"Ще не вмерла Україна" про Державний гімн України. Вікторина

10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну — свято одного з головних державних символів. Цю дату обрано на честь першого публічного виконання твору «Ще не вмерла України і слава, і воля», що відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі. Музику створив композитор Михайло Вербицький, а слова — поет Павло Чубинський.

Ми пропонуємо відповісти на запитання нашої нової вікторини і перевірити свої знання

 

«Малюємо квіти для рідних». Гурток малювання «Я люблю малювати»

Сьогодні на  гуртку «Я люблю малювати» відбулося тепле й натхненне заняття під назвою «Малюємо квіти для рідних». Діти створювали яскраві композиції, вкладаючи у кожен штрих любов, вдячність і щирі побажання для найдорожчих людей.

Квіти — це не просто краса природи. В українській культурі вони мають особливе значення: символізують любов, турботу, пам’ять і надію. Малюючи соняшники, маки, ромашки чи тюльпани, учасники гуртка вчилися передавати настрій через колір, форму та світло. Хтось обрав ніжні пастельні відтінки, щоб висловити лагідність, а хтось — яскраві й насичені барви, щоб передати радість і тепло.

Під час заняття юні художники ознайомилися з різними техніками зображення квітів: роботою аквареллю, гуашшю та кольоровими олівцями. Вони експериментували з фоном, створювали об’єм за допомогою тіней і вчилися правильно розташовувати елементи на аркуші. Але найголовніше — кожна робота була наповнена особистим змістом.

Наприкінці заняття діти з гордістю презентували свої малюнки, розповідали, кому саме вони їх подарують і які слова хочуть сказати через свої картини. Для когось це був сюрприз для мами, для когось — подарунок бабусі чи сестрі.

Такі творчі зустрічі не лише розвивають художні здібності, а й виховують чуйність, уміння висловлювати почуття та цінувати рідних. Адже іноді один намальований букет може сказати більше, ніж тисяча слів.

Гурток «Я люблю малювати» продовжує надихати дітей творити, мріяти та дарувати світові красу!

«Весна в книжках». Літературна година

У цей сонячний понеділок - 2 березня до нас в Бібліотеку сімейного читання імені О. Гончара (вул. М. Шепелєва, 13) завітали учні з школи №12 на літературну годину "Весна в книжках".

Коли тане сніг і перші проліски визирають з-під землі, весна приходить не лише на вулиці — вона оживає й на сторінках книжок. Варто лише відкрити улюблену історію — і ось уже чути спів пташок, шелест молодого листя та дзюрчання струмочків.

Дітям були представлені книжки про весну, перші квіти та природу у цей період. 

Українські письменники дуже любили весну. У віршах Тараса Шевченка весна — це символ надії та пробудження. У його поезіях природа оживає разом із людською душею. А в творах Лесі Українки весна часто звучить як ніжна мелодія, сповнена світла і мрій.

Пам’ятаєте чарівну історію про дівчинку Мавку з драми-феєрії Лісова пісня? Там весна — це справжнє диво: ліс прокидається, дерева розмовляють, а кожна квітка має свою душу. Читаючи цю книжку, можна уявити, як сонячні промінчики ковзають між гілками, а в повітрі пахне свіжістю.

Весна живе й у казках. Наприклад, у збірці Казки Іван Франко природа часто допомагає героям або підказує правильний шлях. Весняний вітер може принести добру новину, а маленька пташка — навчити сміливості.

А ще весна — це час пригод! У повістях Всеволода Нестайка діти часто вирушають на пошуки скарбів, вигадують таємні плани й відкривають світ навколо себе. Весна додає цим історіям радості та веселощів.

Школярі також прочитали свої вірші про весну. 

 Запитання для маленьких читачів:

 Які весняні зміни ви помічаєте у природі?

 У яких книжках ви зустрічали опис весни?

                                       

 Якби ви написали власну історію про весну, хто був би її головним героєм?

Учні 1 класу відповіли що весна - це пора пробудження природи від зимового сну, символ нового життя, надії та оновлення, коли тане сніг, з'являється зелень і квіти, яскравішає сонце та повертаються птахи, спонукаючи до дій, творчості та радості.

Наприкінці заходу ми пограли у вікторину, діти завзято відповідали на запитання.

