Розповідь про відкриття виставки "Україна і Я" Олі Куцаченко

14 жовтня 2025 року, у Бібліотеці сімейного читання імені Олеся Гончара – філії Солом’янської ЦБС панувала особлива атмосфера. Тут відбулося відкриття виставки юної художниці Олі Куцаченко, якій усього 11 років. 

Її перша персональна експозиція отримала символічну назву — "Україна і Я". 

Зала була наповнена світлом і кольором — так само, як і кожна робота Олі. 

Акварелі мерехтіли м’якими відтінками блакиті, зелені й сонячного жовтого. Поруч — малюнки, створені простим олівцем, але в них відчувалася глибина й щирість дитячої душі. 

Глядачі зупинялися перед кожною роботою, щоб уважніше роздивитися — бо у кожній картині звучала історія: про мирне небо, про маму й тата, про все українське.

 На відкритті були присутні, батьки, рідні а також місцеві художники, які щиро дивувалися її таланту. Бабуся Алла у своїй промові сказала: — "Коли діти малюють Україну — вона завжди виглядає красивою. Бо бачать її очима серця." 

Оля трохи соромилася уваги, але, коли їй вручили букет жовто-блакитних квітів, усміхнулася і сказала: — "Я просто люблю малювати те, що люблю — Україну."

 Після офіційного відкриття гості могли поспілкуватися з авторкою, скуштувати печиво, яким пригощала мама Олі. 

Виставка "Україна і Я" стала не лише святом творчості, а й нагадуванням про те, як багато світла й любові може принести у світ дитяча душа, якщо в неї вірять.

 Виставка триватиме упродовж місяця. Усі охочі можуть відвідати її безкоштовно та підтримати юну мисткиню.

 

"Здорові бібліотеки" – рухаємося разом! Колективна фізкультрозминка

Наша бібліотека долучилася до всеукраїнського проєкту "Здорові бібліотеки", адже здоров’я – це справжній скарб, який потрібно берегти та розвивати. Ми долучилися до цього проєкту, організували Куточок здров'я з книжками, тонометром, глюкометром, масажером, електронними вагами, спортивними знаряддями. А також і ми вирішили почати з найпростішого, але дуже ефективного – фізкультрозминок для нашого колективу! 

"Здорові бібліотеки" – це проєкт, що впроваджується в Україні благодійним фондом «Бібліотечна країна» за підтримки швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC). Його мета – інформувати громадян про профілактику неінфекційних захворювань (НІЗ) через бібліотеки, які виступають як інформаційні центри, проводячи лекції, організовуючи зустрічі з авторами, створюючи «куточки здоров'я» та забезпечуючи відповідною літературою. 

Щодня ми відкладаємо книги й комп’ютери, щоб на кілька хвилин присвятити час собі:

•  робимо легкі вправи для спини та шиї,
• крутимо хулахуп
• скакаємо на скакалках
• заряджаємо м’язи рук та ніг,
•  додаємо трохи дихальної гімнастики.

Такі невеличкі перерви не лише покращують самопочуття, а й дарують гарний настрій та заряд енергії на цілий день. А ще – це чудова нагода відчути командний дух та нагадати собі: здоров’я формується у щоденних звичках.

Ми хочемо, щоб усі переконалися, що бібліотека – це не тільки місце для знань, а й простір, де піклуються про людей. 

«День знань», участь у святі СШ №173

    Вітаєм щиро вас з Днем знань!

Бажаєм здійснення бажань.

Все розуміти із півслова,

І легко вчити інші мови.

Нехай жага до знань не згасне.

Хай будуть ґаджети сучасні.

Ведуть нехай до перемоги

Розумні й мудрі педагоги.

Бажаємо гарно вчитися і читати банато книг, а ми вам у цьому допоможемо

Моменти свята у середній школі № 173, м. Київ.

Навчання стартувало 1 вересня 2025 року та триватиме до 30 червня 2026 року  У червні планують компенсаторні заняття та індивідуальні консультації  Семестри: перший розпочався 1 вересня і триватиме до 24 грудня 2025-го. Другий: 12 січня – 30 травня 2026 року, повідомляє міська влада.  Осінні канікули триватимуть з 27 жовтня до 2 листопада 2025-го. Зимові: 25 грудня 2025-го – 11 січня 2026-го. Весняні: 23–29 березня 2026-го.  Додаткові для перших класів: 16–21 лютого 2026 року.  Останній дзвоник: 29 травня 2026 року. 

