субота, 2 липня 2022 р.

"Що це було?. Мабуть, НЛО!". Інформаційне повідомлення за листком календаря

 

   2 липня   -          Всесвітній день НЛО, або День уфолога


Що це було?        

Мабуть, НЛО!      

Ні сіло, ні впало,

По небу пливло.  

                               Анатолій Матвійчук

                                    Наукове співтовариство поки не визнало уфологію наукою.Тим не менш у багатьох країнах світу існують великі організації і центри уфологічних досліджень, де трудяться цілком авторитетні вчені. Умовно уфологів можна також розділити на два табори: тих, хто шукає докази позаземного присутності на нашій планеті, і тих, хто шукає пояснення цим загадковим явищам, намагаючись розширити межі сучасної науки.

Люди завжди цікавилися НЛО. Тема аномального у одних викликає зацікавленість, у других – скепсис, але нікого не залишає байдужим. Своїми дослідженнями аномального відомі США, Велика Британія, Франція. Приділяють цьому увагу й у інших країнах світу.

Щороку 2 липня відзначається  Всесвітній день НЛО, або День уфолога (World UFO Day). Як ми знаємо з фантастичних фільмів, уфологія – це неофіційна наука покликана вивчати явища, які не може логічно пояснити класична наука. Також важливим предметом дослідження уфологів є явища та предмети неземного походження, зокрема так звані  НЛО (неопізнані літальні об’єкти).

Дата для святкування була вибрана зовсім не випадково, оскільки саме в цей час далекого 1947 року в США відбувся так званий “розвельський інцидент”. Уфологи вважають, що неподалік міста Розвелл розбився НЛО, про що є ряд свідчень місцевих жителів. Проте офіційна влада США заявила, що це був всього лише метеозонд. Ця подія і вважається початком уфології.

Безпосередня подія сталася в ніч з другого на третю липня, буквально напередодні святкування місцевого Дня незалежності. Розвелл представляє з себе зовсім крихітне поселення в штаті Нью-Мексико, яке навіть в наші дні налічує всього кілька десятків тисяч жителів. У цю ніч місцевий фермер Марк Брейзел став свідком спалаху світла в небі і гучного звуку, схожого на розкат грому. Оскільки перед цим пройшла гроза, він не надав особливого значення події. Однак вранці, виїхавши в поле, щоб зібрати своїх розбіглися овець, чоловік раптово виявив дивні уламки на пустирі з незнайомого йому матеріалу. Фермер розповів про свою знахідку місцевому шерифу. Громадськість була схвильована. На місці події дуже скоро з'явилися військові та журналісти. Перші зібрали останки від аварії невідомого об'єкта, а кореспонденти швидко зробили з події сенсацію, розповідей всьому світу про НЛО в Розвеллі. Цю версію підтвердили і деякі місцеві жителі, і навіть прес-офіцер ВПС США Уолтер Хаут. Проте вже наступного дня військові виступили зі спростуванням, роз'яснивши, що насправді це була всього лише катастрофа метеозонда. Пояснення офіційної влади виглядало цілком логічним, тим більше, що журналістам дозволили поглянути на ці уламки. Вони дійсно виявилися нічим не примітними. Всі домисли про інопланетне походження апарату були списані на природне людське прагнення до сенсацій і Розуельський інцидент став поступово забуватися.



Все б так і залишилося, проте вже в 1970-ті роки раптово з'явилися нові свідки того, що над городишком розбилася саме літаюча тарілка позаземного походження. Про це першим заявив майор Джессі Марсел в одному зі своїх інтерв'ю. Він стверджував, що пред'явлені журналістам уламки в сорокових - підробка. І що насправді там дійсно був знайдений інопланетний корабель, при розтині якого були вилучені тіла гуманоїдів. По всьому штату в ті роки почали з'являтися свідки, які заявляли, що мовчали багато років, але раптом втратили сили приховувати правду. Тепер інопланетне вторгнення приховати було неможливо, адже воно мало таку кількість очевидців! Масла у вогонь чуток підлив фільм британського режисера Рея Сантіллі, що вийшов у 1995 році. У ньому демонструвалися нібито документальні хроніки розтину інопланетного прибульця, який був виявлений в тарелці, що впала. Однак фільм отримав шквал критики за очевидну брехню і фальсифікації, які були помітні як медикам (у питаннях роботи патологоанатомів на відео), так і операторам.

У середині ж дев'яностих була висловлена версія, що Розвельський інцидент міг мати цілком земне, тобто шпигунське коріння. У другій половині 1940-х у світі починалася «Холодна війна» і йшла активна ядерна гонка. Радянським керівництвом в цей період в рамках програми «Могул» були розроблені метеозонди, покликані стежити за ядерними випробуваннями американців на їх території. Саме таким апаратом могло виявитися те, що бачили очевидці в штаті Нью-Мексико.

Незважаючи на відсутність безпосередніх доказів падіння у Розвеллі НЛО, щорічно на початку липня у місто приїжджає більше 200 тисяч осіб, щоб взяти участь у своєрідному фестивалі, у рамках якого проходять семінари, лекції, спеціальні експозиції та костюмований Парад інопланетян.


На дні проведення фестивалю у Розвеллі припадає пік туристичної активності: у готелях не залишається вільних місць, розкуповуються сувеніри з "інопланетною" символікою.

Туристам показують одразу чотири місця краху літаючої тарілки в околицях міста. На одному з них знаходиться пам'ятник, що "засвідчує" справжність "місця катастрофи".

Напис на пам'ятнику свідчить: "Ми не знаємо, хто вони були. Ми не знаємо, чому вони прилетіли. Ми тільки знаємо, що вони змінили нашу точку зору на Всесвіт. Це священне для всіх місце ушановано пам'ятником у липні 1997 р. і присвячене істотам, які зустріли свою долю поблизу Розвелла, штат Нью-Мексико, у липні 1947 року".

Розвельський інцидент став однією з найбільш значних загадок XX століття і улюбленим сюжетом шанувальників всіляких таїнств, теорій змов і альтернативних історій. Одночасно ця подія дала старт такому напрямку, як уфологія - тобто цілеспрямованому вивченню свідоцтв про невпізнані літаючі об'єкти на Землі.



                                                НЛО

Слова: Анатолій Матвійчук Музика: Анатолій Матвійчук


Громадяни, слухайте новини:

"Уночі над містом Яготином

Пролітала чудернацька куля,

Синя-синя, як на лобі гуля.

Не диміла куля, не гриміла,

Вогниками тільки мерехтіла,

Сіла біля крайньої криниці,

Попила студеної водиці."


Приспів:

Що це було?        |

Мабуть, НЛО!       |

Ні сіло, ні впало, |

По небу пливло.    | (2)


Кажуть, що до тракториста Савки

Прилітали якось енелонавти,

Всі зелені, наче огірочки,

Випали з тарілки, мов із бочки.

Савка вийшов побалакать з ними,

Пригостив їх цигарками "Прима"

І тому зірвалась, кажуть факти,

Спроба міжпланетного контакту.


Приспів.


Катерина — дівчина привітна,

Тільки сьомий місяць як вагітна,

Кажуть люди, що то за холера? -

Не було у неї кавалера!

Бідкаються тато і матуся:

"Бідна наша донечка Катруся,

День і ніч сиділа з нами в хаті,

То, мабуть, усе пришельці кляті!"


Приспів.


А що НЛО? — Ніхто не знає,

Тільки чутка по землі літає,

Що не марні ті космічні гості —

Мабуть, будуть розпускать колгоспи!

Ну, а нам лишається чекати

І себе байками годувати,

А щоб не втрачати інтересу,

Скажемо - спасибі - рідній пресі!


Приспів. (2)

пʼятниця, 1 липня 2022 р.

" Український борщ - нематеріальна пам'ятка України". Поетична п'ятихвилинка

 

 

1 липня, на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням МКІП було внесено елемент “Культура приготування українського борщу” до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Український борщ


Хоч і навчала колись баба Настя:

"Борщ - як життя, хто не зваре  - удасться!",

самий справжнісінький запланувала,

... Навіть і горщика приготувала.

