"Блакитно-жовта квітка". Майстер-клас по виготовленню прикраси для волосся

 

"Жах століть і поколінь". Вечірні голосні читання

Бабин Яр - криваве місце в Києві, що стало частиною історії не лише України, а й світу

29 вересня 1941 року - точка відліку масових розстрілів мирного населення в Бабиному Яру. У результаті: сотні тисяч загиблих, сотні очевидців, в чиїй пам'яті закарбувалися жахливі деталі кривавої трагедії та одне місце - Бабин Яр, що завжди нагадуватиме світу про те, до чого приводить війна.

"Осіннє дерево". Заняття гуртка малювання

 

"Мова своя у кожного народу". Книжкова виставка

Мова кожного народу

неповторна і – своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші – трелі солов’я.

( Оксана Забужко)

26 вересня, щороку, країни ЄС відзначають день мов. Європейський день мов - це свято молоде. Його виникнення

пов'язане з тим, що нове тисячоліття ЮНЕСКО оголосило століттям

поліглотів. І в перший рік 21 століття сталося і перше святкування

«Європейського дня мов». Ініціаторами створення такого свята у свій

час виступили Європейська комісія і Рада Європи.

Мова і культура

 Ми пізнаємо світ навколо нас, класифікуючи його на об'єкти, явища, відчуття, - практично будь-що значуще. І робимо ми це за допомогою мови.

Лінгвісти називають це "мовною картиною світу", іншими словами, мова, якою ми говоримо й визначає, як ми бачимо світ.

Наприклад, його кольори: так, в англійській мові немає окремих назв для синього і блакитного кольору, деякі індонезійські мови розрізняють лише "темні" і "світлі" відтінки, інші - мають одну назву для зеленого і синього.

За допомогою мови ми визначаємо й наші емоції. Чи відоме вам, приміром, відчуття "мбукі-мвукі", непереборне бажання скинути одяг під час танцю (в мові банту) або португальське "саудаде", ностальгія за кимось або чимось, чого взагалі могло й не існувати.

Вивчаючи мови інших народів, ми розширюємо свою картину світу, адже починаємо дивитися на нього крізь призму іншого світогляду.

Мови, що зникають

За даними ЮНЕСКО, в світі щодва тижні вмирає мова. Здавалося б, це на так і страшно, адже у світі цілих сім тисяч мов. Утім, з кожною зниклою мовою людство втрачає колективну пам'ять минулих поколінь.
Деякі народи це чудово усвідомлюють і роблять все можливе для збереження рідкісних мов.
Наприклад, швейцарці, які надали ретороманській мові статус державної, хоча нею розмовляють менш ніж 0,5% мешканців країни, або баски, які взялися за відродження своєї мови, найстарішої в Європі.

Українська мова

Вивчивши кілька іноземних мов, ми можемо, однак, почати забувати рідну. Це, звісно, трапляється, коли людина живе тривалий час в іншомовному середовищі.

Українська мов -- це жива мова, вона змінюється. У нашій мові змінються  слова, терміни, поняття, правопис... Це чудово! Мова  наша солов'їна, милозвучна і багата. У сучасних умовах  російської навали роль української мови дуже важлива. Мова звучить, бореться, вона - зброя українського народу.

 Рідну мову треба постійно вивчати, треба говорити  і читати українською, тренуватися говорити ( врешті-решт почати вчити і говорит).

Ми зорганізували виставку літератури до Дня європейських мов.

"Нам війни не треба! Інформаційний мікс

 

 

 21 вересня в усьому світі відзначають День миру. Для когось мирне життя — це буденність, а для українців — це мрія. Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну ми кожного дня змушені виборювати право жити під мирним небом. Мир справді має дуже важливе значення і наш народ по-особливому це відчуває зараз. Символ миру - голуб з оливковою гілочкою, став символом після війни 1941-44 років. Це свято встановлене Організацією Об’єднаних Націй в 1981 році.

Татова любов - як джерело. Вітальна літературно- поетична замальовка до...

День Батька – це свято, в яке хочеться нагадати, що батько споконвіку і до нинішнього часу був і залишається главою будь-якої сім'ї. У цей день ми бажаємо нашим батькам непорушного і міцного, як алмаз, здоров'я, великого успіху, довголіття і всього найкращого! Зі святом!

18 вересня 2022 року ми відзначаємо  Всенародний день Батька в умовах війни. 

Вітаємо усіх татусів!

«Україно, незалежна ти – не забувай» Літературно – святковий етюд

24 серпня 1991 року відбулося відновлення державної незалежності України, що увінчало тривалий шлях нашого народу до самостійності. В основу відзначення 30-ї річниці ми закладаємо ідею тяглості та спадкоємності державотворчих традицій України.

Проголошення незалежності – логічне завершення українського державотворення. Відзначаючи 30-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, ми говоримо про тисячолітню історію нашої державності. Слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, Українську козацьку державу, українські державні утворення початку ХХ століття. Від них сучасна Україна успадкувала традиції державності.

