четвер, 29 квітня 2021 р.

"Розмалюю писанку, розмалюю" Практичне керівництво

ЗНАЧЕННЯ СИМВОЛІВ НА ПИСАНКАХ
Знавці дослідили, що писанка має понад сто символічних візерунків. Кожен з таких орнаментів прийшов до нас із глибини віків. Нумо розгляньмо найвживаніші з них: Сонце Прихід довгожданої весни сприймався як символ життя. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог — це світло. Хрест У християнстві хрест — символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє та освячує. Ружа, рожа, розета, зірка Символізує сонце і вранішню зорю. В народній символіці — незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні. Безкінечник або кривулька Знак однієї з найголовніших стихій — води. Бувши необхідною для всього живого, наші предки її знаком позначали вічність. Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгождані небесні води. Олень Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. Кінь В християнстві кінь — образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви. Птах Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки — символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах — символ вознесіння до Бога. символ вознесіння до Бога. Дерево життя За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево — Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати — Сонце, Місяць і Дощ, або їх християнські заступники — Господь і святі Петро і Павло. Позначає вісь всесвіту, яка з'єднує в собі три світи — підземний, земний і небесний, так звані казкові "три царства". Символ природи, що вічно оновлюється. Дерево життя символізує також розвиток роду — батько, мати та дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві — символ Божої мудрості. Дубове листя Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя — улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок. Триріг або триніг Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа "три". Сосонки, смерічки, ялинки Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя. Символіка кольорів писанки Мають символічне значення і кольори: Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Червоний колір на писанках символізує добро, радість життя, для молодих — надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності й небесного вогню. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. Блакитний — небо, повітря, а також здоров'я. Коричневий — землю і її приховану життєдайну силу. Чорний — колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, бувши тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті. Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту. Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

середа, 28 квітня 2021 р.

"Jazz. Відомі композиції". Музична вікторина

 

 Як музичний термін, слово «jazz» вперше з'явилося 1915 року у зв'язку з білим оркестром, що грав у новоорлеанському стилі, пізніше — в назві новоорлеанського оркестру Тома Брауна — «Том Браун Діксіленд Джаз Бенд», після чого термін «джаз» швидко поширюється в Північній Америці, а згодом і по всьому світу. Джаз виник як поєднання декількох музичних культур і національних традицій. Спочатку він прибув з африканських земель. Для будь-якої африканської музики характерний дуже складний ритм, музика завжди супроводжується танцями, які представляють собою швидке притупування і плескання. На цій основі в кінці XIX століття склався ще один музичний жанр регтайм. Згодом ритми регтайму в поєднанні з елементами блюзу дали початок новому музичному напрямку — джазу.
Новий Орлеан
Художня література

"Що не край, то свій звичай" (святкування Великодня у різних країнах)

Народознавча година


«Великдень» чи «Пасха»?

    Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — Великдень. За словами етнографа Наталії Громової, це слово прийшло до нас з язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає прихід весни, сонечка, всього найкращого, відродження природи. Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування воскресіння землі та природи до нового життя.

    Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах (з івриту — «перехід»), що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Тож для ізраїльтян це свято символізує перехід від рабства до свободи.

    Зазначені свідчення підтверджують думку, що сучасне свято Великодня та пасхальні обряди, запозичені в язичницьких та юдейських культах, і, вже в оновленому вигляді, пов’язані з особою Ісуса Христа як свято Воскресіння Христового. Це — перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це — перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра.

Дата Великодня щороку змінюється, але обчислюється завжди за одним правилом: це неділя після першого повного місяця, який настав після дня весняного рівнодення. Згідно з біблійськими писаннями, саме в цей день Ісус Христос воскрес після страти.
    Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Адже в пам’яті українців збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв’язку з християнством.

    Які народні звичаї пов’язують з Великоднем?

    Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна і стало символом життя та народження, оскільки в ньому закладено життя як таке.

На яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало мистецтвом.
    Поруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були гаївки — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата. За словами етнографів, ця традиція також прийшла до нас з часів язичництва.
Корольчук, М. Великодні традиції в Україні [Електронний ресурс]/ Марина Корольчук. - Режим доступу: https:https://learning.ua/blog/201904/velykodni-tradytsii-v-ukraini/



Німеччина
Крім розписних великодніх яєць, у німців є інші символи свята. Наприклад, це пасхальний кролик, який, як вважається, приносить дітям фарбовані яйця. Саме Німеччина вважається батьківщиною пасхального кролика. Є ще одне символ - пасхальне дерево, прикрашене яйцями. А ще в Німеччині до сих пір існує старовинний звичай - традиційна кінна хода.



Англія


У цій країні Великдень навіть важливіше, ніж Різдво. Перед Великоднем всі школи в країні закриваються на два тижні. Пасхальна служба закінчується опівночі. Після цього всі вітають один одного із закінченням Великого посту і початком нового життя. Церкви прикрашають гілками дерев з набряклими бруньками, нарцисами і прикрашеними яйцями. Після пасхальної служби прийнято проводити час в колі сім'ї, є паску і пригощати один одного шоколадними яйцями.




Польща
У Польщі святкують Великдень два дні. За столом збираються всією сім'єю, а трапеза починається з молитви. Великодній сніданок складається з освяченої паски, яєць, хрону, м'яса і ковбаси. На Великдень також прийнято пекти "баби". "Баби" печуться з солодкого дріжджового тіста у величезних циліндричних формах, а їх начинка може бути найрізноманітніша: від марципану до шоколаду.



Японія
 Японія досить тепло прийняла православну віру. Багато людей тут моляться в православних храмах і відзначають день Вознесіння Ісуса Христа. У церквах проводять служіння літургії, де, до слова, записують кожного, хто прийшов на службу. Після молитви за мир у всьому світі і прощення всіх гріхів священнослужителі видають всім парафіянам здобні солодкі булочки і фарбовані яйця. Далі японці розходяться по своїх домівках і влаштовують скромне застілля.




вівторок, 27 квітня 2021 р.

"Теплі твори Ірини Жиленко для дітей"


ВЕЧІРНІЙ МАРШ

Вечоріє. День відходить.
Сонно дихають поля.
Тихі зорі, повні води —
це, дитя, твоя земля!

За рікою пахнуть трави.
Стука дятел по корі.
У шибках цвітуть заграви
надвечірньої зорі.

Дома затишно і чисто.
Чайник пісеньку співа,
золотисту, голосисту.
Та біда — забув слова.

І підспівує поважно
з печі сірий кіт Степан.
Доїдай же манну кашу
і лягай, дитинко, спать.

За вікном ласкаво диха
золота твоя земля.
Трактори у полі стихли.
Журавлі в гніздечку сплять.

Уві сні сміються вишні,
сиплють квітом...
«Спати, спать!»
пісню ніжну, дивовижну
грає коничок-скрипаль...


 

Ірина Жиленко

Ох, яке було би свято


Ох, яке було би свято!

Хто би того не хотів, 

щоб на всій землі гармати 

заряджали конфетті.


Як раділи б мами й тата, 

коли б скрізь, на всій землі, 

йшли солдати в акробати, 

у шевці і скрипалі.


Та якби ще стратостати 

щедро сипали згори 

всякі ласощі на свята 

для земної дітвори.


Щоб гвоздиками стріляли 

міномет і кулемет.

І при тому ще би грали, 

як шарманка чи кларнет.


І щоб танки, вже не грізні, 

скрізь катали малюків.

І щоб в жерлах вили гнізда 

горобці, граки, шпаки.


І на честь такого свята 

(буде ж свято! Вже в путі!) 

ми зарядимо гармату 

кольоровим конфетті.


Хай веселі будуть діти!

Хай щасливим буде люд! 

