«Іван Огієнко (митрополит Іларіон): мовознавча діяльність» Інформаційна викладка

 14 січня народився Іван Огієнко - мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, перший ректор Кам’янець-Подільського державного університету, міністр освіти в уряді УНР (5 січня - 9 квітня 1919 р.) єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), автор перекладу Біблії українською мовою (1936-1955 рр). Загальний реєстр публікацій налічує 1848 назв.

Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. Важко сказати, в якій із сфер діяльності Іван Огієнко (митрополит Іларіон) залишив найпомітніший слід. Одне незаперечне: він чесно й віддано служив українській справі, до останніх днів життя не полишав подвижницької діяльності на ниві відродження нації, її мови та культури.

"Доля судила мені немало працювати в таких умовах і на таких посадах, коли моя діяльність не належала тільки мені, - я працював для цілого українського народу. Як я працював, - судити не мені..."

💎

Найголовніший і найміцніший цемент, що об'єднує етнографічний народ і перетворює його в свідому націю, — то соборна літературна мова.

💎

Пам'ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, що панує в вашій родині.

💎

Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зборах, на відчитах і т. ін., обов'язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.

💎

Усі видавці мусять насамперед дбати про збільшення всенаціонального культурного добра, цебто видавати твори тільки соборною літературною мовою й соборним правописом.

💎

В справах рідномовної політики свого народу мусить бути серед цілого громадянства за всяких обставин тільки однодушний міцний фронт.

12 заповідей про рідну мову Івана Огієнка

1. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації. Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.

2. Розмовляй у родині своїй тільки рідною мовою. Це принесе тобі правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбільшого обов’язку щодо свого народу.

3. Хто в родині своїй розмовляє не рідною мовою, той стоїть на дорозі до винародовлення – найбільшого непрощенного гріха проти свого народу.

4. Бережи своє особове ім’я і родове прізвище в повній національній формі й ніколи не змінюй їх на чужі.

5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.

6. Кожний свідомий член свого народу мусить завжди допомагати всіма приступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.

7. Кожний свідомий член свого народу мусить добре розуміти й поширювати головне рідномовне гасло: «Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис».

8. Кожний свідомий член нації мусить добре знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

9. Де б ти не жив – чи в своїм ріднім краю, чи на чужині, – скрізь завжди мусиш уживати тільки однієї літературної мови, тільки одного спільного правопису, тим ти покажеш, що ти свідомий син своєї нації.

10. Кожний українець мусить добре пам’ятати й дітей своїх того навчати: наймиліша мова в цілому світі – то мова рідна.

11. Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рідної мови не тільки вдома, але й скрізь. Де можливо.

12. Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої періодичні видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан національних видань – то могутня сила народу й забезпечення розвитку рідної мови, а висота їх накладу – то ступінь національної свідомості народу.

Якщо ви побажаєте вивчити досконало діяльність Івана Огієнка пропонуємо ваом бібліографічний список літератури. Ці публікації можна замовити з інших бібліотек

Твори Івана Огієнка

Дохристиянськi вiрування українського народу [Текст]: історично-релiгiйна монографiя / Огiєнко, Iван. - КИЇВ: Обереги, 1992, 1994. - 424 с. - Покаж.: с. 412.

Життєписи великих українців [Текст] / упоряд., авт. іст.-біограф. нарису, прим. М.Тимошик. - КИЇВ: Либідь, 1999. - 669 с.

Історія українського друкарства [Текст]/ упоряд., авт іст.-біограф. нарису та прим. М.Тимошик. - КИЇВ: Либідь, 1994. - 446 с.

Історія української літературної мови [Текст]/ упоряд., авт. іст.-біограф. нарису та прим. М.Тимошик. - КИЇВ: Либідь, 1995. - 296 с.

Князь Костянтин Острозький і його культурна праця [Текст]: історична монографія. - Б.м., 1992. - 216 с.

Українська культура [Текст]: коротка історія культурного життя українського народу / Огієнко, Іван ; Передм. М.Г.Жулинського; Художнє оф. О.М.Литвина. - КИЇВ: Довіра, 1992. - 144 с.

