"Гудзикове свято". Виставка декоративно-промислових виробів

“Всесвітній День ґудзиків”, відзначається щорічно 16-го листопада.

День був заснований американською організацією National Button Society, в 1938-му році, в XX столітті. Деякі з нас іноді навіть не помічають, який є важливий для нас цей елемент нашого одягу, але ж без нього було б все набагато складніше.

Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз – виключно для прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурування, вироби з рослин і кісток тварин. Ґудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративну функцію, але й мав цілком певне інформаційне значення.

                                       У НАС Є КНИЖКИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ГУДЗИКАМИ.

 ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ҐУДЗИКИ

Перші ґудзики було знайдено під час розкопок стародавньому Риму. Вчені датують деякі екземпляри третім тисячоліттям до нашої ери. Не менш старі ґудзики, зроблені з панцира маленьких черепашок, кісток, металевих злитків та камінців, археологи знайшли у долині річки Інд.

Спочатку ґудзики використовували у якості прикраси, яка вказувала на високий соціальний або фінансовий статус володаря. У Давній Русі їх вважали амулетами. 

Люди, які колекціонують ґудзики, називаються філобутоністами. Перша організація з’явилася у 1939 році у Чикаго. А китаєць Бо Джинфанг, зібравши у своїй колекції понад 110 тисяч ґудзиків, зміг попасти до Книги рекордів Гіннеса.

 

У музеї ґудзиків у Швейцарії можна побачити не тільки більш 40 тисяч екземплярів, але й такі речі, як катафалк, труна або туалет, прикрашені різнокольоровими кругленькими застібками.

У Монреалі, Києві, Нью-Йорку та деяких інших містах було встановлено пам’ятники ґудзикам. А у Філадельфії є навіть пам’ятник розколотому ґудзику. 

                                            Пам'ятник гудзику в м. Осло. Норвегія

                                           Пам'ятник гудзику в м. Києві. Україна.

"Книги А. Кокотюхи". Книжкова виставка

17 листопада 1970 року народився Андрй Кокотюха  український письменник.

 Звертаємо вашу увагу на книжкову виставку з творами письменника.

 Андрій Кокотюха — український письменник, сценарист, журналіст, автор історичних, детективних, кримінальних романів, повістей та оповідань, творів для дітей. Член Національної Спілки кінематографістів України та Української Кіноакадемії. Народився в Ніжині (Чернігівщина), тому визнає вплив українського письменника Миколи Гоголя. Це проявляється в елементах готики, які автор використовує в низці детективних романів. Уже перший неоготичний детектив "Темна вода" приніс його авторові 2006-того року Гран-прі Міжнародного конкурсу романів та кіносценаріїв "Коронація слова". Працює в детективному та пригодницькому жанрах, жанрі історичного роману, трилеру, найбільше любить стиль нуар. Перша видана книжка – кримінальний роман "Шлюбні ігрища жаб" (1996 р.) Відтоді й дотепер вийшло друком 90 книжок для дорослих та дітей. Найвідоміші – "Темна вода", "Аномальна зона", "Повний місяць", "Таємниця козацького скарбу", "Гімназист і Чорна рука". Від 2012 року – автор циклів історичних, а від 2014-того – серій ретро-романів, перших "книжкових серіалів" в Україні. Найпопулярнішою вважається "львівська" серія про пригоди київського адвоката Клима Кошового. Історичний роман "Червоний" названо кращим історико – патріотичним твором за версією "Коронації слова" (2012 р.), однією зі знакових українських книжок за 30 років Незалежності за версією Українського інституту книги й Міністерства культури та інформаційної політики (2021), а також екранізовано. Фільм за однойменним романом 2017 року був у п'ятірці лідерів прокату серед українських стрічок. Загальний тираж книжок Андрія Кокотюхи в Україні – понад 500 тисяч примірників. Твори перекладені англійською, французькою, болгарською, арабською мовами. 2018 року представляв Україну на міжнародному фестивалі детективної літератури "Quais du Polar" (Ліон, Франція), де став першим перекладеним із української автором за всю історію фестивалю. За результатом опитування, проведеного Українським Інститутом Книги, детективи, пригодницькі романи і трилери Андрія Кокотюхи лідирують серед читацьких уподобань. У видавництві "Фабула" планується видання нового циклу воєнно-пригодницьких трилерів "Таймер війни". Перша книга циклу "Довга комендантська година" вийде друком у  2023 р.

                https://fabulabook.com/author/andrij-kokotyuha-2753

  

"Люди культури, яких забрала війна". Есе про трагічні історії, письменників.