Хай живе у всьому світі 

мир і злагода! Салют!


 Ірина (Іраіда) Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 в м. Київ — українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва, хоча залишилася «явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва». Була близькою із Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Василем Симоненком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах форсованої русифікації Києва у 1980-тих роках. Авторка ґрунтовних спогадів «Homo Feriens» (2011).

День порятунку жаб. Еко-акцент


На думку фахівців, жаби і жаби знищують в 2-3 рази більше видів шкідників, ніж птахи. Скажімо, серед жертв жаб - личинки колорадського жука, а жаби поїдають довгоносиків, малинового жука, тлю і мурах. Так що ці земноводні надзвичайно корисні істоти, яких варто всіляко вітати у себе в саду.



Світ земноводних дивний і різноманітний. Доказом цьому можуть слугувати деякі цікаві факти про жаб, істот, які в більшості своїй не викликають сплеску позитивних емоцій.


Цікаві факти про жаб:
Point Green Чи знаєте Ви, чому в давнину було заведено кидати жабу у відро з молоком?
Річ у тому, що холодильників в ту пору не було, а у жаби волога шкіра має бактерицидні властивості, саме тому молоко з жабою ніколи не скисало.
Point Green У жаб дуже цікаво влаштований зір — вони можуть одночасно дивитися вгору, вперед і вбік. Також очі жаб відіграють важливу роль в ... травленні. Саме за допомогою очей жаба допомагає проштовхнути їжу, яка потрапила в рот, далі по травному тракту. Тому захопивши здобич, ці представники світу амфібій обов'язково повинні моргнути. А ще жаби закривають очі лише на невеликий проміжок часу навіть тоді, коли сплять. 

Point Green У жаб унікальна система дихання, адже ці земноводні дихають як легенями, так і ротом і всією поверхнею шкіри.
Перебуваючи у воді жаби дихають шкірою, на суші за їхнє дихання відповідають легені та рот. Організм жаб влаштований таким чином, що кожен раз занурюючись у воду, тварина провокує відключення дихальної системи. Кровоносна система жаб теж досить цікава: їх серце складається з 2 відділів, а в тілі курсує змішана венозно-аретеріальна кров.
Point Green Жаби — кращі стрибуни у тваринному світі. Представники деяких видів (жаба Litoria nasuta, що мешкає в Австралії) можуть долати в стрибку відстані які в 50 разів перевищують їх розмір і досягати прискорення до 20 метрів в секунду. Інші (Rhacophorus Nigropalmatus — летючі жаби Уоллеса, що живуть у вологих джунглях Малайзії та Борнео) можуть не тільки чудово стрибати, але і навіть планувати, "пролітаючи" відстані в 15 м.
Point Green Діапазон розмірів цих земноводних досить широкий. Найменша у світі жаба має довжину тіла всього 8,5 мм, а живе вона на Кубі.
Point Green Гігантська жаба-Голіаф є найбільшою представницею свого виду. Її максимальна довжина 36 см, а вага може перевищувати 3 кілограми. У голіафа дуже міцні ноги, завдяки яким середній стрибок цієї жаби перевищує 3 метри.

Point Green Не варто думати, що жаби — це нешкідливі створіння. Насправді саме жаба є найотруйнішою сухопутною твариною у світі.

Жаба «Коко», мешкає тільки в Південній Америці. Її отрута в тридцять п'ять разів небезпечніша, ніж отрута кобри.
Point Green В Японії жабам призначена дуже шанована роль — там вони є символом везіння.
Point Green А в Стародавньому Єгипті ці створіння теж були символом — але втілювали собою воскресіння, причому їх муміфікували одночасно з померлою людиною. Вчені припускають, що це, швидше за все, пов'язано з наступним. У помірних і холодних широтах жаби «замерзають» щороку, впадаючи в зимову сплячку, і повертаються до життя лише навесні. 

