Вночі з 28 на 29 липня 2022 року російські окупанти обстріляли Волноваську виправну колонію у селищі Оленівка. Там загарбники утримували українських військовополонених — захисників «Азовсталі».
Це не минаючий біль. Ми повинні пам'ятати.
Про обставини російського теракту нагадали в Українському інституті національної пам’яті.
Догляд за людьми, які потребують сторонньої допомоги, є важливим аспектом соціального забезпечення в Україні. Найпоширенішою формою є догляд вдома, коли особа продовжує проживати у своєму помешканні, а до неї приходить хтось із близьких або соціальний працівник для надання необхідної допомоги. Як професійний, так і непрофесійний догляд мають свої особливості, переваги та недоліки. Держава намагається врегулювати ці питання на законодавчому рівні, забезпечуючи права та обов'язки сторін, а також запроваджуючи відповідні зміни з метою ефективного використання бюджетних коштів. Водночас, незважаючи на законодавчі зміни, непрофесійний догляд залишається важливою формою підтримки для багатьох українських родин.
Як оформити догляд за людиною яка потребує стороннього догляду?
Як оформити постійний догляд за інвалідом 2 групи 2024?
Як оформити догляд без виплат?
Хто може оформити догляд на професійній основі?
На зустріч прийшли батьки дітей з інвалідністю та інші зацікавлені читачі.
Лекторій провела Альона Сквіренко.
Всі зацікавлені отримали потрібну інформацію та відповіді на свої запитання від лекторки. Присутні були ознайомлені з правовими документами по темі.
Декарбонізація — заходи, покликані скоротити викиди парникових газів (ПГ), що утворюються внаслідок людської діяльності. Саме надлишок парникових газів в атмосфері призводять до зміни клімату, наслідки якої ми спостерігаємо вже зараз у масштабних пожеж, зруйнуваних лісів, постійних обстрілів - елементи повномасштабної війни зі сторони росії. Війна росії проти України триває і щодня збільшує кількість зруйнованої інфраструктури та житла, замінованих територій та винищених природних екосистем. Інфраструктура потребуватиме відновлення та відбудови, а значить — і збільшення викидів від будівництва та діяльності нових підприємств. Україні необхідна декарбонізація, тобто зменшення кількості викидів парникових газів — це ціль, яку держава ставить перед собою в межах протидії зміні клімату і виконання відповідних міжнародних зобов’язань.
Згідно з даними Державної екологічної інспекції, станом на 18 лютого в Україні 14 мільйонів кв. м земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів, понад 280 тиc. кв. м ґрунтів забруднено небезпечними речовинами.
З жовтня 2022 року енергетична інфраструктура України зазнала обстрілів понад 1500 ракетами й безпілотниками та артилерійськими снарядами. При цьому понад сто ракет вразили великі енергетичні об’єкти, що негативно впливає на екологічну атмосферу українських земель.
До повномасштабної війни багато йшлося про декарбонізацію як необхідність, зокрема, в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Скажімо, у секторі енергетики до війни було найбільше викидів парникових газів — дві третини цих викидів припадали саме на цей сектор.
Йшлося передусім про необхідність планування енергетичного переходу, в тому числі з економічної перспективи. Дискурс був жвавий, багато йшлося про те, як декарбонізувати, що декарбонізувати, і звідки на це взяти гроші.
З початком повномасштабної війни, і особливо після окупації Маріуполя, знищення великих металургійних і багатьох інших підприємств, які розташовані в Донецькій, Луганській області, знову дуже змінився баланс викидів парникових газів в Україні.
Обстріли росією енергетичної інфраструктури та знищення половини енергетичної генерації України теж суттєво вплинули на поточний мікс, звідки беруться викиди парникових газів в Україні.
Зараз не зрозуміло, як планувати скорочення викидів, в якому секторі. Ми не можемо передбачити, з якого сектора скільки буде викидів, бо не знаємо, що залишиться і як воно буде працювати.
Особливо збільшилась кількість викидів, пов’язаних з війною. Через купу спалених нафтобаз, через знищені ліси, через пожежі, через обстріли. Очевидно, що найближчим часом ми намагатимемося утримувати те, що є — ту інфраструктуру, яка ще залишилася, зокрема, в енергетичному секторі, залишки вугільних чи газових ТЕС, бо іншого поки немає.
У процесі відновлення буде будівництво доріг, мостів, інфраструктури, заводів, житла — це також призведе до значної кількості викидів парникових газів. Тому дуже важливо вже зараз говорити про те, що відновлення має бути узгоджено з принципами і пріоритетами декарбонізації. З усіх можливих технологій варто обирати найбільш кліматично дружні.
