«Казки для дітей Лесі Українки». Голосні читання

 25 лютого 2025 року у дитячому закладі № 630 відбувся надихаючий захід, організований Бібліотекою сімейного читання імені Олеся Гончара , присвячений дню народження Лесі Українки. Захід мав на меті не лише відзначити пам’ять великої української письменниці, але й познайомити дітей із багатством української літературної спадщини через інтерактивні форми роботи.

Відкриття заходу

Подію розпочали з теплих привітань, де організатори коротко розповіли про бібліотеку, програму заходу та його основну ідею. Дітей запросили поринути у світ казок та літературних відкриттів, що надихають на творчість та самовираження.

Перегляд відеоролика за мотивами казки «Три метелики»

Дітей запросили переглянути відеоролик, створений на основі казки «Три метелики». Це відео перенесло дітей у чарівний світ, де казкові метелики стали символами дружби, взаємодопомоги, свободи та краси природи. Відеоролик посприяв розвитку емоційного сприйняття, викликав захоплення  у дитячої аудиторії. З дітками трішки обговорили важливості дружби, взаємодопомоги.

Голосне читання книжки «Біда навчить»

Основною частиною заходу стало голосне читання книжки «Біда навчить». Бібліотекар з особливим ентузіазмом занурив слухачів у атмосферу казкового оповідання, розкриваючи глибокі моральні уроки, які містяться в творі. Голосні читання дозволили дітям не лише слухати, а й відчути ритм і мелодику слова, що стало чудовим засобом розвитку мовлення та уяви. Книжку всю не прочитали, залишивши інтригу: а що було далі?. Книжку будуть дочитувати наступного дня разом з вихователями

Творча майстерня: розмальовки за мотивами казки

Як завершальну частину заходу дітям було вручено розмальовки, створені за мотивами казки «Три метелики». Цей творчий етап дозволив кожному з дітей проявити власну фантазію та художні здібності. За допомогою кольорів діти змогли ще раз зануритися у казкову атмосферу, поповнюючи власну уяву новими барвами та образами, що символізують легкість і безтурботність дитячої душі 

Підсумок заходу

Захід пройшов у дружній та теплій атмосфері, де кожен учасник мав можливість не лише насолодитися читанням і відеоматеріалами, а й висловити свої враження, поставити запитання та поділитися думками. Діти активно долучалися до обговорень, що додало заходу інтерактивності та допомогло ще більше розкрити важливі ідеї творчості Лесі Українки. Організатори відзначили значущість подібних заходів у формуванні культурної та моральної свідомості молодого покоління, а також висловили вдячність співробітникам дитячого закладу за плідну співпрацю.

Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара щиро дякує всім, хто долучився до цього заходу, і сподівається на подальшу успішну співпрацю з дітьми та їхніми вихователями у подальших літературних проєктах.

"Яна Малига про книгу ""Малюй собі мрії". Зустріч з письменницею, видавцем, художницею

 

25 лютого 2025 року в Бібліотеці, коли зимове сонце лагідно пробивалося крізь вікна бібліотеки, мешканці міста зібралися разом, щоб послухати надихаючу розповідь і відчути силу слова. Саме в цей день відбулася зустріч із Яною Малигою – поеткою, психологинею та активною громадською діячкою з Херсонщини, яка своїм прикладом доводить, що навіть у найтемніші часи творчість здатна дарувати надію та сили для боротьби.

Пані Яна, яка з дитинства жила в гармонії з природою та культурою свого краю, презентувала свою нову збірку поезій «Малюй собі мрії». Її вірші – це не просто рядки, а справжні відлуння душевних переживань, в яких переплітаються спогади про рідну Нову Каховку, досвід життя під час окупації та глибоке усвідомлення наслідків війни. Як виявилося, кожна поетична стрічка несе в собі шматочок історії, яка не може існувати без контексту рідного міста та його незламного духу.

Перед читачами бібліотеки виступив Ярослав Карпець, який розповідав про співпрацю з поеткою, про роботу над випуском книги «Малюй собі мрії». А ще сьогодні була присутня художниця - оформлювачка книги Марія – студентка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, яка розповіла про ідею оформлення книги і роботу над цим проєктом.

Розмова з пані Яною набирала обертів, коли вона почала ділитися особистою історією, що лежить в основі її творчості. Якось, майже випадково, вона опинилася перед завданням написати коротку, але дуже емоційну промову для випускного старшої доньки. Очевидно, саме під впливом святкового настрою та радості від великої події вийшов той перший римований текст, який невимушено злився з її натхненням. Та доля несподівано внесла свої корективи: незабаром почалася війна, окупація перевернула життя, а небезпека, що чатувала на кожному кроці, змусила її шукати притулку у слові.

В умовах невизначеності та страху поезія стала для пані Яни справжнім притулком, який дозволяв їй переосмислювати власну ідентичність та відчувати зв’язок із навколишнім світом. Вона відкрито розповідала, як записувала свої думки, почуте й побачене у щоденнику – так званому «Щоденнику окупації», який пізніше було презентовано в Хорватії як свідчення болючих, але важливих історичних подій. Цей документ несе в собі не лише особистий досвід, а й колективну пам’ять тих, хто пережив жахи війни, нагадуючи про необхідність зберігати кожну деталь, навіть якщо вона здається важкою чи шокуючою.

Нині, будучи біженкою, пані Яна Малига активно допомагає іншим людям, які постраждали від війни, використовуючи свій досвід і творчість як засіб для зцілення душі. Живучи на західних територіях України, серед мальовничих гір, зелених долин і щирих, доброзичливих людей, вона продовжує творити та надихати тих, хто зберіг свою віру у світле майбутнє. Проте, незважаючи на зовнішню красу нового місця, її серце завжди сумує за рідною Херсонщиною. І коли її запитують, чого їй найбільше бракує, вона задумливо відповідає: «Мабуть, вітру. Шаленого, нестримного південного вітру. Вітру свободи». Ці слова як символ незламного прагнення до волі та незалежності, що палає всередині кожного, хто любить свою Батьківщину.

Зустріч у бібліотеці стала не лише можливістю насолодитися творчістю, а й надихаючим свідченням того, як важливо зберігати пам’ять і передавати емоції через слово. Щиро вдячні пані Яні Малигої за її щиру розповідь, а також Ярославу Карпцю за невтомну працю та організацію цієї події, що залишила незабутній слід у серцях слухачів.

 

"Казкові шахи". Гурток навчання гри в шахи

Гурток за 23 лютого 2025 року.

 Гра у шахи ведеться двома гравцями за дошкою, що має 64 клітини чорного та білого кольору, фігурами білого та чорного кольорів. Шахова дошка зазвичай називається шахівниця. Шахівниця розміщується таким чином, що її перша горизонталь знаходиться біля гравця, що грає білими. Кожен з гравців має 16 шахових фігур: вісім пішаків, дві тури, два коня, два слона, ферзь та король. Гравці роблять ходи по черзі, один за одним. Під час кожного ходу гравець може перемістити лише одну фігуру. Виключенням є рокіровка — спільний хід турою та королем. Гру розпочинає той з гравців, що грає фігурами білого кольору. При переміщенні своєї фігури на клітину зайняту фігурою суперника, фігура суперника знімається з дошки. Такий хід називають взяття.

Правила пересування фігур

• Пішак — пересувається лише вперед по вертикалі. Перший хід пішак — білий з другої, а чорний з сьомої горизонталі — може зробити одразу на дві клітини, перестрибнувши через третю або шосту горизонталь. З усіх інших горизонталей пішак може пересуватися лише на одну клітину вперед. Крім цього пішак може взяти будь-яку фігуру супротивника, що знаходиться попереду нього на відстані однієї клітини по діагоналі. Якщо білий пішак досягнув восьмої горизонталі, або чорний — першої то він може перетворитися на будь-яку фігуру окрім короля того ж кольору що й пішак.

• Тура — пересувається на будь-яку кількість клітин по вертикалі, або горизонталі

• Кінь — єдина фігура у грі, яка може перестрибувати через інші фігури — свої та суперника. Хід конем схожий на літеру «Г». Кінь пересувається на одну клітину по вертикалі та дві по горизонталі, або навпаки — на дві по вертикалі, та одну по горизонталі у будь-якому напрямку.

• Слон — пересувається на будь-яку кількість клітин по діагоналі.

• Король — пересувається на одну клітину по вертикалі, горизонталі або діагоналі.

• Ферзь — пересувається на будь-яку кількість клітин по вертикалі, горизонталі або діагоналі.

Додаткові правила та виключення при виконанні ходів

• Не дозволяється робити хід, після якого король гравця, що ходив, опиняється під атакою фігур суперника.

• Не можна робити хід на клітину, що зайнята власною фігурою.

• Фігури не можуть перестрибувати через власні фігури та фігури суперника(єдиний виняток — кінь).

• Спеціальний хід рокірування виконується королем та турою. Цей хід можливий за виконання двох умов: король та тура до цього жодного разу не ходили, король та тура після виконання рокірування не повинні знаходитися під атакою фігур суперника. Рокірування виконується наступним чином: король пересувається по горизонталі на дві клітини. Тура після цього встановлюється на клітину через яку перестрибнув король під час пересування.

• Взяття на проході — правило згідно якого, якщо пішак робить хід на дві клітини та при цьому перестрибує через клітину, яку атакує пішак супротивника, він може бути вбитий пішаком супротивника. При цьому пішак супротивника пересувається на клітину, через яку перестрибнув пішак.

Деякі шахові терміни

• Шах — становище під час якого король того гравця, чия черга робити хід знаходиться під атакою фігур суперника.

• Мат — шах, від якого не має захисту. Гравець, який поставив мат королю суперника виграє партію.

• Пат — становище, коли жодна з фігур того гравця, чия черга робити хід не може зробити хід дозволений правилами. Після встановлення на шахівниці пату партія оголошується нічиєю.

Партія оголошується виграною одним із суперників якщо:

• Оголошено мат королю суперника.

• Суперник визнав себе переможеним.

• Технічна перемога (суперник не з’явився на гру на домовлений час; суперник розпочав гру, але відмовився грати; суперник грубо порушив правила гри)

Партія оголошується нічиєю якщо:

• На шахівниці виникло патове становище.

• За взаємною згодою гравців.

• При наявності «вічного шаху».

• На дошці залишилися лише королі і, можливо, у одного або обох гравців є одна легка фігура (слон або кінь).

• Має місце трикратне повторення позиції.

Правило «доторкнувся — ходи»

• Гравець, що при своєму ходу доторкнувся до своєї фігури повинен нею на цьому ході ходити, а до чужої – взяти.

• Якщо це неможливо, дотик не має ніяких наслідків.

• Якщо торкнувся підряд кількох фігур, то попередні правила виконуються до першої з них.

• Якщо гравець хоче поправити фігуру на дошці, він має попередньо сказати «поправляю» і лише після цього поправити її. У такому випадку доторк не має ніяких наслідків.

• Рокірування слід починати з короля. Якщо при рокіруванні гравець спершу торкнувся до тури, то має ходити нею, а право рокірування втрачається.

Гурток малювання "Герб України: малювання символу України: ч 1"

19 лютого в Україні -День Державного герба України

Таємниці українського герба 

Привіт, юні художники!  Чи знаєте ви, що наш герб – тризуб – це не просто символ, а справжній код історії?  

Він з'явився понад тисячу років тому за часів князя Володимира Великого. Дехто бачить у ньому корону, меч або сокола в польоті. А якщо придивитися уважніше, можна розгадати слово «ВОЛЯ»!  

 Герб України – це знак сили, незалежності та свободи. Він нагадує, що кожен із нас – частинка великої країни!  

А що бачиш у тризубі ти? Поділися своєю думкою! 💙💛

 

"День Державного герба в Україні". Інформаційний листок

 Таємниці Тризуба: історія символу України

Щороку 19 лютого Україна відзначає день Державного герба — символа, що об’єднує минуле, сьогодення і майбутнє нашої країни. Це не просто знак, а код нації, що несе в собі силу століть і непохитний дух державності.

