами" захищати кордони від біженців. Держави-члени ЄС оголосили про готовність ефективно захищати зовнішні кордони ЄС та заявили про неприпустимість використання Туреччиною біженців для досягнення своїх політичних цілей. --2020.--5 березня У Бундестазі пригрозили покарати Росію за воєнні злочини і нову хвилю біженців. Голова зовнішньополітичного комітету Бундестагу Норберт Реттген закликав накласти санкції на Москву, якщо вона не припинить авіанальоти в сирійській провінції Ідліб. 18 ЛЮТОГО 2020, 09:45 — НОВИНИ
Українське суспільство повинне виявляти терпимість до цих людей. Розуміти, що толерантність - це прояв терпимості до представників інших культур, вірувань, країн і народів: вони не краще і не гірше, вони просто інші.
На жаль, в Україні є свої біженці, або внутрішньо-переміщені особи через війну на Сході. Це надзвичайно прикро. Бракує слів, щоб описати мужність цих людей: Боже, прошу Тебе, Боже мій милий,
4 червня є Міжнародним днем безневинних дітей-жертв агресії. Відзначається з 1983 року в пам’ять про трагічну подію — річницю бомбардування житлових кварталів Бейрута ізраїльськими збройними силами (4 червня 1982 року). Проводиться за рішенням ООН .
У серпні 1982 році, коли Генеральна Асамблея ООН вирішила відзначати цей день, важко було уявити, що він стосуватиметься і українських дітей. 👦👧 За роки російської агресії на Сході України зруйновано дитинство сотень та тисяч невинних дітей, які більше за все прагнуть миру.
Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.🌏🌊🌿☘️
👏📖Святкування цього Дня розраховане на сприяння розумінню того, що основною рушійною силою є зміни підходів до природоохоронних питань, а також роз’яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх людей було більш безпечне й благополучне майбутнє.
"У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, в розвинених - дихати повітрям".
Джонатан Рейбан
Осінь в Нью-Йорку чарівна - можна милуватися тим, як сміття змінює кольор.
Більям Коронел.
Забудовник - це людина, яка хоче побудувати будинок в лісі. Захисник навколишнього середовища - це людина, у якого вже є будинок в лісі. 🌳
Денніс Міллер.
Ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо, хтось прибере сміття в своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів.🦜🌱🌴🌳🌿🍀
В нашій країні багато екологічних проблем, які не можна вирішити однією публікацією або книгою, передачею по телебаченню. Але регулярне висвітлення наявних проблем допоможе читачеві більше розуміти, що зараз відбувається з екологією, як рухатися і чого не варто робити.
Кожен повинен задуматися про своє відношення до навколишнього середовища. Треба подумати, як я буду жити надалі? Чому пожовкла травичка? 🐕🐈🦔🦔🐕💨Чому у мого песика випадає шерсть?🍀🎋#бібліотеки_соломянки/
#КнижкоЛіто2020/ Літо почалося! 🌹. Діти відпочивають, мандрують. Рекомендуємо прочитати 📖📚🏝⛱книжки під час подорожей і не тільки... #бібліотеки_соломянки/ #бібліотека_сімейного_читання_ім_Олеся_Гончара/ #бібліотека_онлайн/ #solomyanka_library/ #Olesya_Honchar_Family_Reading_Library
Цей день – нагадування суспільству про потребу дотримання прав дитини для формування гармонійної особистості. День захисту дітей бере свій початок з 1 червня 1925 року. Саме цього дня відбулося дві події, які і стали визначальними при виборі дати свята: в Женеві відбулася перша міжнародна конференція, під час якої обговорювалися проблеми дітей, а генконсул Китаю в Сан-Франциско зібрав у місті групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе - свято, яке символізує початок літа. Міжнародний день захисту дітей був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок.
Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.👪
Відповідно до Женевської декларації про права дітей, прийнятої в 1924 році, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини.
Декларація прав дитини була прийнята 20 листопада 1959. Вона проголошує рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація також закликає батьків, громадські організації та уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.👪
У цей день влаштовуються різні розважальні заходи для дітей. Серед їхнього числа: конкурси, з подарунками, концерти, всілякі виставкові та пізнавальні заходи.
Дитину треба любити, розуміти, поважати, говорити з нею 💛👪спокійно та виважено.
«Давай разом…» Будь що, але разом — почитаємо, пограємо, помалюємо, приготуємо… «Мою думку поважають, я такий щасливий, я потрібний, мене люблять» та ще багато інших позитивних емоцій виникнуть у дитини після цих слів. Самотність? Її ніколи не відчуватиме малюк, з яким усе робили разом.💙
Підлітку: «Ти можеш помилятися, як і всі, але знай, що завжди можеш розраховувати на мою пораду». Сказавши подібні слова, ви покажете, що не сваритимете дитину за провину і не будете нав’язувати свої настанови, а залишатиметеся другом, готовим надати підтримку.👪
Більшість підлітків переймаються через свою зовнішність. Мало хто з них задоволений змінами у своєму тілі. Через це з’являються й певні комплекси у спілкуванні з іншими. Важливо у цей час підтримати дитину такими словами.👪
Бібліотека намагається багато робити для організації роботи читачами-дітьми. Ми хочемо, щоб наші користувачі почувалися щасливими. 💗💛
31 травня - День боротьби з 👍 . За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тютюн щорічно убиває 5 мільйонів людей👫 у світі, і ця цифра щорічно зростає. 110 тисяч таких смертей приходиться🙄 на Україну. В Україні тютюнопаління є причиною кожного п’ятого випадку смерті осіб 👎 понад 35 років.
