вівторок, 19 березня 2024 р.

"Підвищення батьківського потенціалу". Тренінг і партнерство

Працівники бібліотеки взяли активну участь у роботі психосоціального дводенного тренінгу "Підвищення батьківського потенціалу" від ГО "Соціальна Синергія"

Під час тренінгу обговорили такі теми:

Цінність батьківства.

Мова сприйняття (вчимося слухати та чути дитину).

Розуміння стресу та управління ним.

Ресурси позитивного батьківства





понеділок, 11 березня 2024 р.

"Масницю проводжаю - великого тепла дожидаю". Інформаційний листок

    Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити й закликати весну, святкування приходу теплої пори.



    В українській традиції свято має кілька назв. Від Масниці, Колодія, Сиропусту до Сирного чи Бабського тижня – усе це наші назви, а от Масляна – російський варіант свята. Після довгих заборон у 1960-х роках XX століття знову дозволили святкувати Масницю, але пропагували її російську версію. Так і прижилась назва Масляна, від якої варто відійти.

    У Масниці переплелись язичницькі традиції проводів зими та зустрічання весни, які наклались на православний церковний календар. Свято нагадувало неодруженим про важливість створення сім'ї, а спалене в кінці тижня солом'яне опудало – про перемогу весни над зимою. В Європі у цей період також відбувається щось подібне – карнавали.

    Цілий тиждень перед Великим постом уже заборонялось їсти страви з м'ясом. Але на зміну їм приходили традиційні для України вареники, налисники, млинці зі солоними начинками, сирники та інші страви з молока, яєць і сиру.

    Цікаво, що традиції української Масниці також відрізняються від Масляної. Наприклад, в Україні готують насамперед не млинці, а вареники з сиром, политі сметаною – це головна страва свята. Варять вареники і з іншими начинками. «Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця», – каже українська народна приказка, а українські козаки свого часу жартували – мовляв, на Масницю навіть турки вареники їдять.

Кожен тиждень Масниці має свою назву і традиції:

понеділок – перший день Масниці називається «Зустріч» і тому заведено запрошувати до себе найближчих, пригощати їх смаколиками;

вівторок – другий день має назву «Загравання» і присвячений веселим забавам, катанням на санках;

середа – третій день свята називається «Ласунка», коли кожен гість має отримати свою порцію пригощань млинцями;

четвер – четвертий день називається «Розгуляй», коли гучні святкування мають тривати від ранку до вечора;

п'ятниця – п'ятий день має назву «Тещині вечірки», коли зять запрошує в гості і пригощає батьків дружини;

субота – шостий день називається «Посиденьки зовиці», коли невістка запрошує до в гості рідних батьків та батьків чоловіка;

неділя – сьомий день називається «Прощеною неділею», коли треба попросити пробачення у тих, перед ким ми завинили. В останній день Масниці також спалюють ляльку з соломи.

Прикмети на Масницю :

Якщо млинці виходять пишні та красиві, то й рік буде щасливим і багатим на врожай, а якщо прилипають і рвуться – будуть труднощі;

хто на Масницю на частування скупиться, той за рік розориться;

першим млинцем згадують покійних родичів;

чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів доведеться зустріти цього року;

якщо зятю припали до душі тещині млинці, то вони проживуть цей рік у злагоді та взаєморозумінні;

несподівані гості на Масницю – щастя у домівці.

    А ще в народі вірили, якщо на Масницю мороз, то літо буде спекотним. А ось, якщо в цей період курка може напитися з калюжі, отже весна прийде рано і мине швидко.

Бібліотечні книги:

Морозенко, М. Наші звичаї і традиції. – Київ: IPIO, 2023

Капранови Б. Веселих свят - Київ: Гамазин, 2014

Рідна моя Україна. – Харків: Віват, 2019

Россі, П. Їсти: потреба, бажання, одержимість. – Київ: Ніка-Центр, 2018

Українські традиції і звичаї. Харків: Фоліо, 2007

"Моменти - 2023".Фотозвіт

суботу, 9 березня 2024 р.

"І знов читаєм Кобзаря". Бібліографічний етюд

 9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.


Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії. 

Сьогодні в лавах Збройних сил України воюють ті, що вірять в Україну і пам’ятають Шевченкове «Борітеся – поборете!», «В своїй хаті своя правда» – вислови, які стали нашим політичним дороговказом.


 Цікаві факти про Тараса Шевченка


1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

7. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.

8. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.


Вислови відомих людей про Т. Г. Шевченка

О. Вишня

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».


Павло Грабовський

«Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».


Олесь Гончаp

«Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись».


Джон Ф. Кеннеді

«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».


Книги:

1. Забужко, О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. / Оксана Забужко. - Київ: Факт, 2007. -148 с.

2. Росовецький, С. Сучасна біографія. - / Станіслав Росовецький. - Київ: Дух і Літера, 2020. - 472 с. 

3. Ушкалов, Л. Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. - Київ: Дух і Літера, 2019. - 560 с.

4. Чуб, Д. Живий Шевченко: невигадані оповіді. / Дмитро Чуб. - Київ: Ярославів Вал, 2013. - 272 с.

5. Шевченко, Т. Повне зібрання творів у 12 т. Т.1. - Київ: Наукова думка, 2001 - 784 с.


6. Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники: енциклопедія. - Київ: Ліра-К, 2021. - 608 с.