Михайло Вербицький написав музику для гімну України.
Про життя і діяльність видатного історичного діяча можна ознайомитися на тематичній викладці матеріалів в читальному залі бібліотеки.
У січні 1992 року, 15 числа, тодішня Верховна Рада постановила "затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М. Вербицький" для "повсюдного виконання". Звуки рідного гімну завжди були найдорожчими кожному патріотові України.
МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ – ЦЕРКОВНИЙ КОМПОЗИТОР
Спочатку автор композиції Михайло Вербицький написав музику для гітари (твір задумувався як сольний), а вже згодом адаптував її для хору.
Гітара була його улюбленим музичним інструментом.
Михайло Вербицький писав і церковні, і світські твори. Йому належить збірка салонних пісень для чоловічих квартетів та перший в Україні підручник гри на гітарі.
Замолоду за "веселі пісні, гру на гітарі" Вербицького двічі виключали з Львівської духовної семінарії.
Сучасний композитор Валентин Сильвестров про український гімн: "Михайло Вербицький – церковний композитор середини ХІХ століття… у нього був мелодійний дар – це помітно з його літургій. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів! У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір… у ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам'ять про літургію, про всеношну".
НАЙБІЛЬШІ ВІДКРИТТЯ – ВИПАДКОВІ
Першим текст Павла Чубинського поклав на музику Микола Лисенко. Далі був композитор Кирило Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн "Ще не вмерла Україна" утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві Павла Чубинського і Михайла Вербицького. У грудні 1963-го у львівському часописі "Мета" вірш Чубинського видано анонімно – адже автор був під наглядом жандармів – "сховано" серед трьох віршів Тараса Шевченка.
Греко-католицький священик села Млини (тоді Австрія, а нині Польща) отець Михайло Вербицький, якому принесли часопис, загорівся покласти на музику слова, які вважав шевченковими. Помилитися було легко, бо стиль віршування виявився подібний.
Вперше твір надрукували з нотами 1865 року, а прозвучав він публічно на Шевченкових роковинах у Народному домі в Перемишлі 10 березня того ж року. Після цього урочисту пісню виконували в Наддніпрянщині й Галичині під час патріотичних заходів.
УКРАЇНСЬКИЙ СЛАВЕНЬ МІГ БУТИ ІНАКШИМ
Однією з перших пісень, яка виконувала роль національного гімну, зокрема, у Центральній та Східній Україні, з сер. ХІХ ст. став "Заповіт" Шевченка. У різний час до нього писали музику і Михайло Вербицький, і Микола Лисенко, і Гордій Гладкий.
1848 року Головна Руська Рада у Львові визнала гімном галицьких українців пісню на слова отця Івана Гушалевича та музику Михайла Вербицького "Мир вам, браття, всі приносим".
Киянин на ім'я М. Бонадик 1992 року запропонував свій варіант мелодії – абсолютно нової – до славня незалежної України. Але, як свідчать архівні дані, відповіді від Комісії ВР з питань культури так і не отримав.
ЯКЩО РАПТОМ, ВИ НЕ ЗНАЛИ...
У США як народну пісню майбутній гімн виконав емігрант зі Львова у Нью-Йорку Михайло Зозуляк 1915 року. І він же в 1916-му зробив його перший запис на вініловій платівці (Columbia Phonograph Company) українською мовою під назвою Szcze ne wmerla Ukrainy ni slava ni volya.
ПРОСТО ХІТ
Творча фантазія не має меж. Популярність офіційного українського славня стала такою великою, що це надихнуло сучасних музикантів. Нині мережею шириться безліч варіацій у різних стилях... Але в кожній із них із легкістю вгадуються акорди, що стали святими для українців
НАЙБІЛЬШІ ВІДКРИТТЯ – ВИПАДКОВІ
Першим текст Павла Чубинського поклав на музику Микола Лисенко. Далі був композитор Кирило Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн "Ще не вмерла Україна" утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві Павла Чубинського і Михайла Вербицького. У грудні 1963-го у львівському часописі "Мета" вірш Чубинського видано анонімно – адже автор був під наглядом жандармів – "сховано" серед трьох віршів Тараса Шевченка.
Греко-католицький священик села Млини (тоді Австрія, а нині Польща) отець Михайло Вербицький, якому принесли часопис, загорівся покласти на музику слова, які вважав шевченковими. Помилитися було легко, бо стиль віршування виявився подібний.
Вперше твір надрукували з нотами 1865 року, а прозвучав він публічно на Шевченкових роковинах у Народному домі в Перемишлі 10 березня того ж року. Після цього урочисту пісню виконували в Наддніпрянщині й Галичині під час патріотичних заходів.
УКРАЇНСЬКИЙ СЛАВЕНЬ МІГ БУТИ ІНАКШИМ
Однією з перших пісень, яка виконувала роль національного гімну, зокрема, у Центральній та Східній Україні, з сер. ХІХ ст. став "Заповіт" Шевченка. У різний час до нього писали музику і Михайло Вербицький, і Микола Лисенко, і Гордій Гладкий.
1848 року Головна Руська Рада у Львові визнала гімном галицьких українців пісню на слова отця Івана Гушалевича та музику Михайла Вербицького "Мир вам, браття, всі приносим".
Киянин на ім'я М. Бонадик 1992 року запропонував свій варіант мелодії – абсолютно нової – до славня незалежної України. Але, як свідчать архівні дані, відповіді від Комісії ВР з питань культури так і не отримав.
ЯКЩО РАПТОМ, ВИ НЕ ЗНАЛИ...
У США як народну пісню майбутній гімн виконав емігрант зі Львова у Нью-Йорку Михайло Зозуляк 1915 року. І він же в 1916-му зробив його перший запис на вініловій платівці (Columbia Phonograph Company) українською мовою під назвою Szcze ne wmerla Ukrainy ni slava ni volya.
ПРОСТО ХІТ
Творча фантазія не має меж. Популярність офіційного українського славня стала такою великою, що це надихнуло сучасних музикантів. Нині мережею шириться безліч варіацій у різних стилях... Але в кожній із них із легкістю вгадуються акорди, що стали святими для українців
- ЩО ЧИТАТИ:
- Вербицький Михайло Михайлович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 110.
- Загайкевич М. Вербицький Михайло Михайлович/ М.Загайкевич // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006 — C. 322–325
- Загайкевич М. Співець національного відродження України [Текст] : (творча спадщина автора музики Державного гімну України М. Вербицького) / М. Загайкевич // Народна творчість та етнографія. – 1995. – № 2–3. – С. 15–24.
- Крижанівський С. Автор музики українського гімну [Текст] : [Михайло Михайлович Вербицький] / Степан Крижанівський // Історичний календар-2000 / упоряд. А. Денисенко, В. Туркевич. – К., 1999. – С. 367–368.
Крушинський А. Не тільки музикант, а й символ національного відродження [Текст] : до 140-річчя Національного гімну та 190-річчя народження Михайла Вербицького / А. Крушинський // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 3. – С. 44–45.- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. Мельник О. Мелодія, варта цілого життя [Текст] : до 190-річчя від дня народж. священика і патріота Михайла Вербицького / О. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2004. – 24 липня. – С. 9.
- Ясіновський Ю.П. ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Verbytskyj_M (останній перегляд: 04.03.2020)
Немає коментарів:
Дописати коментар