«В неділю рано зілля копала…»
«Земля»
«Людина»
«Царівна»
«Valse melancolique»
«Через кладку»
«Некультурна»
«Аристократка»
«Сниться»
«Апостол черні»
Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара ЦБС Солом'янського району міста Києва
«В неділю рано зілля копала…»
«Земля»
«Людина»
«Царівна»
«Valse melancolique»
«Через кладку»
«Некультурна»
«Аристократка»
«Сниться»
«Апостол черні»
Радянська влада суворо забороняла фотографувати Голодомор. Такі знімки вилучали та знищували. Лише одиницям вдавалося відзняти та зберегти фотодокази штучного голоду в Україні. Науково-освітній центр вивчення Голодомору в Торонто (HREC) запустив унікальну онлайн-фотобазу заборонених фото Голодомору ‒ Holodomor Photo Directory. Близько 100 знімків, багато з яких довгий час залишалися невідомими, тепер може побачити кожен.
Сьогодні читачі бібліотеки відповідали на запитання літературної вікторини і знайомилися з книгами псьменниці та з її життєписом.
Астрід народилася на півдні Швеції в провінції Смоланд 14 листопада 1907 р. Провела щасливе дитинство наповнене іграми і пригодами на фермі в оточенні старшого брата і двох сестер. Саме дитячі роки надихнули згодом письменницю на написання відомих творів.
Після закінчення школи в 16 років Астрід стала журналісткою місцевої газети. В 1926 народила сина Ларса. Через важке фінансове становище їй довелося тимчасово віддати сина на виховання. Забрати сина вона змогла лише в 1931 році, одружившись із Стуре Ліндґреном.
Після одруження займається вихованням дітей (народила доньку Карін в 1934 році) , і написанням описів подорожей і казок для сімейних журналів.
Всесвітньо відома історія про Пеппі Довгупанчоху з'явилася в 1945 році, як стверджує сама Астрід лише через хворобу доньки Карін. Вона захворіла запаленням легень і мамі доводилось щодня розповідати їй різні історії про вигадану дівчинку Пеппі Довгупанчоху. З цього і почалась історія про дівчинку яка не підкорялась ніяким правилам і заборонам. У Астрід Ліндгрен була своя точка зору на виховання дітей, яку вона передала через дівчинку Пеппі - вона вважала єдиним вірним рішенням в вихованні прислухатись до думок і почуттів кожної дитини. Повага до дитини - основа стосунків між дорослим і дитиною.
Перший опублікований твір Астрід У Бріт-Марі легшає на серці вийшов у видавництві «Рабен и Шегрен» 1944 р. Згодом їй запропонували посаду редактора відділу дитячої літератури у цьому ж видавництві, де вона працювала до пенсії до 1970 р. Всі твори письменниці вийшли саме тут. В 1946 році надруковано першу повість про детектива Калле Блюмквіста, яка отримала перше місце на літературному конкурсі. В 1954 році виходить емоційна казкова повість Міо, мій Міо!. Ще одна популярна історія про Малюка і Карлсона видавалась трьома частинами з 1955 до 1968 р. В 1958 році Астрід нагороджена медаллю відомого казкаря Г.Х. Андерсена, а також іншими літературними нагородами.
Померла письменниця 2002 р. в Стокгольмі Джерело: https://nashformat.ua/authors/astrid-lindgren-books
Авторитет письменниці був настільки великий, що до її думок прислухалися перші особи уряду Швеції. Будучи незадоволеною політичним курсом правлячої еліти, вона організувала великомасштабний пікет в 1976 році, який допоміг сформувати на парламентських виборах ефективну опозицію. Незважаючи на свої можливості, геніальна письменниця жила в маленькій і скромною стокгольмській квартирі, а більшу частину зароблених на продажі книг грошей витрачала на благодійність.
Сьогодні було презентовано нову книгу "Self-Harm. САМОПОШКОДЖЕННЯ", яку написав і презентував автор - Ярослав Карпець.
Карпець, Я. Self-Harm. Self-Harm. Самопошкодження: повість/ Ярослав Карпець. - Київ: Ліра-К. - 2023. - 202 с.