                      Книги Максима Петренка і Володимира Вакуленка є у нашій бібліотеці. Їх з інтересом читають. Письменники, які  ще довго могли б жити:  писати і творити...

 Доля... Війна. Нежиття... 

У День порожніх стільців віддаємо шану загиблим у війні з росією письменникам - Володимиру та Максиму. Особисто ми були знайомі з Максимом Петренком і спогади про нього  найсвітліші і найтептепліші. Людяний, сильний, розумний, світлий...

                    Володимира Вакуленка ми знали за його книжками і віршами: теплими. смішними і зворушливими.

   МИ ПАМ'ЯТАЄМО ПРО ВАС!

💙💛💙💛💙💛💙💛🌹🌹

                      

Стільці Максима Петренка і Володимира Вакуленка назавжди залишаться порожніми, адже їх убила росія!!!

😢😢😢😢😢

"Мій брат - Метелик". Book-дискусія за книгою К. Бабкіної

    13 листопада, відомий як Всесвітній День Доброти, є символом гуманності та взаєморозуміння між людьми. Це час, коли ми маємо унікальну можливість зігріти серця наших друзів та близьких позитивними враженнями.

        Цей день бере свій початок з історичної події, яка відбулася 13 листопада 1998 року. Це була ініціатива, яка зібрала представників з різних куточків світу – Таїланду, Японії, Австралії, Канади, Великобританії, Сінгапуру та США. З часом до цього руху приєдналися й інші країни, що підтверджує універсальність та значущість доброти.

                Сьогодні читали та розглядали малюнки-ідюстраціїдо книжки і обговорювали книжку Катерини Бабкіної «Гарбузовий рік».

                   

1. Хто це сказав: «Ось ти, виріс скраю, під самим парканом, і яка з тебе користь…»?

2. Що можуть зробити восени груші та яблука, які падають

3. Що по деревах любив робити хлопчик?

4. Об що чухав спинку Цуцик?

5. Що ж не сподобалося Велосипедикові біля будинку?

                                                   

6. Кому доводилося бувати поблизу супермаркету?

7. Що тато міг принести мамі з самісінького ранку?

8. Хто першим у тиші з паркану здійнявся?

9. Хто надвечір вибіг у сад?

10. Що хлопчик зробив з Велосипедиком?

 

"Малюємо глечики". Гурток малювання

 💜💛💜💛💜

"Осінній листопад". Презентація виставки дитячих малюнків

 Сьогодні відбулася презентація виставки дитячих малюнків.

Осінь, осінь, листопад – жовте листя стеле сад,

За моря, в краї далекі, відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли, вітер віє з-за гори.

Осінь, осінь, листопад – жовте листя стеле сад.

Більше, більше листя з кленів облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій, листопад по парку йде.

Осінь, така чудова, чарівна та непередбачувана пора року. У своїй бібліотечній діяльності ми намагаємось привчати дітей бачити прекрасне у простих речах. У ці дні під час війни намагаємося бути позитивними і спонукати до цього усіх наших читачів.

Осіння природа напрочуд красива, її дивовижне поєднання червоного, жовтого, коричневого закінчується то бурхливим, то м’яким шелестом падаючого листя.

Як чудово спостерігати за різними деревами, деякі опадають при першому похолоданні, а деякі не вірять, що настала осінь і наполегливо чекають тепла.

Виставка буде функціонувати до 1 грудня 2023 року.

 

Усі бажаючі можуть відвідати бібліотеку та подивитися роботи дітей-читачів. Також можна принести свої роботи і долучитися до листопадової експозиції.

"Малюємо осінній пейзаж". Гурток малювання

  Щосереди , за будь-якої погоди наші гуртківці приходять на заняття з малювання. Сьогодні малювали осінній пейзаж в осінню пору. Діти активно приймали участь у занятті, висловлювали свої думки про кольори  і фарби, фантазували. Перед заняттям є традиція: знайомство з книжками .