Княжий знак, що пережив віки

Історія Тризуба сягає княжої доби Київської Русі. Це був родовий знак великого князя Володимира Святославича, відомого як Володимир Великий. Археологи знаходять зображення цього символу на монетах, печатках, кам’яних плитах і навіть на стінах Софії Київської. Він використовувався як знак влади роду Рюриковичів, що правили на наших землях.

Дослідники висувають різні версії походження Тризуба. Одні вважають, що він символізує сокола, який падає на здобич, інші бачать у ньому відображення тризубця – зброї бога морів Посейдона. Також є теорія, що це стилізоване зображення трьох єдностей: Батько, Мати, Дитя або Вода, Земля, Повітря.

Забутий, але не знищений

Після занепаду Київської Русі Тризуб поступово зник із державних символів, але не з пам’яті народу. Він з’являвся у геральдиці козацької доби, зокрема на прапорах і печатках українських гетьманів. Наприкінці XIX століття українські патріоти знову почали звертатися до цього символу як до знаку національної ідентичності.

Під час проголошення Української Народної Республіки (УНР) 1918 року Тризуб офіційно став державним гербом. Однак після поразки визвольних змагань більшовицька влада заборонила його, а володіння зображенням Тризуба могло стати причиною арешту.

Тризуб у незалежній Україні

Здобувши незалежність у 1991 році, Україна повернулася до свого історичного символу. 19 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою затвердила Тризуб як Малий Державний Герб України. Він став головним елементом Великого Державного Герба.

Сьогодні Тризуб — це не лише герб на державних документах і монетах. Це знак нескореності, боротьби й національної гордості. Його носять воїни, малюють діти, вишивають майстрині. У світі він став впізнаваним символом свободи та незалежності українського народу.

Тож у цей день варто згадати, що Тризуб — це не лише давня історія, а й сучасний дороговказ, що веде Україну вперед, до перемоги та процвітання. 💙💛

•  Брайчевський М. Ю. Походження українського тризуба // Український історичний журнал. – 1995. – № 1. – С. 3–16.

•  Гречило А. Герби та прапори України. – Львів: Літопис, 2004. – 128 с.

•  Гречило А. Український Тризуб: історія державного символа // Знак. – 2012. – № 58. – С. 3–8.

•  Жарких М. І. Знаки княжої доби України. – Київ: Кисельов О. В., 2003. – 200 с.

•  Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. – Київ: Наукова думка, 1984. – 320 с.

•  Лазарович М. В. Символи української національної ідентичності: історія та сучасність. – Тернопіль: Астон, 2019. – 256 с.

•  Рудницький С. Український тризуб: історія знаку // Український вісник. – 1991. – № 3. – С. 12–19.

•  Сергійчук В. І. Державний герб України: історія та сучасність. – Київ: Українська видавнича справа, 2001. – 96 с.

•  Тимошенко Л. В. Геральдика українських земель. – Київ: АртЕк, 2000. – 180 с.

•  Шуст Р. М. Українська національна символіка: традиції і сучасність. – Київ: Основи, 2010. – 152 с.

"Безбар'єрність: історія України". Виставка в малюнках

Інформаційна безбар’єрність, суспільна та громадянська, економічна, освітня  це актуальна тема. Для наших користувачів ми створили таку виставку.

«Безбар'єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом із представниками громадськості.

Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного.

Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч.

https://oda.zht.gov.ua/news/bezbar-yernist-shho-varto-znaty-pro-bezbar-yernist/

 

Благослови мати, весну закликати. Виконання народного хору "Либідь"

"Казкові шахи". Заняття гуртка

 16 лютого 2025 року в бібліотеці сімейного читання імені Олеся Гончара відбулося чергове заняття гуртка "Казкові шахи". Це унікальний проєкт, що поєднує захопливий світ шахів із чарівними історіями та персонажами улюблених казок.

На занятті юні учасники не лише вдосконалювали свої шахові навички, а й поринули у захопливу подорож у світ шахової магії. Темою зустрічі стала "Шахова казка про відважного пішака", яка допомогла дітям краще зрозуміти роль кожної фігури на шаховій дошці. Використовуючи інтерактивні завдання, загадки та ігрові вправи, діти дізнавалися про стратегії гри та розвивали логічне мислення.

Заняття розпочалося з розповіді про шахового пішака – найменшу, але дуже важливу фігуру. Маленькі шахісти взяли участь у рольовій грі, уявивши себе сміливими пішачками, які долають труднощі на своєму шляху до перетворення в королеву. Особливий інтерес викликала командна гра, у якій діти вчилися взаємодіяти та розробляти стратегію разом.

Запрошуємо всіх охочих приєднатися до нашого гуртка та відкрити для себе світ шахових пригод!

"Пусти мене, мати, весну закликати". Фольклорна година-концерт

16 лютого в Бібліотеці сімейного читання імені Олеся Гончара ( вул. М.Шепелєва, 13) відбулася яскрава та натхненна фольклорна година-концерт "Пусти мене, мати, весну закликати". Головними героями цього чудового дійства стали талановиті учасники українського народного хору "Либідь" під керівництвом художнього керівника Людмили Демченко.

З перших акордів концерту зал наповнився чарівними звуками народних пісень, які передавали атмосферу давніх українських традицій зустрічі весни. Глядачі поринули у світ обрядових веснянок, закличок і хороводів, що здавна були невід'ємною частиною нашої культури.

Особливе захоплення викликали пісні, що символізували пробудження природи, тепло сонячних променів та надію на гарний врожай. Чарівні голоси хористів, яскраві національні костюми та щире виконання створили атмосферу справжнього свята. Кожен номер супроводжувався розповідями про традиції закликання весни, що дозволило присутнім глибше відчути та зрозуміти багатогранність українського фольклору.

