Показ дописів із міткою Книжкова виставка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Книжкова виставка. Показати всі дописи

середа, 11 вересня 2024 р.

«160 років з дня народження Павла Грабовського». Книжкова виставка

 Павло Арсенович Грабовський - український поет, публіцист і критик, державний діяч, перекладач світової поезії із багатьох мов. Він став відомим як один із представників покоління українських письменників, що формували національну літературу у другій половині ХІХ століття. 


Грабовський був одним із тих, хто своїм словом пробуджував національну свідомість і дух українського народу в умовах жорстких обмежень та переслідувань. Його поезія пройнята любов'ю до рідного краю, прагненням до справедливості та свободолюбства, а також висловлювала віру в майбутнє українського народу. Одна з ключових тем творчості Грабовського - це страждання народу та необхідність боротьби за свободу.



Серед його відомих творів - збірки «Пролісок», «З півночі», «Кобза». Широке пізнавальне, виховне і естетичне значення для дітей мають такі вірші поета, як «Сонечко та дощик», «Щоглик», «Соловейко», «Дніпр», «Метеличок», «До школи», «Дітям».

Незважаючи на важкі життєві обставини, заслання та репресії, П.Грабовський залишив по собі значну літературну спадщину. Його твори перекладалися різними мовами, а сам він активно займався перекладами світової літератури українською. Павло Грабовський є прикладом стійкості, патріотизму та любові до своєї землі, він увійшов в історію української літератури як поет-борець, що присвятив своє життя боротьбі за права людей і національну свободу.

Бібліотечні книжки: 

Грабовський, П. Вибрані твори. - Київ: Дніпро, 1985. - 343 с. 

Грабовський, П. Поезії. - Київ: Дніпро, 1989 - 428 с.

Грабовський, П. Твори. - Київ: Дніпро, 1964. - 492 с. 

Історія української літератури XIX ст. - Київ: Вища школа, 2003. - 439 с. 

Українська дитяча література. - Київ: Вища школа, 1992. - 382 с. 

Українська дитяча література. - Київ: Вища школа, 2002. - 519 с. 

понеділок, 9 вересня 2024 р.

«Котляревський, Іван Петрович: життєпис». Книжкова виставка.

 Іван Котляревський (1769–1838) – класик нової української літератури, письменник, драматург, перекладач, військовий, просвітитель, громадський діяч.  

І.Котляревський відомий передусім завдяки своїй сатиричній поемі «Енеїда», п’єсі «Наталка Полтавка» та водевілю «Москаль-чарівник». Його поема "Енеїда" 1798-го року стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. 

Творчість І.Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається потужний рух національного відродження.

Характерною рисою І.Котляревського є глибоке знання життя народу, його характеру, національної вдачі, діяльна любов до всього, що входить у поняття "Батьківщина", що розвивав і зміцнив це поняття. У його творах ставилися важливі громадянські, морально-етичні проблеми епохи і розв'язувалися вони з передових позицій. 

Значення Котляревського як зачинателя української літерату­ри винятково важливе: своїм поетичним словом, утвердженням засад демократичної естетики він відкривав, новий напрям у роз­витку національної культури, спрямований на дедалі глибше про­никнення в життя народу, на осмислення його історичної долі.

Творчість І.Котляревського увійшла дорогоцінним вкладом в українську літературу і стала живим джерелом духовного роз­витку народу. На його творах вчимося любити свою Батьківщину, рідну мову, навчаємося бути чесними, виховуємо в собі високу моральність і героїзм, гуманність і оптимізм, переймаємо мудрість і красу добрих почуттів.

Бібліотечні книги, які можна взяти для прочитання: 


Котляревський, І. Енеїда. Наталка Полтавка. - Київ: Веселка, 2000. - 327 с. 

Котляревський, І. Енеїда: Поема. - Київ: Книга, 2008. - 384 с. 

Панасенко, Т. Іван Котляревський. - Харків: Фоліо, 2019. - 88 с. 

Панасенко, Т. Іван Котляревський. - Харків: Фоліо, 2010. - 88 с. 

Шевчук, В. Вершинний твір українського бароко: Літературознавче дослідження "Енеїди" І.Котляревського. - Київ: Веселка, 2003. - 38 с. 


вівторок, 1 серпня 2023 р.

"Циганська доля - перекотиполе: геноцид минулого". Бібліографічне інформування

    2 серпня щороку на міжнародному рівні вшановують пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі нацисти вбили понад 4000 ромських в’язнів. Пораймос – саме такий термін прийнято використовувати на позначення геноциду ромів у нацистській Німеччині з приходом до влади Адольфа Гітлера та на території всієї Європи під час Другої світової війни.

 У бібліотеці створена виставка матеріалів про геноцид і Голокост циган.



Пам'ятник ромам у Бабиному Яру (м. Київ)

Терміни у мовному вжитку: чому ми (поки що) пишемо "цигани"

Поняття «циган». На відміну від фонетично близького слова „Zigeuner“ [цигойнер], яке в німецькій мові має зневажливу характеристику чужого, в українській чи російській мові поняття «циган», «цигани» такої негативної конотації не мають.

