Вірші про гарбуз
Я — гарбуз, я радість ваша,
бо насіннячко смачне!
А яка із мене каша!
Словом, люблять всі мене.
Часу дарма не марнуйте,
Краще кашу покуштуйте!
Знає, навіть, це й дитина,
Що я й лікарська рослина!
***
Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на городі!
Я — великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я — чудовий дар осінній,
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову,
Буде сильним і здоровим.
***
А в гарбузовій каші –
Сила й слава ваша.
Хто цю кашу споживає,
До ста років доживає.
***
Михайло Стельмах “Гарбуз”
Трипудовий гарбуз
На городі
Загруз.
А на цей гарбуз
Сів з дітьми
Чорногуз.
Каже він до діток:
— Сіли ми
На горбок.—
І не зна чорногуз,
Що він сів
На гарбуз.
Загадки про гарбуз
На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?…
***
Проти сонця, де тепленько,
Там свинкини лежать гладенькі:
А як тільки осінь прийде,
Зразу з хати баба вийде,
Одрубає , де хвости,
Киличе діда, щоб нести.
***
Ріс я на баштані,
Мав зелені штані,
У тік із двору,
Ліг у комору.
Я свиней боюсь,
А звуть мене …
***
Повна хата горобців, та нікуди вилетіти.
***
Без рук, без ніг, а вилізе на пліт.
***
Біг через пліт, зачепивсь та й висить.
***
Стоїть хатка без вікон без дверей, а в тій хатці повно людей.
***
Повна церква людей, та не має ні вікон, ні дверей. (гарбуз, кавун, огірок).
***
Мій брат Кіндрат через землю пройшов, мішок грошей найшов. (гарбуз).
***
Під піччю галгази, а хто знає, – не кажи. (гарбуз).
***
Ліз Мартин через тин, на тім боці пані старої збувся. (гарбуз).
***
Без рук, без ніг, та на тин лізе. (гарбуз)
Немає коментарів:
Дописати коментар