Таємниці Тризуба: історія символу України
Щороку 19 лютого Україна відзначає день Державного герба — символа, що об’єднує минуле, сьогодення і майбутнє нашої країни. Це не просто знак, а код нації, що несе в собі силу століть і непохитний дух державності.
Княжий знак, що пережив віки
Історія Тризуба сягає княжої доби Київської Русі. Це був родовий знак великого князя Володимира Святославича, відомого як Володимир Великий. Археологи знаходять зображення цього символу на монетах, печатках, кам’яних плитах і навіть на стінах Софії Київської. Він використовувався як знак влади роду Рюриковичів, що правили на наших землях.
Дослідники висувають різні версії походження Тризуба. Одні вважають, що він символізує сокола, який падає на здобич, інші бачать у ньому відображення тризубця – зброї бога морів Посейдона. Також є теорія, що це стилізоване зображення трьох єдностей: Батько, Мати, Дитя або Вода, Земля, Повітря.
Забутий, але не знищений
Після занепаду Київської Русі Тризуб поступово зник із державних символів, але не з пам’яті народу. Він з’являвся у геральдиці козацької доби, зокрема на прапорах і печатках українських гетьманів. Наприкінці XIX століття українські патріоти знову почали звертатися до цього символу як до знаку національної ідентичності.
Під час проголошення Української Народної Республіки (УНР) 1918 року Тризуб офіційно став державним гербом. Однак після поразки визвольних змагань більшовицька влада заборонила його, а володіння зображенням Тризуба могло стати причиною арешту.
Тризуб у незалежній Україні
Здобувши незалежність у 1991 році, Україна повернулася до свого історичного символу. 19 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою затвердила Тризуб як Малий Державний Герб України. Він став головним елементом Великого Державного Герба.
Сьогодні Тризуб — це не лише герб на державних документах і монетах. Це знак нескореності, боротьби й національної гордості. Його носять воїни, малюють діти, вишивають майстрині. У світі він став впізнаваним символом свободи та незалежності українського народу.
Тож у цей день варто згадати, що Тризуб — це не лише давня історія, а й сучасний дороговказ, що веде Україну вперед, до перемоги та процвітання. 💙💛
• Брайчевський М. Ю. Походження українського тризуба // Український історичний журнал. – 1995. – № 1. – С. 3–16.
• Гречило А. Герби та прапори України. – Львів: Літопис, 2004. – 128 с.
• Гречило А. Український Тризуб: історія державного символа // Знак. – 2012. – № 58. – С. 3–8.
• Жарких М. І. Знаки княжої доби України. – Київ: Кисельов О. В., 2003. – 200 с.
• Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. – Київ: Наукова думка, 1984. – 320 с.
• Лазарович М. В. Символи української національної ідентичності: історія та сучасність. – Тернопіль: Астон, 2019. – 256 с.
• Рудницький С. Український тризуб: історія знаку // Український вісник. – 1991. – № 3. – С. 12–19.
• Сергійчук В. І. Державний герб України: історія та сучасність. – Київ: Українська видавнича справа, 2001. – 96 с.
• Тимошенко Л. В. Геральдика українських земель. – Київ: АртЕк, 2000. – 180 с.
• Шуст Р. М. Українська національна символіка: традиції і сучасність. – Київ: Основи, 2010. – 152 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар