"Тризуб - символ нашої сили". Вікторина

Пропонуємо усім відповісти на запитання вікторини та перевірити свої знання  про історію тризуба як символу української державності.

15 липня - День Української Державності. Це свято пов’язане з днем вшанування памʼяті Київського князя Володимира Великого та Днем Хрещення Руси–України. 

День української державності має символ -  які означають боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Тризуб був символом князя Володимира Великого, за часів якого відбулося хрещення Руської держави. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію. Як символ боротьби використовують тризуб із шевроном ЗСУ, незалежності – тризуб із державного герба України, історії – тризуб Володимира, ідентичності – тризубці, намальовані вручну різними людьми як символ їхнього зв'язку з Україною.

Україна нині як ніколи потребує сильної та ефективної держави, яка здатна подолати всі виклики.

Український тризуб — це більше, ніж герб. Це символ, що пройшов крізь віки, зберігаючи в собі силу, дух і єдність українського народу. Його сліди можна знайти на стародавніх печатках князів Київської Русі, на монетах Володимира Великого та в орнаментах козацької доби.

У тризубі закодовано багато значень: і Трійця як символ віри, і єдність трьох сил — неба, землі й води, і образ сокола в польоті — птаха свободи. А для кожного українця це ще й знак нескореності, спадковості та боротьби за незалежність.

Офіційно тризуб став Малим Державним Гербом України у 1992 році, та для мільйонів українців він уже давно — оберіг душі, знак любові до Батьківщини. 

"Огірків багато не буває!". Рекомендаційна садотерапія

🥒 Огірки – зелене диво літа!

Огірки — не просто овочі, а справжні «літні зірки» на кожному городі та на кожному столі! Соковиті, хрусткі, освіжаючі — вони не тільки смакують, але й дарують організму масу корисного. А вирощувати їх — справжнє задоволення, якщо знати кілька секретів.

 Цікаві факти про огірки:

Огірки на 95–97% складаються з води.

Вони відомі людству понад 6 тисяч років і походять із Індії.

Огірки допомагають виводити токсини та зволожують шкіру зсередини.

 Секрети успішного вирощування:

Обери правильне місце. Огірки люблять тепло та світло. Найкраще почуваються на пухких, родючих ґрунтах із гарним дренажем.

Посів чи розсада? Для раннього врожаю краще вирощувати через розсаду. Насіння можна висівати у відкритий ґрунт, коли земля добре прогріється.

Полив — ключ до успіху. Огірки потребують регулярного, але не надмірного поливу теплою водою.

Підживлення. Огірки вдячно реагують на органічні добрива (гній, перегній, настій кропиви).

Підв’язування. Вертикальне вирощування (на шпалерах) економить місце і сприяє кращій вентиляції рослин.

Збір урожаю. Збирайте огірки вчасно, щоб рослина не витрачала сили на перезрілі плоди.

Порада: не садіть огірки на одному місці два роки поспіль. Ротація культур зменшує ризик хвороб.

 Цікава література для тих, хто хоче знати більше:

Лікування огірків рослинами // Дім, сад, город. — 2025. — № 2. — С. 5. -- ( Варто знати )

Огірки: вирощування, сорти, захист / О. Л. Клименко. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2021.

Овочівництво у відкритому ґрунті / Під ред. В. В. Капрелюка. — Київ: Урожай, 2020.

100 порад городнику / М. П. Іванченко. — Львів: Світ, 2019.

Огірки. Від насіння до врожаю / Л. Ю. Білан. — Дніпро: Весна, 2022.

Савицька Л. Мої огіркові грядки  / Л.Савицька  //Дім, сад, город. — 2025. — № 2. — С.4- 5

Савченко Р. Огірковий конвеєр /Р. Савченко // Дім, сад, город. — 2025. — № 4. — С. 6-7

Сучасне городництво / Т. І. Мазур. — Полтава: АгроСвіт, 2023.

Терещук Д. Для щедрого врожаю огірків /Д. Терещук  //Дім, сад, город. — 2025. — № 3. — С. 6

 

"Цікавий Вільнюс". Вікторина

Запрошуємо відповісти на запитання вікторини та перевірити свої знання. 

Чому вікторина саме про Вільнюс?