Під час повномасштабного вторгнення сотні тисяч дітей були викрадені, депортовані окупантами або насильно всиновлені на території рашистської федерації. Згідно міжнародного права та Конвенції про геноцид 1948 року – це навмисна політика, метою якої є знищення всієї або частини цільової групи — у цьому випадку української нації через її дітей. Це глобальна проблема для української держави, адже діти – це наше майбутнє, а їх повернення – це святий обов’язок кожного громадянина України. На чужині діти й підлітки опиняються у ворожому середовищі, їх одурманюють шкідливою для психіки ідеологією “русскава міра”. Та все починалось ще до 2022 року, ще до чорної дати в новітній українські історії куратори з ерефії розпочали жахливі експерименти-ігри з підлітками в Інтернеті. Мета у них одна: знищити майбутній цвіт української нації.Ця книжка має соціальну мету: розповісти про так звані групи смерті і й убезпечити підлітків від користування ними. Якщо бодай одне життя ця книга врятує, автор уважатиме свою місію виконаною. Розраховано на широке коло читачів
Довідка про Ярослава Карпця.
Ярослав Карпець (псевдонім Яр Левчук, нар. 23 липня 1988, Київ, Україна) — український письменник, журналіст, критик. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України.
Народився 23 липня 1988 в Києві.
2010 — закінчив факультет української мови та літератури, зарубіжної літератури та історії Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
2013 — закінчив курс акторської майстерності в театрі “МІСТ”.
Член НСЖУ та НСПУ.
Друкувався: "Сільські вісті", "Українське слово", "Друг читача", "Українська літературна газета", "Шлях перемоги", "Буквоїд", "Культурний тренажер", "Інша література", "Укр. Літ", "Філео+логос", "Літера_Днепр", "Глобус", "Культреванш", "Перехрестя", "Сонячне гроно", "Протуберанці слова", "Гучні імена", "МЕГАЛИТ", "Автура", "АртВертеп", "ZAXID.NET", "Сумно. Ком", "Літературний форум", "Дивосвіт", "Коронація слова", "findbook", "Експедиція XXI".
Цей захід пройшов з учнями 9 і 10 класів середньої школи № 12. Презентація пройшла жваво з іграми у три команди. Суть гри полягала у зображенні такого явища, яке називається самопошкодження , обговорювали дії психологічної допомоги людині, яка потрапила у складні життєві обставини. Школярі проявили велику емпатію, дуже емоційно сприйняли тему обговорення, яка актуальна в нашому сьогоденні та зацікавились книгою.
"Польська полиця в Україні" - міжнародний проєкт, учасником якого стала наша бібліотека, реалізується Українським інститутом книги спільно з Інститутом книги у Польщі за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі.
В межах даного проєкту ми безкоштовно отримали комплект із 20 новинок книжкового ринку Польщі в перекладі українською мовою. У цей комплект, увійшли, зокрема, книги «Воєнні спогади» Кароліни Лянцкоронської, «Діалоги з совєтами» Станіслава Вінценза, «Імператор. Шахіншах» Ришарда Капусцінського, «Печера філософів» Збіґнева Герберта, «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині» Вітольда Шабловського, «На нелюдській землі» Юзефа Чапського, «Кордони мрій. Про невизнані республіки» Томаша Ґживачевського та інші.
Проєкт "Польська полиця в Україні" - чудовий привід для наших читачів дізнатися більше про історію, культуру та літературу Польщі.
Сьогодні відбулася презентація непересічної і філософської книги молодої письменниці Ади Єлагіної для учнів середньої школи №12. Ця збірка – спроба прожити та осмислити досвід російсько-української війни, мозаїка переживань, замальовки з людських взаємин та пошук відповідей на питання, які хвилюють кожного з нас.
Авторка через платформу ZOOM підключилася онлайн до зустрічі і розповіла про свою творчість.
Презентацію провів Ярослав Карпець -- український журналіст, письменник, видавець і політичний діяч, який організував Поетичний марафон, у якому читали вірші Ади Єлагіної. Діти залюбки послухали відеопрочитання цих поезій. Учні також прийняли активну участь у голосних читаннях поезій з книги, яку наша бібліотека тепер має цю у своєму фонді.