"Велетні духу Запорізької Січі". Історична панорама

В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

- Треба битись без пощади !

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки !

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич

                Я. ЯКОВЕНКО.

Козацька рада обирала старшину: кошового отаману, гетьмана, писаря, обозного, суддю, осавулів. Кожен курінь обирав аналогічну курінну старшину. Козацька рада збиралася, як правило, щороку 1 січня. Вживалося звичаєве козацьке право, яке склалося в XV - сер. XVI ст. козаки були рівними перед законом, рівними у праві користуватися землею й іншими угіддями, брати участь у радах, обирати старшину.

Протягом кількох століть українські козаки стерегли кордони, воювали, захищаючи не лише власні інтереси, а й інтереси інших країн: козацькі загони були бажаною підмогою і у польському, і у французькому війську. Воювали на суші і на морі. Про славетні бої і походи козаків, про їх сміливість, відвагу й винахідливість ходять легенди. Козаки були неперевершеними майстрами військової справи свого часу.

Прославили козацтво хоробрі, талановиті ватажки: Остап Дашкевич, Дмитро Вишневецький, Іван Свірговський, Богдан Ружинський, Іван Підкова, Самійло Зборовський, Северин Наливайко, Максим Кривоніс, Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Сулима та інші. Гетьманство Богдана Хмельницького поклало край так званому «золотому спокою». Видатний гетьман, сміливий, рішучий борець за правду, поклав своє життя за свободу українського народу, але зрадництво татар і Москви не дало здійснитися мріям Хмельницького бачити Україну вільною і скоротило йому віку.

Козаччина була знищена російським царизмом після завоювання Криму й колонізації півдня України. Слава про її звитяжні діла залишилася жити в пам’яті поколінь. Героїчний епос — думи та історичні пісні — зберіг і опоетизував кращі віхи історії козацтва, уславив його численних ватажків, дав оцінку його патріотичних настроїв, бойових виправ, високих моральних якостей, колоритних буднів. Все, що було кращим і світлим і українському народі, асоціювалося з образами козака і Запорозької Січі. В народній пам’яті козак став символом України, її волі, краси, буйної степової вдачі.

Козак — це національний герой, що представляє українську ментальність, українську душу, українське слово.

Існував “кодекс лицарської честі”, який передбачав:

• любов до батьків, рідної мови;

• вірність у дружбі та коханні;

• готовність захищати слабших, молодших;

• непохитну вірність ідеям справедливості, свободи і незалежності особистості, народу, держави;

• жертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів;

• розвиток власних фізичних і духовних сил, волі;

• готовність боротися до загину за волю, честь і славу України.

Того, хто нехтував козацькими законами життя, суворо карала громада.

Серед представників козацької еліти, які лишили помітний слід в історії України, переважають вихованці Острозької і Києво-Могилянської академій — найкращих вітчизняних освітніх закладів.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний — дипломат, один з найвидатніших полководців, який майже чверть віку (1598 — 1622) тримав гетьманську булаву Війська Запорозького. Освіту здобув у Острозькій академії.

Богдан (Зіновій) Хмельницький (1648—1657) був добре освіченою людиною. Вчився у Київській братській школі, єзуїтській школі в місті Ярославі над Сеймом. Володів польською, латинською, турецькою, французькою і татарською мовами. Грав на бандурі, виконував народні пісні, думи. Богдан Хмельницький згуртував навколо себе велику групу освічених людей — вихованців Києво-Могилянського, Львівського, Острозького, Варшавського, Краківського колегіумів, випускників Оксфордського та Падуанського університетів. Вісімдесят соратників гетьмана відзначені історією як люди надзвичайних здібностей, вони були на рівні діячів передових європейських країн.

Гетьман Лівобережної України Іван Мазепа (1687 — 1709) навчався в Києво-Могилянській академії, єзуїтському колегіумі у Варшаві. Коштом польського короля Яна-Казіміра в Голландії, Франції, Німеччині та Італії вивчав основи фортифікації, гарматну справу та інші науки.

Ще один вихованець Києво-Могилянської академії — сподвижник Івана Мазепи, гетьман України в еміграції Пилип Орлик, — автор першої в Україні демократичної конституції “Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького”. До речі, конституція Сполучених Штатів Америки з'явилася лише через 65 років після конституції Пилипа Орлика.

Останній гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський (1750 — 1764) мав ґрунтовну освіту. Навчався в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгена, Страсбурга.

Слава про волелюбних, українських предків, несхитної волі славних козаків, живе і донині. І сьогодні актуальним є вивчення героїчного минулого нашого народу.

Майбутнє сучасної України - це її молодь, яка повинна знати і пам’ятати - найвизначніші події з історії своєї держави, оскільки у народу, який не має минулого, не може бути і майбутнього.

Джерела

https://surmasite.wordpress.com/2017/06/09/гетьмани-україни-та-їх-внесок-в-історі/

https://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/11461/

https://library.udau.edu.ua/fondi-ta-kolekcii/virtualni-vistavki/kozacztvo-slava-ukrayini.html

http://www.library.zgia.zp.ua/vistavki/75Let/kray/kray.htm

http://www.nbuv.gov.ua/node/2702

https://ostriv.org/tourist/zaporizka-sich/

http://vsviti.com.ua/makepeaple/8059

http://history-pro100.blogspot.com/2016/02/blog-post_85.html

http://visionary.management.com.ua/wp-content/uploads/2010/04/pilip_orlik.jpg

http://abetka.ukrlife.org/yakovenko.htm