Відбувається це через те, що у жаби виробляється глюкоза. При морозі вся рідина з глюкозою приймає консистенцію сиропу, при цьому без утворення кристалів. Саме тому після нетривалого зимового сну жаба здатна вижити.

Point Green На сьогодні, вченими описано 5 тисяч видів амфібій, причому 88% з цих п'яти тисяч — жаби

Point Green І останній, сумний факт — жабам загрожує зникнення багато в чому завдяки невгамовній тязі людини до експериментування саме над цим видом земноводних і прагненню поїдати ніжне м'ясо жаб, що є делікатесом.

Жаби  на відміну від риб ведуть земноводний спосіб життя, тобто пристосувалися до життя не тільки у воді, але і на суші. У процесі такого пристосування в їх зовнішньому будові відбулися великі зміни. 


Будова
Товсте, незграбне тіло жаби не має шиї, а широка, плоска, наскільки загострена спереду голова її безпосередньо переходить в безхвостий тулуб.

Гола бородавчаста шкіра жаби багата шкірними залозами. Виділяється ними слиз захищає шкіру від пересихання. Однак нічим не покрита шкіра погано захищена від випаровування, тому жаби не можуть жити в сухих місцевостях і швидко гинуть від нестачі вологи.

Подібно до всіх наземних тварин жаби пересуваються за допомогою двох пар кінцівок, які відповідають парним плавцям риб. Задні кінцівки розвинені краще. Це пояснюється тим, що жаби пересуваються стрибками, а також плавають за допомогою задніх кінцівок у воді, на що вказують добре розвинені плавальні перетинки між їх пальцями.

На відміну від плавників риб кінцівки жаби, як і всіх жаб, розчленовані і мають більш складну будову. Вони згинаються в суглобах і складаються з трьох відділів. У передній кінцівки розрізняють плече, передпліччя і кисть з чотирма пальцями, в задній - стегно, гомілку і стопу, яка має п'ять пальців.

Перед стрибком жаби швидко розгинають задні ноги і, з силою відштовхнувшись від землі, падають на передні ноги. Плавають вони також за допомогою задніх ніг. Плаваючи, жаба користується задніми ногами, як веслами, і, то, притискаючи їх до тіла, то, випрямляючи, швидко штовхає своє плоске тіло вперед. Плавальні перетинки при цьому розправляються, збільшуючи опорну силу кінцівки. Передні ноги з короткими пальцями без плавальних перетинок у плаванні участі не приймають. Вони зазвичай витягнуті уздовж тулуба. Як бачимо, кінцівки жаб добре пристосовані до пересування і по суші, і у воді.

Так само як і риби, жаби і жаби добре орієнтуються в навколишньому середовищі з допомогою органів чуття. Ці органи сильно відрізняються від риб'ячих, мається на увазі пристосування до наземного способу життя.
Найбільш важливий орган почуттів у жаб - це великі опуклі очі. Вони  мають повіки: верхнє - щільне, нерухоме та нижнє у вигляді тонкої оболонки, яка затягує очей знизу вгору і захищає його від засмічення. Така будова ока також пов'язана з життям на суші.

Як ніздрі, так і очі поміщаються в жаб на верхній частині голови. Це дозволяє їм, тримаючись біля самої поверхні води і висунувши назовні лише верхню частину голови, дихати атмосферним повітрям, а також бачити наближення небезпеки.
У слов’янській міфології жаба асоціюється, перш за все, з родючістю, вологою й дощем. Вона — хранителька річок, озер, колодязів, володарка води. Ідеєю родючості, живлячої вологи пояснюється її зв’язок із дітонародженням. Вважалося, що жаби витягують із води новонароджених і приносять їх до хати. Як і зміям, у деяких регіонах жабам приписували роль домашнього заступника, її часто використовували у народній медицині, ворожінні й чаклунстві.