Обряди весни та веснянки в Україні

Весна в Україні завжди була особливим часом оновлення, радості та єднання з природою. Наші предки вірили, що, закликаючи весну, вони допомагають землі прокинутися, а сонцю — яскравіше світити.

Весняні обряди

Ще з давніх часів українці зустрічали весну символічними обрядами. Одним із найвідоміших було "Гукання весни" – дівчата та діти виходили на пагорби, співали заклички та запрошували весну прийти. Також випікали жайворонків – обрядове печиво у формі пташок, яке роздавали дітям та кидали в небо, закликаючи тепло.

Веснянки – пісенна душа весни

Веснянки – це старовинні обрядові пісні, що супроводжували весняні гуляння. Вони наповнені світлом, ніжністю та символізмом пробудження природи. У них оспівували прихід тепла, красу дівчат, працю на полі та майбутній добробут. Найвідоміші веснянки:

«Ой весна, весна, днем красна»

 «А ми кривого танцю йдемо»

 «Подоляночка»

Веснянки супроводжували хороводи та народні ігри, об’єднуючи людей у спільному святкуванні життя.

Ця зустріч у бібліотеці стала не лише мистецькою подією, а й теплим родинним заходом, де кожен відчув силу народної пісні, красу українських традицій і живий зв’язок поколінь. Відвідувачі щиро дякували артистам за яскраві емоції та невимовне натхнення, а самі учасники хору "Либідь" подякували бібліотеці за можливість подарувати слухачам частинку весняного настрою.

Фольклорна година-концерт "Пусти мене, мати, весну закликати" стала справжнім святом народної пісні, яке ще довго відгукуватиметься у серцях всіх, хто завітав на цей чудовий захід.

«Майдан і Герої Небесної Сотні». Книжкова вулична полиця

 Ми створили тимчасову книжкову полицю на вулиці біля бібліотеки, як чудовий спосіб популяризувати читання, залучити нових відвідувачів, звернення  уваги перехожих до теми і бібліотеки.

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

 Небесна Сотня

Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2025 році вшановуємо під гаслом: 

«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває».

Інформування. "Миротворчі місії України: від Афганістану до сьогодення"

Інформували своїх читачів про миротворчу діяльність України, яка була важливим елементом її міжнародної політики та демонструвала прагнення нашої держави до зміцнення миру й безпеки у світі. Україна брала активну участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

Українські миротворчі місії

Починаючи з 1992 року Збройні сили України беруть участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. У військових операціях взяло участь 44 000 українських військовослужбовців, 55 з них — загинуло.

Українці брали участь у миротворчих операціях ООН і за часів СРСР, хоча, зазвичай, цих громадян України не зараховують до офіційної статистики, на відміну від країн СНД.

До 2022 року Збройні сили України брали участь у трьох миротворчих операціях. 7 березня 2022 року Указом Президента Володимира Зеленського українських миротворців відкликано зі всього світу у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України[2]. Станом на 2022 рік Україна була дев’ятою країною за кількістю військовослужбовців у миротворчих місіях ООН. Виведення українських миротворців послабило миротворчі операції ООН у постраждалих місіях. Війна, яка триває в Україні, також створила проблеми для майбутньої участі країни в миротворчих операціях ООН.

В списку наведені всі миротворчі операції України, за часів незалежності.

1 1992—1995 Організація об'єднаних націй Сили ООН з охорони (UNPROFOR) Югославія Югославія 1303 15 завершено

2 1993 Україна Українська гуманітарна місія в Грузії Грузія Грузія 131 немає завершено

3 1994—2000 Організація об'єднаних націй Місія ООН у Таджикистані Таджикистан Таджикистан 21 немає завершено

4 1995—1999 НАТО Сили втілення (IFOR), НАТО Сили стабілізації (SFOR) у Боснії і Герцеговині Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 400 2 завершено

5 1995—1999 Організація об'єднаних націй Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (UNPREDEP) Північна Македонія Північна Македонія 1 немає завершено

6 1996—1998 Організація об'єднаних націй Тимчасова адміністрація ООН для Східної Славонії, Барані та Західного Срема (UNTAES) Хорватія Хорватія 511 немає завершено

7 1996—1999 Організація об'єднаних націй Місія ООН в Анголі (MONUA) Ангола Ангола 216 1 завершено

8 1996—2002 Організація об'єднаних націй Місія ООН на півострові Превлака (UNMOP) Хорватія Хорватія 2 немає завершено

9 1997 Організація об'єднаних націй Місія ООН у Гватемалі (MINUGUA) Гватемала Гватемала 8 немає завершено

10 1998—2001 Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (Kosovo Verification Mission) Косово Косово 23 немає завершено

11 1999—2022 НАТО Міжнародні сили з підтримки миру в Косово — КФОР Косово Косово 40 4 завершено

12 1999—2005 Місія ОБСЄ у Грузії Грузія Грузія 530 немає завершено

13 з 2000, військовий контингент з 2012—2022 Організація об'єднаних націй Українська миротворча операція у Демократичній Республіці Конго (МООНСДРК) ДР Конго ДР Конго 13 немає завершено

14 2000—2006 Організація об'єднаних націй Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) Ліван Ліван 650 немає завершено

15 2000—2001 НАТО Міжнародні сили сприяння безпеці Афганістан Афганістан 1 немає завершено

16 2001—2005 Організація об'єднаних націй Місія ООН у Сьєрра-Леоне (UNAMSIL) Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне 530 6 завершено

17 2003 Організація об'єднаних націй Гуманітарна місія в Державі Кувейт (UNIKOM) Кувейт Кувейт 448 немає завершено

18 2004—2008 Організація об'єднаних наційУкраїнська миротворча місія в Ефіопії та Еритреї Ефіопія Ефіопія

Еритрея Еритрея 7 немає завершено

19 2005—2011 Організація об'єднаних націй Місія ООН у Судані[en] Судан Судан 11 немає завершено

20 2005—2008 НАТО Українська миротворча місія в Іраку Ірак Ірак 1690 18 завершено

21 2007—2014 НАТО Міжнародні сили сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан Афганістан Афганістан 30 немає завершено

