"День української хустки". Фотозона у бібліотеці

        Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.

        Хустка в українській культурі та історії стала не просто атрибутом національного вбрання чи елементом одягу. Завдяки тому сенсу, яке в неї вкладали цілі покоління, вона має неймовірне значення, адже містить в собі ті символи та послання, що можуть зрозуміти лиш українці.

 З 7-21  грудня у бібліотеці організована фотозона "Українські жіночки - люблять заквітчані хустки". Кожен бажаючий може зробити фото на згадку. ЗАПРОШУЄМО для фото усії бажаючих.

Вірш «Українська хустка» Надії Красоткіної 

 А хустка в нас завжди була в пошані 

У літню спеку й люті холоди.

 Їх гарно так замотували пані,

 Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.

 А літню хустку часто вишивали,

 Щоб гарною на голові була.

 І хустка людям щедро дарувала

 Свій захисток від сонця і тепла.

 Бо голови від спеки закривала,

 А взимку гріла і несла тепло. 

Та від хурделиць ревно захищала,

 Щоб затишно у холоди було. 

Тож за турботу їх усі любили: 

І прикрашали, як могли, усі. 

Хустки яскраві діточки носили,

 А вже темніші — вдови, бабусі…

 Та всі любили хустинки з квітками,

 Щоб маками і ружами цвіли…

 Тому хустки були завжди з жінками, 

Як навіть в путь останню їх вели…

 Краса в хустині нашій споконвічна,

 Як і душа, що з піснею жила. 

Бо в українок і душа лірична, 

У ній багато сонця і тепла.

 Саме тому так легко знайти вірш про українську хустку, що оспівує її значення та цінність, особливо для того, кому вона була дарована. За традицією день української хустки відзначають 7 грудня, згадуючи та вшановуючи сімейні реліквії. 

Хустка, у якій закодована історія. Говорячи про роль хустки в культурі, перше, що може спасти на думку, – це зв’язок поколінь. Вірші про жіночу хустку промовисто доводять це, особливо якщо мова йде про передачу хустки від матері до сина-козака, що відправляється боронити свою Батьківщину. Або ж такі, що оспівують свято української хустки, коли мова йде про зв’язок між людьми. Численні вірші про хустку для дітей також говорять про те, що ця тема є важливою та актуальною для українців і сьогодні. Загалом, вірші про жіночу хустку говорять про людську долю, яка може бути тернистою, складною та яку треба потурати, але при цьому зберігати віру та любов в серці до тих, хто тобі дарує цю гарну річ. Це може бути любляча мати чи дівчина, й про них не можна забувати. Кожен має пам’ятати про те, звідки він родом і в цьому контексті хустка – метафоричний образ, в якому закодовано безліч сенсів, й кожний знайде в ній щось, що буде гріти душу та нагадувати про рідну оселю.

Вірш «Відчиняю скриню, ну а там хустки» Галини Потопляк  

Відчиняю скриню, ну а там хустки. 

Згорнуті учетверо мамині роки. 

І бабусі свято в кожній із хусток.

 Майорить віночок з листя і квіток.

Відчиняю скриню – пахне нафталін.

 Дивиться минуле із усіх сторін.

 У куточку – юпка, поруч – сорочки.

 В рукавах вас Ильки, сині квіточки. 

Хусточка на будень сіра і легка.

 На свята біленька тонка і м”яка. 

Хусточко тернова, скільки в тобі мрій.

 Стрижечка осіння з смутку і надій.

 Бачу, як світанки листям замело.

 Бачу, як матуся запина чоло. 

Як зоря ранкова в хусточці блищить.

 Як вода прозора по каймі біжить.

 І хустина в поле біла – на жнива.

 Пам”ять, як промінчик вранці ожива.

 Хусточку до серця ніжно пригорну

 І свої печалі вчетверо згорну.

"У день ЗСУ, Святий Миколаю". Вітання

 У день ЗСУ, Святий Миколаю,

Подбай про солдатів, уклінно благаю.

Моли за них Бога, опікуйся ними,

Щоб всі повернулись додому живими.

Вимоли в Господа їм милосердя,

В боях з ворогами — благословення.

Вони в ці роки: неспокійні і грізні,

Життя присвятили служінню  Вітчизні.

Піклуйся про воїнів, справжніх героїв,

Будь поряд із ними в запеклім двобої,

Втамуй наболілу на серці розпуку,

В часи небезпеки подай свою руку.

Зціли їхні рани. В боях, щохвилини,

Відводь від них кулі, снаряди і міни.