Прислів’я та приказки про жабу 
Скільки води не пити, а жабі волом не бути.
Не бий з гармати по жабі.
Де птахів немає, там і жаби за солов'їв сходять.
Не страшні жабі гармати.
Не бувати бичком жабі.
У своєму-то болоті і жаба співає.
Жаба і та хоче, щоб її болото найбільшим було.

Прикмети про жабу
Разом з жабою в будинок входить удача.
Жаба, вискочила на дорогу перед подорожнім, обіцяє невдачу.
Якщо жаби починають восени ховатися глибоко у воду, то це може передвіщати швидке настання холодної осені.
Якщо жаби в болоті і річці сильно кумкають — на дощ.
Жаби навесні починають квакати тільки після першого грому; навіть якщо його і не було чути людям, жаби без грому не заквакають.
У людини не будуть потіти руки, якщо вона часто і довго буде тримати в руках жабу.
Якщо вбити жабу, то дощ піде.
Жаби квакають до сильної негоди.






понеділок, 26 квітня 2021 р.

«Після атому» Вебліографічний список для читання

 26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

То не зорі, небо там навпіл

Чорним димом, згарищем палало

Атом з Прип’яті розжарений летів,

Все живе із болем помирало …

(Юлія Хандожинська «Чорнобиль»)

 




    «26 квітня 1986 року о 1-23-47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що а 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році», – так згадував цю подію у своїй статті «Чорнобильська катастрофа» Володимир Лук’янюк.

 

 

     Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй присвоїли 7-ий рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Потужний витік радіації «пофарбував» ліс поблизу Чорнобильської АЕС в яскраво-рудий колір. З того часу він називається «Рудий ліс». В той період «фарбувалась» в рудий колір і білизна, яку вивішували господині просушити після прання на своїх балконах Києва та подвір’ях в селах Київської області. Як зазначає Алла Кальніченко в своїй статті «Земля тривоги нашої»: «Ця аварія призвела до забруднення понад 145 тис. км2 території України, Білорусії та Російської Федерації. В наслідок катастрофи постраждало близько 5 млн людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тис. населених пунктів цих трьох країн. Із них в Україні – 2218 селищ та міст із населенням близько 2,4 мільйона. Вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни. Радіоактивні ізотопи переміщувалися на тисячі кілометрів від ЧАЕС і в травні 1986 року спостерігалися в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів».

     Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи в пам’яті народній подвиг ліквідаторів. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших громадян.

Минуло 35 років...

Із фонду бібліотеки 




«Після атому»

Вебліографічний список для читання

Андрющенко, Е. Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків [Електронний ресурс]/ Едуард Андрющенко, Дмитро Трещанін // Радіо “Свобода”. – 2019.  9 червня.  Режим доступу: https://cutt.ly/HtZpSlh

Барановська, Н. Чорнобильська трагедія. Нариси з історії [Електронний ресурс]/ Наталя Барановська.  2011.  – Режим доступу: https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FBaranovska_Nataliia%2FChornobylska_trahediia_Narysy_z_istorii.pdf

Бердник, М. Чорнобиль через 35 років: радіоактивний смітник чи джерело натхнення? (відео) [Електронний ресурс] / Микола Бердник. – 2021. 26 квіт.  Режим доступу: https://www.dw.com/uk/chornobyl-yak-dzherelo-natkhnennia/a-57315849

Ворожко, Т. Чорнобиль пришвидшив розпад СРСР, вважають історики [Електронний ресурс]/ Тетяна Ворожко. 2011. 26 квіт.  Режим доступу: https://cutt.ly/VtZpHED

Герасим, А. Як, цензуруючи Чорнобиль, КДБ програв країну. Хроніки із секретних архівів / Андрій Герасим.  2019. 29 червня.  Режим доступу: https://cutt.ly/ltZpJqg

Єленський, В. «Наші хлопці вмирали у 30-35 років». Спогади про ліквідацію аварії на ЧАЕС» [Електронний ресурс]/ Віктор Єленський // Радіо Свобода 2021. — 26 квітня. — Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/30577003.html