22 2008—2009 Організація об'єднаних націй Місія ООН у Грузії Грузія Грузія 37 немає завершено

23 2003—2018 Організація об'єднаних націй Українська миротворча місія в Ліберії (Місія ООН у Ліберії) Ліберія Ліберія 275 5 завершено

24 2011—2022 Організація об'єднаних націй Операція ООН в Кот-д'Івуарі Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 56 1 завершено

25 2019—2022 Український миротворчий контингент у Малі[ru] Організація об'єднаних націй MINUSMA [Архівовано 6 квітня 2019 у Wayback Machine.][3] Малі Малі до 20 завершено

26 1998—2022 Молдова Придністров'я Росія Україна Спільні миротворчі сили у Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова Молдова Молдова 10 (військові спостерігачі) немає завершено

Рекомендація до прочитання:

Волошин Н. Одна з перших і забутих миротворчих місій Збройних Сил України. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу:  https://armyinform.com.ua/2021/11/30/misiya-zsu/

Голубов О. "Блакитні шоломи": що треба знати про миротворчі місії ООН. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу:  https://www.dw.com/uk/блакитні-шоломи-що-треба-знати-про-миротворчі-місії-оон/a-40406517

 

Пономаренко, Р. Бойове хрещення — Югославія/ Роман Пономаренко [Електронний ресурс] // Локальна історія. -- Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/ukrayinski-mirotvortsi/

Гурток малювання "Малюємо композицію із сердечком"

У бібліотеці сьогодні особливий день — зібрався гурток малювання! Маленькі художники, озброєні пензликами, олівцями та фарбами, готуються створити щось чарівне. Адже наближається День святого Валентина, і кожен хоче намалювати своє унікальне сердечко. 

Бібліотекарка пані Ірина розклала на столі папір, кольорові олівці, фарби та блискітки.  

— Діти, сьогодні ми створимо малюнки для наших рідних, щоб подарувати їм частинку свого серця! — усміхнулася вона.  

Маленька Софійка взяла червону фарбу і почала виводити велике сердечко. Воно вийшло трохи кривуватим, але вона додала до нього мерехтливі зірочки, і воно засяяло, наче справжня валентинка.  

Поруч сиділа Кіра, яка вирішила намалювати одразу кілька сердечок, а всередині кожного — смішні мордочки котиків.  

— Це для мами! Вона любить котиків! — гордо сказала вона.  

А найменша учасниця гуртка, Софійка, старанно виводила маленьке сердечко.  

— Це для бабусі! Вона каже, що найкращі подарунки — ті, що зроблені власноруч, — пояснила дівчинка.  

Зовсім скоро всі столики вкрилися яскравими валентинками. Діти не тільки малювали, а й розповідали, кого вони люблять і кому хочуть зробити сюрприз.  

— Ой, а давайте ще одну валентинку для нашої бібліотеки! — запропонував Матвій.  

І всі разом створили велике спільне сердечко, на якому написали:"Бібліотеко, ти — найкраща!.  

Так у бібліотеці з’явилася ще одна тепла традиція – малювати сердечка напередодні Дня святого Валентина. А найцінніше те, що кожен маленький художник вклав у свій малюнок часточку любові!  

"Олександр Козинець: про життя, книги та музику". Літературна зустріч

 Зустріч із письменником Олександром Козинцем у Бібліотеці сімейного читання ім. Олеся Гончара

12 лютого 2025 року відбулася незабутня зустріч з українським письменником, поетом і викладачем Олександром Козинцем. Захід зібрав численних поціновувачів сучасної української літератури: школярів, студентів, викладачів, бібліотекарів та всіх, хто любить слово і шукає в ньому натхнення.

З перших хвилин зустрічі панувала дружня і натхненна атмосфера. Олександр Козинець ділився своїм творчим шляхом, розповідав про джерела натхнення та про те, як народжуються його вірші й прозові твори. Гості мали унікальну м.ожливість почути в авторському виконанні уривки з його книг, зокрема з поетичних збірок "Ластовиння",  "Мамо, твій син- літак", "Шість плюс один", "Картка Марії", "Дороги світла".

Його поезія – це щирість, витонченість і філософія, яка змушує замислитися над глибинними питаннями життя. Окрім поезії, автор представив і свої прозові твори, серед яких книга "Галарея одкровень", що вражає своєю образністю та майстерністю викладу. Кожна його книга – це своєрідний світ, сповнений емоцій, переживань і справжньої магії слова.

Родзинкою зустрічі став інтерактивний діалог між письменником та аудиторією. Присутні активно ставили запитання, цікавилися не лише творчістю Олександра Козинця, а й секретами письменницької майстерності. Деякі з гостей навіть ділилися власними літературними враженнями та отримували щирі поради від автора.

На завершення зустрічі всі охочі змогли придбати книги з автографом письменника, зробити пам’ятні фото та залишити теплі відгуки у книзі вражень бібліотеки.

Ця подія вкотре довела, що сучасна українська література живе, розвивається та знаходить відгук у серцях читачів. Зустріч із Олександром Козинцем подарувала всім присутнім не лише приємні емоції, а й нові літературні відкриття, що ще довго надихатимуть на читання та творчість.

"Марина Чайка - сучасна українська письменниця". Літературна зустріч з письменницею

 Зустріч із письменницею Мариною Чайкою: натхнення, історії та щире спілкування! 

11 лютого 2025 року в Бібліотеці сімейного читання імені Олеся Гончара (вул. М. Шепелєва,13)відбулася особлива зустріч із чарівною письменницею Мариною Чайкою. Її книги – це світ, сповнений тепла, мудрості та захопливих сюжетів, які зачіпають найтонші струни душі.

Авторка поділилася історіями про свій творчий шлях, розповіла, що надихає її на написання нових книг, та відповіла на численні запитання гостей. Атмосфера була наповнена щирістю, відкритістю та любов’ю до літератури!

Книги Марини Чайки – літературна магія у кожному рядку! 