Хвилюючі моменти 1 вересня 2025:

Казка про перше вересня

Сьогодні останній день літа. Вже куплені ручки, зошити. Одягнуті у новенькі обкладинки книжки сьогодні ночуватимуть на письмовому столі. Відпрасована мамою форма гарно складена на стільці. Даринка вкладається спати. Другий клас – це не жарти, вже почнуть ставити оцінки. Як цікаво буде всіх побачити після літа! Сама Даринка знає, як змінилася за цей час – виросла, засмагла. Гарна була пора, але вже й вчитися хочеться!!! Ой, як кортить, щоб швидше наступило завтра!

Так, хвилюючись, Даринка не помітила, як заснула. Мама тихенько зазирнула у її кімнату, вкрила ковдрою, поправила подушку і поцілувала на ніч. Вже другий клас! Яка доросла донька! І коли виросла? Клацнув вимикач і зачинилися двері.

– Даринко, доню, прокидайся, час вже вставати до школи.

– Добре, мамо, встаю! – Даринка вскочила у капці і побігла до ванної умитись. Мама приготувала канапки, зробила запашного чаю.

– Їж. Не поспішай, у нас ще є час.

Та дівчинці зовсім не хочеться чекати. Даринка швиденько з’їла свій сніданок і побігла вдягатися. Нова форма виглядала дуже по-дорослому. Мама прикрасила кіски бантиками, дістала з вази букет айстр для вчительки. Ну. Нарешті, вибігла з хати. А по дорозі...

– Привіт, Даринко, вітаю зі святом! – цвірінькнув горобець, який вистрибнув невідомо звідки перед самісіньким носом.

– Добридень, дівчинко! Гарно вчися! – серйозно мовив надутий голуб.

– Яке там "гаррррно"! Кому тррреба те гаррррно?! – проскрекотіла сорока.

Від здивування Даруся завмерла. Птахи розмовляють? Ой, а де поділася мама? А де татко? Розгублена дівчинка озиралася навкруги і не впізнавала свого двору...

– Де я?! – ледь не плачучи вигукнула вона.

– Як це де? Як це де? – знову вставила свого гострого дзьоба у розмову Сорока. – В країні знань!

– Але ж такої країни не існує!

– Існує, дитино, ще й як існує, - зронила кілька червоних ягідок Горобина. – Ось, дивись, в тому кутку в нас район уроку "Україна і я" – там живуть вітри з тваринами, і герб з прапором. Ще є область математики. Он там, бачиш?

Дерево простягло гілку і показало туди, де одиниці грали в шахи з двійками, а п’ятірки вирішували, додаватись їм до трійок, чи, краще, до четвірок. Вони довго вагались і, врешті додались самі до себе. П’ятірки зчинили такий галас, що всі цифри переплутались. Одинички опинилися біля дев’яток, двійки – біля четвірок.

– Бачиш, Даринко, тобі доведеться допомогти цифрам стати по порядку, бо ж вони загородили дорогу.

Ну, ось, нарешті, в області математики тиша і порядок.

Дівчинка покрутила головою і побачила, що є ще й квартал читання, де цілі рядки букв ходили за руки одна з одною і про щось розповідали. З того місця, де стояла Даринка було чути лише тихе бубоніння. А потім ще стало видно область української мови. Суворі крапки і коми уважно дивилися на речення, визначаючи, чи є в ньому помилка. От, раптом, помилка знайшлась, комі довелося брати червону ручку, щоб її виправити. Помилка не давалась, пручалась, намагалася втекти . Знову Даринці довелося допомагати.

Навколо поважно, у капелюхах і нових обгортках ходили підручники. От пройшла Читанка:

– Добридень, люба дівчинко, – привіталась вона. – Сподіваюсь, ти добре умієш читати? Цього року доведеться часто брати мене до рук. Та, якщо ти не лінуватимешся, я допомагатиму!

– Я люблю читати! – Вигукнула дівчинка.

– Це добре! Бачу, ти гарно вчитимешся, бажаю тобі успіху. А тепер можеш бігти далі, ти дуже допомогла нашій країні. Біжи, не запізнись на перший урок.

Слідом пробігла математика. Вічно заклопотана, вона лише встигла подякувати за допомогу цифрам. Тільки дівчинка розтулила рота, щоб відповісти, математика уже й зникла.

Українська мова привіталася і не заговорила до Даринки, тільки лагідно всміхнулася. Дівчинка стисла свій букет, попрощалася з усіма. Дорогою їй траплялися вчені лисиці, кіт у чоботях з казками під лапою. І от, коли вона дійшла до школи і мала привітатися до однокласників...

– Даринко, прокидайся, пора збиратися до школи!

"О! То це був лише сон", – подумала Даринка, усміхнулась, вскочила у капці і побігла вмиватись!

"Стіл пам'яті" - Акція пам'яті у бібліотеці

🌻Стіл пам’яті 2025 – зарезервовано для найсміливіших серед нас! За цей стіл вже не сядуть і не прийдуть до біблотеки: 

Олег АФАНАС

Максим ПЕТРЕНКО

Катерина ТРОЯН

Павло ЗАТІРКА

Денис ПРИЩЕП

Це наші знайомі, читачі бібліотеки.

29 серпня, у День пам’яті Захисників України, відбулася акція Стіл пам’яті. У ресторанах і закладах, які долучилися до ініціативи, один столик залишатиметься заброньованим на весь день. Це стіл у пам’ять про загиблих Захисників України.

Благодійний фонд імені Іллі Грабара та Платформа пам’яті Меморіал запросили до участі в національній акції Стіл пам’яті 2025 — 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України. Минулого року такі столи зарезервували понад 800 закладів у всіх регіонах України.

«Ми пропонуємо вам зарезервувати один столик у закладі (організації) і засервірувати його в пам’ять про полеглих героїв. Весь день цей столик ніхто не займатиме. Він наче чекає на важливого гостя, що ось-ось має прийти. Стіл пам’яті - це проста і важлива дія, яку ми творимо разом для вшанування людей, що віддали життя за Україну, за кожного з нас. Це — наша вдячність, солідарність, турбота. Це пам’ять, яка серед нас», — кажуть організатори події.

Цьогоріч — до участі в загальнонаціональній акції запрошують заклади та організації з усіх регіонів України:

ресторани, кафе, кав’ярні та інші заклади харчування

військові підрозділи

заклади освіти, книгарні, бібліотеки

Усі учасники були позначені на спільній національній карті Стіл пам’яті 2025.

Нагадаємо, акцію Стіл пам’яті 2023 року ініціювала Марія Грабар на згадку про коханого Іллю Грабара, який поліг у бою за Україну, та всіх полеглих героїв. У 2024 році Фонд імені Іллі Грабара і платформа Меморіал об'єднали зусилля, щоб масштабувати Стіл пам’яті.

Літературно-музична година «Український прапор – наша гордість і найвідоміший символ України»

 19 серпня в дитячому садку № 630 відбулася літературно-музична година під назвою «Український прапор – наша гордість і найвідоміший символ України» за організації та проведення Бібліотеки сімейного читання імені Олеся Гончара (вул. М. Шепелєва,13). 

Захід був присвячений наближенню Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності.

Метою зустрічі стало формування у вихованців почуття патріотизму, любові до Батьківщини та шанобливого ставлення до державних символів.

Діти дізналися про історію синьо-жовтого прапора, його значення та символіку: синій колір – це чисте українське небо, а жовтий – золота пшениця на родючих ланах. Бібліотекарі у доступній формі розповіли малюкам, що прапор є символом єдності, свободи та незламності українського народу.

Програма заходу була насиченою та цікавою:

• прозвучали вірші про Україну та її символи;

Наталя Карпенко

ПРАПОР УКРАЇНИ

Прапор України – жито і блакить,

Прапор України в небі майорить.

З прапором – на свято, з прапором – у бій,

Це моя святиня, символ волі мій!

Олександр Олесь

РІДНИЙ НАШ ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний

Вадим Крищенко

ПРАПОР УКРАЇНИ

Вже скільки закривавлених століть 

Тебе, Вкраїно, імені лишали... 

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: 

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір 

З'єднався колір синій і жовтавий. 

Гей, недругам усім наперекір – 

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів, 

Його полотна в попелі лежали... 

Але він знов, як день новий, розцвів, 

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть, 

І долучаймось до добра і слави. 

Хай будуть з нами Правда і Господь – 

Внесіте прапор вільної Держави!

Наталка Поклад

СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ

Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий. 

Прапор, як святиню, любі діти,

Треба шанувати й боронити.

Прапор – символ нашої держави,

Він для всіх ознака сили й слави. 

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє-небо, жовте-жито;

Прапор свій оберігаєм.

Він святиня, знають діти.

• діти слухали пісні про рідний край та державний прапор;

Марія Пацкань — «Серце Україна»;

Використано фрагменти запису пісні «Ми діти України» на слова і музику Зої Красуляк, яку виконали вихованці Театру пісні «Барвисті мальви» КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини».

• проведено інтерактивну вікторину «Що я знаю про прапор України?»;

Святкову атмосферу доповнювали музичні номери та огляд книг, які бібліотекарі принесли для ознайомлення. Діти з гордістю тримали у руках синьо-жовті стрічки та  синьо-жовті кульки та із захопленням брали участь у всіх конкурсах і виступах.

Завершальним акордом заходу стало спільне в фото.

Таким чином, літературно-музична година в садочку № 630 стала справжнім святом єдності та патріотизму, а також допомогла малюкам усвідомити, що український прапор – це не просто символ, а наша спільна гордість і духовна опора.

"Нове дослідження пояснює: Чому ми всі так ненавидимо понеділки". Експрес-інформація від бібліотекаря

Понеділок

Нове дослідження показує, що стрес, який відчувають багато людей у понеділок, закладений у нашій біології, і він впливає як на працюючих, так і на пенсіонерів. Ефект «тривожного понеділка» порушує роботу важливих систем організму, включаючи регуляцію кортизолу та здоров’я серця. Дослідники відзначили зростання рівня кортизолу на 23% та збільшення ризику серцевого нападу на 19%, що свідчить про те, що понеділковий стрес може впливати на весь тиждень.

Уявіть собі: після спокійних і відновлювальних вихідних ваш будильник о 6 ранку дзвонить у найненависніший день тижня — у понеділок. Незалежно від того, працюєте ви вдома чи їздите в офіс, ранок понеділка сигналізує вашому мозку та тілу, що робочий тиждень розпочався. Можливо, ви думаєте, що так почуваються всі, або що у вашій мозковій хімії є щось унікальне, що робить понеділок таким жахливим. Але згідно з новим дослідженням, проведеним Університетом Гонконгу та опублікованим у Journal of Affective Disorders, очевидно, що ви не самотні. Дослідники виявили, що понеділковий стрес закладений у нашій біології, і як суспільство ми всі запрограмовані ненавидіти цей перший день робочого тижня (так, це навіть впливає на пенсіонерів!). Щоб дізнатися більше, ми розібралися, чому понеділки пов’язані з підвищеним почуттям тривоги, де ці почуття перевантаження знаходяться в тілі та як вони можуть впливати на наше загальне здоров’я.

Зв’язок між понеділком і стресом

Ефект «тривожного понеділка» спостерігався як у працюючих людей, так і у пенсіонерів, при цьому дослідники проаналізували дані понад 3500 літніх людей, які брали участь у довгостроковому дослідженні старіння. «Понеділки діють як культурний “підсилювач стресу”», — каже професор Тарані Чандола, провідний автор дослідження. «Для деяких літніх людей перехід до нового тижня викликає біологічний каскад, який триває місяцями. Це не про роботу — це про те, наскільки глибоко понеділки вкорінені в нашу стресову фізіологію, навіть після закінчення кар’єри». Було виявлено, що гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (HPA), тобто сукупність залоз і гормонів, що контролюють рівень кортизолу, гіпертонії, інсуліну та імунітету, унікально порушується саме в понеділок. В нашій людській фізіології та культурі закладено, що понеділки є підсилювачами стресу.

Крім усвідомлення того, що ми схильні ненавидіти понеділки, дослідники також проаналізували вплив «тривожного понеділка» на наше загальне здоров’я. Ключові висновки включали збільшення рівня кортизолу на 23% (виявлене у зразках волосся), причому люди, які не працюють, постраждали так само сильно, як і працюючі, та збільшення серцевих нападів на 19%. Цікаво, що дослідження виявило: лише 23% ефекту «тривожного понеділка» пов’язано з поясненими причинами, переважно сприйнятою тривогою в понеділок, тоді як інші 77% ефекту були результатом «нез’ясованого компонента».

