Музична година "Музика Криму" - слухали сучасну татарську музику та дізналися про музичну культуру:
МУЗИКА НАРОДІВ КРИМУ
• Йир — пісні степового краю аскетичного характеру
• Тюркю — пісні гірських і південнобережних районів, відрізняються різноманіттям і складністю фактури, нерідко також складною орнаментикою і ритмікою.
• Дестан — епічна оповідь, побудована на чергуванні розмовного тексту і музичних фрагментів. Його виконують ашиклар (ашуги).
• Такмак — коротка, швидка пісня, приповідку речитативного характеру.
• Бейіт — різновид речитативу жителів степових районів Криму (ногай бейітлері) сатиричного чи гумористичного характеру.
• Чин — пісня імпровізаційного характеру типу частівок. Має коротку мелодію (на 8 тактів), невеликий діапазон, темп помірний чи повільний. Виконуються під час своєрідних індивідуальних чи групових пісенних змагань між юнаками й дівчатами.
• Мане — розвинута лірична пісня, що була поширена в прибережних і гірських районах Криму. Виконується хором і одночасно танцюється як хоран.
• Макам — вокально-інструментальна п'єса імпровізаційного характеру з ознаками сюїти, поширена в прибережних і гірських районах Криму.
Народна інструментальна музика кримських татар представлені такими жанрами:
• Той мерасімі авалари — інструментальні п'єси, що виконуються під час весілля, найпоширенішою є циклічна форма «Таксім» (Прелюдія) — «Пешраф» (Інтермецо), де таксім виконується скрипкою соло у вільній манері, проте з точно відшліфованою мелодією, інші інструменти підтримують її на тоніці, а контрастна до неї пешраф виконується, всім складом ансамблю в середньому чи швидкому темпі;
• Долулар — застольні інструментальні мелодії, що виконуються на весіллі всім складом ансамблю;
• Агир авалар — повільні танці;
• Кайтармалар (хайтарми) — швидкі танці;
• Чешит оюн авалари — різні танцювальні мелодії (хороводні, пастуші награвання тощо;
• Кьонушма ве еглендже авалари — розважальні мелодії
Традиційними музичними інструментами кримських татар є
• духові: зурна, тулуп-зурна (волинка або дуда), кавал або хавал (свисткова дудка);
• струнні: сантр (рід цимбалів), саз (щипковий), кеманче (смичковий);
• ударні: давул (вел. барабан), чубук давул (вел. барабан), даре — дойра, думбелек (парні литаври).
Немає коментарів:
Дописати коментар