Зникаюча зона відчуження (відео) [Електронний ресурс] // DISAPPERING CHORNOBYL EXLUSION ZONE. — 2021. — 26 квітня. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=MT8A1InGuMQ

Історичні фото з Чорнобиля. Перші дні після аварії і мутації [Електронний ресурс]. — 2021. — 26 квітня. — Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-56857842

Мараєв, В. Катастрофа на Чорнобильській АЕС. 35 років міфів, вигадок та омани (відео)[Електронний ресурс]/ Владлен Мараєв // Історія без міфів. — 2021. — 26 квітня. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=YMUUZudtWvE

Міста-привиди Чорнобиль | Прип'ять | ЧАЕС/ CHAPLINSKY VLOG// (Ghost towns | Chornobyl | Prypiat’).  2021. 24 квіт. — Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=_QzmI4GiMDo

МКІП: До 35-річчя Чорнобильської катастрофи у столичному ВДНГ відкриють виставку «Чорнобиль. Подорож» [Електронний ресурс]/ Міністерство культури та інформаційної політики України. 2021. 21. квітня — Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/mkip-do-35-richchya-chornobilskoyi-katastrofi-u-stolichnomu-vdng-vidkriyut-vistavku-chornobil-podorozh

Плохій, С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи/ Сергій Плохій, Київ, 2019.  – 400 с.

Позняк, Н. Чорнобиль. Говорить КГБ [Електронний ресурс]/ Наталка Позняк// Тиждень.UA – Режим доступу: https://cutt.ly/htZpKg4

Сьогодні 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи // Слово і діло. — 2021. — 26 квітня. — Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2021/04/26/novyna/suspilstvo/sohodni-35-ti-rokovyny-chornobylskoyi-katastrofy

1986: Чорнобиль. Переговори диспетчерів 26 квітня /[Електронний ресурс]/ Історична правда  – Режим доступу: https://cutt.ly/MtZpVEc

Файзулін, Я. “Чорнобильська трагедія” [Електронний ресурс]/ Ярослав Файзулін// Український інститут національної пам'яті – Режим доступу: https://cutt.ly/GtZpLoy

Цюпин, Б. Після Чорнобиля українці відкинули, а потім вимушено сприйняли атомну енергетику [Електронний ресурс] / Богдан Цюпин. – Режим доступу: https://cutt.ly/vtZpLMN

Чернявська-Набока, І. 1988: пeрша нелегальна маніфeстація на Хрeщатику. Як це було” [Електронний ресурс] / Інна Чернявська-Набока// Історична правда – Режим доступу:  https://cutt.ly/otZpZMZ

Чорнобиль - які тварини живуть у зоні відчуження у 2021 році? [Електронний ресурс] https://www.youtube.com/watch?v=tResj4YnV6A

Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986‒1988) [Електронний ресурс]/ упоряд.: О. В. Бажан, О. Г. Бажан, Г. В. Боряк та ін. ; ред. В. А. Смолій; НАН України. Інститут історії України; Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Київ: Інститут історії України, 2017. – 830 с. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/item/0013084

Чорнобиль. Як сталася аварія на ЧАЕС [Електронний ресурс] //[Mike Bell / Цікава наука]. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_dNMg7Y1Y04

Чорнобиль: 35 років пам’яті: Документальна виставка[Електронний ресурс]/ Державна архівна служба України презентує.  26 квітня 2021 року. — Режим доступу: http://bit.do/fQBEw

Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс]/ ред. В. Смолій; Галузевий державний архів Служби безпеки України; Інститут історії України НАН України; Український інститут національної пам’яті. ‒ Київ, 2019. ‒ 1200 с. – Режим доступу: https://cutt.ly/NtZpXc7

Шрамович, В. Радіація як мем. Як змінюється туризм у Чорнобиль [Електронний ресурс]/ В'ячеслав Шрамович// BBC News Україна//. —2021. — 24 квіт. — Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-56806394