До буряка, до капусти, до моркви

Кістку м`ясну для навару, картоплі,

Трохи квасольки, петрушки корінчик

І цибулинку, і сальця з мізинчик,

Гостру перчицю, щоб смак відтіняла,

Цукру півщіпки та солі додала...

На молдаванський мій борщ не похожий -

Не підкисляю я квасом, не можу

Перебивати букет повнозвучний

Свіжої зелені, складників тучних.

Збігла удовж горщика слізка ігриста,

Вже рум’яніє покрівля із тіста,

З салом натертий часник напуває

Ніжні пампушки, і пахощі грають!..

А на столі вже сметана чекає,

На рушнику коровай остигає.

Наче у свято - родина навколо.

Ви завітали? - Будь ласка, до столу!


(с) Борисовна, 2010



ЧУДОДІЙНИЙ БОРЩ


... Серед ночі в завірюху стука хтось до хати.

— Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати?

Документи покажу вам. Я боєць піхоти.

Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти.

Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги.

Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. —

За дверима чути голос: — Вірю вам прекрасно.

Я одна, а ви мужчина. Це мені опасно. —

А солдат зубами дзвонить: — Що ж тут опасатись?

Я ж два дні не їв нічого. Не почну ж кусатись. —

За дверима той же голос: — Та воно-то ясно.

Темна ж ніч, а ви мужчина. Це мені опасно. —

А солдат: — Та я ж кажу вам, збився із дороги.

Дві доби не їв нічого, приморозив ноги…


Відчинила жінка двері, просить гостя в хату.

Насипає борщ гарячий, подає солдату.

З'їв солдат борщу тарілку, ще й добавки просить.

Як наївся, розігрівся. — Мабуть, — каже, — досить.

Ти чудесна господиня, борщ у тебе класний,

І тепер я відчуваю, що стаю опасний.


(с) Павло Глазовий, 1989

 


БОРЩ

Читати  за  30  хвилин  до  обіду.


…Свининка  на  кісточці,  жменька  квасольки,  

Грибочки,  капуста,  штук  три  барабольки,

Морквинка,  буряк,  часничок  і  перчинка,

Листочок  лавровий,  укропу  стеблинка,

Солодкого  перцю  й  селери  -  частинка,

Петрушечки  трішки,  та  солі  краплинка,

Одна  цибулинка  й  шматочечок  сала,

Щоб  злотомедально  та  страва  сіяла,

А  ще  –  помідори  додати  у  горщик,

І  вийде  -  смачнющий  український  борщик!  

Тепер  треба  взяти  сметани  гладущик,

Та  миску  пампушок  гарячих  пахущих.

Налити  в  тарілку  духмяную  страву,

За  смаком  додати  сметанку  в  приправу.

Та  хлюпнуть  у    чарочку  грам  п’ятдесят,

І  в  шлунок  відправить  вогненний  заряд.

Крякнути,  хукнуть  і    два  огірочки,

Що  перед  обідом  дістали  ви  з  бочки,

Зжувати  повільно.  Й  тепер  вже,  тихенько,

Хоч  слина  й  клекоче,  та  ви  –  помаленьку,

Щоб  ваше  бажання  -  сягнуло  зірок,

(Бо  в  шлунку  –  самотньо  вола  огірок),    

У  ложку  здорову  борщу  наберіть,

І  райський  нектар  той  у  рот  покладіть…

Прожуйте,  смакуючи,  й  ніжну  пампушку

Вкусіть,  як  хижак  -  свою  здобич-звірюшку.    

І  знову  процес  із  борщем  повторіть  -

Хай  вічністю  стане  солодкая  мить!...

…Все,  любий  читачу,  кінчаю  свій  твір,

Бо  я  вже  від  голоду  –  й  сам  наче  звір...


© Arbuz (Олександр Зубрій), 23.11.2009



ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ...