У 2023 році був створений Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації. Фонд частково наповнюватиметься за рахунок податку на викиди СО2, який передусім сплачується великими промисловими підприємствами. До створення цього фонду податок на викиди діоксиду вуглецю спрямовувався до загального фонду бюджету, без цільового використання.
Україна проголосила про намір досягти кліматичної нейтральності у 2060 році, що на 10 років пізніше європейської цілі.
Після перемоги України, почнеться активніше відновлення енергетичної системи і зростання обсягу генерації відповідно потребам, що зростають. Згідно наших зобов’язань перед ЄС у розрізі майбутнього членства, відновлення має відбуватися виключно «зеленим» шляхом.
З огляду на структуру генерації, основні зусилля щодо декарбонізації треба зосередити на таких секторах: атомна енергетика, теплоенергетика, транспорт, промисловість та сільське господарство.
Електронні джерела:
https://ecoaction.org.ua/shcho-take-dekarbonizatsiia.html
https://ecoaction.org.ua/dekarbonizatsia-ekonomiky-ua.html
День Української Державності: історія свята
Раніше День Української Державності відзначався 28 липня. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, святкування перенесли на 15 липня. Сьогодні українці мали б мати вихідний день, однак через дію воєнного стану він скасований.
У цей день згадується історія України: від часів хрещення Київської Русі до сьогодення. Світові вкотре нагадують, що наша країна – самостійна та незалежна, оскільки російська пропаганда вже багато років робить все, щоб це заперечити. Ми – не єдиний народ, не брати, і ніколи ними не були – ось основний меседж!
З національним святом українського народу –
Ми щиро вас вітаємо!
Добробуту, щастя, радості, натхнення,
Добра, здоров’я й злагоди бажаємо.
Нехай це свято вам наснаги додає,
В майбутнє краще доля стежку прокладе.
Сьогодні, відзначаючи День української державності, ми сповнені гордості за нашу країну та її незалежність. Нехай це свято наповнить наші серця любов'ю до рідної землі та бажанням підтримувати нашу національну спадщину.
В цей день особлива вдячність тим, хто віддав своє життя за незалежність України та за всіх, хто міцно стоїть на захисті наших цінностей сьогодні. Пам'ятаємо та цінуємо нашу свободу та мир.
Святкуємо День української державності з почуттям гордості за нашу велику історію та незламну волю. Нехай кожен українець знає, що його внесок у підтримку національної єдності важливий для нашого майбутнього.
Сьогодні, згадуючи минуле і дивлячись у майбутнє, відзначаємо День української державності. Це свято об'єднує нас у глибокій повазі до нашої історії та відданості нашій національній ідеї.
Щиро вітаємо з Днем української державності! Цей день нагадує нам про важливість національної самостійності та нашої здатності до самовизначення. Нехай український дух завжди буде міцним і непохитним.
В Україні День рибалки святкують у другу неділю липня, і у 2024 році він припадає на 14 липня
Риболовля – це не лише популярне хобі, а й діяльність з багатою історією та цікавими аспектами. Ось п’ять цікавих фактів про рибалку, які вас здивують.
Перший факт стосується давнини цього заняття. Археологічні знахідки свідчать, що люди займалися рибальством ще в доісторичні часи. Найдавніші рибальські гачки, знайдені археологами, зроблені з кісток і мають вік понад 40 000 років. Це показує, наскільки важливою була риболовля для виживання наших предків.
Другий цікавий факт пов’язаний з розмірами риб. Рекорд за найбільшу рибу, зловлену на вудку, належить американському рибалці Альфреду Діну. У 1959 році він зловив білу акулу вагою понад 1200 кг. Цей улов досі вважається одним із найбільших в історії спортивної риболовлі.
Третій факт – про різноманітність риб. У світі існує близько 32 000 видів риб, що робить їх найчисельнішою групою хребетних тварин. Така величезна кількість видів забезпечує різноманітність риболовних пригод та можливість ловити нові види риб у різних частинах світу.
Четвертий цікавий факт стосується популярності риболовлі як хобі. Понад 3 мільйони українців регулярно займаються риболовлею, що робить її одним із найпопулярніших видів відпочинку в Україні. Риболовля об’єднує людей різного віку та соціального статусу, пропонуючи їм можливість відпочити на природі.
І, нарешті, п’ятий факт про рибальські змагання. У багатьох країнах проводяться змагання з риболовлі, які приваблюють тисячі учасників. Наприклад, турнір Bassmaster Classic у США є одним із найбільших та найпрестижніших рибальських змагань у світі. Ці заходи не лише сприяють розвитку риболовлі як спорту, але й допомагають підвищити обізнаність про важливість збереження рибних запасів.
ЗАПРОШУЄМО ВІДПОВІСТИ НА ЗАПИТАННЯ ВІКТОРИНИ