Розп'ятий Мазепа [Текст] / Огієнко, Іван [Текст]: упорядник. автор передмови і коментарів М.Тимошик. - К. : Наша культура і наука, 2003. - 348 с. : iл. - (Рукописна спадщина. Т.3).

Рятування України [Текст] / упоряд., авт. передм. і ком. М.Тимошик. - КИЇВ: Наша культура і наука, 2005. - 464 с.: іл.

Слово про Ігорів похід. [Текст]:пам’ятка української літератури ХІІ віку. - Рівне, 2000. -232 с

«Служити народові - то служити Богові» / І. Огієнко/

Тарас Шевченко[Текст] / Фундація імені митрополита Іларіона (Огієнка); упоряд., авт. перед. та комент. М.Тимошик.- КИЇВ: Наша культура і наука, 2002. - 440 с.

Українська культура [Текст]: коротка історія культура життя укр. народу. - Репр. відтворення вид. 1918 р. - КИЇВ: МП «Абрис»; 1991. – 272 с.

Українське монашество [Текст] / Фундація імені митрополита Іларіона (Огієнка); упоряд., авт. іст.-біограф. нарису і комент. М.Тимошик. - КИЇВ: Наша культура і наука, 2002. - 396 с.

Публікації про І.Огієнка

Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст. [Текст]: історіографія. Біобібліографія. Матеріали.- Кам'янець-Подільський, 1993.- С. 299.

Будзей, Олег - Іван Огієнко [Електронний ресурс] / «Кам`янець-Подільський – місто загадок та легенд». - Кам’янець- Подільський, 2008. - Режим доступу: http://k-p.net.ua/ludu/ogienko.shtml 

Бурбан В. Животворча місія української культури [Текст]: до 125-річчя з дня народження І.І. Огієнка (митрополита Іларіона) / В. Бурбан // Сільські вісті. - 2007. - 25 січ.(№9). - С. 1.

Василевський М. Університети Івана Огієнка [Текст]: до початку роботи Міжнародного конгресу українських істориків було приурочене врочисте відкриття меморіальної дошки фундаторові, першому ректору Кам'янець-Подільського держуніверситету І.І.Огієнку / М. Василевський // День. - 2003. - 18 жовт.(№ 187). - С. 5.

Вступ до біографії митрополита Іларіона. [Електронний ресурс] / «Українська християнська культура.». – Київ, 2008. - Режим доступу http://christian-culture.in.ua/content/view/81/36

Губарев В.К. Історія України: універсальний ілюстрований довідник. [Текст] - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. - 573 с.

Гудзик К. Врятований із забуття Іван Огієнко та Фіоль Швайпольт: цього року українці всього світу відзначають дві пам'ятні дати - 125-річчя від дня народження та 35-річчя від дня смерті видатного вченого, політичного діяча, захисника незалежності та розбудови України, будівника Української православної церкви - Івана Огієнка (1882-1972) // День. - 2007. - 30 лист.(№209). - С. 8.

Довідник з історії України. А-Я [Текст] / За заг. ред. І.Підкови і Р.Шуста. - Вид. 2-е, доопр. і доп. - КИЇВ: Ґенеза, 2001. - 1136 с.

Єсенін, Сергій. Іван Огієнко – яскравий слід на Поділлі [Електронний ресурс]// // Газета «Є» - 2012. – 4 січ http://ye.ua/news/news_7815.html

Іван Огієнко: «Тобі, Україно, віддав я всі сили» : біобібліограф. покажчик / Уклад.: Є.Сохацька, О.Трончук, В.Пархоменко. - Кам’янець-Поді льський: Кам.-Под. нац. ун-т, 2008. - 76 с.

Іван Огієнко: «Я все зробив, що міг зробити...» ]: бібліогр. покажчик / Уклад.: Л. Оленич, В. Чупрова. - Т.: Підручники і посібники, 2007. – 112 С. – (Родом з України; вип.2). Видання, присвячене Івану Огієнку, містить біографічний нарис, бібліографію творів і літератури про різносторонні аспекти діяльності вченого, письменника, митрополита, громадського та державного діяча.

Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст. [Текст] / І. Войцехівська (кер. авт. кол.), B. Абліцов, С. Божик та ін.). - КИЇВ: Україна, 1995. - 480 с.

Качкан В. А. Етнокультурний пласт Івана Огієнка [Текст] // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах. - Частина 1. - КИЇВ: Либiдь, 1994. - С. 281—295.

Качкан, Володимир Атаназійович. Українське народознавство в іменах [Текст]: у 2-х ч. Ч.1 / Качкан, Володимир Атаназійович. - КИЇВ: Либiдь, 1994. - 336 с.

Клименко Л. Використання творчої спадщини Івана Огієнка на уроках мови та літератури / Л. Клименко // Дивослово. - 2007.- №12. - С.41-44. Рік Івана Огаєнка на сторінках "Дивослова"

Костюкевич, Валерій. «Появи Iвана Огієнка вимагала доба» [Електронний ресурс]: у Житомирському державному університеті імені Івана Франка пройшли огієнківські читання / Валерій, Костюкевич // День. - 2010. - 20 квіт. (№69) http://www.day.kiev.ua/295730/

Кульова В. Запізніле воротя: уперше в Україні видруковано книгу Івана Огієнка (митрополита Іларіона) "Тарас Шевченко" / В. Кульова // Хрещатик. - 2004. - 24 лют. (№26). - С. 12. 

Кушнір, Ліна. «Ім’я Огієнка раніше навіть вимовляти було небезпечно» [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2011/169/71602/: 

Липа, Юрій Іванович. Призначення України [Текст] / Липа, Юрій Іванович; Передм. В.Мороз; Комент. авт.; Худож. М.Москаль. – Львів: Просвіта, 1992. - 270 с.

Ляхоцький В. На скрижалях вічності [Текст]: до 125-річчя від дня народження видатного вченого-патріота, державного і громадсько-політичного діяча / В. Ляхоцький // Українська культура. - 2007. - №1. - С.11. Науковий, публіцистичний, письменницький та поетичний доробок цього видатного українця сягає майже 2 000 праць, чимало з яких, на превеликий жаль, і досі нам незнані. Найвідоміша з його праць - дослідження "Українська культура"

Ляхоцький В.П. Видавнича, архіво-археографічна та бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Огієнка (митрополита Іларіона) [Текст]: Автореф. дис. докт. іст. наук. - К., 2001. - 42 с.

Ляхоцький Володимир. Просвітитель. Видавничо-редакційна діяльність Івана Огієнка (митрополита Іларіона). [Текст] - КИЇВ: Вид-во імені Олени Теліги, 2000. - 528 с.: іл.

Ляхоцький Володимир. Тільки книжка принесе волю українському народові. [Текст]: книга, бібліотека, архів у житті та діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона). - КИЇВ: Видавництво імені Олени Теліги, 2000. - 664 с.: іл.

Микола Тимошик. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження. [Електронний ресурс] // «Українська спілка»  – 2007. - Режим доступу http://spilka.uaweb.org/library/ohijenko.html 

Микола Тимошик. Невтомний сівач на українознавчій ниві [Електронний ресурс] / «ІЗБОРНИК»і. – Київ, 1994. - Режим доступу http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd01.htm 

Митрополит Іларіон. Наша літературна мова / І.Огієнко // Дивослово. - 2007.- №10. - С.45-51. 

Митрополит Іларіон. Хвалімо Бога українською мовою! / Митрополит Іларіон // Дивослово. - 2007. - №8. - С. 45-53. 

Мовчун, Лариса. Духовні скарби Івана Огієнка: "Рідна мова - то сила культури, а культура - сила народу" / Лариса, Мовчун // Дивослово. - 2003. - №10 . - С. 59-67. 

Огієнко, Іван . Українська вимова богослужбових текстів : рік Івана Огієнка на сторінках "Дивослова" / Огієнко, Іван // Дивослово. - 2007. - №11. - С. 43-48. Статтю І.Огієнка подано за першодруком у часописі "Наша культура" (1936, кн.6)

Опанасюк О. Витязь духу [Текст]: до 125-річчя від дня народження Івана Огієнка / О. Опанасюк // Літературна Україна. - 2007.- 15 січ.(№3). - С. 1,7.

Остерська М. Митрополіт-міністр [Текст]: виповнилося 125 років від дня народження Івана Огієнка / М. Остерська // Україна молода. - 2007. - 17 січ.(№8). - С.9. 

Пентилюк М. Рідномовний кодекс Івана Огієнка / М. Пентилюк // Дивослово. - 2007.- №12. - С.38-40

Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги [Текст]: підручник / А.М.Бойко, В.Д.Барвінова та ін; Під заг. ред. А.М.Бойко. - КИЇВ: ВД «Професіонал», 2004. - 576 с.

Рожко В. Митрополит Іларіон як перекладач Біблії [Текст] // Визвольний шлях. - 2000.- №10. - С. 20 -23.

Сергій Грабовський. Іван Огієнко як державний і церковний діяч [Електронний ресурс] / «Радіо свобода» - Електрон. дані. – Київ, 2012. - Режим доступу http://www.radiosvoboda.org/content/article/957790.html 

Сохацька Є. Заповіді митрополита Iларіона написані для нас [Електронний ресурс]: до 130-річчя від дня народження Івана Огієнка // День. - 2012. - 11 січ. (№1) http://www.day.kiev.ua/221754

Сохацька Є. Ім'я зобов'язує : на присвоєння Кам'янець-Подільському університету імені Івана Огієнка знадобилося 18 років / Є. Сохацька // День. - 2008. - 5 вер. (№158) -С. 7

Сохацька Є. Огляд подій Огієнківського року / Є. Сохацька // Дивослово. - 2007.- №12. - С.45-48. 

Сохацька, Євгенія. Еліта українського духу [Електронний ресурс] =: історія однієї дружби: Іван Огієнко та Богдан-Ігор Антонич; Закінчення у №9 // День. - 2009. - 16 січ.(№4) http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=262823&mainlang=ukr

Сюндюков І. Життя віддане Христу й Україні [Текст]: до 125-річчя від дня народження Івана Огієнка / І. Сюндюков // День. - 2007.- 19 січ.(№8). - С. 8.

Тимошик М. "…І поки житиме мова - житиме й народ" : про найголовнішу заповідь великого українця / М. Тимошик // Літературна Україна. - 2012. - 5 січ. (№1). - С. 1, 6-7. 

Тимошик М. А "наш бій за державність" триває [Текст]: чиновники-непатріоти у центрі й на місцях нині, як і 15 років тому, свідомо гальмують питання про увічнення пам'яті видатного українського вченого-державотворця Івана Огієнка (митрополита Іларіона) / М. Тимошик // Літературна Україна. - 2007. - 15 лют.(№6). - С.6-7. "Коротка хронологічна канва"

Тимошик М. Ідея Соборності української мови на сторінках огіенкового часопису "Рідна мова" [Текст] / М. Тимошик // Дивослово. - 2007.- №5. - С. 38-44.

Тимошик М. Шевченкіана Івана Огієнка [Текст] / М. Тимошик // Дивослово. - 2007.- №3. - С. 33-37. 

Тимошик Микола. «Смиренний богомолець за кращу долю українського народу»: маловідомі сторінки життя й діяльності Івана Огієнка [Текст] // Огієнко Іван (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови. - КИЇВ: Либiдь, 1995.- С. 7-47.

Тимошик, Микола. Повернення Івана Огієнка [Текст] / Тимошик, Микола / Літературна Україна. - 2008. - 6 лис.(№43). - С. 2.