Сотворіння борщу я б назвав ворожінням -

щоб листок до листочка, все вчасно і все до смаку.

Силу сонця  й землі усмоктало коріння,

щоб не втратили люди записане їм на віку.


Із пестливих долонь землелюба-трипільця

запліднилася нива зерном україноєства,

і, заливши ріллю сонцекров"ю по вінця,

уродила народом на тисячолітні жнива.


Переможно верталися вої Олега,

вдалині зруйнувавши чужинську ворожість ущент.

І княгиня, подякувавши оберегам,

частувала його оксамито-червоним борщем.


Відряджала Андрія на Січ Бульбашиха,

до борщу покропила cльозами зубець часника.

Підвивала, ридала, молилася стиха,

ніби знала вона, що востаннє годує синка.


Манівцями до лісу в тривозі Ганнуся,

притискала ще теплий у хустці з борщем казанок.

У пілотці під зіркою не промахнувся -

страву й кров розчинив у долонці осінній листок.


На Дністрі, чи на Прип’яті у вишиванці

в котрий раз ще шаткує капусту жіноча рука.

і не зна...

...Што хазайка задумалась? Ну-ка тащи

ети ваши хохляцкие красные щи!


© Славомир Монастирський (Вячеслав Семенко), (1945)


 

Борщ


/скорочений варіант/


Із страв славетних українських

Є найдревніша страва - борщ;

В нім сила, міць, здоров'я, свіжість,

Якщо той борщ - насправді борщ.

Вже звикли: борщ - це значить кислий,

Але ж насправді це не так

Над назвою його помисліть,

Чому в борщі цей збірний смак:

Він і солодкий, і солоний,

І в міру кислий, і гіркий,

І буряково-часниковий,

Капусно-кропно-петрушковий,

Цибульно-м'ясо-помідорний,

І в міру жирний, чи пісний.

В нім бульба, морква і квасоля,

Сметана, перець, з лавру лист,

Усе це збірня овочева

І в ній таїться його зміст: зборище

Із страв славетних українських,

Є найсмачніша страва - борщ,

В нім - міць сім'ї,

Ґаздині гордість,

Якщо той борщ - насправді борщ.


© Віталій Криницький, Січень, 1992 р.

вівторок, 28 червня 2022 р.

"День Конституції України". Суспільне інформування



Що читати ?


 День Конституції України — це державне свято, історія якого почалася з 1996 року та супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України. Цікаво, що Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки. 

День Конституції України – державне свято, яке відзначається щорічно у день прийняття документу. 

Основний документ країни був ухвалений Верховною Радою вночі проти 28 червня 1996-го – на п'ятий рік після проголошення незалежності України. Після майже доби безперервної роботи у сесійній залі народні депутати таки ухвалили документ 315 голосами. Того ж дня Конституція України набула чинності. 

Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. 

Українська Конституція – спадкоємиця ідей та принципів, закладених протягом тисячоліття у зводі законів «Руської Правди» Ярослава Мудрого, «Договорах і Постановленнях Прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика й Статуті про державний устрій, права і вільності УНР. 

Вона є відображенням таких фундаментальних цінностей нашої держави як свобода, справедливість, демократія, правова держава. 

Наш основний закон – це справжній фундамент життя і розвитку України та її народу. 

неділя, 26 червня 2022 р.

"Україна має статус кандидата ЄС". Інформування


Європейська інтеграція України — складний, багаторівневий, поступовий процес в різних сферах — політичній, економічній, соціальній, культурній.
Після отримання незалежності Україною, поступово визначився головний вектор її розвитку — інтеграція до європейського співтовариства. Євроінтеграційна ідея є свідомим і природним стратегічним вибором українського суспільства, підтвердженим багатьма випробуваннями. Дороговказом внутрішніх реформ стала Угода про асоціацію з ЄС, яка набула чинності у 2017р. Україна рухаласяся на шляху до ЄС. Очевидно, не так швидко як би хотілося. З одного боку, існувало чимало внутрішніх проблем, шо уповільнювали проєвропейські реформи. Небезпечним був вплив російського фактору. 
У 2017-му угода набула чинності. Тоді ж запрацював безвіз між Україною та ЄС, почала діяти зона вільної торгівлі. Поступово Україна проводила реформи, необхідні, щоб відповідати вимогам ЄС. У 2019-му в Конституції України вперше офіційно закріпили курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Повномасштабна війна, яку розгорнула Росія, тільки пришвидшила шлях України до ЄС: вже на п’ятий день після вторгнення російських військ у лютому Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу.