Важливо зрозуміти важливість цієї теми. Пропонуємо 🎬відео - штрих, який розповість про суть проблеми, ознайомить з деякими корисними книжками👨👩👦👦. Часто куріння супроводжується алкогольною залежністю, тому ми розповідаємо і про алкогольні проблеми.📖👨👨👦👦
З нагоди Дня Незалежності Грузії. Жива, яскрава, гостинна і
душевна - такою запам'ятовують Грузію мільйони туристів.
Сакартвело - так
називають свою країну грузини. Утворилося це слово від назви народу, який
проживав на території нинішньої Грузії - картвели. В
стародавні часи грузинська столиця Тбілісі була самостійним
містом-державою під назвою Тбіліський емірат
Саме сюди плавали аргонавти за золотим руном, згідно з
давньогрецькою легендою. Колхідою називали територію сучасної Грузії.
Грузинське
багатоголосся визнано ЮНЕСКО шедевром світової поліфонії,а"восьмим чудом
світу" називає міжнародна преса грузинські національні танці. Їх
особливість - техніка "тойпойнт" - танець на кінчиках пальців в
спеціальному шкіряному взутті. .
Територія Грузії характеризується надзвичайною
різноманітністю природи. Природним умовам Грузії значну своєрідність додає
наявність великої кількості річок і озер — близько 25 000.
Грузія містить два регіони — Абхазію і Південну Осетію, які отримали обмежене
міхнародне визнання після
російсько-грузинської війни 2008 р. Грузія і більша частина міжнародного
співтовариства розглядають ці регіони, як частину території суверенної Грузії,
що перебувають під російською окупацією.
Найвідомішим твором грузинської літератури вважають поему
Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі".
День державної незалежності Грузії — головне державне свято
країни,що відзначається 26 травня з величезним розмахом.
Факторами, що утворюють культуру є — мова і писемність. Якщо у людей відібрати право або можливість говорити рідною мовою, то це буде найважчим ударом по їхній рідній культурі. Якщо в людини відібрати книги рідною мовою, то вона втратить найважливіші скарби своєї культури.
Початок писемності — особлива віха в історії кожного народу, в історії його культури. У глибині тисячоріч і сторіч зазвичай губляться імена творців писемності того або іншого народу, або язикової сім'ї. Але слов'янська писемність має зовсім дивне походження. Завдяки цілому ряду історичних свідчень нам відомо про початок слов'янської писемності та про її творців — святих рівноапостольних братів Кирила й Мефодія. Брати Кирило та Мефодій народилися в першій третині ІХ ст. в Солуні (тепер Салоніки, Греція). Кирило був бібліотекарем
у соборі св. Софії в Константинополі, потім став викладачем філософії.
На іконах Кирило і Мефодій зображуються в єпископському вбранні – візантійського
або латинського крою з атрибутами:
хрест, книга, келих, розгорнутий сувій зі слов’янським алфавітом. На деяких
іконах тримають у руках модель храму. Кирило зображується одягненим, як
викладач з відкритою книгою в руці, яка написана кирилицею.
Життєвий шлях видатних просвітителів досить драматичний. На Кирила нападали
кочові хазари й угри. Мефодій ледь врятувався від розбійників, через чвари і
наклепи пробув у в'язниці два з половиною роки.
Візантійський імператор Михайло послав братів у Моравію для
просвітительської місії. Там, як і в інших князівствах, богослужіння велось
незрозумілою латиною. Це й спонукало Кирила до створення 863 року слов'янської
азбуки, що мала 38 букв. Імператор писав князю, що він посилає йому вченого і
філософа, якому Бог відкрив літери і цей дар «дорожче всякого золота і срібла,
каменів дорогоцінних і багатств».
24 травня вважається Днем слов’янської писемності. Кирилиця — слов’янська
азбука, за іменем її творця вживалася протягом сотень років, є основою сучасної
азбуки всіх слов’янських народів. Нею написані «Повість минулих літ», «Слово о
полку Ігоревім», інші твори Київської Русі.
Імена Кирила і Мефодія навічно записані в історію слов’янських народів.
Міжнародний день
сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається
щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення
цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні
проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли
зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами
якої вони є, перебуває під загрозою.
Народна мудрість
українського народу говорить «Сім’я без дітей — як хата без
дверей», «Сім’я без дитини — як Україна без калини».
Діти -- це важливо і вони потребують
уваги та всебічного виховання. Сьогодні ми інформуємо про книгу з розвитку логічного мислення у дітей дошкільного віку. Адже, уміння
логічно мислити — незамінне, адже завдяки йому можна знаходити вихід з важких
ситуацій, прораховувати свої дії на кілька кроків вперед, передбачати різні пастки, знаходити коротший шлях до успіху.
Побутує думка, що
логіка властива тільки тим, в кого так званий «математичний склад розуму», а от
«гуманітарії» з логікою не дружать. Проте це абсолютно не так. Логічне мислення
може розвинути та вдосконалювати будь-хто.
Людина, яка здатна
мислити логічно, може на підставі наявної у неї інформації (нехай навіть
розрізненої і неточною), зробити правильний висновок і таким чином докопатися
до істини. Тому так важливо, щоб дитина з раннього віку навчалася логічному мисленню.