Читаючи твори Марини Чайки, неможливо залишитися байдужим! Її книги – це справжній світ емоцій, захопливих сюжетів та глибоких роздумів. Вона майстерно поєднує реальність і художню вигадку, занурюючи читача у дивовижні історії, що зачіпають серце.  

Марина Чайка: «Про перші літературні спроби:

Це було ще в дитинстві. Я вигадувала казки та вірші про своїх пухнастиків – котиків і цуциків.

Презентувала ці твори своїм домашнім улюбленцям, а також батькам, які мене надихали та підтримували»

Завжди було весело. Читала свої письменницькі спроби так, наче стояла на сцені перед великою публікою».  

 У її книгах  оживають сильні герої, які долають виклики долі, шукають істину і відкривають для себе нові горизонти. Тонка психологія, емоційність, поетична мова – усе це робить книги письменниці особливими.  Це повість ''Nameless. Безіменний''. Жанр - фантастика, потраплянці, містичний роман «Шепіт померлих зірок» це три казки для дітей Казки місяця. Усі книги авторки мають відзнаку літературного конкурсу «Коронація слова».

Дискусії, автографи, цікаві моменти з письменницького життя – усе це зробило зустріч незабутньою! Дякуємо всім, хто завітав, і з нетерпінням чекаємо нових літературних подій!

 Ділимося фото в коментарях! Якщо ви були на зустрічі – залишайте свої враження! 👇

"З любов''ю до людей - гурт "Зерно любові". Концерт у бібліотеці

"З любов'ю до людей та України". Концерт духовно-патріотичної пісні від ...

«Зелена» столиця Європи». Інформування.

 Яке місто отримало титул «Зелена столиця Європи» у 2025 році?

Ми інформували читачів бібліотеки про  «Зелена» столиця Європи»

Європейська комісія офіційно визнала Вільнюс зеленою столицею Європи в 2025 році. Цей почесний титул, присвоєний литовській столиці, визнає її відданість екологічній стійкості та проголошує нову еру екологічної свідомості для міста.

Трохи про конкурс. Конкурс проводять із 2008 року. Ця ідея, яка має на меті заохотити міста бути якомога дружнішими до природи та створити більш здорове середовище для самих громадян, виникла в меморандумі про взаєморозуміння, підписаному п’ятнадцятьма європейськими містами.

Подаватися на конкурс можуть будь-які міста. Зазвичай із претендентів обирають десять найкращих.

Оцінюють їх за семи критеріями:

1. якість повітря,

2. якість води,

3. рівень шуму,

4. управління відходами,

5. розвиток циркулярної економіки,

6. сприяння біорізноманіттю,

7. адаптація до зміни клімату.

Потім Єврокомісія обирає трьох фіналістів.

Цього року до трійки увійшли литовський Вільнюс, португальський Гімарайнш та австрійський Грац. Найвидатнішому місту дістається титул «зеленої столиці» і 600 000 євро на проведення івентів та реалізацію проєктів.

Для України Литва є надійним другом і партнером, що завжди підтримує нас у найважчі часи – гуманітарно, дипломатично, військово та політично.

Під час дискусії були обговорені ключові екологічні виклики, що впливають на майбутнє України та Європи:

• Екологічна шкода, завдана військовою агресією росії в Україні, має транснаціональні наслідки, які впливають на сусідні країни, Європу та світ.

• Формула миру Президента України Володимира Зеленського – шлях до справедливого і сталого миру, де важливу роль відіграє екологічна безпека.

• Під час розмінування територій необхідно враховувати екологічні аспекти цього процесу та застосовувати методи, дружні до довкілля.

• Міжнародне визнання екоциду та парламентські ініціативи щодо цього питання.

• росія як агресор має понести відповідальність за всі злочини, вчинені на території України, включаючи злочини проти довкілля.

Зауважимо, Зелені столиці стають частиною мережі Зелених столиць, що складається з 36 міст, і продовжують співпрацю над амбітними ідеями міського розвитку.

При цьому італійський Тревізо та іспанський Віладекан стали маленькою Зеленою столицею Європи. Міста з чисельністю населення 20 000 і більше можуть претендувати на звання малої європейської столиці або міста зеленого листя до 100 тисяч населення.

Європейська зелена столиця за тверду відданість цілям сталого розвитку, засновану на реалістичному та відповідальному підході до зміни клімату, зростання міст і викликів, які це створює. Гасло Вільнюса «Ми будуємо найзеленіше місто» відображало прагнення міста створити стале майбутнє та бажання залучити всіх жителів Вільнюса до створення більш сталого міста та життя в ньому. Єврокомісія помітила сміливість Вільнюса визнати, що він ще не є найзеленішим, але цілеспрямовано йде цим шляхом, прагнучи не лише до стійкості, а й до якісного життя своїх громадян.

Електронні ресурси:

https://madeinvilnius.lt/uk/новини/місто/2025-рік-офіційно-починається-з-Вільнюса-як-зеленої-столиці-Європи/

https://zakordon.24tv.ua/vilnyus-obrali-zelenoyu-stolitseyu-yevropi-2025-roku_n2407863

https://ovchynnykova.com/archives/4042

https://news.finance.ua/ua/yake-misto-otrymalo-tytul-zelena-stolycya-yevropy-u-2025-roci

"Казкові шахи: пригоди на шаховому полі! ". Заняття гуртка

 9 лютого 2025 року  відбулося чергове заняття шахового гуртка "Казкові шахи".

Цей раз юні шахісти поринули у справжню казку, де чорний та білий королі вели боротьбу за світло та гармонію.

Діти вчились робити розумні ходи, захищати свої фігури та планувати тактику гри.

Особливим хвилюючим моментом стала фінальна гра, де кожен учасник проявив свою сміливість, винахідливість та непохитність у своїх рішеннях.

Шахи для дітей - це не просто гра, а навчання логіці, посидючості та сконцентрованості.

Цікаві факти про шахи:

• Слово "шахмати" складається з перських слів "шах" (король) та "мат" (помертвий).

• Шахи винайшли в Індії близько 1500 років тому.