Висновок: Це нормально — бути поблажливим до себе в понеділок, тому що це не просто псевдо-симптоми викликають те жахливе відчуття всередині. Будьте добрі до себе та до інших, особливо на початку тижня!

https://ukrhealth.net/nove-doslidzhennya-poyasnyuye-chomu-my-vsi-tak-nenavydymo-ponedilky/

"Шлях до перемог". Гурток шахової гри "Казкові шахи"

 Літнього дня в бібліотеці зібралися діти на заняття у шаховому гуртку. Надворі стояла спека, а в прохолодній залі, де стояли довгі столи з шахівницями, панувала особлива тиша, переривана лише рухом фігур та тихими переговорами.

Керівник гуртка, почав заняття з короткої розповіді про відомих шахових чемпіонів. Він показав дітям старі світлини та пояснив, що кожна партія — це наче маленька битва, де важлива не сила, а мудрість, терпіння й уважність.

Потім діти сіли парами й розпочали гру. Хтось обережно пересував пішака вперед, хтось сміливо виставляв коня. Богдан довго думав над кожним ходом і так захопився, що й забув про час. А Матвій навпаки робив ходи швидко, але часто потрапляв у пастку суперника. Тренер зупиняв гру, щоб пояснити:

— Шахи — це не лише змагання, а й навчання думати наперед. Умій передбачати, що станеться далі.

Після кількох партій діти зробили перерву й вийшли у хол бібліотеки. Там вони обговорювали, хто переміг, сміялися, ділилися планами на наступні ігри. Також переключилися на гру з настільного футболу, що було весело та азартно.

Наприкінці заняття тренер підсумував:

— У шахах, як і в житті, важливо вчитися не лише вигравати, а й приймати поразки. Кожен хід — це крок до мудрості.

Ми сподіваємось, що діти поверталися додому натхненні, знаючи, що наступного разу вони знову сядуть за дошку й відкриють для себе нові таємниці стародавньої гри.

Вистава «Сам…Один…» — інсценізація роману Ярослава Карпця «Self Harm. Самопошкодження»

 «Тиша перед бурею»

Київ задихався у літньому спекотному спокої, коли 2 серпня несподівано принесло подих осені. Небо над містом повисло низько, ніби прагнуло зазирнути у вікна театру «Вільні». А там — за щільною завісою чорного оксамиту — щось народжувалося. Не просто вистава. Сповідь. Вибух. Протест.

П’єса Ярослава Карпця «Сам…Один…» — інсценізація його роману «Self Harm. Самопошкодження» — готувалася мовчки, без гучного піару. Театр вирішив: хай говорить тиша. Вона скаже більше за тисячу афіш.

Глядачі почали сходитись за годину до початку. Серед них — студенти, ветерани, літні кияни, молоді пари, інтелігенція. Всі такі різні — але щось об’єднувало їх у цьому просторі. Можливо, це була потреба побачити когось — вільного, зраненого, чесного — на сцені.

У залі світло згасло. 

Сцена. Актори.

Вони — в різному одязі. З декорацій – хребет риби. І світло, яке змінює форму й емоцію. Монолог  актора слідчого — не текст, а потік свідомості. Він говорить до себе. До тіла. До матері. До країни. Він — як дзеркало, в яке боляче дивитися, але неможливо відвести погляд.

— «Ти кажеш, що це — слабкість. А я кажу — це мій спосіб кричати, коли мені не можна кричати вголос…»

Слова кожного актора сипалися, як скалки. Глядачі здригались, коли актори різко зупинявся посеред речення. А потім — тиша. Тиша, яка кричить.

Фінал 

Коли світло згасло, ніхто не зрушив з місця. Мовчання тривало довше, ніж сам фінал. Люди повставали, плескали. Вони просто дивилися в темряву, шукаючи відповіді. І тільки тоді, коли актори постали перед глядачами під лампами освітлені глядачі почали обіймати акторів та вітати автора п’єси Ярослава Карпця.

Післямова

Вистава «Сам…Один…» — інсценізація роману Ярослава Карпця «Self Harm. Самопошкодження» — це не просто прем’єра. Це акт хоробрості. І глядача, і акторів, і самого театру.

"Гончар - характерник - Василь Омеляненко". Віртуальна виставка

«Що ти знаєш про Гаррі Поттера?». Вікторина

25 років з часу публікації (2000) роману Дж. Ролінґ «Гаррі Поттер і келих вогню» (із серії книг про Гаррі Поттера) і тому ми пропонуємо тобі літературну віктори ну про улюбленого героя

РОЗПОЧИНАЙ !:

 

«Якою була роль митрополита Андрея Шептицького?». Історична вікторина

 

"Княжа держава: шлях Володимира". Історична вікторина

 Запрошуємо до участі у вікторині про Володимира Великого! 

Дізнайся більше про одну з найвизначніших постатей української історії — Володимира Великого, хрестителя Русі, реформатора та державотворця!

Чи знаєш ти, як і чому Володимир охрестив Русь?

 А коли він народився та яке місто стало центром його правління?

 Відчуй дух епохи, перевір свої знання й відкрий нові історичні факти!

💙💛

Вікторина чекає на тебе, саме тут:

Захопливі питання

 Історичні цікавинки

Можливість дізнатись більше про свої корені

 Не проґав шанс долучитися!

👇 Натисни і розпочни свою мандрівку у часи Київської Русі. 💙💛

"Наші друзі - кити і дельфіни". Еко - природнича вікторина

Щороку 23 липня у світі відзначають Всесвітній день китів і дельфінів, який було засновано у 1986 році, коли Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на китовий промисел.

Ми розробили нову вікторину і пропонуємо усім бажаючим відповісти на її запитання.

 А ще у бібліотеці є цікаві книги про цих тваринок. 

Тож,  запрошуємо вас переглянути їх та прочитати!

"Тризуб - символ нашої сили". Вікторина

Пропонуємо усім відповісти на запитання вікторини та перевірити свої знання  про історію тризуба як символу української державності.

15 липня - День Української Державності. Це свято пов’язане з днем вшанування памʼяті Київського князя Володимира Великого та Днем Хрещення Руси–України. 

День української державності має символ -  які означають боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Тризуб був символом князя Володимира Великого, за часів якого відбулося хрещення Руської держави. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію. Як символ боротьби використовують тризуб із шевроном ЗСУ, незалежності – тризуб із державного герба України, історії – тризуб Володимира, ідентичності – тризубці, намальовані вручну різними людьми як символ їхнього зв'язку з Україною.

Україна нині як ніколи потребує сильної та ефективної держави, яка здатна подолати всі виклики.

Український тризуб — це більше, ніж герб. Це символ, що пройшов крізь віки, зберігаючи в собі силу, дух і єдність українського народу. Його сліди можна знайти на стародавніх печатках князів Київської Русі, на монетах Володимира Великого та в орнаментах козацької доби.

У тризубі закодовано багато значень: і Трійця як символ віри, і єдність трьох сил — неба, землі й води, і образ сокола в польоті — птаха свободи. А для кожного українця це ще й знак нескореності, спадковості та боротьби за незалежність.

Офіційно тризуб став Малим Державним Гербом України у 1992 році, та для мільйонів українців він уже давно — оберіг душі, знак любові до Батьківщини. 

"Огірків багато не буває!". Рекомендаційна садотерапія

🥒 Огірки – зелене диво літа!

Огірки — не просто овочі, а справжні «літні зірки» на кожному городі та на кожному столі! Соковиті, хрусткі, освіжаючі — вони не тільки смакують, але й дарують організму масу корисного. А вирощувати їх — справжнє задоволення, якщо знати кілька секретів.

 Цікаві факти про огірки:

Огірки на 95–97% складаються з води.

Вони відомі людству понад 6 тисяч років і походять із Індії.

Огірки допомагають виводити токсини та зволожують шкіру зсередини.

 Секрети успішного вирощування:

Обери правильне місце. Огірки люблять тепло та світло. Найкраще почуваються на пухких, родючих ґрунтах із гарним дренажем.

Посів чи розсада? Для раннього врожаю краще вирощувати через розсаду. Насіння можна висівати у відкритий ґрунт, коли земля добре прогріється.