Стаючи кандидатом на членство, країна отримує доступ до фінансових інструментів Євросоюзу. "Якщо поглянути на країни, які вступали до ЄС у 2000-х роках, то на етапі інтеграції, у них починало зростати ВВП внаслідок прямих іноземних інвестицій і тому, що ці країни отримували доступ до фінансових інструментів ЄС. Так само й Україна, якщо стане кандидатом на членство в ЄС, отримає доступ до інструменту передвступної підтримки", — пояснює Маріанна Фахурдінова.

Реформи, виконання яких Євросоюз визначив як умову того, що статус кандидата збережеться:

(1) реформа Конституційного суду

(2) продовження судової реформи

(3) антикорупція, включно з призначенням керівника САП

(4) боротьба з відмиванням коштів

(5) втілення антиолігархічного закону

(6) узгодження аудіовізуального законодавства з європейським

(7) зміна законодавства про нацменшини.





Що читати?


понеділок, 20 червня 2022 р.

«Багатьох захоплює ця розумна гра» . Інтелектуальна вікторина

20 червня– Міжнародний день шахів 



"Втікач, біженець, шукач тимчасового притулку". Інформаційне есе


20 червня країни світу відзначають Всесвітній день біженців. Його встановлено згідно з рішенням 55-ї сесії Генасамблеї ООН від 4 грудня 2000 року й відзначають з 2001 року водночас з Африканським днем біженця.

На сьогодні біженці − це одна з найбільш гострих проблем сучасного світу. Війни, стихійні  лиха, порушення прав людини – головні причини того, чому люди змушені покидати свої домівки й шукати притулку.




Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стала причиною найбільшої міграції в Європі за останні роки.

Широкомасштабна війна Росії проти України  триває.   Більш ніж сто днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до десятків тисяч смертей і поранень, руйнувань міст та селищ, знищення інфраструктури. , будинків та змусили мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки.


За даними ЮНІСЕФ, 5,2 мільйона дітей з України потребують гуманітарної допомоги, з яких 2,2 мільйона знаходяться в країнах, які приймають українських біженців. Відповідно до статистики організації, двоє з трьох дітей в Україні були переміщені в результаті бойових дій. Саме діти і жінки складають переважну більшість українців, які шукають притулку від війни за кордоном.

Статус біженця - це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право, тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами та проходження адміністративної процедури її розгляду.

Тимчасовий захист. Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту є Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, яка була прийнята в ЄС ще 20.07.2001 для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Проте вперше Директиву було активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців. І таке рішення беззаперечно можна назвати безпрецедентним в історії ЄС.

Головна мета Директиви полягає у послабленні тиску на національні системи надання прихистку та забезпечення переміщених осіб на території держав-членів ЄС такими гармонізованими правами як право на проживання, медичну допомогу і освіту, доступ до ринку праці та житла та ін.

Але надання тимчасового захисту не означає автоматичне отримання статусу біженця. В той же час особа, яка отримала тимчасовий захист не позбавлена права отримати статус біженця в порядку, встановленому законодавством держави її перебування.


 Головна принципова різниця між тимчасовим захистом та статусом біженця полягає в тому, що статус біженця - це індивідуальне право особи на міжнародний захист, яке надається після проходження тривалої адміністративної процедури, яка має свої особливості. При цьому поняття тимчасового захисту не є категорією міжнародного права, а є винятковими тимчасовими та негайними мірами, які застосовуються при масовому напливі людей, які тікають з зони збройного конфлікту, направленими на забезпечення швидкого та відносно спрощеного механізму колективного захисту осіб, які потребують такого захисту, гарантуючи їм дозвіл на проживання та інші соціальні права.


