11 березня 2025 року учні 2-3 класів Гімназії №13 здійснили захопливу екскурсію до Бібліотеки сімейного читання імені Олеся Гончара, що розташована на вулиці М. Шепелєва, 13. Ця подорож відкрила перед дітьми двері у світ книг та цікавих історій, а головною подією дня став перегляд унікальної виставки чашок під назвою "Кухлик".
З самого ранку учні з нетерпінням чекали на екскурсію. Як тільки вони переступили поріг бібліотеки, їх зустріли привітні бібліотекарі, які провели для них невеличку екскурсію книжковими залами. Діти дізналися, як влаштована бібліотека, які книжкові новинки тут можна знайти та як стати справжнім читачем. Бібліотекарі розповіли дітям про те, що кожна книжка має своє певне місце на полиці, але коли бібліотека закривається, то книжки живуть своїм власним цікавим життям....
Головною родзинкою відвідування стала виставка чашок "Кухлик". Очі малечі загорілися від подиву, коли вони побачили цілу колекцію різноманітних горняток. На полицях стояли чашки з усього світу – різних форм, кольорів та з цікавими малюнками. Деякі чашки мали історію, яку бібліотекарі із задоволенням розповідали юним відвідувачам. Особливий інтерес викликали чашки з цитатами з відомих книжок та ті, що належали відомим людям.
Під час перегляду виставки дітей чекали розповіді про матеріали з яких виготовляють чашки, кухлики - кераміку, майоліку, глину.
Ще діти прослухали цікаву розповідь із життя звичайної чашечки.
Чарівна чашка і вітер
У старому серванті, за скляними дверцятами, жила чашка. Вона була білосніжною, а по її стінках ніжно розквітали блакитні квіти. Колись вона була улюбленою, але з часом люди про неї забули. Вона стояла сама, вкриваючись пилом, і мріяла знову відчути тепло рук і аромат чаю.
Одного весняного дня господиня будинку вирішила зробити велике прибирання. Вона відчинила вікна, впускаючи в кімнату теплий вітерець, і взялася витирати пил у серванті. Але раптом дверцята відчинилися ширше, і вітер, граючись, підхопив чашку.
— Ой-ой! — закричала чашка, злякано кружляючи в повітрі.
Вона почала падати прямо на підлогу, вже готуючись розбитись… Але в цю мить хтось швидко простягнув руки і м’яко зловив її.
— Ух, ледве встиг! — сказав хлопчик на ім’я Миколка, тримаючи чашку у своїх долонях.
Чашка здивовано глянула на нього своїми блакитними квітами.
— Ти врятував мене! — раптом пролунав тихий голос.
Миколка кліпнув очима.
— Це ти говориш?
— Так, — прошепотіла чашка. — Я так довго чекала, щоб мене знову тримали в руках.
Хлопчик усміхнувся.
— Не хвилюйся, тепер я буду пити з тебе чай щодня!
І справді, з того дня чашка більше не стояла самотньо у серванті. Вона стала улюбленою чашкою Миколки. Він пив із неї чай, какао і навіть молоко з медом, а чашка раділа, адже нарешті знайшла собі справжнього друга.
Ще діти прослухали розповідь про походження назв чашечок: горнятко, кухлик, кварта, філіжанка, чашка.
Цікаво і емоційно сприйняли гумореску Павла Глазового "Кухлик".
Наприкінці екскурсії учні подякували бібліотекарям за теплий прийом і пообіцяли повернутися з батьками, щоб познайомитися з бібліотекою ще ближче. Цей день залишив у дитячих серцях яскраві враження, а, можливо, хтось із них навіть вирішив, що книга та чай – це найкраще поєднання для цікавого вечора!
Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара вкотре довела, що вона – не просто сховище книг, а місце, де живе справжня магія відкриттів і дружби.