Полив — ключ до успіху. Огірки потребують регулярного, але не надмірного поливу теплою водою.

Підживлення. Огірки вдячно реагують на органічні добрива (гній, перегній, настій кропиви).

Підв’язування. Вертикальне вирощування (на шпалерах) економить місце і сприяє кращій вентиляції рослин.

Збір урожаю. Збирайте огірки вчасно, щоб рослина не витрачала сили на перезрілі плоди.

Порада: не садіть огірки на одному місці два роки поспіль. Ротація культур зменшує ризик хвороб.

 Цікава література для тих, хто хоче знати більше:

Лікування огірків рослинами // Дім, сад, город. — 2025. — № 2. — С. 5. -- ( Варто знати )

Огірки: вирощування, сорти, захист / О. Л. Клименко. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2021.

Овочівництво у відкритому ґрунті / Під ред. В. В. Капрелюка. — Київ: Урожай, 2020.

100 порад городнику / М. П. Іванченко. — Львів: Світ, 2019.

Огірки. Від насіння до врожаю / Л. Ю. Білан. — Дніпро: Весна, 2022.

Савицька Л. Мої огіркові грядки  / Л.Савицька  //Дім, сад, город. — 2025. — № 2. — С.4- 5

Савченко Р. Огірковий конвеєр /Р. Савченко // Дім, сад, город. — 2025. — № 4. — С. 6-7

Сучасне городництво / Т. І. Мазур. — Полтава: АгроСвіт, 2023.

Терещук Д. Для щедрого врожаю огірків /Д. Терещук  //Дім, сад, город. — 2025. — № 3. — С. 6

 

"Цікавий Вільнюс". Вікторина

Запрошуємо відповісти на запитання вікторини та перевірити свої знання. 

Чому вікторина саме про Вільнюс?

Тому, що Вільнюс (Литва) – у 2025 році  "Зелена столиця Європи». Організація Об’єднаних Націй в питаннях освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оголосила Всесвітньою зеленою столицею Європи 2025 року місто Вільнюс. 2025 - Вільнюс (столиця Литви).  Вільнюс підтвердив свою рішучість стати ще зеленішим, гармонійнішим та інноваційним містом, надихаючи не лише Литву, а й всю Європу на стійкі зміни. Вільнюс був обраний Зеленою столицею Європи 2025 за: якістю повітря якістю води рівню шуму управлінню відходами розвитку циркулярної економіки сприянню біорізноманіттю адаптацію до зміни клімату.

 А ще Литва - країна, яка допомагає та підтримує Україну під час російської агресії. Ми відчуваємо вдячність до литовців і хочемо більше дізнаватися інформації про цю дивовижну країну.

 

  У 2010 році Європейська Комісія започаткувала премію «Європейська зелена столиця» (European Green Capital), щоб заохотити міста ставати більш екологічними та чистими, а також покращувати якість життя їхніх мешканців. Ця премія присуджується містам з населенням понад 100 тис. осіб. З 2010 року титул «зелене» місто отримували: 2010 - Стокгольм (столиця Швеції); 2011 - Гамбург (місто в Німеччині); 2012 - Вікторія-Гайстейс (місто на півночі Іспанії); 2013 - Нант (місто у Франції); 2014 - Копенгаген (столиця Данії); 2015 - Бристоль (місто у Великобританії); 2016 - Любляна (столиця Словенії); 2017 - Ессен (місто на заході Німеччини); 2018 - Неймеген (місто на сході Нідерландів); 2019 - Осло (столиця Норвегії); 2020 - Лісабон (столиця Португалії); 2021 - Лахті (місто на півдні Фінляндії); 2022 - Гренобль (місто на півдні Франції); 2023 - Таллінн (столиця Естонії); 2024 - Валенсія (місто Іспанії); 2025 - Вільнюс (столиця Литви). 

"ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА". Відео-закладинка

«Дніпро – ріка, що тече крізь серце України». Еко-година

"День зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України". Від...

Про проведення вуличної еко-акції «Життя без пакета»

Місце проведення: сквер на вулиці Олекси Гірника (вул. Суздальська)

Дата проведення: 2 липня 2025

Організатор: Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара (вул. М. Шепелєва,13) Солом’янської ЦБС

Мета акції:

Популяризація екологічного способу життя, привернення уваги громадськості до проблеми надмірного використання поліетиленових пакетів та популяризація багаторазових альтернатив.