• У першій шаховій партії, записаній у 1475 році, білими грала жінка.

Рекомендована книга: Сухін, І. Г. Шахи для дітей: Навчальний посібник / І. Г. Сухін. – Київ: Школа, 2020. – 128 с.: іл.

Ця книга є чудовим посібником для дітей, які роблять перші кроки в світі шахів. Вона містить доступні пояснення основних правил гри, тактичних прийомів та стратегій. Автор використовує казкові сюжети та цікаві завдання, що допомагають малюкам засвоювати складні шахові комбінації в ігровій формі. Видання ілюстроване яскравими малюнками, що робить навчання ще більш захопливим. Книга підходить як для самостійного читання, так і для занять у шахових гуртках.

"З любові до людей та України". Концерт духовно-патріотичної пісні

 У неділю, 9 лютого 2025 року відбулася подія, що наповнила серця теплом, світлом і любов'ю до рідної землі та людей. Концерт "З любові до людей та України" зібрав поціновувачів духовної музики та патріотичної пісні.

Головними гостями цього незабутнього вечора став жіночий гурт "Зерно любові" під керівництвом талановитої Людмили Демченко. Їхні авторські твори, покладені на музику учасників колективу, зачепили найтонші струни душі кожного слухача.

Мелодійні композиції, сповнені віри, ніжності й глибокого змісту, линули у просторі бібліотеки, перетворюючи її на справжній храм мистецтва. Пісні про Україну, родину, духовні цінності та людську доброту викликали щирі емоції, подекуди – сльози радості та вдячності.

Українська пісня завжди була джерелом сили й натхнення у найтяжчі періоди життя. Вона підтримувала в часи випробувань, дарувала віру в краще, об'єднувала серця та нагадувала про незламність духу нашого народу. Саме тому такі концерти мають особливе значення, адже вони не тільки наповнюють день прекрасною музикою, а й допомагають знайти в собі сили рухатися далі.

Атмосфера заходу була особливо теплою: глядачі не лише насолоджувалися виступами, а й разом підспівували, деякі плакали, відчуваючи єднання в любові до рідної землі. Кожна композиція несла в собі світло, яке надихало та дарувало надію.

Щиро дякуємо жіночому гурту "Зерно любові" та його художньому керівнику Людмилі Демченко за чудовий захід, сповнений гармонії, краси й любові! Нехай ваші пісні й надалі знаходять відгук у серцях слухачів та наповнюють цей світ добром.

Дякуємо всім, хто розділив цей чарівний захід із нами!

«2025 рік – Міжнародний рік миру та довіри» Інформування.

6 лютого своїх відвідувачів ми інформували про те , що Генеральна Асамблея ООН оголосила 2025 рік Міжнародним роком миру та довіри.

Що може припинити війну в Україні, або, принаймні, зупинити її активну фазу? Так, це майбутні зміни в Білому домі. Обраний президент США Дональд Трамп продовжує декларувати свою готовність посприяти підписанню мирної угоди між росією та Україною.

Однак питання в тому, чи вистачить лише намірів і рішучості Трампа?

Якби гіпотетично путін і погодився припинити конфлікт – це, ймовірно, було б можливим зa двох умов.

Першa – якщо він визнaє, що економічна ситуація в його країні не витримує тривалої війни. Друга – його готовність перейти від військового тиску на Україну до політичного впливу та дестабілізації.

За такий умов майбутнє України залежатиме від гарантій безпеки, наданих їй західними партнерами, і від стійкості українського суспільства у протистоянні російським спробам дестабілізації

Проте, якщо путін прийде до висновку, що у нього достатньо ресурсів для продовження війни, воєнні дії триватимуть і далі.

Війна росії проти України котиться, мов лавина. Антиглобалісти – від ісламістів до реваншистів – відчувають запах крові, і тому нові конфлікти вибухатимуть у несподіваних місцях по всьому світу.

У цьому сенсі путіну вдалося реалізувати свій довгостроковий план – перетворити цей конфлікт на глобальний і кинути виклик світовому порядку.

Якщо провести аналогію із Другою світовою війною, то ми зараз десь у 1938 році. З глобальним суперником Захід досі не визначився, і от-от мaє визріти новa Мюнхенськa угодa.

Попри втому українське суспільство демонструє хоч і менший, проте "дивовижно високий" рівень оптимізму, каже у розмові з DW Антон Грущецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Віру у перемогу, за даними різних соціологічних служб, висловлюють від 83 до 88 відсотків українців. "Більшість українців вірять, що є сили надалі опиратися і досягти успіху у війні, але відчувають не зовсім той рівень підтримки.

Спершу гарантії безпеки, потім звільнення територій

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підтверджує: в Україні панує консенсус щодо нелегітимності окупації Росією українських регіонів. Водночас готовність відкласти їхнє звільнення на майбутнє заради миру, за його словами, збільшується.

У питанні гарантій безпеки, за словами першого заступника директора центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, простежуються дві основні тенденції: прагнення покладатися на власні сили та розрахунок на колективну оборону.

Серед п'яти запропонованих варіантів під час дослідження найкращою гарантією безпеки українці назвали розробку ядерної зброї (близько 31 відсотка) та інтеграцію до НАТО (близько 29 відсотка) за моделлю "поступового вступу". Ця модель передбачає, що запрошення до НАТО отримує вся держава в межах міжнародно визнаних кордонів, але дія статті про колективну оборону поширюється на нині окуповані території лише після їхнього звільнення.

Третім за популярністю варіантом став оборонний союз України та США з можливістю розміщення американських військ (близько 11 відсотків), тоді як сценарій відправки миротворців ООН найкращою гарантією безпеки вважають 8,9 відсотка опитаних, а розміщення військ європейських країн - лише 6,4 відсотка.

https://www.dw.com/uk/nastroi-ukrainciv-naperedodni-2025-roku-spodivanna-na-mir-i-gotovnist-do-peregovoriv/a-71045339

https://www.radiosvoboda.org/amp/rfe-rl-chym-zdyvuye-2025-zhurnalisty/33253947.html

"Малювання птахів: синичку, ворону, галку". Гурток малювання

 У гуртку малювання для дітей  чудовою темою для творчості можуть стати птахи — зокрема, синичка, ворона та галка. Кожен із цих птахів має свої унікальні риси, які роблять їх цікавими для зображе

Малювання синички  

Синичка — маленький, яскравий птах із жовтим черевцем і чорною "маскою" на голівці. Щоб намалювати синичку:  

1. Намітити олівцем загальну форму тіла — маленьке округле тулуб та невелику голову.  