Вперше у ХХ столітті Україна незалежність проголосила 22 січня 1918 року. Після того ми декілька разів втрачали волю через зовнішню агресію та внутрішні чвари. Тому маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, в здатності знаходити спільну мову і спільно протистояти ворожим силам.

Відновлення незалежності України у 1991 році відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР та ліквідації комуністичної імперії.

Століття бездержавності коштували нашому народові неймовірних жертв. Лише у ХХ столітті внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн загинули мільйони українців. Маємо пам’ятати, що лише сильна власна держава є гарантією неповторення подібних трагедій.

Незалежність для українців – це передусім нові можливості та торжество прав людини.

Боротьба за незалежність триває й нині. Українці змушені захищати від агресії територіальну цілісність і суверенітет своєї держави. Це боротьба не лише за людей і територію, а й за право бути собою, самим вирішувати, як жити і яке майбутнє обирати.

Сильна та вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це те, що гарантує всім українцям гідне майбутнє. 

Література:

В'ятрович, Володимир. Історія з грифом "Секретно". Українське XX століття [Текст] : науково-популярне видання / В'ятрович, Володимир ; Вст. сл. автора. - Львів : Часопис, 2013. - 700 с.

Генерал Петро Григоренко [Текст]: спогади, статті, матеріали / Упоряд. та передм. О.Обертаса. - Київ : Смолоскип, 2008. - 832 с.

Грицак, Ярослав. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття [Текст]: науково-популярне видання / Грицак, Ярослав. - Київ: Yakaboo Publishing, 2019. - 656 с.

Деревінський, Василь Федорович. В'ячеслав Чорновіл [Текст]: популярне видання / Деревінський, Василь Федорович. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. - 256 с.

Деревінський, Василь Федорович. В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою [Текст]: громадсько-політичне видання / Деревінський, Василь Федорович. - Харків : Віват, 2017. - 496 с.

Епплбом, Енн. Червоний голод. Війна Сталіна проти України [Текст] = Red Famine. Stalin's War on Ukraine : наукове видання / Епплбом, Енн ; Пер. з англ. Д.Маттінглі, О.Кисіль. - Кн. в суперобкл. - К. : HREC PRESS, 2018. - 440 с.

Жулинський, Микола Григорович. Слово на сторожі нації [Текст]: літературно-критичні твори / Жулинський, Микола Григорович ; Передм. авт.; Худож. Л.Маренкова, О.Урбанська. - Київ: Український письменник, 2015. - 1016 с. 

Книга - це добірка літературно-критичних робіт, есеїв, мемуарів, присвячених всім тим, хто свого часу доклав зусіль до українського націєтворення, хто відстоював своє майбутнє і майбутнє своєї країни

Історія українського парламентаризму. Від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення [Текст] : науково-історичне видання / ред. В.М.Литвина; авт.-упор. О.Г.Аркуша, Т.А.Бевз, О.Д. Бойко та ін.Фотогр. О.Клименка; Передм. В.М.Литвина. - Київ: Дніпро, 2007. - 636 с. Основні віхи життєдіяльності Верховної Ради України I-VI скликання: с.594.

Капранови, брати. Мальована історія Незалежності України [Текст]: літературно-художнє видання / Капранови, брати ; Худ. Ю.Журавель, О.Косенко, Ю.Васін. - Київ : Гамазин, 2016. - 80 с.

Касьянов, Георгій. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років [Текст] : науково-популярне видання / Касьянов, Георгій ; Вст. сл. авт. - Видання друге, випр. і доповн. - Київ : ТОВ "Видавництво "Кліо", 2019. - 248 с. 

Книжку присвячено подіям, пов'язаним із виникненням і розвитком руху протесту в 1960-1980-х роках. У центрі уваги автора - протистояння української інтелігенції та радянської держави. Спроби національно-культурного відродження 1960-х років і його придушення, формування опозиції режимові, політичні течії в дисидентському русі, «український самвидав», репресії проти інакодумців, правозахисний рух - усі ці проблеми розглянуто в контексті загальної еволюції тоталітарної системи до її занепаду. Для істориків, політологів, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією

Квітковський, Денис. Боротьба за українську ідею [Текст] : Публіцистика / Квітковський, Денис. - Київ : Центр учбової літератури, 2019. - 602 с.

Корогодский, Роман Миронович. До Брами Світла. Портрети [Текст] : науково-популярне видання / Корогодский, Роман Миронович ; Упор., післ., прим. О.Сінченко. - Київ: Дух і літера, 2016. - 432 с. 

До збірника ввійшли «портретні» есеї Романа Корогодського, написані протягом 1990–2000-х років і надруковані в періодиці (переважно в «Сучасності»), а також у книжках, що виходили за його життя в «Геліконі». Мемуарний есей «Михайлина» вперше побачив світ уже після смерти автора в збірці «Брама світла. Шістдесятники», яку 2009 року упорядкувала Михайлина Коцюбинська (видавництво Українського католицького університету)