Хід акції:

Акція розпочалась об 12:00 і тривала до 14:00. Працівники бібліотеки разом з волонтерами вийшли на вулиці міста з інформаційними плакатами, листівками та еко-торбинками.

Під час акції:

Акція проходила у переддень Міжнародного дня без пластикового пакета (3 липня) з метою посилення екологічного резонансу та інтеграції в глобальний контекст.

Була проведена інформаційна кампанія: повідомили про історію Дня без пакета

3 липня відзначається Міжнародний день без пластикового пакета, що заснований у 2009 році та щороку закликає відмовитися від одноразових поліетиленових пакетів.

Пластикові пакети небезпечні для екології — вони можуть розкладатися від 500 до 1000 років, забруднюючи ґрунти, водойми та створюючи загрозу дикій природі .

В середньому одна людина використовує пластиковий пакет лише 12–25 хвилин, але він лишається в довкіллі століттями .

Дохідливо і наглядно пояснили, що цього дня людина може зменшити свій вплив, просто не використовуючи пакет.

Розповідали мешканцям про шкідливість пластикових пакетів для довкілля.

Демонстрували альтернативи: еко-сумки, багаторазові торбинки, мішечки для овочів і фруктів.

Ознайомили з книгами , які є у бібліотеці

Пропонували долучитися до флешмобу — зробити фото з еко-торбинкою та опублікувати в соцмережах з хештегом #ЖиттяБезПакета

Проводили міні-вікторини для дітей та дорослих на тему екології з невеликими призами.

Результати:

• У заході взяли участь понад 70 осіб.

• Було роздано 35 інформаційних буклетів та запрошень до бібліотеки у майстерню з пошиття  багаторазових торбинок.

• Акція буде висвітлювалася у соцмережах бібліотеки.

Висновки:

Акція показала високу зацікавленість мешканців до теми екології. Бібліотека й надалі планує проводити подібні заходи, залучаючи громаду до збереження довкілля.

Фото з події: 

Організували флешмоб — фото з еко-торбинкою, тег #ЖиттяБезПакета і #PlasticBagFreeDay.

«Янголи не плачуть… Вони мовчки йдуть у небо». Меморіальна година

 

Символічна акція «Янгол світлої пам’яті»
Майстер-клас – Створення паперових янголів.

Розміщення на «Дереві пам’яті». Вулична акція 

4 червня – День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це державний пам’ятний день, запроваджений для вшанування юних українців, життя яких передчасно обірвала війна, що триває з 2014 року. Дату було встановлено рішенням Верховної Ради України 1 червня 2021 року. Ще до повномасштабного вторгнення росії Україна вже зазнала втрат серед цивільного населення, зокрема дітей — у зоні проведення АТО/ООС. А з лютого 2022 року кількість невинних жертв лише зросла.

Відповідно до офіційних даних, внаслідок збройної агресії росії постраждали понад 2590 дітей. 630 загинули, ще 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Та ці цифри — не остаточні. Реальні масштаби трагедії набагато більші, особливо з огляду на брак інформації з тимчасово окупованих територій. Вже відомо про щонайменше 389 зниклих безвісти дітей. І перспектива дізнатись правду — лякає.

Російські ракети та снаряди цілеспрямовано б'ють по мирному населенню. Щодня ворожі обстріли забирають життя тих, хто навіть не встиг його сповна розпочати. Маленькі українці, які мріяли стати лікарями, альпіністами, водіями тролейбуса чи просто щасливими людьми, більше не з нами. Їх непрожиті життя — наш вічний біль. Їхні долі — вічна мука для родин і всієї нації.

Пам’ятні дні, присвячені безвинно вбитим, закатованим, розстріляним українцям — це не лише скорботний спомин, а й нагадування про звірства, які ворог чинить супроти нашого народу. Щодня о 9:00 ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Вже майже десять років триває ця кривава трагедія. Втрачати співгромадян — боляче. Але найстрашніше — втрачати дітей. Ми вічно пам’ятатимемо кожного і кожну з маленьких жертв цієї війни. І маємо зробити все можливе, аби зупинити агресора, вигнати його з нашої землі та гідно вшанувати пам’ять тих, кого вже не повернути.