“Всесвітній День ґудзиків”, відзначається щорічно 16-го листопада.
День був заснований американською організацією National Button Society, в 1938-му році, в XX столітті. Деякі з нас іноді навіть не помічають, який є важливий для нас цей елемент нашого одягу, але ж без нього було б все набагато складніше.
Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз – виключно для прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурування, вироби з рослин і кісток тварин. Ґудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративну функцію, але й мав цілком певне інформаційне значення.
У НАС Є КНИЖКИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ГУДЗИКАМИ.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ҐУДЗИКИ
Перші ґудзики було знайдено під час розкопок стародавньому Риму. Вчені датують деякі екземпляри третім тисячоліттям до нашої ери. Не менш старі ґудзики, зроблені з панцира маленьких черепашок, кісток, металевих злитків та камінців, археологи знайшли у долині річки Інд.
Спочатку ґудзики використовували у якості прикраси, яка вказувала на високий соціальний або фінансовий статус володаря. У Давній Русі їх вважали амулетами.
Люди, які колекціонують ґудзики, називаються філобутоністами. Перша організація з’явилася у 1939 році у Чикаго. А китаєць Бо Джинфанг, зібравши у своїй колекції понад 110 тисяч ґудзиків, зміг попасти до Книги рекордів Гіннеса.
У музеї ґудзиків у Швейцарії можна побачити не тільки більш 40 тисяч екземплярів, але й такі речі, як катафалк, труна або туалет, прикрашені різнокольоровими кругленькими застібками.
У Монреалі, Києві, Нью-Йорку та деяких інших містах було встановлено пам’ятники ґудзикам. А у Філадельфії є навіть пам’ятник розколотому ґудзику.
Пам'ятник гудзику в м. Осло. Норвегія
Пам'ятник гудзику в м. Києві. Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар