Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Хустка в українській культурі та історії стала не просто атрибутом національного вбрання чи елементом одягу. Завдяки тому сенсу, яке в неї вкладали цілі покоління, вона має неймовірне значення, адже містить в собі ті символи та послання, що можуть зрозуміти лиш українці.
З 7-21 грудня у бібліотеці організована фотозона "Українські жіночки - люблять заквітчані хустки". Кожен бажаючий може зробити фото на згадку. ЗАПРОШУЄМО для фото усії бажаючих.
Вірш «Українська хустка» Надії Красоткіної
А хустка в нас завжди була в пошані
У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,
Щоб затишно у холоди було.
Тож за турботу їх усі любили:
І прикрашали, як могли, усі.
Хустки яскраві діточки носили,
А вже темніші — вдови, бабусі…
Та всі любили хустинки з квітками,
Щоб маками і ружами цвіли…
Тому хустки були завжди з жінками,
Як навіть в путь останню їх вели…
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.
Саме тому так легко знайти вірш про українську хустку, що оспівує її значення та цінність, особливо для того, кому вона була дарована. За традицією день української хустки відзначають 7 грудня, згадуючи та вшановуючи сімейні реліквії.
Хустка, у якій закодована історія. Говорячи про роль хустки в культурі, перше, що може спасти на думку, – це зв’язок поколінь. Вірші про жіночу хустку промовисто доводять це, особливо якщо мова йде про передачу хустки від матері до сина-козака, що відправляється боронити свою Батьківщину. Або ж такі, що оспівують свято української хустки, коли мова йде про зв’язок між людьми. Численні вірші про хустку для дітей також говорять про те, що ця тема є важливою та актуальною для українців і сьогодні. Загалом, вірші про жіночу хустку говорять про людську долю, яка може бути тернистою, складною та яку треба потурати, але при цьому зберігати віру та любов в серці до тих, хто тобі дарує цю гарну річ. Це може бути любляча мати чи дівчина, й про них не можна забувати. Кожен має пам’ятати про те, звідки він родом і в цьому контексті хустка – метафоричний образ, в якому закодовано безліч сенсів, й кожний знайде в ній щось, що буде гріти душу та нагадувати про рідну оселю.
Вірш «Відчиняю скриню, ну а там хустки» Галини Потопляк
Відчиняю скриню, ну а там хустки.
Згорнуті учетверо мамині роки.
І бабусі свято в кожній із хусток.
Майорить віночок з листя і квіток.
Відчиняю скриню – пахне нафталін.
Дивиться минуле із усіх сторін.
У куточку – юпка, поруч – сорочки.
В рукавах вас Ильки, сині квіточки.
Хусточка на будень сіра і легка.
На свята біленька тонка і м”яка.
Хусточко тернова, скільки в тобі мрій.
Стрижечка осіння з смутку і надій.
Бачу, як світанки листям замело.
Бачу, як матуся запина чоло.
Як зоря ранкова в хусточці блищить.
Як вода прозора по каймі біжить.
І хустина в поле біла – на жнива.
Пам”ять, як промінчик вранці ожива.
Хусточку до серця ніжно пригорну
І свої печалі вчетверо згорну.
Немає коментарів:
Дописати коментар