Відгук про вірші. Микола Стасюк збірка «Промінню сонця солодар».
Тетяна Гришакова (читачка бібліотеки)
Усміхнувся свіжістю світанок...
Заходиш у казку з поляни...
Розмова з красою
Ці поезії надихають, розбурхають уяву, викликають приємні спогади.
Струмені приємного тепла,
Огорнувши, сплутались в волоссі...
Тож в душі ще світло збереглося
Значить, місця меншає для зла.
Ми прийшли у цей світ, щоб жити, працювати, творити. Але кожний із нас є невід‘ємною ча ситною матінки природи. Вона надає нам силу і мудрість. Коли людина дивиться і спостерігає прекрасне вона відновлюється.
Боже мій! Яка навкруг обнова!
Таємницю світ мені відкрив:
Я з красою мабуть говорив,
Хоч при ній не вимовив і слова.
Ми лише маленька часточка цієї незбагненної краси.
Зачарують тонкі аромати.
Відчуєш, що ти не владар -
По суті маленький Ікар,
що вчиться життя відкривати.
Поет змальовує навколишній світ чарівними і поєтичними рядками.
Він передає всю неповторність і красу природи. Прочитавши ці поезії випробовуєш усі спектри почуттів.
Відгук про збірку Миколи Стасюка "Місія" від Лариси Манойленко
"Поет й епоха-сам на сам..
І тільки Слово,тільки вірші"
Микола Стасюк
Поет завжди дарує свої почуття,настрої,переживання.Він приходить до людей,щоб здійснити емоційний діалог, означити взаємозв'язки сучасників та наступних поколінь.
"Ти- Людина! Ти неповторна і єдина!" - так пише Микола Стасюк в своїй поетичній збірці "Місія".
Яскраво та філігранно виписано образ України як код нації та означення української ідентичності в поетичному творі "Легенда про Україну".
Тема покликання Поета та його відносин з владою та суспільством,історичної справедливості і правди- ось що хвилює автора.
"Ти усвідомлюєш,проте,свою причетність та присутність!"
(поезія "Хто у хаті господар?")
Так і автор цих рядків відчуває себе справжнім громадянином,відповідальним та чесним,що в будь-яких обставинах буде намагатися сіяти добро і людяність.
Поет органічно працює зі словом,торкаючись проблем родоводу,принципів,світогляду людини. Ми торкаємось до метафоричного світу його творчих фантазій:
"Відкіль взялись оці дива:
Чи з генів пам'яті родини,
Чи з чистих витоків дитини
Вібрує музика жива?"
Нехай надалі ця музика звучить в поезіях Миколи Стасюка.
Побажаємо шановному автору широкого кола однодумців, вдячних поціновувачів та подальших творчих звершень!
Відгук на збірку Миколи Івановича Стасюка
"Народжені із попелу ".
Вінниця , ТОВ . " Твори ", 2020 р. - 236 с.
Книга складається з поезії, легенд і притч . Втім, не можна казати, що збірка поезії не справляє цілісного враження . Навпаки, легенди і притчі вибудовано так, що кожна сторінка розкриває різні сторони нашого життя .
В основі лежить любов до рідного краю, шанування народних традицій та звичаїв . Автор створює образи через ті події, які відбуваються у нас сьогодні .
Вогонь ненавісті й облуд
Горить ще й досі в Україні ...
Та визнаю в юрбі дитину
Без характерних рис іуд .
Не можна також оминути роздуми о сенсі життя, та непрості сітуації, що трапляються на шляху кожної людини .
Розкрити душу! Тільки вчусь
Шукати в поклику основу -
Щоб кожен рух і кожне слово
Й на грам не шкодували комусь .
Ця збірка М. Стасюка залише помітний слід у душі кожного читача . Автор захоплюється красою рідного краю, змушує замислитись над сенсом життя, духовними цінностями, силами зла і добра . Всі твори об'єднує надзвичайна потужна емоційність . Такі твори може дарувати нам, читачам, лише людина особлива чутлива і спостережлива, людина, в якої душа переповнена любов'ю до людей, життя і природи .
Увагу звернем щохвилини,
Як ранком сріблиться роса...
Залежить внутрішня краса
І від відносин до людини .
Всі рядки поєзії відшукуються у сердці почуття милосердя та бажанням врятувати людей від бадужості та черствості .
Неможливо залишитися байдужим до історій, які описані у збірці, вони життєві та близькі, мораль їх чиста й зрозуміла кожному. Кожен зможе знайти для себе потрібні рядки, які спонукають задуматись про своє життя, навколишній світ, про вічні істини буття.
Поетичні рядки цієї книги свідчать про тонке сприйняття світу, про небайдужість до всього, що оточує та хвилює людину. Адже автор без зайвої надуманості тем і образів, природно, прозоро, із внутрішньою незалежністю говорить про наболіле, залишаючи помітний слід у душі читача.
бібліотекар Перепечаєва Л.І.
Немає коментарів:
Дописати коментар