Це підтвердили нам всі партнери по інтерв’ю та декілька перекладачів і лінгвістів. Тому неправильно вважати, що «циган» перекладається як «цигойнер», окрім випадків, де чітко йде мова про цитату з вуст німецьких злочинців.

Пропозицію перекладати «циган» як «ром» ми спочатку розглядали як можливу, однак потім відкинули. Річ у тім, що хоча ці поняття в українській та російській мовах існують, однак вживаються дуже рідко, у тім числі і самими ромами. Наскільки ми зрозуміли, свідоме вживання поняття «ром» підкреслює процес самоідентифікації себе як ромів, або ж демонструє підтримку ромам. Через це, на нашу думку, свавільна передача слова «циган» у перекладі як «ром» є неадекватною.

З цієї причини поки що ми обрали просту транскрипцію терміну. Ми продовжимо міркувати над цим питанням, особливо в рамках майбутніх зустрічей з українськими ромами, а потім спільно вирішимо, який переклад є найбільш придатним і прийнятним для виставки. 

                                        Український центр вивчення історії Голокосту

Письменник Анатолій Кузнєцов у романі «Бабин Яр» писав: «На ромів фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї ... Ромів везли в Бабин Яр цілими таборами». Серед киян поширилася гірка примовка: «Немцы пришли – гут! Евреям капут. Цыганам тоже. Украинцам – позже».

Література:

Бусау Ф. «Ніхто не забутий»? Пам’ять про геноцид ромів у Білорусі // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2017. – № 1 (15). – С. 81–112;

Вейс-Вендт А. Винищення ромів у країнах Балтії (1941-1944): центральні рішення і місцеві ініціативи // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 53-61;

Войтенко О. Геноцид ромів у навчальних курсах МОН України та неформальні практики увічнення трагедії в освітянському процесі // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 141-147;

Воспоминания ветерана Лельчицкой партизанской бригады ГРУ Т. Марковской (Публикация А. Гогуна, М. Церович) // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 1 (5). – С. 71–103;

Горин М.П. Репресивні заходи німецької влади щодо ромів на окупованій Кам’янеччині // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. - 2015. - Вип. ХІ - С. 40-42.

Ґрандке С. Стратегії виживання ромів під час націонал-соціалістичних переслідувань у дистрикті «Галичина» у 1941–1944 рр. // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. Тяглого. – Київ: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – С. 46-98.

Данілкін О. Культура циган України: минуле і сучасність. – Київ: Контекст, 2001. – 77 с.

Данілкін О. Циганська кочівля і міграція в Україні: історія, вплив на формування кастовості, типологія // Народознавчі зошити. – 2000. – № 1. – С. 65–72;

Данілкін О.О. Проблеми циган України: історія, сучасність, практика їх вирішення // Юріївський літопис. – 1996. – № 1. – С. 68–72;

Долганов П. Формування та імплементація меморіального законодавства України у сфері вшанування пам'яті жертв геноцидів і подолання їхніх наслідків // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2015. – № 1 (13). – С. 9–49;

Ємець Г., Дяченко Б. Циганське населення Закарпаття – Ужгород: Карпати, 1993. – 86 с.

Зіневич Н. До питання про специфіку геноциду ромів на українських землях у роки Другої світової війни // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 148–163;

Зіневич Н.О. Цигани в Україні: формування етносу і сучасний стан // УІЖ. – 2001. – № 1. – С. 40–52;

Зіневич Н.О. Циганський етнос в Україні (історіографія та джерела): Дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського – К., 2005. – 250 с.

Ісаюк О. «Кров Макавеїв» і «циганська скрипка в угорській пушті»: геноцид євреїв і ромів у спогадах членів ОУН, ув’язнених у Аушвіці // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2017. – № 1 (15). – С. 113–134;

Котлярчук А. Нацистский геноцид цыган на территории оккупированной Украины: роль советского прошлого в современной политике памяти // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2014. – № 1 (12). – С. 24–150;

Кроу Д. Історія циган Східної Європи та Росії. – Київ: Мегатайп, 2003. – 376 с.

Круглов А. Геноцид циган в Украине в 1941–1944 гг.: статистико-региональный аспект // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 83–113;

Ленчовська А. Відеосвідчення Інституту Фонду Шоа як джерело до вивчення та викладання історії ромів України у період 1941–1944 рр. // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 114–123;

Лутц Б.Д., Лутц Д.М. Цигани як жертви Голокосту// http://www.historians.in.ua/index.php/doslidzhennya/325-brenda-deivis-lutts-dzheims-m-lutts-tsyhany-iak-zhertvy-holokostu;

Марушиакова Е., Попов В. Холокост и цыгане. Конструирование новой национальной мифологии // Голокост і сучасність: Студії в Україні і світі. – 2008. – № 2 (4). – С. 29–42.

