Святкування Дня Соборності було проведено спільно з учнями молодшого та середнього віку середньої школи №12 у змішаному форматі: у приміщенні бібліотеки, у школі та на шкільному подвір'ї.
Мета проведення заходу - через книжку інформувати про День Соборності України; через челендж показати символічне об'єднання українських земель та державну єдність України
У програмі свята:
організована розгорнута книжкова виставка "Україна - єдина, вільна, неподільна";
челендж "В день Злуки - всі візьмемося за руки";
поетичні хвилини "Україна - рідний край".
22 січня ми відзначаємо одне із знакових свят української держави - День Соборності України.
Це свято має надзвичайно важливу роль в історії нашої держави. Саме у цей день, у 1919 році на Софіївській площі у Києві відбулося урочисте об’єднання українців, розділених впродовж багатьох століть між двома могутніми Імперіями, та створення єдиної Соборної Держави України.
Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.
Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.
День Соборності України – свято, яке символізує важливий момент в історії нашої країни, коли різні частини України об'єднались у єдину державу.
В День Соборності разом з учнями середньої школи №12 ми провели челендж «В день Злуки – всі візьмемося за руки», утворивши живий «ланцюг єдності», який символізує єдність нашої країни.
«Ми – єдині! І в єдності – наша непоборність!».
Святкуючи День Соборності, можна привести вислови видатних українців: письменників, поетів, державних діячів, які народилися у різних куточках нашої держави, але об’єднані величезною любов’ю до нашої Батьківщини:
«Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».
В’ячеслав Липинський (1882-1931) с. Затурці Волинь
Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б’ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б’ю поламаним крилом».
Олександр Олесь (1878-1944) м. Білопілля Харківщина
«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»
Василь Симоненко (1929-1963) с. Біївці Полтавщина
«Як один Бог на небі, так одна Україна на землі!».
Степан Бандера (1909-1959) с. Старий Угринів Франківщина
«Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів».
Іван Франко (1856-1916) с. Нагуєвичі Львівщина
«Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися — се повинно бути у всім нашим гаслом».
Михайло Грушевський (1866-1934) м. Холм Польща-м. Київ
«Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони. Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість».
Микола Міхновський (1873-1924) с. Турівка Київщина
Україна єдина, вільна, неподільна!
Немає коментарів:
Дописати коментар