6 лютого своїх відвідувачів ми інформували про те , що Генеральна Асамблея ООН оголосила 2025 рік Міжнародним роком миру та довіри.
Що може припинити війну в Україні, або, принаймні, зупинити її активну фазу? Так, це майбутні зміни в Білому домі. Обраний президент США Дональд Трамп продовжує декларувати свою готовність посприяти підписанню мирної угоди між росією та Україною.Однак питання в тому, чи вистачить лише намірів і рішучості Трампа?
Якби гіпотетично путін і погодився припинити конфлікт – це, ймовірно, було б можливим зa двох умов.
Першa – якщо він визнaє, що економічна ситуація в його країні не витримує тривалої війни. Друга – його готовність перейти від військового тиску на Україну до політичного впливу та дестабілізації.
За такий умов майбутнє України залежатиме від гарантій безпеки, наданих їй західними партнерами, і від стійкості українського суспільства у протистоянні російським спробам дестабілізації
Проте, якщо путін прийде до висновку, що у нього достатньо ресурсів для продовження війни, воєнні дії триватимуть і далі.
Війна росії проти України котиться, мов лавина. Антиглобалісти – від ісламістів до реваншистів – відчувають запах крові, і тому нові конфлікти вибухатимуть у несподіваних місцях по всьому світу.
У цьому сенсі путіну вдалося реалізувати свій довгостроковий план – перетворити цей конфлікт на глобальний і кинути виклик світовому порядку.
Якщо провести аналогію із Другою світовою війною, то ми зараз десь у 1938 році. З глобальним суперником Захід досі не визначився, і от-от мaє визріти новa Мюнхенськa угодa.
Попри втому українське суспільство демонструє хоч і менший, проте "дивовижно високий" рівень оптимізму, каже у розмові з DW Антон Грущецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Віру у перемогу, за даними різних соціологічних служб, висловлюють від 83 до 88 відсотків українців. "Більшість українців вірять, що є сили надалі опиратися і досягти успіху у війні, але відчувають не зовсім той рівень підтримки.
Спершу гарантії безпеки, потім звільнення територій
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підтверджує: в Україні панує консенсус щодо нелегітимності окупації Росією українських регіонів. Водночас готовність відкласти їхнє звільнення на майбутнє заради миру, за його словами, збільшується.
У питанні гарантій безпеки, за словами першого заступника директора центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, простежуються дві основні тенденції: прагнення покладатися на власні сили та розрахунок на колективну оборону.
Серед п'яти запропонованих варіантів під час дослідження найкращою гарантією безпеки українці назвали розробку ядерної зброї (близько 31 відсотка) та інтеграцію до НАТО (близько 29 відсотка) за моделлю "поступового вступу". Ця модель передбачає, що запрошення до НАТО отримує вся держава в межах міжнародно визнаних кордонів, але дія статті про колективну оборону поширюється на нині окуповані території лише після їхнього звільнення.
Третім за популярністю варіантом став оборонний союз України та США з можливістю розміщення американських військ (близько 11 відсотків), тоді як сценарій відправки миротворців ООН найкращою гарантією безпеки вважають 8,9 відсотка опитаних, а розміщення військ європейських країн - лише 6,4 відсотка.
https://www.radiosvoboda.org/amp/rfe-rl-chym-zdyvuye-2025-zhurnalisty/33253947.html
Немає коментарів:
Дописати коментар