середа, 30 листопада 2022 р.

"Падає перший сніг на поріг, то вже треба шапка". Новорічна майстерня



За вікном летять сніжинки,

На дерева та будинки.

На мости і ліхтарі,

На дороги і двори.

Ми зиму зустрічаємо,

І щиро вас вітаємо.

 Сьогодні випав перший сніг. 😉

Завтра починається календарна і справжня зима.

 До кінця 2022 року лишається місяць і у бібліотеці запрацювала новорічна майстерня. Бібліотечні працівники разом з фахівцями Благодійного фонду Карітас Україна - Карітас Київ  зустрілися на творчому майданчику середньої школи №12 з учнями 4-х класів, де і була проведена майстерня по виготовленню новорічної шапочки у рамках проєкту "Адвокація сталих соціальних послуг"






Тепер зима не страшна, ми вміємо робити шапки без в'язання😊💙💛


понеділок, 28 листопада 2022 р.

"Квітка-незабудька - символ Голодомору". Майстер-клас

Сьогоднішня зустріч з учнями СШ №12 була присвячена малюванню квіточки незабудьки.






 Сьогодні квітка незабудька використовується, як символ пам'яті жертв

Голодомору 1932 – 1933 років в Україні з дітьми середніх класів. Вона нагадує

нам, що ми не маємо права забути мільйонів жертв Голодомору.

Що означає квітка-незабудька?

Квітка незабудька складається з двох кольорів – синього й жовтого –

кольорів вільної та незалежної України. Під час репресій кінця 1920их та початку

1930их років Сталін та, разом з ним радянська верхівка, хотіли зламати дух

українського народу, знищити українців як нарід.

Тому синьо-жовті кольори квітки незабудьки дуже символічні та відповідні

для вшанування жертв сталінської політики, яка призвела до мільйонних жертв

Голодомору 1932-1933.

Незабудька чи незабудка?

Слово «незабудька» – українське слово і походить від виразу «не забудь». У

нашому випадку вона нагадує нам – не забувати жертв, які загинули на території

України зимою 1932 – 1933 років штучно створеною голодною смертю.

Натомість слово «незабудка», яке сьогодні широко використовується в

Україні, – це русизм, який був запроваджений в українську мову УРСР у пізніх

1960 их. В діаспорі незабудька так і лишилася пом'якшеною.

Тендітна блакитно-жовта квітка кличе нас: Не забудь! Не забудь жертв

страшного Голодомору 1932 – 1933 років в Україні.

Історія квітки незабудьки, як символа Голодомору.

Знак квітки незабудьки, як символа пам'яті жертв Голодомору, розроблений у

1986 році учителями цілоденної школи св. Софії в Миссиссаґа в Канаді. Це були

часи, коли влада Радянського Союзу активно заперечувала мільйони жертв,

замучених штучно створеним голодом на території України зимою 1932 – 1933рр.

Але в 1986р. у діаспорі, а особливо в Канаді та США, пам'ять про Голодомор

зберігалася, а інформація про події, замовчування правди та жертви –

поширювалася.

У 1986р. у цілоденній школі св. Софії в Миссиссаґа директором була Надія

Луців. У школі навчалося приблизно 500 дітей віку від середньої групи дитячого

садка до восьмого класу. Учителі цієї державної школи в Канаді постановили

щорічно відзначати разом з дітьми пам'ять жертв Голодомору, який в той час

називали Великим Голодом (The Great Famine).


"Не забудемо!". Година історичної правди

Дізнатися про страшну і сумну сторінку історії України до бібліотеки завітал учні середньої школи №12.
Голодомор в Україні: факти та історії  
Яскравим доказом навмисної організації Голодомору 1932-1933 років в Україні служить підписана Сталіним 22 січня 1933 року директива, згідно якої виїзд селян з території УРСР в інші регіони Радянського Союзу заборонявся. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували і повертали назад. Згодом спеціальні військові підрозділи блокували дороги до міст. “Загороджувальні загони” робили неможливим перевезення хліба і зерна та пересування українців, які прагнули врятуватися від голодної смерті.
Ще одним свідченням цілеспрямованої політики радянської влади проти українського селянства, як складової української нації, можуть бути систематичні та жорстокі репресії проти місцевих партійних керівників, які висловлювали незгоду з надмірними планами хлібозаготівель. Вони прагнули допомогти селянам, що помирали голодною смертю, шляхом виділення їм продуктів харчування із колгоспних фондів. За свої вчинки їм доволилося платити свободою та життям.
Голод призвів не лише до фізичного знищення мільйонів людей, зруйнував соціально-економічні та традиційні народні інститути, спричинив морально-психологічні зміни у свідомості української нації, а й зламав традиційний уклад життя українських хліборобів. Результатом дій радянського режиму в 1932-1933 роках стала загибель мільйонів людей, що свідчить про наявність ознак злочину проти людяності. Таким чином, Голодомор 1932-1933 років став складовою частиною більшовицької політики, спрямованої на утвердження жорсткого контролю держави над суспільством.

Голодомор змінив ціннісні засади українців, внаслідок чого, як вказує дослідник Сергій Максудов, з’явився новий тип індивіда:
— Цей тип був пасивним; він підкорювався і виконував навіть найбільш абсурдні владні накази; він був готовий працювати за найнижчу зарплатню або взагалі без неї; він не любив і не цінував своєї праці; був непевний щодо себе; жив у страху невідомого; порушував закон, де це було можливо; вважав крадіжку природним способом перерозподілу власності; не мав жодної поваги до себе самого. Такі етичні якості, як людяність, співчуття, любов до родини і сусідів, ослабли, або ж їх витіснили страх і голод. Водночас цей індивід брав участь у всіх офіційних заходах, вірив, що вони правильні, і зовсім не знав про невідповідність між слоганами радянської пропаганди та реальністю (наприклад, коли неанонімне голосування за єдиного кандидата називали виборами, бідність — процвітанням і так далі). Орвелл мав рацію, коли назвав цю шизофренічну біфуркацію свідомості «подвійним мисленням».
Винуватцями Голодомору є визначене коло людей Кремля — Сталін, Каганович, Косіор, Молотов, Постишев, Чубар, Хатаєвич та інші. За їхніми вказівками на місцях формувалися спеціальні бригади, які й відбирали їжу в українців, прирікаючи їх на голодну смерть. Активістами ставали голови та працівники сільрад, колгоспів, комсомольці, а також нероби і пияки, які виливали під ноги зварений борщ під час обшуків осель. Серед історій свідків чимало таких, де голови колгоспів робили усе, щоб таки зберегти життя односельцям. Втім, іти на це означало наражати себе на небезпеку заслання чи розстріл. Нагадаємо, що навіть видача зерна за трудодні під час хлібозаготівельних кампаній 1932-1933 років також вважалася розкраданням державного майна і вела до кримінальної відповідальності. Члени вже здеморалізованого тодішнього суспільства часто доносили на своїх сусідів, родичів або рятівників, сподіваючись отримати хоча б мінімальну винагороду. Це сформувало тотальну недовіру населення до будь-кого, зважаючи на те, що ці ж люди продовжували жити по сусідству і після Голодомору. Майже всі, на кого доносили у 1932-1933 роках, пізніше потрапили під масові репресії у 1937-1938 роках.

Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня.
Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
1933 року середня тривалість життя українців становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 року у жінок. За всю історію людства таких показників ніде не було зафіксовано.
Подвійний слов’янський іменник goldomor складений з коренів goldъ і mor має значення "мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування". Уперше термін Голодомор згадується 17 серпня 1933 року в чеському часописі "Večernı́k P.L.", який розмістив інформацію "Hladomor v SSSR".

Термін "геноцид" запровадив 1944 року науковець єврейського походження Рафаель Лемкін. 1953 року Рафаель Лемкін виголосив доповідь "Радянський геноцид в Україні" перед тритисячною аудиторію, що зібралася в Мангеттен-центрі в Нью-Йорку вшанувати 20-ту річницю Великого Голоду 1932-1933 років. 2015 року у Російській Федерації внесли праці Рафаеля Лемкіна про радянський геноцид в Україні до "федерального списку екстремістських матеріалів".
17 грудня 1933 року відбувся напад комуністів на п’ятитисячний марш українців в Чикаго, які підтримали "Комітет допомоги голодним України" та звинуватили Радянську Росію в цілеспрямованому винищенні українців. 20 людей потрапили в  
лікарню після сутички, в якій застосовувались всі можливі види зброї, включаючи цеглу, яку кидали з будівлі наземної станції метро в натовп
Казимир Малевич був одним з українських художників, які показали Голодомор 1932–1933 років в Україні — малюнок олівцем, відомий під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод”. "Малевич був єдиним художником, який показав трагічне становище українських селян під час злочинної примусової колективізації", – стверджував французький історик мистецтва, автор кількох монографій про Малевича Жан-Клод Маркаде.

Трагічні події Голодомору покрила завіса мовчання. Було заборонено будь-яку допомогу з боку міжнародної та радянської громадськості. Уражені голодом райони були оточені внутрішніми військами, що завертали тих, хто намагався дібратися до міста. Охоплені розпачем батьки, намагаючись врятувати дітей, везли їх у міста і залишали там - у лікарнях, магазинах або прямо на вулицях.

Голод призвів не лише до фізичного знищення мільйонів людей, зруйнував соціально-економічні та традиційні народні інститути, спричинив морально-психологічні зміни у свідомості української нації, а й зламав традиційний уклад життя українських хліборобів. Результатом дій радянського режиму в 1932-1933 роках стала загибель мільйонів людей, що свідчить про наявність ознак злочину проти людяності. Таким чином, Голодомор 1932-1933 років став складовою частиною більшовицької політики, спрямованої на утвердження жорсткого контролю держави над суспільством.

Джерела інтернет:










 

субота, 26 листопада 2022 р.

"Пам'ятати вічно!". Інформування

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Для наших відвідувачів ми підготували інформування книжками




В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00,  наша бібліотечна спільнота долучилася до Загальнонаціональної хвилини мовчання  і до акції "Запали свічку"




четвер, 24 листопада 2022 р.

"Ой, у лузі червона калина". Гурток малювання

На цьому занятті навчали малювати гілочку червоної стиглої калини, познайомили з бібліотечними книгами із зображеннями калини, прослухали уривок пісні  "Ой, у лузі червона калина".



понеділок, 21 листопада 2022 р.

"День Гідності і Свободи - 2022". Година інформаційних повідомлень



День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Подивились відеоролик

День Гідності та Свободи/

Прослухали уривки з книги свідчень учасників "Революції Гідності"


 Провели "мозковий штурм" на тему " Що таке гідність, честь, воля, свобода?"

Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось…

Не забувайте незабутнє,

воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!
(Ліна Костенко)


Діти залюбки намалювали малюнки на тему Дня.




Відбулося знайомство з літературою, яка знайомить читача з історією, подіями, традиціями Дня Гідності і Свободи.