Мороз Є. Трагедія ромів Миколаївщини в роки німецько-румунської окупації 1941–1944 років // Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка: збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції (14 – 15 вересня 2018 р.) / Упоряд. М. В. Гончар. – Каховка – Херсон: Гілея, 2018. – С. 104-106

Моторна І. Депортація румунських ромів до Трансністрії (1942–1944 рр.): реконструкція подій, увічнення пам’яті, перспективи дослідження // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) /  ред. М. Тяглого. – Київ: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – С. 194-207

Панчук М. До питання про становище ромів Закарпаття в роки угорської окупації та Другої світової війни // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 164–167;

Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: Збірник документів, матеріалів та спогадів / Авт.-упоряд. Михайло Тяглий. – Київ: Укр. центр вивч. іст. Голокосту, 2013. – 208 с.; іл. 

Вип. 1: Роми у Трансністрії (1941-1944) / Редкол. Л. Г. Бєлоусова, С. Єрмошкін, І. Г. Мисик; Уклад. і вступ. ст. Н. Рерго, І. Г. Мисик.– 2011. – 61 с.: іл. – Бібліогр.: с. 55-61..

Смирнова-Сеславинская М.В., Цветков Г.Н. Цыгане. Происхождение и культура. Социально-антропологическое исследование. – Москва-София: Парадигма, 2009. – 828 с.;

Солонари В. Этническая чистка или борьба с преступностью? Депортация румынских цыган в Транснистрию в 1942 г. // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2008. – № 1 (3) – С. 65–87

Сторожко Т. Побут ромів України в період нацистської окупації у дитячих спогадах // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. Тяглого. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – С. 111-125.

Тяглий М. «Наказую... переслати... списки циганів»: Збір органами влади Райхскомісаріату Україна відомостей про ромів у липні 1942 р. // Голокост і сучасність. Студіі в Україні і світі. – 2011. – № 1 (9). – С. 101–122;

Тяглий М. Окупаційна політика та доля ромів України // Україна в Другій світовій війні: Погляд з ХХІ століття. – Київ: Наукова думка, 2011. – Кн. 2. – С. 864–897;

Тяглий М. Роми: Геноцид // Енциклопедія історії України. – К.: Наукова думка, 2012. – Т. 9. – С. 288–289;  

Тяглый M. Чингене – жертвы Холокоста? Нацистская политика в Крыму в отношении цыган, 1941–1944 // З архівів ВЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2007. – № 2 (29). – C. 61–98.

Тяглий М. Ставлення місцевого населення в окупованій Україні до переслідуваних ромів (1941–1944) // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) /  ред. М. Тяглого. – Київ.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – С. 126-158.

Тяглий М. «Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Частина 1 // Україна Модерна (онлайн-публікація), 2020

Тяглий М. «Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Частина 2 // Україна Модерна (онлайн-публікація), 2020

Тяглий М. «Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Частина 3 // Україна Модерна (онлайн-публікація), 2020

Фрейзер А. Цигани / А. Онишко (пер.). – Київ: Видавничий дім Всесвіт, 2003. – 358 с.;

Цыганская дорога: Воспоминания Ивана Корсуна (Публикация Н. Бессонова) // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – С. 172–210;

Янковенко О. Геноцид ромів: фондово-джерельний контент та особливості експозиційної презентації в Національному музеї історії України у Другій світовій війні // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) /  ред. М. Тяглого. – Київ: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – С. 208-223.


четвер, 20 липня 2023 р.

"Януш Корчак і його великий подвиг". Книжкова виставка

Януш Корчак (пол. Janusz Korczak; справжнє ім’я пол. Henryk Goldszmit; 1878 — 1942) — видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч. Педагогічна діяльність Корчака заснована на формуванні в дитячому колективі і в окремих вихованців навичок самопізнання, самоконтролю, самоврядування. У роки окупації Польщі фашистської Німеччиною Корчак героїчно боровся за життя дітей у варшавському гетто, зaгинув в газових камерах Треблінки разом з 200 своїми вихованцями.

22 липня - 145 річчя від дня народження Януша Корчака.
Задля цієї дати та  для того щоб згадати видатного діяча  та його подвиг ми створили цю книжкову виставку.






 

середа, 15 березня 2023 р.

"Цариця поезії в Україні - Ліна Костенко". Книжкова виставка

19 березня 2023 року Ліна Василівна Костенко відзначає свій 93-й день народження. Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000). У 2000 р. стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року. 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.


 І все на світі треба пережити

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить…
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.

І жах, і кров, і смерть, і відчай

І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра – ви

 Яка різниця – хто куди пішов

Яка різниця – хто куди пішов?
Хто що сказав, і рима вже готова.
Поезія – це свято, як любов.
О, то не є розмовка побутова!
І то не є дзвінкий асортимент
Метафор, слів, на користь чи в догоду.
А що, не знаю. Я лиш інструмент,
В якому плачуть сни мого народу.