2. Додати крила й хвіст, використовуючи плавні лінії.  

3. Намалювати деталі: чорну шапочку, білу щічку, жовтий животик і синюваті крила.  

4. Завершити малюнок за допомогою кольорових олівців, фарб або фломастерів.  

Малювання ворони  

Ворона — розумний і досить великий птах із темним оперенням. Основні етапи малювання:  

1. Почати з овалу для тіла та кола для голови.  

2. Намалювати великий міцний дзьоб і невеликі очі.  

3. Додати довгі крила, розгорнуті чи складені.  

4. Промальовувати пір’я, використовуючи різні відтінки чорного та сірого кольорів, щоб передати блиск пера.  

Малювання галки 

Галка схожа на ворону, але менша й має характерну сірувату потилицю. Щоб зобразити галку:  

1. Створити начерк тулуба у вигляді овалу та голови у формі невеликого кола.  

2. Додати короткий дзьоб і круглі уважні очі.  

3. Промальовувати крила та хвіст, надавши їм текстури пір’я.  

4. Розфарбувати малюнок: чорні й темно-сірі відтінки для тіла, а світло-сірі для шиї та голови.  

Такий урок у гуртку малювання допомагає учасникам не лише вдосконалити навички малювання, а й більше дізнатися про птахів, їхню будову та особливості.

«Кримськотатарська мова». Перегляд літератури

У кожного народу своя і рідна мова. Сьогодні ми знайомимо наших читачів з кримськотатарською мовою, адже в Києві проживає значна частина кримчаків , які володіють цією мовою.

Кримськотатарська мова (крим. Qırımtatar tili) або кримська мова (крим. Qırım tili) — тюркська мова, рідна мова кримських татар. Належить одночасно до кипчацько-половецької і огузької груп, що дозволяє кримським татарам розуміти як мови країн Середньої Азії, так і Західної Азії. Також це аглютинативна мова (побудова словотворення і речень передається через додавання афіксів до відповідних слів для передачі сенсів) з елементами аналітизму. 

Кримськотатарська мова формувалась до 14-15 ст. на основі кипчацьких (половецьких) мов в Криму. Одним із найдавніших свідоцтв є Codex Cumanicus датований 1330 роком, в якому зібрані молитви, загадки і гімни 13-14 століть.

Де можна вивчати кримськотатарську мову?

Наразі кримськотатарську мову можна професійно вивчати у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка та Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського.

У Львові курси можна відвідати в Українському Католицькому Університеті, студенти можуть навіть отримати бали.

Також для дітей на Київщині є кримськотатарська школа-ліцей Birlik. Також є дитячий освітній центр Qırım ailesi, де є безкоштовні онлайн заняття кримськотатарської мови, та інші кружки.

Захист кримськотатарської мови в Україні забезпечується:

🔗Законом про корінні народи від 01.07.2021 № 1616-IX та

🔗Розпорядженням Кабінету міністрів від 23 лютого 2022 р. № 224-р Про схвалення Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.

🔗Мультимедійна платформа Bülbül для дітей, може бути корисною і для дорослих-початківців: на сайті є словничок та навчальний посібник і інтерактивні матеріали, у плейлістах на ютубі зібрані мультфільми, казки та пісні кримськотатарською мовою.

🔗 Безкоштовний курс UA:South з Мамурє оджа (YouTube)

🔗Онлайн урок з Мамурє оджа з курсу Крим-це ми (YouTube)

🔗Транслітерація кирилиці на латинку

🔗Glosbe: онлайн перекладач з кримськотатарської на українську

🔗Lugat - додаток на Android (словник)

🔗Lugat - додаток на iOs (словник)

🔗Посібник для початкового рівня: Кримськотатарська швидко, 2000 слів на кожен день. Абібулла Сеіт Джеліль (електронна книга)

🔗Кримськотатарсько-український розмовник. Абібулла Сеіт Джеляла (електронна книга)

🔗Українсько-кримськотатарський словник

У бібліотеці ви можете ознайомитись із декількома книжками кримськотатарською мовою та розмовником з перекладом на українську мову.

Говоримо кримськотатарською: рос.-Укр. - Кримськотатар. розмовник / Уклад. А. Велієв – Київ: Голов. спеціаліз. ред . літ. мовами нац. меншин України, 1995. – 255 с.

Розмовник складений з найуживаніших слів, виразів, діалогових форм, що допоможуть спілкуванню без перекладача, тим хто ще не досконало володіє кримськотатарською мовою.

Кримський інжир: антологія / укладачі Алім Алієв, Анастасія Левкова. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 424 с.

Ця книжка — результат другого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир / Qirim inciri» (2019), організованого Кримським домом. В антології зібрано найкращі твори, подані на конкурс, — українською та кримськотатарською мовами, прозу та поезію, оригінали й переклади.

https://drukarnia.com.ua/articles/krimskotatarska-mova-ninishnii-stan-i-de-vivchati-hKvfD

https://uk.wikivoyage.org/wiki/Кримськотатарський_розмовник

Фраза                                            Переклад                                             Транскрипція

Здрастуйте.                                Selâm aleyküm.                                     Сєлям алєйкум.

Привіт.                                        Meraba.                                                Мєраба.

Як у вас справи?                        şleriñiz nasıl?                                        Ішлеринъиз насил?

Добре, дякую (вам).                Yahşı, sağ oluñız.                                    Яхши, саг олунъиз.

Як Вас звати?                            Siziñ adıñız ne?                                    Сизинъ адинъиз не?