Статус біженця гарантує право безстрокового проживання на території відповідної держави, а строк на який видається посвідчення біженця відрізняється в різних країнах, хоча передбачає право поновлення на аналогічний строк. Статус біженця може бути відкликаний одразу, коли з'являються докази, які вказують на те, що є підстави для його перегляду.


Оскільки тимчасовий захист є негайною і тимчасовою мірою, строк його дії є обмеженим, а захист буде припиненим по завершенню війни в Україні. При цьому строк, на який надається статус біженця є більш тривалим, а припинення війни в Україні не буде автоматичною підставою для його позбавлення.

Щоб визначитись, який саме статус в державі перебування особа планує отримати, необхідно дати відповідь на запитання: яка мета отримання такого статусу? Якщо особа зацікавлена в негайному отриманні всіх соціальних прав та в терміновому поверненні на територію України по закінченню воєнних дій, при цьому не має наміру залишатись в ЄС, то оптимальним буде саме отримання тимчасового захисту. Якщо ж особа переслідує більш далекоглядні цілі, як то отримання права безстрокового проживання та доступ до інтеграційної системи ЄС, тоді є сенс звернутись з заявою про отримання статусу біженця.

Країни ЄС, які приймають українських біженців з 24 лютого, запровадили спеціальний захист, за яким шукачі притулку можуть перетинати кордон за спрощеною процедурою і отримати низку прав.

При цьому в кожній країні залишаються в силі власне законодавство щодо надання міжнародного захисту.

Тимчасовий захист українців через війну в Україні у країнах ЄС регулюється Директивою, яка набула чинності 4 березня 2022 року.

Згідно з цим рішенням, право на тимчасовий захист у будь-якій країні ЄС мають ті, хто проживав в Україні на постійній основі і виїхав з країни, щоб уникнути війни з 24 лютого 2022 року. Тимчасовий захист діє мінімум рік, термін може бути продовжений залежно від ситуації в Україні.

Права, які отримують втікачі від війни зі статусом тимчасового захисту в ЕС:


  • Право на проживання

  • Доступ до житла

  • Соціальна допомога

  • Медична допомога

  • Опіка над дітьми та підлітками без супроводу

  • Доступ до освіти для дітей та підлітків

  • Доступ до ринку праці


Між тим, тимчасовий захист надається негайно для переміщених осіб, які втекли від збройного конфлікту – часто відразу після перетину кордону.

Хоча тимчасовий захист не пов’язаний з міжнародним захистом, але зменшує в ньому потребу, адже людина отримує необхідні права та умови для життя.

Надання статусу міжнародного захисту не залежить від тимчасового захисту. Статус біженця надається особливою процедурою перед компетентними національними органами в державах-членах.

Відповідно до законодавства ЄС подати заяву на міжнародний захист (статус біженця) треба у першій безпечній країні після перетину кордону.

Заявники на статус біженця мають подібні права з тимчасовим захистом, але є деякі відмінності - наприклад, особа може отримати доступ до ринку праці через 9 місяців, якщо до того моменту її справа не отримала остаточного рішення. Заявників на статус біженця можуть забезпечувати житлом, одягом та медичною допомогою на закритій території.

Тим часом, формальності при наданні тимчасового захисту мінімізовані, тому процедури займають небагато часу в порівнянні з набуттям статусу біженця.



Тимчасовий захист для біженців з України після 24 лютого триватиме до 4 березня 2023 року.

Якщо причини надання тимчасового захисту не зникнуть – тобто залишатиметься небезпека для життя при поверненні в Україну – тимчасовий захист буде двічі автоматично подовжений на 6 місяців – загалом до 4 березня 2024 року.

На відміну від статусу біженця, статус тимчасового захисту не обмежує людину в пересуванні іншими країнами. Особливо це стосується тих, хто може подорожувати на підставі безвізового режиму. Тобто після реєстрації та отриманні допомоги в одній країні можна вільно їхати в інші країни – протягом 90 днів після в'їзду на територію ЄС.