Чорнобильська катастрофа у кінематографі

“У суботу” (2011): https://cutt.ly/OtZZtST

“Метелики” (2013): https://cutt.ly/AtZLaYm

“Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії. 1 серія” (2017): https://cutt.ly/ptZZhug

“Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії. 2 серія” (2017): https://cutt.ly/otZZzek

“Земля Забуття” (2011): https://cutt.ly/wtZL7WI

“Чорнобильська трагедія - біль України” (2017): https://cutt.ly/stZL8um

“Голоси Чорнобиля” (2016): https://cutt.ly/mtZL6dP

“Лазуровий пил. Чорнобиль” (2016): https://cutt.ly/QtZLrgR

“Розщеплені на атоми” (2016): https://cutt.ly/rtZLLAO

“Чорнобиль. За хвилину до катастрофи” (2005): https://cutt.ly/btZLTzM

The Best Documentary. Chernobyl Documentary (2016): https://cutt.ly/ItZLmiT

The story of Chernobyl's New Safe Confinement (2019): https://cutt.ly/FtZLQ7c

“Чорнобиль. Точка часу” (2016): https://cutt.ly/gtZLttg

The Real Chernobyl / “Справжній Чорнобиль” (2019): https://cutt.ly/YtZL9uK

 

 

середа, 21 квітня 2021 р.

Всесвітній день міграції риб

Тематична довідка

21 квітня – Всесвітній день міграції риб. І практично усюди вони є домівкою для уразливого прісноводного біорізноманіття. Деякі з найбільш знакових і важливих прісноводних видів — це мігруючі риби. Вони рухаються складними системами зв'язаних річок і струмків до моря, і навпаки.


На території України протікає більше 63 тисяч річок і потічків, з них 93% мають довжину до 10 км. Найбільшими річками України є Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець тощо.


Вони живлять ґрунтові води, забезпечують баланс поживних речовин землі, підтримують заплави, а також дають чисту воду та харчування місцевим громадам. І практично усюди вони є домівкою для уразливого прісноводного біорізноманіття.


Деякі з найбільш знакових і важливих прісноводних видів — це мігруючі риби. Вони рухаються складними системами зв’язаних річок і струмків до моря, і навпаки. Втім, багато з них ніколи не досягають свого кінцевого пункту призначення.




Негативний вплив будівництва гребель, а ще зміни клімату та надмірний вилов нині є головними загрозами для мігруючих риб, таких як осетрові, вугри та лососі.


Вперше ініціатором проведення Всесвітнього Дня мігруючих риб в 2014 році виступив Всесвітній фонд дикої природи (WWF) Голландії, природоохоронна організація «The Nature Conservancy», Міжнародний союз охорони природи (IUCN), Міжнародна організація по збереженню водно-болотних угідь і компанія Wanningen Water Consult спільно з LINKit Consult. Мета цього свята - розповісти людям в усьому світі про важливість і цінність прісноводних екосистем, мігруючих прісноводних риб і вільно поточних річок.


В цей день, починаючи з 2014 року, по всьому світу тисячі організацій планують місцеві, глобальні та онлайн-заходи, мета яких підвищити обізнаність про важливість вільнотекучих річок та мігруючих риб.




На початку ХIХ століття історик Опанас Шафонський писав:
«Риби в Десні різної рясно, яко-то: щуки, лящі, язі, плотва, окуні, ліні, коропи, соми, а весною і осетри досить, особливо ближче до Дніпра, ловляться ...»

Мігруючі види риб зазнали найбільшого удару від людини: греблі перегородили їм шлях до нерестовищ, забруднення води призводить до масової загибелі ікри та молоді, щільні мігруючі зграї – найбільш легкий об’єкт для вилову… Тому потрібно негайно вжити всі можливі заходи ,щоб зберегти їх.



21 квітня, завдяки Всесвітньому дню міграції риб, світ згадує про взаємозв’язок між рибою, річками та людьми.