Нова вікторина
Запрошуємо до вікторини про творчість Тараса Шевченка!
Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара ЦБС Солом'янського району міста Києва
5 березня в Бібліотеці сімейного читання ім. О. Гончара (вул. М. Шепелєва, 13) відбулася особлива подія — зустріч учнів 3-го класу СШ №12 біля звукової книжкової виставки “Ще не вмерла Україна”. Цей простір став справжнім мостом між книжкою, історією та живим звучанням українського слова.
«Ще не вмерла Україна» — звукова книжкова виставка, де можна почути
історію, відчути силу слова.
Створена ця виставка з нагоди Дня Державного Гімну України, який відзначають
щороку 10 березня. Свято встановлено на честь першого публічного виконання
пісні «Ще не вмерла України» у 1865 році в Перемишлі. Гімн — один із трьох
ключових державних символів, текст якого написав Павло Чубинський (1862), а
музику — Михайло Вербицький (1863).
Юні читачі з цікавістю знайомилися з книгами про історію нашої держави, її символи та видатних постатей. Але головною особливістю виставки стала можливість не лише читати, а й слухати: звучали записи Державного Гімну України, уривки з патріотичних творів та вірші, які допомагали дітям відчути силу й красу українського слова.
Діти уважно слухали, ділилися
своїми враженнями та ставили багато запитань. Для когось це була перша нагода
почути, як література може оживати через звук. Для когось — можливість ще
глибше відчути значення слів, що об’єднують українців.
А ще учні відповіли на запитання пізнавальної вікторини "Ще не вмерла
Україна" про Державний гімн України.
Такі зустрічі навчають не лише
любити книги, а й усвідомлювати свою причетність до історії та культури
України. Адже саме з дитячої цікавості починається велика любов до Батьківщини.
Звукова виставка «Ще не вмерла
Україна» створена в рамках Мовознавчого клубу відбулася. Це не просто
прослуховування музики чи записів — це подорож крізь час, де голоси минулого,
мелодії та слова розповідають історію української ідентичності.
Щира зацікавленість третьокласників, їхні усмішки та захоплені погляди стали найкращим підтвердженням того, що книжка й сьогодні залишається потужним джерелом натхнення.
«Ще не вмерла Україна» — це
більше, ніж рядок з пісні. Це символ незламності, пам’яті та надії, що звучить
у серцях поколінь.
Сьогодні на гуртку «Я люблю малювати» відбулося тепле й натхненне заняття під назвою «Малюємо квіти для рідних». Діти створювали яскраві композиції, вкладаючи у кожен штрих любов, вдячність і щирі побажання для найдорожчих людей.
Квіти — це не просто краса природи. В українській культурі вони мають особливе значення: символізують любов, турботу, пам’ять і надію. Малюючи соняшники, маки, ромашки чи тюльпани, учасники гуртка вчилися передавати настрій через колір, форму та світло. Хтось обрав ніжні пастельні відтінки, щоб висловити лагідність, а хтось — яскраві й насичені барви, щоб передати радість і тепло.
Під час заняття юні художники ознайомилися з різними техніками зображення квітів: роботою аквареллю, гуашшю та кольоровими олівцями. Вони експериментували з фоном, створювали об’єм за допомогою тіней і вчилися правильно розташовувати елементи на аркуші. Але найголовніше — кожна робота була наповнена особистим змістом.
Наприкінці заняття діти з гордістю презентували свої малюнки, розповідали, кому саме вони їх подарують і які слова хочуть сказати через свої картини. Для когось це був сюрприз для мами, для когось — подарунок бабусі чи сестрі.
Такі творчі зустрічі не лише розвивають художні здібності, а й виховують чуйність, уміння висловлювати почуття та цінувати рідних. Адже іноді один намальований букет може сказати більше, ніж тисяча слів.
Гурток «Я люблю малювати» продовжує надихати дітей творити, мріяти та дарувати світові красу!
Пані Інна розповіла дітям про свій творчий шлях, про те, як народжуються історії, звідки приходить натхнення та чому так важливо вміти слухати себе. Учні із захопленням слухали уривки з книг «Казки навиворіт» і «Казки навколо нас» , ставили багато запитань — від перших кроків у письменстві до секретів створення героїв.
«Казки навиворіт» — це сучасна авторська інтерпретація народних сюжетів, у яких знайомі персонажі — Котигорошко, Лисичка, Колобок, Коза-Дереза — постають у новому світлі. Тут добро не завжди буває наївним, а зло — однозначним. У цих історіях оживає мудрість предків, поєднана з гумором, теплом і м’якою іронією. Книга спонукає дітей мислити нестандартно, а дорослим нагадує, що кожна казка — це маленьке дзеркало нашої душі.
Особливо зворушливою стала розмова про мрії, доброту та силу слова. Письменниця наголосила, що кожна дитина має унікальний внутрішній світ, і дуже важливо не боятися висловлювати свої думки й почуття — у щоденнику, вірші чи казці.
Бібліотекарі до цієї події створили інформаційно-художню виставку про Інну Ковальчук «…Шукати себе у слові, чи слово в собі» з матеріалами якої ознайомились школярі і вчителі.
Зустріч пройшла в атмосфері відкритості, щирості та творчого піднесення. Діти отримали не лише інформацію, а й головне — віру у власні здібності та натхнення творити.
В неділю, 22 лютого, цікаво та пізнавально відбулось занняття з гуртка "Казкові шахи". Разом із вчителем, діти опановували техніку "Ендшпіль" (кінцева гра) — це завершальна стадія шахової партії, що характеризується малою кількістю фігур на дошці та підвищенням ролі короля, який стає активною бойовою одиницею. Головна мета — проведення пішака у ферзі. Ключові принципи включають активізацію короля, цугцванг, опозицію та правило квадрата.
Також гурківці дізнались хто такий Хосе́ Рау́ль Капабла́нка, яку роль він відіграє в шаховій грі, приклади його партій.
Гуртківці в кінці заняття пограли у партію, запам'ятовуючи свої помилки та отримали остаточні бали від вчителя.
На занятті було вирішено:
1. Яке правило захисту 1 та нападів 2?
2. Що таке "Іспанська партія"? Які є варіанти ходів?
3. Яка контр-гра при зміні хода?
Домашнє завдання для гуртівців:
1. Продивитись цитату та зрозуміти її - другого чемпіона світу Кереса Пауля Петровича.
2. Хто такий Емануїл Ласкер та які його заслуги в шахових турнірах?