По-батьківськи щиро, з теплом і любов'ю,

Надай мужнім воїнам сил і здоров'я.

Святий Миколаю, молись за солдатів:

Вимоли в Господа їм, в благодаті,

Вітчизну від орд лиховісних звільнити

І день перемоги скоріше зустріти.

Молись за солдатів, Святий Миколаю,

Їх вдома родини в надії чекають.

Вимоли в Бога бійцям перемогу

Й щасливу дорогу до рідного дому!

«Для наших ЗСУ». Концерт- інтенція

    Сьогодні відбувся патріотичний захід - концерт-вітання для наших ЗСУ.

  

    В заході приймали активну участь учні молодших класів середньої школи №12. Вони прослухали концерт патріотичної музики за участі Христини Матвієнко – виконавиці власних музичних композицій для кларнета і познайомилися з книжковою виставкою "Україна зможе, Україна переможе", яка вшановує наші ЗСУ та їх внесок в захист та оборону України. 

Христина Матвієнко

Починаючи з 1993 року, 6 грудня в Україні відзначається професійне свято військових – День Збройних сил України. Пов’язане воно з першим формальним узаконенням збройних формувань нової держави – прийняттям у цей день 1991 року двох законів: “Про Збройні Сили України” та “Про оборону України”.

    Україна зараз переживає тяжкі часи. В Україні війна. Воїни ЗСУ боронять нашу землю, бо солдатом не народжуються, а стають.Готовність стати на захист своєї землі, сім'ї, своєї свободи вибору- дуже важлива цінність. Всіх нас об'єднують і надихають наші герої та  символи - Пес Патрон, наші Котики, котики ЗСУ та домашні тваринки , які допомагають нашим захисникам  на лінії вогню.

. 

Хто тримає цей район?

Пес Патрон, пес Патрон

Хто крутіший за iPhone?

Пес Патрон, пес Патрон

    Діти отримали задоволення від прочитаного уривка з книги про песика Патрона і виявили бажання привітати військових ЗСУ, намалювавши вітання-малюнки.

"Ольга Кобилянська". Біобліографічний нарис

Ольга Юліанівна Кобилянська 

народилася 27 листопада 1863 року в  містечку Ґура-Гумора Австро-Угорської імперії (Південна Буковина, сучасна Румунія). 

Батько майбутньої письменниці – Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Він належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини, працював секретарем повітового суду.

 Мати – Марія Вернер, німкеня за національністю, все життя присвятила вихованню сімох дітей (Ольга була четвертою дитиною). З любові до свого чоловіка вона вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру, виховуючи всіх дітей у повазі і любові до України і всього українського.

 

Ці книги з фонду бібліотеки.

Свою літературну діяльність майстриня слова почала всередині 80-х років XIX ст. Першими літературними спробами юної Кобилянської були вірші, казки, легенди, написані німецькою мовою.

Більшість своїх оповідань Кобилянська писала німецькою, а потім власноруч перекладала їх українською. Ольга багато писала, але свої перші літературні спроби Кобилянська ретельно від усіх приховувала, бо вважала їх чимось майже гріховним.

Творчий шлях О. Кобилянської був складним і суперечливим. У своїх кращих творах вона порушувала питання, які хвилювали народні маси.

Маловідомі факти про письменницю

І наостанок — короткі факти, яких не знайдеш у підручниках із літератури:

● Своє прізвище Ольга писала, як «Кобиляньська»;

● Письменниця дуже хотіла побувати біля моря, але так і не змогла здійснити цю мрію;

● Кобилянська мала відмінний музичний слух;

● Писати українською Ольга почала після знайомства із Софією Окуневською: та переконала її у важливості рідної мови;

● На формування феміністичних поглядів Кобилянської вплинула засновниця українського фемінізму Наталя Кобринська;

● Леся Українка добре знала матір Ольги Кобилянської, а також відгукувалася про неї, як про надзвичайно добру жінку.

               ТОП-10 творів Ольги Кобилянської, які варто прочитати кожному

«В неділю рано зілля копала…»

«Земля»

«Людина»

«Царівна»

«Valse melancolique»

«Через кладку»

«Некультурна»

«Аристократка»

«Сниться»

«Апостол черні»

Що читати про Ольгу Кобилянську:

Модерна українська проза : Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник і Володимир Винниченко // Українська мова та література. — 2019. — № 11 (915). — С. 14-89. — Бібліогр. в кінці ст. (33 назви).