Весна в книжках — це не просто пора року. Це час, коли оживають мрії, народжуються нові історії й кожен із нас може стати трішки чарівником. Тож треба відкривати книжки — і тоді у кожному серці завжди заквітне весна! 

"Нові техніки шахової гри". Гурток "Казкові шахи"

 В неділю, 22 лютого, цікаво та пізнавально відбулось занняття з гуртка "Казкові шахи". Разом із вчителем, діти опановували  техніку "Ендшпіль" (кінцева гра) — це завершальна стадія шахової партії, що характеризується малою кількістю фігур на дошці та підвищенням ролі короля, який стає активною бойовою одиницею. Головна мета — проведення пішака у ферзі. Ключові принципи включають активізацію короля, цугцванг, опозицію та правило квадрата.

Також гурківці дізнались хто такий Хосе́ Рау́ль Капабла́нка, яку роль він відіграє в шаховій грі, приклади його партій.

Гуртківці в кінці заняття пограли у партію, запам'ятовуючи свої помилки та отримали остаточні бали від вчителя. 

На занятті було вирішено:

1. Яке правило захисту 1 та нападів 2?

2. Що таке "Іспанська партія"? Які є варіанти ходів?

3. Яка контр-гра при зміні хода?

Домашнє завдання для гуртівців:

1. Продивитись цитату та зрозуміти її - другого чемпіона світу Кереса Пауля Петровича.

2. Хто такий Емануїл Ласкер та які його заслуги в шахових турнірах?

"Ми пам'ятаємо!". Акція

 Участь у всесвітній тихій акції «Ангели пам'яті», яка відбувається у пам'ять про загиблих під час Революції Гідності (для прикладу, у Києві вона щорічно проходить з 11.30 до 12.00 на алеї Героїв Небесної Сотні; сотні паперових янголів розвішують на гілках дерев)

Наша бібліотека щорічно приймає участь у тихій акції

«Слово до слова – мовна розмова». Літературно-музична мандрівка

До Дня рідної мови  відбулася весела літературно-музична мандрівка

«Слово до слова – мовна розмова» у Дошкільному закладі №630, яку провели 20 лютого 2026 року бібліотечні працівники  нашої бібліотеки.

      

Малята дізналися, що рідна мова — це слова, якими з нами говорить мама, якими ми вітаємося, співаємо пісні та читаємо казки. Це наша українська мова — красива, ніжна й мелодійна.

Цікавими були книжки  з виставки, яку оформили бібліотекарі. Діти із задоволенням  гортали сторінки книг, особливо книги з українською віршованою абеткою.

Діти слухали вірші відомих українських поетів — Тараса Шевченка та Лесі Українки, танцювали під веселу пісеньку, відгадували загадки та грали у мовні ігри. Малята складали лагідні слова, добирали українські назви до предметів і разом повторювали чарівні слова: «дякую», «будь ласка», «добрий день».

Було багато усмішок, щирих відповідей і радісного настрою. Діти зрозуміли: українська мова — це наша суперсила, яка об’єднує та робить нас дружними.

Нехай у кожній родині звучить тепле українське слово! 💙💛

"Малюємо пухнастого котика". Заняття гуртка "Я люблю малювати"

У світлій читальній залі бібліотеки, між високими стелажами з книжками, щосереди збирався гурток малювання. Того дня бібліотекарка пані Ірина поставила на стіл м’яку іграшку — пухнастого чорного котика з кумедними вусами.

— Спробуємо намалювати його так, ніби він ось-ось замуркоче, — усміхнулася вона.

Діти схилилися над аркушами. Спочатку з’явилися круглі голівки, потім — трикутні вушка, а далі — пухнасті хвостики, що ніби ворушилися від кожного штриха олівця. Іванко довго вимальовував очі — великі й блискучі, мов дві крапельки меду. А Саша старанно додавала тіні, щоб шерсть виглядала м’якою та теплою.

У залі панувала тиша, чути було тільки шелест сторінок і легке шкряботіння олівців. І раптом здалося, що намальовані котики ожили: один підморгнув, інший вигнув спинку, а ще один — ніби вмостився на книжці про пригоди.

Коли заняття закінчилося, стіна бібліотеки прикрасилася цілою котячою виставкою. І хоч кожен котик був особливий, усі вони мали спільне — тепло дитячих рук і трішечки справжнього дива.