середа, 31 січня 2024 р.

"Цікаві слова : Частина 2". Розмовний народознавчий клуб українською

  Самобутні слова української мови  .

     Наша чергова зустріч в бібліотеці була присвячена рідкісним та самобутнім словам української мови .

Існує  питома українська лексика. Це ті слова, які виникли в українській мові надзвичайно давно, із появою тих понять, які вони позначають. Чого лише варта легендарна "паляниця" (хліб). Власне  українська лексика відображає  національні  особливості української мови.

А влучні та самобутні слова допоможуть створити добрий настрій.




Наприклад :

Обопільно

- Загалом це слово можна вживати саме в тому випадку, коли кажуть “за взаємною згодою” чи “взаємно”.

Витребеньки

– це ваші примхи та забаганки.

Обіруч

- узявшись за руки, разом, обома руками, по обидва боки.

Посиденьки

- дозвілля, яке проводять у розмовах жінки й чоловіки, сидячи на вулиці або десь у гостях.

Свічадо

- або дзеркало, або підвісний свічник.

Зоріти

- Означає випромінювати та сяяти, але часто вживається й для опису настрою чи зовнішності людей.

Українська мова багата на яскраві слова, які вдало підійдуть під будь-яку ситуацію. І кожному з нас варто застосовувати хоча б кілька з них, щоби спілкуватися впевнено та яскраво та збагачувати свою мову.

четвер, 25 січня 2024 р.

"Щоб горіла свіча окопна". Майстерня з виготовлення

Горить окопна свічка і солдат 

Тримає над вогнем замерзлі руки.

Ні премій не чекає, ні зарплат.

Стріляють кожну ніч російські орки...

Сьогодні (25.01.2024) ми передали окопні свічки для штурмової 25 бригади по одному з  напрямків у кількості 120 штук (80 - парафіново-стеаринові і 40 штук + 40 пляшечок з гелем , які не мають запаху під час горіння і їх можна використовувати у "норах". Також передали для наших захисників  дитячі малюнки, які намалювали для них наші гуртківці і 2 кг смаколиків.



Вчора (24.01.2024) разом з дітьми, батьками і представниками Громадської організації "Родина для осіб з інвалідністю", "Горнятко доброти" за допомоги волонтерів, які донатили на парафін, картон і гель у нашій бібліотечній майстерні,  дружно і завзято виготовляли окопні свічки.

 





Діти з інвалідністю уважно слухають інформацію про окопні свічки.



Вероніка і Наталя  долучилися до процесу заливання парафіну.





Окопна свічка — назва пристрою для отримання світла, обігріву, сушіння одягу та приготування їжі у вигляді бляшанки, в яку поміщений картон, що залитий воском або парафіном. Найчастіше використовується пористий картонний матеріал із картонних ящиків, наприклад із ящиків з-під бананів

Окопна свічка є універсальним і довготривалим джерелом тепла у складних умовах життя. Окопна свічка здатна обігріти та освітити невелике приміщення. Великою перевагою окопних свічок є простота конструкції та доступність матеріалів, що необхідні для їхнього виготовлення. Популярності в Україні окопні свічки набули з 2014 року з початком російсько-української війни.

Час горіння свічки різниться залежно від розміру бляшанки. Маленька бляшанка активно горить мінімум 1 годину, баночка з-під рибних консервів — близько 3 годин, а банка з-під горошку горить до 8 годин.

Спіралі для багаторазових окопних свічок

Фактично окопна свічка є одним із різновидів стандартної парафінової (воскової) свічки. Оскільки окопна свічка допомагає освітлювати та обігрівати приміщення (наприклад, окоп), вона активно виготовляється волонтерами (частіше з жерстяних бляшанок) для потреб ЗСУ, але це одноразовий виріб. З бляшанок можна зробити багаторазову окопну свічку, якщо взяти за основу конструкцію олійної лампи, тобто каганця. Загальновідомо, що для горіння олійної лампи потрібна рідка олія та ґніт, який закріплений (тримається) над олією. Функцію елемента, що підтримує ґніт, може виконувати металева спіраль з отвором на кінці (для закріплення ґноту).

"Свіча пам'яті жертвам Голокосту". Інформаційний перегляд

 Інформаційний перегляд літератури до Дня вшанування пам’яті жертв Голокосту.



Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. В Україні вперше відзначили день пам’яті жертв Голокосту на державному рівні 27 січня 2012 року.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, Голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій, у тому числі персонально для них.


1. Джонс, А. Геноцид: вступ до глобальної історії. - Київ: Дух і літера, 2019. - 696 с.


2. Історія і уроки Голокосту: збірник науково-дослідних учнівських робіт, 2006-2009 рр. - Київ, 2010. - 400 с.

3. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. №1(9) 2011 - Український центр вивчення історії Голокосту


4. Друга світова війна в історичній памяті України. - Київ-Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2010. - 247 с.