Медовий Спас ще називають Маковеєм або Макавеєм. Етнографічна замальовка

Нехай цей Медовий Спас

У цей нелегкий час

Буде радісним для вас!

Медовий Спас або Маковея: історія свята

В церковному календарі свято Маковея називається днем семи мучеників Маковеїв, їхньої матері Соломонії й учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру в Бога. У православній традиції Макавеїв уособлюють як символ непорушності в дотриманні християнських заповідей.

Вважається, що назва свята Маковей утворилася шляхом накладення імені Маккавея й співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час. Тому на Маковея у церквах святять мак, а також воду та запашні букети з трав.

Що збирають у букет на Маковея?

Серед квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. Такий букет називається "маковійчик" або "маковейка". До нього можна класти також чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави: васильки, м'яту, чебрець, любисток та інші.

Цікава традиція існує на Житомирщині (Поліссі) – там до маковійнового букета додають морквину, невеликі качани кукурудзи, а ще горох, квасолю, кріп.

Мак в українців має дещо сакральний статус. Раніше, ним обсипали будинок "від усього лихого". Після освячення букети несли додому й клали біля іконок та зберігали до весни, як оберіг. Дехто взимку мак використовує для куті на Різдво, а на Благовіщення раніше засушені квіти дівчата вплітали у волосся.

Разом з тим, це свято називають Медовим Спасом, бо в цей час саме настає період збору меду з вуликів. Тож для тих, хто має свій мед, вважається обов’язковим його посвятити, щоб наступного року мати ще більший "врожай". Не пасічникам у корзинці для освячення можна принести придбаний мед.

Крім цього, на Медовий Спас також існує традиція освячувати воду, оскільки спочатку це свято мало тісний зв'язок з Хрещенням Русі. Адже згідно хронографіям, дехто вважає, що саме в цей день в 988 році князь Володимир хрестив Київську Русь. Тому в цей час люди здійснювали хресний хід на річки й самі умивалися у відкритих водоймах, щоб стати здоровішими. Нині й досі на Спаса освячують воду в церквах.

 

Традиції на Маковія

В Україні до цього свята пекли пироги й коржі з маком. Традиційні букети на Поділлі називалися Маковійчиками. Їх носили до церкви дівчата, перед цим ситно поснідавши, щоб наступний рік був врожайним.

Освячену макову головку також клали під подушку дітям, які погано засинають або неспокійно сплять.

Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі. А освячений у церкві мак використовували для охорони житла, худоби, двору від нечистої сили.

Висушений маковійчик найкраще поставити на підвіконня. У старовину також вірили, що на Маковія жінкам прощаються всі незамолені гріхи, якщо вони самі себе пробачать і помоляться про прощення.

Народні прикмети та повір'я 14 серпня

На Маковія літо закінчується, осінь починається.

У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода.

На Перший спас і жебрак медку спробує.

Дощ на Маковія – мало пожеж буде.

На Маковія збирають мак.

На Маковія вдовам допомагай – слабкому допомога, а тобі щастя.

Після Першого спасу в воду не заходять.

Після Першого спасу коней у річці не купають.

Із книги:

 Воропай, О. Звичаї нашого народу/Олекса Воропай. — Київ: Фоліо, 2013. — 508 с.

Чотирнадцятого серпня за новим стилем святкується день семи святих мучеників Маковеїв, або, як звичайно кажуть в народі, «Маковея». В цей день у церквах святять воду, квіти й мак. Ранком лине до церкви цілий карнавал осінніх квітів. Дівчата, жінки, хлопці й чоловіки — всі по-святковому вбрані йдуть до церкви й несуть на посвяту великі китиці жовтих купчаків1, чорнобривців2, васильків3 та великі достиглі голівки маку. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за образами і це все там зберігається аж до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».

Поміж звичайним городнім маком (4) дівки-чарівниці часто святять ще й мак-видюк (5), що в народньому знахарстві вживається як засіб проти чародійства: цим маком треба обсипати дім, і всі вроки та хитрощі відьми пропадуть безслідно.

Обрядовою їжею на цей день є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, а особливо її люблять діти.

Існує переказ, що в Києві до року 1890-го жила старенька бабуся, що називалася Козелецька; вона вже тоді мала сто двадцять років і на диво добре зберегла свої сили: до самої смерти вона могла дещо робити в хаті. Пам’ять її теж добре збереглася, Козелецька пам’ятала ті часи, коли на місці теперішнього Хрещатика були малодоступні хащі, що поросли віковими дубами та осокорами. Вона ж розповідала, що тоді існував у Києві звичай — на «Маковея» всі кияни сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення повинно було з’являтися на водосвяття в козацькому одязі (6) Шкода, що той добрий звичай не зберігся й досі.

Свято Маковея ще називається в народі «Першого Спаса», або «Спаса на воді». Хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою.

- - - - - - -

1 - Купчаки жовті або городні — Calendula officinalis L.

2 - Чорнобривці — Tagetes paluta.

3 - Васильки — Ocimum basilicum L.

4 - Звичайно, це буває мак снотворний — Papaver somniferum L.

5 - Дикий мак — Papaver rhoeas L.

6 - Зап. від Марії Т-ко з Київщини.