Основною метою Зеленого Курсу є перетворення Європи до 2050 року на перший кліматично-нейтральний континент, тобто місце, де усі викиди парникових газів, спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами та технологіями уловлювання і зберігання вуглецю. Для цього був розроблений Плани дій до 2030 року для різних секторів.
Зелений Курс і Україна
З моменту презентації Європейського Зеленого Курсу, Україна долучається до неї наступними кроками:
У січні 2020 року представлено проєкт Концепції “зеленого” енергетичного переходу України до 2050 року, який називали “Українським Зеленим Курсом”. Він так і залишився на стадії проєкту. Основною метою Концепції є досягнення частки електроенергії, виробленої з ВДЕ, до 70% через 30 років. Однак Україна проголосила про намір досягти кліматичної нейтральності у 2060 році, що на 10 років пізніше європейської цілі. У липні 2021 року Уряд затвердив нову ціль України — до 2030 року зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року. Це не досить амбітна ціль і вона ставить під сумнів можливість досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року.
13 серпня 2020 року Україна передала Єврокомісії позиційний документ щодо участі України у Зеленому Курсі. В ньому пропонується встановити регулярний діалог з ЄС щодо залучення України до розробки та реалізації політик у рамках ЄЗК і розробити спільну Дорожню карту участі України у Європейському Зеленому Курсі.
6 жовтня 2020 року на саміті Україна-ЄС було підписано угоду “Кліматичний пакет для стабільної економіки в Україні” (CASE) на суму 10 млн євро, що мала сприяти фінансуванню проектів з переходу до чистої і кліматично нейтральної економіки.
У 2021 році РНБО України для протидії зміні клімату та адаптації до неї передбачила розробку та затвердження «Національного плану з енергетики та зміни клімату на період до 2030 року». План так і не прийнято.
Найбільш глобальні проблеми українського клімату.
Потепління
За останні 30 років середня річна температура в Україні вже зросла на 1,2°С.
Період від кінця 20-го століття і до сьогодні є найтеплішим за всю історію погодних спостережень в Україні (починаючи з 1890-х років). Швидкість зміни середньої, а також максимальної та мінімальної температур за період 1961 – 2013 років склала 0,3°С кожні десять років.
Усі сезони в Україні стали теплішими. Згідно з даними Мінприроди, середня літня температура в Україні виросла на 1,3°С, середня зимова – на 0,9°С, середня весняна – на 0,9°С, а середня осіння – на 0,4°С.
Якщо дивитися помісячно, то найбільше підвищення середньої температури відбулося у двох місяцях: січні (на 2,3°С) та липні (на 1,4°С). Причому влітку зростає максимальна температура, тобто у цей сезон стає спекотніше, а взимку – тепліше.
При підвищенні середньої глобальної температури, частішими будуть екстремально високі температури, екстремально низькі – рідше. Хвилі тепла будуть тривалішими та частішими.
Як наслідок, посилилися посухи, змінилася водність річок та озер, з’явилися не характерні для України екстремальні погодні явища.
Посухи
Дані спостережень та наукових досліджень показують, що посушливі умови почали переважати в Україні, і їх інтенсивність збільшилася. Посухи стали більш частими, протягом усіх сезонів у період 2007-2012 рр. До цього, включаючи кінець ХХ століття, в Україні були відносно сприятливі умови зі слабкими посухами та вищою атмосферною вологістю.
Дослідження показує, що при очікуваному підвищенні температури повітря, навіть на 1,5°С, протягом 2020-2050 років кожен другий сезон може бути посушливим.
Водність річок та опади
Протягом останніх років рівень води у річках України протягом літнього періоду є нижчим за норму. Разом із частішою посухою та зменшенням опадів у літній період, ситуація може лише погіршитися.
Зростання температури та зміна режиму зволоження призведуть до подальшої зміни водного стоку річок і відповідно водозабезпечення окремих регіонів. Згідно з дослідженнями, яке Екодія проводила із провідними науковцями, протягом ХХІ століття для переважної кількості адміністративних областей України буде спостерігатися зменшення поверхневого водного стоку, що пов’язано з потеплінням (збільшення приземних температур повітря, збільшення випаровуваності) та зменшенням кількості атмосферних опадів.
Найбільші величини зниження стоку будуть спостерігатись для річкових басейнів Прип’яті, Південного Бугу та Дністра. До кінця сторіччя водність може знизитись на 30%. Водний стік малих річок теж поступово зменшується, а з середини століття може зовсім припинитися.
Як кожна людина може протидіяти зміні клімату:
Зберігайте енергію та природні ресурси, а водночас – і кошти
Зменшіть користування автомобілем до мінімуму. Віддавайте перевагу прогулянкам пішки, велосипедам/самокатам, громадському електротранспорту
Зменшуйте, використовуйте знову та переробляйте відходи
Вживайте локальні екологічні продукти, бажано рослинного походження
Купуйте товари та речі з низьким вуглецевим слідом (Вуглецевий слід – це сукупність викидів усіх парникових газів, які утворились внаслідок діяльності людини, виробництва товару чи послуги)
Робіть вибір на користь довговічності та захисту довкілля
Споживайте власну “зелену” енергію
Дбайте про природні екосистеми
Голосуйте і спонукайте політиків діяти за клімат
Об’єднуйтеся з іншими у досягненні кліматичних цілей
Інтернет посилання
https://ecoaction.org.ua/zmina-klimatu-ua-ta-svit.html
https://ecoaction.org.ua/ievropejskyj-zelenyj-kurs.html
Навчальні матеріали та інструкції: [Електронний ресурс].-- Режим доступу:https://ecoaction.org.ua/navchalni-materialy
Книги, які варто прочитати у бібліотеці:
Немає коментарів:
Дописати коментар