Рудько, Іванна.    Ольга Кобилянська у світлі вітчизняної бібліографії (до 155-річчя від дня народження письменниці) [Текст] / Іванна Рудько // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. — 2019. — № 2. — С. 30-31. — Бібліогр. в кінці ст. (6 назв).

Анотація:У статті охарактеризовано опубліковані бібліографічні джерела інформації та персональні бібліографічні посібники про видатну українську письменницю Ольгу Кобилянську.

Василишина, Наталія.    Своєрідність світу природи в творах Ольги Кобилянської / Наталія Василишина // Буковинський журнал. — 2018. — № 2 (108). — С. 138-143. — Бібліогр. в кінці ст. (10 назв).

Вознюк, Володимир.    Українство Ольги Кобилянської [Текст] / Володимир Вознюк // Буковинський журнал. — 2021. — № 4 (122). — С. 141-173. — Бібліогр. в кінці ст. (22 назви).

Сорока, Г.    Урок за новелою Ольги Кобилянської “Valse melancolique”. 10 клас [Текст] / Г. Сорока // Дивослово. — 2020. — № 1. — С. 9-14. — Бібліогр. у кінці ст. (11 назв).

Анотація – образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у “Valse melancolique” (“Меланхолійний вальс”) Ольги Кобилянської.

Ковалів, Ю.    Ольга Кобилянська [Текст] / Ю. Ковалів // Слово і час. — 2019. — № 11. — С. 84-85. — Бібліогр. у кінці ст. (2 назви).

Антофійчук, В.    Параболічна структура нарису/новели-притчі Ольги Кобилянської “За готар” [Текст] / В. Антофійчук // Слово і Час. — 2019. — № 3. — С. 65-69. — Бібліогр. в кінці ст. (6 назв).

Голик, О.    “Загадкова сила музики”. Образи нових жінок-інтелектуалок у творі О. Кобилянської “Меланхолійний вальс” [Текст] / О. Голик // Українська мова і література в школах України. — 2018. — № 11. — С. 24-28. — Бібліогр.: с.28 (7 назв).

Приходько, І.    Актуальні акценти в осмисленні творчості Ольги Кобилянської (1863-1942) [Текст] / І. Приходько // Педагогічна думка. — 2017. — № 2. — С. 7-11. — Бібліогр.: с.11(4 назв).

Мельничук, Я.    Ольга Кобилянська та її оточення [Текст] / Я. Мельничук // Дивослово. — 2017. — № 2. — С. 54-57. — Бібліогр.: с.57 (12 назв).

Мельничук, Ярослав.    Ольга Кобилянська у зв‘язках з “людьми чину” – українськими діячами першої третини ХХ ст [Текст] / Я. Мельничук // Українська мова і література в школах України. — 2014. — № 9. — С. 9-12.

                   

"У пам'яті народу - навіки". Інформаційне повідомлення

Сьогодні ми - колектив бібіотеки підтримали акцію "ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ". Свічка пам'яті про людей, які хотіли жити, але їх замордували голодом.

Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померли щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.

Майже 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 років геноцидом української нації. Але це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків, а низка країн, зокрема Росія, заперечують геноцид.

Геноцид

2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Публічне заперечення Голодомору вважається протиправним, але покарання за такі дії не передбачене.

Серед істориків та політиків немає єдиної думки щодо того, чи можна вважати Голодомор геноцидом у юридичному значенні цього слова, закріпленому в Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

При цьому "батько Конвенції про геноцид", доктор Рафаель Лемкін, який власне і вигадав цей термін, у 1953 році сказав, що "винищення української нації" - це "класичний приклад геноциду".

Як "Чорний Сталін" влаштував голодомор в найдавнішій країні Африки

Голодомор в Україні. Як "Торгсин" викачував з голодних останнє

Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава.

Фото померлих від голоду в Україні

 Радянська влада суворо забороняла фотографувати Голодомор. Такі знімки вилучали та знищували. Лише одиницям вдавалося відзняти та зберегти фотодокази штучного голоду в Україні. Науково-освітній центр вивчення Голодомору в Торонто (HREC) запустив унікальну онлайн-фотобазу заборонених фото Голодомору ‒ Holodomor Photo Directory. Близько 100 знімків, багато з яких довгий час залишалися невідомими, тепер може побачити кожен.

(6/30)

«Мати зі своїми голодними дітьми» (авторський підпис). Харків, 1933 рік. Alexander Wienerberger / Samara Pearce Archive

    У бібліотеці є книги, публікації про цю сумну сторінку української історії. Хто цікавиться і хоче перепрочитати книжки, вивчити досконало історію України - запрошуємо до нас.