Тому, що Вільнюс (Литва) – у 2025 році  "Зелена столиця Європи». Організація Об’єднаних Націй в питаннях освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оголосила Всесвітньою зеленою столицею Європи 2025 року місто Вільнюс. 2025 - Вільнюс (столиця Литви).  Вільнюс підтвердив свою рішучість стати ще зеленішим, гармонійнішим та інноваційним містом, надихаючи не лише Литву, а й всю Європу на стійкі зміни. Вільнюс був обраний Зеленою столицею Європи 2025 за: якістю повітря якістю води рівню шуму управлінню відходами розвитку циркулярної економіки сприянню біорізноманіттю адаптацію до зміни клімату.

 А ще Литва - країна, яка допомагає та підтримує Україну під час російської агресії. Ми відчуваємо вдячність до литовців і хочемо більше дізнаватися інформації про цю дивовижну країну.

 

  У 2010 році Європейська Комісія започаткувала премію «Європейська зелена столиця» (European Green Capital), щоб заохотити міста ставати більш екологічними та чистими, а також покращувати якість життя їхніх мешканців. Ця премія присуджується містам з населенням понад 100 тис. осіб. З 2010 року титул «зелене» місто отримували: 2010 - Стокгольм (столиця Швеції); 2011 - Гамбург (місто в Німеччині); 2012 - Вікторія-Гайстейс (місто на півночі Іспанії); 2013 - Нант (місто у Франції); 2014 - Копенгаген (столиця Данії); 2015 - Бристоль (місто у Великобританії); 2016 - Любляна (столиця Словенії); 2017 - Ессен (місто на заході Німеччини); 2018 - Неймеген (місто на сході Нідерландів); 2019 - Осло (столиця Норвегії); 2020 - Лісабон (столиця Португалії); 2021 - Лахті (місто на півдні Фінляндії); 2022 - Гренобль (місто на півдні Франції); 2023 - Таллінн (столиця Естонії); 2024 - Валенсія (місто Іспанії); 2025 - Вільнюс (столиця Литви). 

"ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА". Відео-закладинка

«Дніпро – ріка, що тече крізь серце України». Еко-година

"День зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України". Від...

Про проведення вуличної еко-акції «Життя без пакета»

Місце проведення: сквер на вулиці Олекси Гірника (вул. Суздальська)

Дата проведення: 2 липня 2025

Організатор: Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара (вул. М. Шепелєва,13) Солом’янської ЦБС

Мета акції:

Популяризація екологічного способу життя, привернення уваги громадськості до проблеми надмірного використання поліетиленових пакетів та популяризація багаторазових альтернатив.

Хід акції:

Акція розпочалась об 12:00 і тривала до 14:00. Працівники бібліотеки разом з волонтерами вийшли на вулиці міста з інформаційними плакатами, листівками та еко-торбинками.

Під час акції:

Акція проходила у переддень Міжнародного дня без пластикового пакета (3 липня) з метою посилення екологічного резонансу та інтеграції в глобальний контекст.

Була проведена інформаційна кампанія: повідомили про історію Дня без пакета

3 липня відзначається Міжнародний день без пластикового пакета, що заснований у 2009 році та щороку закликає відмовитися від одноразових поліетиленових пакетів.

Пластикові пакети небезпечні для екології — вони можуть розкладатися від 500 до 1000 років, забруднюючи ґрунти, водойми та створюючи загрозу дикій природі .

В середньому одна людина використовує пластиковий пакет лише 12–25 хвилин, але він лишається в довкіллі століттями .

Дохідливо і наглядно пояснили, що цього дня людина може зменшити свій вплив, просто не використовуючи пакет.

Розповідали мешканцям про шкідливість пластикових пакетів для довкілля.

Демонстрували альтернативи: еко-сумки, багаторазові торбинки, мішечки для овочів і фруктів.

Ознайомили з книгами , які є у бібліотеці

Пропонували долучитися до флешмобу — зробити фото з еко-торбинкою та опублікувати в соцмережах з хештегом #ЖиттяБезПакета

Проводили міні-вікторини для дітей та дорослих на тему екології з невеликими призами.

Результати:

• У заході взяли участь понад 70 осіб.

• Було роздано 35 інформаційних буклетів та запрошень до бібліотеки у майстерню з пошиття  багаторазових торбинок.

• Акція буде висвітлювалася у соцмережах бібліотеки.

Висновки:

Акція показала високу зацікавленість мешканців до теми екології. Бібліотека й надалі планує проводити подібні заходи, залучаючи громаду до збереження довкілля.

Фото з події: 

Організували флешмоб — фото з еко-торбинкою, тег #ЖиттяБезПакета і #PlasticBagFreeDay.

«Янголи не плачуть… Вони мовчки йдуть у небо». Меморіальна година

 

Символічна акція «Янгол світлої пам’яті»
Майстер-клас – Створення паперових янголів.

Розміщення на «Дереві пам’яті». Вулична акція 

4 червня – День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це державний пам’ятний день, запроваджений для вшанування юних українців, життя яких передчасно обірвала війна, що триває з 2014 року. Дату було встановлено рішенням Верховної Ради України 1 червня 2021 року. Ще до повномасштабного вторгнення росії Україна вже зазнала втрат серед цивільного населення, зокрема дітей — у зоні проведення АТО/ООС. А з лютого 2022 року кількість невинних жертв лише зросла.

Відповідно до офіційних даних, внаслідок збройної агресії росії постраждали понад 2590 дітей. 630 загинули, ще 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Та ці цифри — не остаточні. Реальні масштаби трагедії набагато більші, особливо з огляду на брак інформації з тимчасово окупованих територій. Вже відомо про щонайменше 389 зниклих безвісти дітей. І перспектива дізнатись правду — лякає.

Російські ракети та снаряди цілеспрямовано б'ють по мирному населенню. Щодня ворожі обстріли забирають життя тих, хто навіть не встиг його сповна розпочати. Маленькі українці, які мріяли стати лікарями, альпіністами, водіями тролейбуса чи просто щасливими людьми, більше не з нами. Їх непрожиті життя — наш вічний біль. Їхні долі — вічна мука для родин і всієї нації.

Пам’ятні дні, присвячені безвинно вбитим, закатованим, розстріляним українцям — це не лише скорботний спомин, а й нагадування про звірства, які ворог чинить супроти нашого народу. Щодня о 9:00 ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Вже майже десять років триває ця кривава трагедія. Втрачати співгромадян — боляче. Але найстрашніше — втрачати дітей. Ми вічно пам’ятатимемо кожного і кожну з маленьких жертв цієї війни. І маємо зробити все можливе, аби зупинити агресора, вигнати його з нашої землі та гідно вшанувати пам’ять тих, кого вже не повернути.

«Крути – не шкодуй! Знаєш – відповідай!». Вікторина

 3 червня Світ відзначає Всесвітній день велосипеда.

Ми створили цікаву вікторину. Дайте відповіді на запитання та перевірте свої знання

Всесвітній день велосипеда в історії

1895

На виставці Stanley Bicycle Show в Лондоні було представлено 3 тисячі моделей велосипедів від 200 виробників.

1903

Відбулася перша в історії велогонка Тур де Франс — одне з найвідоміших спортивних змагань у світі.

1926

На Харківському велосипедному заводі виготовили першу модель велосипеда «Україна».

1935

25-річний американець Фред Бірчмор здійснив кругосвітню подорож на велосипеді, проїхавши близько 40 тисяч кілометрів і використавши в поїздці сім комплектів шин. Ще 24 тисячі кілометрів мандрівник проплив на човні.

1996

Змагання на гірських велосипедах (маунтинбайк) стали олімпійським видом спорту на іграх в Атланті.

2018 - 12 квітня

Генасамблея ООН проголосила 3 червня Всесвітнім днем велосипедів.

"Звільнені міста на Сході: війна росії в Україні". Ментальна карта

 Ментальні карти: інструмент для мислення, навчання та планування

 Що таке ментальна карта?

Це схема, що починається з центральної теми в центрі аркуша (або екрана), від якої розходяться гілки з підтемами, ключовими словами, зображеннями та асоціаціями. Для чого використовувати ментальні карти?

Можна для створення планів або концепцій; генерації ідей (мозкових штурмів);  для підготовки до виступів або іспитів; для вивчення нових тем, для особистісного розвитку.

Мета створення цієї ментальної карти для візуалізації театру воєнних дій та кращого розуміння подій на фронті. та успішних операцій  ЗСУ в історичному контексті.

 Російсько-українська війна: хронологія подій з 2014 до 2025 року

Війна росії проти України триває понад 10 років, починаючи з анексії Криму у 2014 році.

 2014: Початок війни

• Лютий-березень: росія анексує Крим, використовуючи військові сили та організовуючи незаконний референдум.

• Квітень: Початок збройного конфлікту на Донбасі; утворення самопроголошених ДНР і ЛНР.

 У період з 3 червня по 30 серпня 2014 року українські сили провели низку успішних операцій зі звільнення міст і селищ на сході України, які були тимчасово окуповані проросійськими бойовиками. Ось хронологія ключових подій:

Червень 2014 року

• 3–4 червня: Звільнення м. Лиман (тоді — Красний Лиман) силами 25-ї, 79-ї, 95-ї аеромобільних бригад та Національної гвардії України. 

• 13 червня: Звільнення м. Маріуполь. 

• 14 червня: Звільнення м. Щастя. 

• 19 червня: Звільнення населених пунктів Лиманської громади, зокрема Ямполя та Закітного. (svitlo-vca.gov.ua, Донецька обласна адміністрація)

Липень 2014 року

• 5 липня: Звільнення міст Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка. 

• 6 липня: Звільнення м. Бахмут (тоді — Артемівськ). 

• 12 липня: Звільнення м. Сіверськ. 

• 21 липня: Звільнення м. Торецьк (тоді — Дзержинськ). 

• 22 липня: Звільнення міст Сєвєродонецьк, Попасна та Соледар. 

• 24 липня: Звільнення м. Лисичанськ. 

• 30 липня: Звільнення м. Авдіївка. (Міністерство у справах ветеранів, svitlo-vca.gov.ua, АрміяInform, Український інститут пам'яті)

Серпень 2014 року

• 1 серпня: Звільнення м. Красногорівка. 

• 4 серпня: Звільнення м. Мар’їнка. 

• 8 серпня: Звільнення м. Міусинськ. 

• 13 серпня: Звільнення м. Гірське. 

• 21 серпня: Звільнення Станиці Луганської. (svitlo-vca.gov.ua, АрміяInform, Гал-інфо)

Ці операції стали важливими етапами у відновленні контролю України над частинами Донецької та Луганської областей, що були тимчасово окуповані проросійськими силами у 2014 році.

2022: Повномасштабне вторгнення

24 лютого: росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну.

Березень: Оборона Маріуполя; бомбардування драмтеатру, де загинули сотні цивільних.

Квітень: Звільнення Київщини; світ дізнається про злочини в Бучі.

Вересень: Успішний контрнаступ ЗСУ на Харківщині; звільнення понад 500 населених пунктів.

Листопад: Звільнення Херсона — єдиного обласного центру, який Росія окупувала з початку вторгнення.fakty.com.ua, vikna.tv, rayon.in.ua

 2023–2024: Тривала боротьба

Червень 2023: Підрив Каховської ГЕС російськими військами, що спричинило екологічну катастрофу.

Вересень 2023: Атака на штаб Чорноморського флоту в Севастополі.

2024: Росія відновлює наступальні дії на сході України.( vikna.tv, rayon.in.ua)

 2025: Поточна ситуація

Станом на червень 2025 року, бойові дії тривають на Сході та Півдні України. Україна продовжує захищати свою державність та суверенність.

«Шахи: гра і стратегія у поєднанні». Шаховий гурток «Казкові шахи»

«Шахи: гра і стратегія у поєднанні» — чарівна подорож у світ казкових шахів

У кожної дитини є свій шлях до відкриттів: хтось мріє про космос, хтось будує замки з кубиків, а хтось — входить у чарівний світ шахів. Саме таку незвичайну подорож пропонує гурток «Казкові шахи», де класична гра оживає в образах героїв, пригод і стратегії.

«Шахи: гра і стратегія у поєднанні» — це більше, ніж урок. Це — казка, де чорні й білі поля стають сценою для справжнього інтелектуального театру. Пішак — це не просто фігура, це відважний мандрівник, що мріє стати королем. Кінь — лицар із далекої країни, що рухається химерними стрибками, завжди готовий на несподіваний маневр. А ферзь — справжня королева шахового королівства, найсильніша і найрозумніша героїня цієї гри.

