"МАСНИЦЯ, КОЛОДІЙ"

Це назва фольклорної години, яка пройшла з учнями 3 класу гімназії-інтернату № 13 у дитячому відділі. За допомогою книг досліджували поняття: масляна чи масниця, масниця  - колодій. Вивчали веснянки, весну закликали.

  

З 24 лютого українці святкують Масляну або Колодія.

Це традиційне народне свято здавна поширене в українців. Його наші преди відзначали на честь весняного пробудження природи.

Останні сім днів перед Великим постом на сході України називали, і теперь називають, Масляною, а на заході – Масницею. Окрім цих двох назв свято має і інші: Колодій, Сирна неділя та Сиропусний тиждень, Сиропуст та Пущення,  Загальниця та  Бабське свято. Історія та традиції святкування Масляної в Україні дають нам можливість зрозуміти причину такого різноманіття назв.

УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ ТА ІСТОРІЯ СВЯТА

Відразу треба зазначити, що народні традиції святкування Масляної в Україні різняться в деталях (страви, деякі обряди) в залежності від регіону. Але суть свята залишається спільною для всіх. І дорослі і молодь катаються на санчатах (але не цього року))), готують смачні страви з муки з різними начинками. В одних регіонах нашої країни роблять галушки, в інших печуть пироги, варять вареники, смажать млинці.

І вареники, і млинці подають зі сметаною, медом, різними підливками та соусами. Начинки до страв роблять з сиру з родзинками, з грибів, з яблук з корицею…

Пироги, вареники, оладки та млинці – це обрядова їжа, що символізує процвітання, багатство та достаток. А це для наших предків було неможливо без сонця та весни. Тож зима і холод мають відступитися і дати місце весні і сонцю.

Ще один символ свята – солом’яне опудало Зими. Його спалюють, щоб холод назавжди відступив і дав дорогу теплу.

По всій Україні люди веселилися. Заходили до хлопців, які засиділися в парубках та ще не оженилися, на гостини. Приходили до хат великими громадами та співали жартівливих пісень і веснянок. Бідоласі-хлопцю прив’язували до ноги колодку (ось звідки назва Колодій) – мовляв, краще мати дружину, аніж колодину. На цих вечорницях хлопці придивлялися до дівчат, аби обрати собі пару і на весняні вечорниці просто неба ходити вже у парі.

Ще один цікавий давній звичай на Масляну – укладання мирових угод з ворогами. Для цього збиралося товариство і всім годилося помиритися, щоб весняну сівбу проводити не поодинці, а громадою. Бо ж за бороною лихословити не годилося, не можна навіть думати лихого. Вважалось, що за таким чоловіком ходить дідько і сіє чортополох.

ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ – ЗАВЕРШЕННЯ МАСЛЯНОЇ

Останній, завершальний день Масляної – Сиропусна неділя. В Сиропусну неділю варять вареники, примовляючи, що й «бусурмани у цей день вареники їдять».

Не знаємо, їдять чи ні, та саме цього дня завершуються в українців зимові свята. Тому готується святкова вечеря, приходять в гості родичі, просять пробачення один у одного за всі непорозуміння та образи. Адже вже завтра (цьогоріч – 2 березня) прийде новий день і почнеться Великий піст – час переосмислення життя, час великого очищення, час втілення в життя всіх планів, задуманих ще на Різдво.