При цьому користуватися правами, отриманими від тимчасового захисту, можна лише в державі, яка надала дозвіл на проживання. Втім, інша держава-член ЕС також може вирішити видати інший дозвіл на проживання.

Директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії. Також тимчасовий не надають в країнах Шенгенської зони, які не є членами ЄС: в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії.

Хвиля міграції безпрецедентних за останні десятиліття масштабів, викликала і безпрецедентну солідарність з боку громадян ЄС та урядів, наголошує УВКБ ООН

Уперше держави ЄС швидко активували Директиву про тимчасовий захист, що забезпечує доступ до захисту та послуг для біженців з України, йдеться у повідомленні організації, що привертає увагу до оновлених даних агентства на порталі про ситуацію з українськими біженцями.

Європейський Союз надав українським вимушеним переселенцям право на проживання та роботу в усіх 27 країнах ЄС протягом 3 років.

Вони також мають право на соціальні виплати, медичну допомогу та доступ до шкільної освіти.

За статистикою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на червень

 44 європейських країнах перебуває близько 4,9 млн біженців з України;

з них 3,2 млн українців отримали тимчасовий захист або подібний статус в країнах, які приймають біженців.

Більшість українських біженців, відповідно до статистики ООН, перебувають у сусідній Польщі. Статистика по всіх сусідніх країнах виглядає наступним чином:

Польща – 1 млн 152 тисячі

Росія – 1 млн 116 тисяч (УВКБ ООН включає дані офійіцно подані РФ і не має засобів перевірити повідомлення про примусові депортації, пояснили ГА в ООН)

Молдова – 86 тисяч

Румунія – 82 тисячі (34 тисячі – за програмою тимчасового захисту)

Словаччина – 77 тисяч

Угорщина – 24 тисячі

Білорусь – 8 тисяч


У випадку Польщі, Словаччини та Угорщини статистика відображає кількість українців, які отримали національний еквівалент спеціального захищеного статусу в цих країнах.

Статистика щодо кількості українців за програмами тимчасового захисту в Росії, Молдові та Білорусі відсутня.

Серед усіх європейських країн третьою за величиною країною-приймачем українських біженців є Німеччина, де 780 тисяч українців переховуються від російської агресії, майже 566 тисяч із яких отримали спеціальний захищений статус.

Наступними серед країн ЄС за кількість прийнятих українських біженців є Чехія, Італія та Іспанія.

Портал містить дані лише по Європі, бо, як вважає агентство, більшість біженців шукали притулку саме за західними кордонами України.

«Ми вважаємо, що переважна більшість біженців з України втекла до Європи і залишилася тут. Потенційно портал може охоплювати країни за межами Європи, якщо така інформація буде доступна», – роз’яснила на прохання Голосу Америки у письмовому коментарі речниця УВКБ ООН у Женеві Наталія Прокопчук.

На запитання Голосу Америки про те, чи УВКБ ООН розрізняє українських біженців та людей, які, згідно з заявами українських урядовців, були депортовані до Росії, речниця відповіла, що агентство включає ті офіційні дані, які подає Росія.

«Нам відомо про повідомлення про примусові депортації, але у нас немає засобів перевірити такі повідомлення. Портал відображає кількість біженців і переміщених осіб, які прибули до Росії, за даними національних органів влади Російської Федерації», – пояснила речниця організації.

«90% тих, хто виїхав (внаслідок повномасштабної війни Росії проти України – ред.), сьогодні говорять про те, що вони хочуть повернутися», – заявляє директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

Лібанова наголошує, що серед українок, які виїхали, більшість - близько 60-70% має вищу освіту, що робить їх конкурентоспроможними на ринку праці і збільшує шанси адаптуватись в країнах перебування.

На думку науковиці, достеменно оцінити демографічні втрати поки неможливо – це залежить від тривалості активної фази війни. «Це наше майбутнє і ми маємо битися за кожну людину, щоб вона повернулася в Україну», – вважає Елла Лібанова.