На заняттях гуртка діти не просто вчаться правилам, вони розігрують цілі казкові сюжети. Вони створюють історії, де кожна шахова партія — це битва між добром і злом, де розвивається логіка, стратегічне мислення, а разом із тим — фантазія і творчість.

Шахи у цьому гуртку — це не змагання, а мандрівка. Тут вчаться не боятися програшу, адже кожен хід — це урок. Тут розвивають терпіння, увагу і повагу до суперника. А ще — тут сміються, радіють, мріють. Бо казкові шахи — це місце, де кожна дитина може стати героєм своєї власної шахової легенди.

І найголовніше — це гра, яка вчить думати, вірити в себе і робити кроки вперед. Один за одним. Як пішак. Назустріч мрії.

«Співаймо українські пісні, бо ворог не може». Концерт за участі українського народного хору «Либідь».

 У тиші книжкових полиць, між рядками вічних істин і мудростей, 25 травня 2025 року ожила душа української пісні. У затишному просторі бібліотеки, де зазвичай панує спокій читання, раптом зазвучала сила нашої нації — голоси українського народного хору «Либідь», під керівництвом неймовірної Людмили Демченко.

Концерт із символічною назвою «Співаймо українські пісні, бо ворог не може» став справжнім емоційним потрясінням. Цей виступ був не просто серією пісень — це був акт пам’яті, спротиву, любові до рідної землі. Кожна нота лунала, як постріл у серце ворогу, як молитва за живих, як подих надії на мир.

Українська народна пісня під час російсько-української війни: голос народу, що не мовчить

У найтемніші часи народ звертається до свого коріння, до джерел сили, що передавались із покоління в покоління. Для українців таким джерелом завжди була і залишається народна пісня — жива, емоційна, глибока, наповнена правдою. Під час російсько-української війни вона набула особливого звучання, стала духовною бронею, оберегом і символом незламності нації.

Народна пісня — це не просто культурна спадщина. Це голос предків, який підказує, як вистояти, коли навколо — вогонь і біль. У піснях збережена вся історія боротьби — від козацьких часів до визвольних змагань ХХ століття. І саме тому сьогодні, коли знову доводиться боронити свою землю, ці пісні звучать так актуально й сильно.

На фронті українські воїни співають «Ой у лузі червона калина», «Пливе кача», «Там, де ми — там Україна». У волонтерських центрах, у притулках, на станціях метро під час повітряних тривог — пісня єднає людей, додає сил, втамовує страх. Вона зшиває народ у єдину громаду, нагадуючи: ми не самі, ми з Україною, а Україна — з нами.

Українська народна пісня також стала інструментом культурного спротиву. Коли світ чув ці пісні з вуст українських біженців, у соціальних мережах, у виконанні хорів чи окремих виконавців — він відчував серцем, що це не просто пісні. Це крик душі народу, який не скорився.

І поки звучить українська пісня — звучить Україна. Бо її пісня — це її душа. Незламна, співоча, вільна

Глядачі — дорослі, молодь, навіть зовсім юні — слухали з відкритими серцями. Дехто зронив сльозу, хтось стискав руку поруч. В залі панувала єдність — така, яку дарує лише українська пісня. Вона звучала просто, без пафосу, але в ній було все: історія, біль, радість, віра.

Хор «Либідь» не просто співав — він говорив до кожного: «Ми є, ми живі, і ми співаємо — отже, перемагаємо». Особлива заслуга в цьому належить Людмилі Демченко — її відчуття слова, її глибоке розуміння кожного твору робили виконання до болю правдивим.

У цей день бібліотека перетворилася на храм українського духу. І кожен, хто був присутній, виніс із собою щось незабутнє: пісню, що гріє серце навіть у найтемніший час. Цей вечір став ще одним доказом, що наша культура — це зброя, яку не здолати. І вона ж — наш світлий шлях до перемоги.

" Культурне розмаїття світу". Заочна подорож країнами світу

 22 травня, 15:00

 Бібліотека

Світ неймовірно багатогранний і кольоровий — саме це стало лейтмотивом заочної подорожі «Культурне розмаїття світу», яка відбулась у нашій бібліотеці. А ще 21 травня, в Україні вперше відзначили День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – згідно з Указом Президента від 27 грудня 2024 року. Цей день нагадує про важливість поваги, взаєморозуміння та підтримки між представниками різних національностей і культур.