Тимошик, Микола. Служити народові - то служити Богові /: сьогодні 130 років від дня народження видатного українця Івана Огієнка (митрополита Іларіона) [Електронний ресурс]// Урядовий кур`єр. - 2012. - 14 січ. (№7). - С. 18. http://ukurier.gov.ua/uk/articles/sluzhiti-narodovi-sluzhiti-bogovi

То ж чия культура старша?: до 125-річчя від дня народження Івана Івановича Огієнка (1882-1972) - співтворця українського суспільства і культурного Ренесансу, будівничого Української автокефальної церкви /Інф. "КіЖ" // Культура і життя. - 2007.- 17 січ.(№3). - С. 1,7.

Тюрменко Ірина. Державницька діяльність Івана Огієнка (митрополита Іларіона) [Текст]: монографія. - КИЇВ: 1998. - 282 с.

Українська педагогіка в персоналіях [Текст]: у двох книгах; Навч. посіб. Кн.2 : ХХ століття / За ред. О.В.Сухомлинської. - КИЇВ: Либідь, 2005. - 552 с.

Унікальні документи про Івана Огієнка // Урядовий кур'єр. - 2007. - 20 січ.(№11). - С.16. 

Шпак В. Патентований українець" Іван Огієнко / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2007. - 21 бер.(№50). - С.21.

Якименко, Микола. Відкрили меморіальну дошку на честь Івана Огієнка // Голос України. - 2012. - 19 січ. (№10). - С. 5. 

"Святитель Петро Могила" Книжкова виставка

Цитати Петра Могили:

 

Безділля породжує гріх. 

Ледве люди починають жити, а вже смерть над ними різноманітні сіті наставляє.

Ніхто-бо, хто ненавидить, себе не утримає, і не збереже, і не знайде.

Три речі є до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком та дружиною. 

Щаслива є та душа, яка сама себе судить.

Цікаво, що свого часу Петро Могила мріяв стати військовим і навіть брав участь у хотинській битві, але швидко зрозумів, що кровопролиття йому не подобається.

За кілька днів до смерті первосвятитель склав духовний заповіт, оголошуючи Києво-Братську колегію першою спадкоємицею свого майна. Їй він заповів 81 тис. злотих, все своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбагатших бібліотек. В ній були твори Сенеки, Горація, Цезаря, Ціцерона, Макіавеллі, трактати Авіценни та ін.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/petro-mogila-biografiya-skorocheno

 

"День візерунка з ромбів". Інформаційне повідомлення

 

8 січня святкують День візерунка з ромбів (Argyle Day) або День Аргайлу. Аргайл - це візерунок з ромбів або квадратів, розташованих у шаховому порядку і утворюють паралельні та поперечні смуги різних кольорів. Термін походить від імені шотландського клану Кампбел у графстві Аргайл. Цікаво, що цей орнамент присутній на панчохах жителів Північно-Шотландського нагір'я принаймні з XVII століття.

Насправді спочатку візерунок з «ромбиками» на текстильних виробах увійшов у моду у Великій Британії, а після Першої світової війни в США. Пізніше орнамент Аргайл став використовуватися навіть у дизайні інтер'єру.

В Україні також використовуєтья ромб у візерунках, наприклад у вишивці.

Найбільш поширеними мотивами геометричних орнаментів є ромби, трикутники, квадрати, кола, хвилясті лінії, зигзаги,меандри, шеврони та різноманітні їх поєднання, з яких утворюються комбіновані мотиви.

 Ромб символізує Матерію у динаміці. З духовної точки зору ромб – це «душа в окрасі» (за С.Верговським). Здавна цей знак вважають символом родючості, запліднення; символ жіночого начала в природі – Матері-Природи. В орнаменті цей символ зображується у вигляді ромба з гачками на верхній та нижній вершинах. Цей знак це називають «ромб-жаба».

Ромб із крапками найчастіше трактують, як знак засіяного поля. А ще його вважають одним із символів запліднення. Його досить часто можна було зустріти на одязі жінок (включаючи весільне вбрання), що перебували у шлюбі перший рік. Запліднення та народження дитини вважалось основним у шлюбі. Тому свої побажання та прохання про це фіксували на сорочці.

Ромб із крапками, на кінцях якого присутні хрести, — це знак розповсюдження блага на чотири сторони. 

Ромб, сторони якого по кутках продовжені, а середина – відмічена (його ще називають «ромб-реп’ях» або «мала решітка»), — означає зруб, адже саме так укладались балки при будівлі хати. А ще символізує огороджену територію з вогнищем або вівтарем. Це місце перебування наших пращурів.

Перехрещений ромб – давній знак, що позначає землю – поле, ділянку, які можуть давати врожай.

Ромб із продовженими лініями зверху, що нагадують крила, — це символ Душі, і він дуже схожий на птаха. Оскільки Душа – це згусток позитивної енергії з крилами, то й кількість пір’їн має відповідати сакральним числам (3,4,5,7,12). Вогонь душі у вишивці позначали червоними чи різнокольоровими крапками.

«Різдвяна Зірка» Майстер-клас з виготовлення різними техніками

Спить у заметах сніг,

А на деревах – іній.

Тихо із неба лине

Ангелів щирий сміх.

Радісно небесам,

Бо саме в ніч Різдвяну

Сходить зоря жадана –

Щастя дарує нам.

Зірка - значно давніший символ зимових свят і увійшла в культуру пра-українців задовго до прийняття християнства. Це згодом вона стала символом Вифлеємської провісниці, а первісно була символом самого Сонця, яке починаючи з 25 грудня, повертає на весну або воскрешає, аби дати природі шанс на нове плідне життя. Ось чому найкращі майстри лаштували зірку так, аби вона оберталась.

Цим Зірка нагадувала сонцеворот протягом року.

Зірка - символ Сонця, отже, вогню і тепла. Зерно - символ урожаю і землі. (Пригадаймо собі, що на старий-новий рік хлопці засівали господарям на добрий урожай у році прийдешньому. Йордан - символ води, без якої життя неможливе. Поєднання цих трьох стихій і становить основну суть.Найбільш поширена Зірка завше мала 8 променів (4+4) або, як в українській символіці пояснено - "повна ружа". Цей давній символ є майже в кожному із видів народного мистецтва: в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці, кераміці тощо. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 — 4 (хрест теж має 4 напрямки).

Щоправда, чим більше променів - тим "крутіша" Зірка. Саме тому вправні майстри додавали їх 9, 10, 12 або й усіх 16 та обклеювали кольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. А для того, аби Зірка крутилась довго і легко, вдавались до премудростей інженерної механіки. Шкода тільки, що за народними звичаями щороку Зірку треба було спалювати по Йордані...

Вітер гойдає ніч.

А у небеснім морі

Замерехтіли зорі,

Наче гірлянди свіч.

Та лиш зоря одна

Дивом Різдвяним зветься,

Світить у кожнім серці

І не згаса вона.

Пропонуємо інші техніки:

Радимо прочитати цікаву публікацію

Стужук Ірина. Конструктор різдвяних зірок [Електронний ресурс].-- Режим доступу:

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3172932-konstruktor-rizdvanih-zirok.html

 

«З Новим Роком!» Виставка-вітання

 З Новим Роком, з новим щастям!

Хай цей рік для вас удасться.

Вдома люблять, обіймають,

За дрібниці хай не лають.

Буде хай чудовий настрій.

З Новим роком, з новим щастям!

«Джон Рональд Руел Толкін: книги, фентезі», Виставка-персоналія

⁠

Джона Роналда Руела Толкіна недарма називають батьком сучасного фентезі – легендарний англійський письменник витворив власну міфологію на сторінках книжок й став одним із основоположників цього жанру фантастики. Усесвітню знаменитість Джон Толкін здобув завдяки роману «Володар перстнів». Твори письменника, поета, філолога та мовознавця належать до одних із найпопулярніших за всю історію літератури. Бестселерами стають не лише книжки Толкіна, а й зняті за його творами фільми. 

Дж. Р. Р. Толкін (повне ім’я — Джон Рональд Руэл Толкін / Джон Рональд Руел Толкін) (1892-1973) — англійський письменник. Відомість йому принесли книги «Хоббіт або туди і назад» і «Володар Перстнів», хоча вони опубліковані та багато інших творів. Після його смерті на основі збережених записів була видана книга «Сильмариліон»; в останній час були опубліковані інші його тексти, вони продовжують публікуватися і в даний час.

Імя Джон по традиції дався в роду Толкина старшому синові старшого сина. Рональдом його назвала мати — замість Розалінди (вона думала, что народится дівчинка). Близкі родичі звали його зазвичай Рональдом, а друзі і коллеги — Джоном або Джоном Рональдом. Руэл — це прізвище друга діда Толкіна. Це ім'я носив батько Толкіна, брат Толкіна, сам Толкін, а також всі його діти і онуки. Сам Толкін відзначає, що це ім’я зустрічається у Старому Завіті (в російській традиції — Рагуїл). Часто Толкіна називали його ініціалами JRRT, особливо в пізні роки. Він любив підписати вензелем із цих четирьох літер.

Твори

- Видано за життя

* 1925 - "Сер Гавейн і Зелений Лицар" (у співавторстві з E. B. Гордоном)

* 1937 – «Хоббіт, або Туди і назад» / The Hobbit or There and Back Again – з цією книгою Толкін увійшов до літератури. Книга спочатку виникла як твір для сімейного кола – казку про хобіт Толкін почав розповідати своїм дітям. Майже випадково потрапивши до друку, історія про пригоди хобіту Більбо Беггінса несподівано здобула широку популярність серед читачів різного віку. Вже у цій казці було закладено величезний міфологічний пласт. Нині ж книга відома більше як своєрідний пролог до «Володаря кілець».

* 1945 - «Лист пензля Ніггля» / Leaf by Niggle

* 1945 - «Балада про Аотру та Ітрун» / The Lay of Aotrou and Itroun

* 1949 - "Фермер Джайлз з Хема" / Farmer Giles of Ham

* 1953 - "Повернення Беорхтнота сина Беорхтхельма" / The Homecoming of Beorhtnoth Beorhthelm's Son (п'єса)

* 1954-1955 - "Володар кілець" / The Lord of the Rings. Книга, яка ще в середині 1970-х років увійшла до числа найбільш читаних і найвидавніших книг у світі. Центральний твір Толкіна. Епопея, що оповідає про Середзем'я, була надрукована в 1954-1955 роках в Англії і через деякий час породила справжній толкінівський культ, який розпочався в Америці у 60-ті роки.

1954 - "Братство кільця" / The Fellowship of the Ring

1954 – «Дві фортеці» / The Two Towers

1955 - "Повернення короля" / The Return of the King

* 1962 - «Пригоди Тома Бомбаділа та інші вірші з Червоної книги» / The Adventures of Tom Bombadil and Other Verses from the Red Book (цикл віршів).

* 1967 - «Дорога вдалину і вдалину поспішає» / The Road Goes Ever On (з Дональдом Суонном)

* 1967 - «Коваль з Великого Вуттона» / Smith of Wootton Major

Видано посмертно

* 1977 – «Сільмарилліон» / The Silmarillion

* 1980 - «Незакінчені оповіді Нуменора та Середзем'я» / Unfinished Tales of Numenor and Middle-earth

* 1983–1996 – «Історія Середзем'я» / The History of Middle-earth

* 1997 – «Роверандом» / The Roverandom

* 2007 – «Діти Хуріна» / The Children of Hurin

* 2009 - «Легенда про Сігурд і Гудрун» / The Legend of Sigurd and Gudrun

"Різдвяні історії". Книжкова виставка

 З Новим Роком! 

З Різдвом Христовим!

Любі друзі!

💛💜💛💜💛💜👫

Різдво приходить у кожен дім — і до ельфів Санти, і в барліг до ведмедика, і навіть до Жульєна, який змушений прислуговувати злісному огру. Ця книжкова виставка історій надихає на святковий настрій та вселяє віру в те, що будь-яку проблему можна легко вирішити. Ми створили цілу виставку книжок, де магія Різдва й добро завжди перемагають, а чарівні речі трапляються повсюди, варто тільки уважніше придивитися і прочитати ці книжки.