"Відновлення української державності. 1941"

Документальний (віртуальний) перегляд

   Після поразки Української революції 1917-1921 років Україна втратила незалежність, а її землі опинилися у складі СРСР, Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини.

Найбільш радикальну позицію займала ОУН(Б) на чолі зі Степаном Бандерою. Вона планувала використати німецько-радянську війну (яка вбачалася неминучою) для розгортання боротьби за суверенну українську державу. Готувалися похідні групи (до 6 тисяч осіб), які вслід за Вермахтом мали просуватися на територію Радянського Союзу. При цьому ОУН(Б) не розголошувала своїх намірів, прагнучи поставити німецьку владу перед доконаним фактом.

Радянські війська залишили Львів 29 червня 1941-го. А вже о 4.30 ранку 30 червня, не чекаючи основних сил німецької армії, до міста увійшов батальйон «Нахтігаль» (північна група «Дружини українських націоналістів», створеної після перемовин ОУН з Абвером, налічував 330 бійців на чолі з Романом Шухевичем), який мав забезпечувати проголошення державотворчого акту.

Збори проголосили відновлення Української держави («волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України») та створення тимчасового уряду на чолі з Ярославом Стецьком – Українське державне правління. З дипломатичних міркувань в останній момент був доданий третій пункт, що проголошував подальшу співпрацю з «Велико-Німеччиною» (його не було у першій редакції документу). Щоправда, він не захистив від подальших репресій і широко використовувався у ворожій пропаганді.  

Акт закликав українців «не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Влада». Наступним кроком мало стати відновлення Української держави у Києві.

3 липня 1941-го у розмові із заступником державного секретаря Рейху Ернстом Кундом Степан Бандера заявив: «Ми вступили в бій, що розгортається зараз, щоб боротися за незалежну і вільну Україну. Ми боремося за українські ідеї і цілі. Я дав розпорядження негайно організувати в окупованих німецькими військами районах адміністрацію та уряд країни… Я хотів би ще раз ствердити і вияснити, що стосовно всіх наказів, які я видавав, … я не покладався на жодні німецькі власті, ані на їхнє погодження, але тільки на мандат, який я отримав від українського народу».

Не переконавши Степана Бандеру та Ярослава Стецька відкликати Акт, за кілька днів їх заарештували і згодом направили у концтабір Заксенгаузен. 11 липня була заборонена діяльність будь-яких українських організацій, а у вересні нацисти розпочали масові арешти та розстріли оунівців.

Джерела : https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/cherven/30/1941-progoloshennya-vidnovlennya-ukrayinskoyi-derzhavy

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Akt_30_chervnia_1941

https://uk.wikipedia.org/wiki/Акт_відновлення_Української_Держави

https://kollektsiyareferatov.ru/akt-vidnovlennya-ukraїnskoї-derzhavi-30-chervnya-1941-r.html

https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=4pY6RuCm6N4&feature=emb_logo

«Дитина малює квіти» Виставка малюнків

День каное

26 червня проводять День каное. Вперше відзначений в 2007 році.
Ці червневі заходи у третьої декаді місяця мають щорічний характер.

      Каное - безкільове веслове судно, для якого характерні веретеноподібна форма корпусу і спосіб веслування одним однолопатевим лопатоподібним веслом. Належить до одного з найстаріших на Землі видів човнів, що був відомий людині з часів пізнього палеоліту. Сьогодні використовується багатьма тубільними племенами Америки, Африки, Південно-Східної Азії і Океанії.

Не шукай в болоті краба, чаплю ти знайдеш і жабу

«Основний Закон України — Конституція»

     Віконна виставка-айстопер створена в рамках 💙💛📜📖📚 Тижня правових знань «Конституція – головний підручник держави» (24-30 червня) до Дня Конституції України.💙.💛.

     Метою даної виставки  є привернення уваги громади , поширення інформації та знань про День Конституції України.

Починаючи 1996-го, 28 червня Україна відзначає День Конституції – єдине свято, яке закріплено в цій самій Конституції. Це – знаковий для українців день, бо в цей день ми, після багатьох років неприйняття і дискусій отримали основоположний документ найвищої юридичної сили.

     Спроби прийняти Основний Закон незалежної України були, починаючи з часу прийняття незалежності, і затягнулися на довгі шість років. За цей час було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, громад, партій і установ. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді. Без перерв, у результаті безупинних дискусій, голосувань по кожній статті окремо і цілими розділами 28 червня 1996 року 315 голосами була прийнята Конституція України в цілому. Міжнародне співтовариство високо оцінило Основний Закон України і назвало його найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина, що сприятиме подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Щоб ніколи світанки не здригались від слова війна

"Війна ж, погодьтеся, — річ протиприродна, що забирає у людини природою дане право на життя.Я поранений нею на все життя, і до сих пір ще часто бачу уві сні загиблих товаришів, згарища будинків, розкидану воронками землю ... Я ненавиджу війну ...   "                                                           
Б. Окуджава

    У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

  22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни.

Загальні втрати українських цивільних осіб під час нацистської окупації оцінюються близько семи мільйонів осіб, з яких близько мільйона вбитих айнзатцкомандами. Багато мирних жителів стали жертвами жорстокого поводження, примусової праці чи помсти у зв'язку з нападом партизан на німців. Серед одинадцяти мільйонів червоноармійців, близько чверті були етнічні українці.

Крім того, в Україні проводяться одні з найбільш активних бойових дій під час війни — від Київського оточення, де німці захопили понад 660 тисяч радянських солдатів і оборони Одеси до перетину Дніпра радянськими військами.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.