Бібліотека підготувала цікаву колекцію літератури про культуру різних народів світу "Культурне розмаїття світу".

Наш культурний маршрут пролягав до сонячної Палестини. Гостею заходу стала учениця загальноосвітньої школи №12 — Нур, яка родом із Палестини. Вона поділилася з учасниками заходу теплими спогадами про свою батьківщину, розповіла про народні звичаї, кулінарні традиції, родинні цінності та надзвичайно важливу для культури країни традицію носити хіджаб — як символ скромності, духовності та національної ідентичності.

 Особливу увагу Нур приділила:

історії виникнення традиції носити хіджаб;

різноманіттю стилів його носіння у різних регіонах;

сучасному сприйняттю цього атрибуту молоддю;

традиційному вбранню жінок на свята.

 Присутні мали змогу побачити:

кольорові фото краєвидів Палестини;

традиційний палестинський одяг;

зразки національної вишивки — татріз, яка включена до списку матеріальної спадщини ЮНЕСКО.

 Також, бажаючі змогли приміряти хіджаб, який Нур люб’язно принесла і розповіла як правильно його одягати.

Продовження подорожі

Подорож не обмежилась лише Палестиною. У віртуальному форматі учасники «відвідали»:

Індію — дізналися про традиції святкування Дівалі, ритуал мехенді та значення кольорів у сарі.

 Весільне сарі

Ритуал мехенді

Ритуал мехенді

Японію — захопилися культурою хана-мі, чайною церемонією та естетикою кімоно.

У ханамі немає чітко визначених дат і часу. Більш того, японці вважають, що весна наступає тільки тоді, коли розпускається перша квітка сакури, а в кожному регіоні Японії це відбувається в різний час. Це пов'язано з розташуванням самої країни: Японські острови протягнуті від півночі на південь. На півдні Японії цвітіння сакури починається ще в лютому, а до середині квітня добирається і до півночі. На самому північному острові Японії – Хоккайдо – цвітіння сакури можна застати в середині травня.

Мексику — відкрили для себе яскравий світ Дня мертвих, костюми «катріни» та смак тако.

Фігура Катріни, символу Дня мертвих, Мехіко, 22 жовтня 2023 року. Фото: AP Photo/Ginnette Riquelme

Нігерію — побачили яскраві образи з африканськими візерунками, дізналися про традиції племені йоруба та музику афробіт.

Традиції йоруба – персональний бог та ритуал передбачень

На завершення заходу прозвучали музичні композиції з різних країн світу — мелодії, які передають душу народів.

 Враження учасників

Учасники відзначили, що подорож стала не лише пізнавальною, а й душевною. Вона навчила поважати інші культури, відкривати нове і бути толерантними до різноманіття у світі.

Захід відбувся в межах циклу «Бібліотека — простір культурного діалогу».

З днем вишиванки! 2025

«Куточок подяки: діти пишуть лист мамі». Година українського письма.

  «Серце, написане словами» — година українського письма до Дня матері.

У нашій бібліотеці сьогодні особливий день — тихий, теплий і щирий, як мамина усмішка. Ми створили «Куточок подяки», де діти мали можливість написати листи своїм найріднішим — мамам. Цей захід став не лише вправою з української мови, а й справжнім уроком доброти та вдячності.

Година розпочалась з короткої розмови про те, що означає для кожного слово «мама». Діти ділились своїми думками:

— «Мама — це коли тепло, навіть якщо зима»,

— «Мама — це найкращі обійми»,

— «Мама — це та, що завжди чекає».

Після цього ми пригадали, як правильно писати лист: з чого почати, як висловити свої почуття словами, як завершити звернення тепло й щиро. А далі — магія письма: діти взяли кольорові ручки, папір з візерунками, і в залі запанувала тиша, наповнена думками та емоціями.

Хтось писав про смачні пиріжки, хтось — про казки перед сном. Були й такі, що тихо витирали сльозу — бо лист, написаний від серця, зворушує і самого автора.

Наприкінці ми оздобили наш «Куточок подяки» написаними листами, вклавши кожен у святковий конверт. Дехто вирішив подарувати його мамі вдома, інші — залишили на нашій стіні, щоб інші теж змогли прочитати, як багато в дитячих серцях любові.