За інформацією Міжнародної організації міграції (МОМ), майже 4,5 мільйона внутрішньо переміщених українців повернулись додому після переміщення.

«Найбільш значні показники кількості повернень зафіксовано на півночі країни та в Києві. Після повернення цих територій під контроль Уряду України люди переважно повертаються до великих міст та передмість», – йдеться у звіті організації станом на травень. Втім, відповідно із дослідженням МОМ, більше третини тих, хто повернувся, все ще почуваються в небезпеці, а 9 відсотків готові залишити домівки знову через війну.

Агентство у справах біженців ООН зауважує, що незважаючи на те, що в Україні й далі йде війна, і Росія обстрілює ракетами усі регіони країни, частина українців повертаються, зокрема на звільнені від російської окупації території та туди, де не велися бойові дії.

Президент України Володимир Зеленський під час он-лайн виступу на Yale SEO Summit закликав світовий бізнес зберегти підтримку українських біженців у разі затягування війни. За його словами, більшість українських біженців хочуть повернутися додому, але терміни повернення можуть затягнутися, тому ці люди потребують подальшої підтримки.

«Вони (біженці) вірять у перемогу та вірять у повернення, але ми воюємо з Росією, і ризики, що це не завершиться завтра – вони досить високі, так воно і є. І людям, які перебувають за кордоном, в інших державах, їм потрібна підтримка», – зазначив президент України.



            Таня Власова. Вірші     


Оксана каже: «То був найчорніший мій день.

Я взяла за руку свою дитину і пішла повз людей.

Пам’ятаю, земля була сива, а небо — немов бордове.

Чоловік дивився нам услід, аж поки ми не перейшли кордон.

Я мучилась тим, що поїду — і це ніби значить, що я змовчу.

Але я мусила посміхатись, щоб мала не лякалась мого плачу.

Моє серце лишилось у Києві, але часи такі —

я вивезла доньку туди, де можна не боятися літаків.

Вдень я здебільшого сильна, бо сильні всі українські жінки.

Але щоночі я хочу додому так, що затьмарюються думки.

Кожна хвилина ще більше виросла у ціні.

Ми з донькою поїхали, але ми не біженці, ні.

Тут ми просто бажані гості і я вдячна за це усім.

Я знаю, що переможемо, скільки б десь не було росій.

Я тепер — міжнародниця, і в компанії своєї дочки

ми зі світом зараз плетемо невидимі ниточки.

Я вірю у силу країни, яка зараз переживає все це.

Я вірю у місто, в якому лишилося моє серце.

Весь світ відкритий і весь світ тепер знайомий.

Але моя донька питає, де тато, і хоче до нього.

І ми віримо в самих себе, віримо у своїх людей.

І коли ми переможемо — це буде найсвітліший мій день.

І всі сльози відразу висохнуть, і зникне шалена втома.

Я візьму за руку свою дитину

і піду додому».

 https://www.facebook.com/TaniaVlasovaOfficial


Джерела інтернет:

 

https://www.rbc.ua/ukr/travel/legalizatsiya-ukraintsev-es-pochemu-vremennaya-1649786439.html

https://www.dw.com/uk/bizhentsi-z-ukrainy-u-nimechchyni-yak-oformyty-dokumenty-yaki-sotsialni-harantii/a-61100748

http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/14370

https://jurliga.ligazakon.net/ru/news/210033_timchasoviy-zakhist-chi-status-bzhentsya-v-chomu-printsipova-rznitsya

https://helsinki.org.ua/articles/tymchasovyy-zakhyst-vs-status-bizhentsia-v-yes-pravovyy-status-ukraintsiv-iaki-riatuiutsia-vid-viyny-v-krainakh-yes/

https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/4/7328238/

https://zn.ua/ukr/UKRAINE/ukrajinski-bizhentsi-ne-trudovi-mihranti-jak-jim-znajti-robotu-za-kordonom-.html

https://www.radiosvoboda.org/a/bizhentsi-krayiny-yaki-pryymayut-prohramy/31899566.html