«Янголи не плачуть… Вони мовчки йдуть у небо». Меморіальна година

 

Символічна акція «Янгол світлої пам’яті»
Майстер-клас – Створення паперових янголів.

Розміщення на «Дереві пам’яті». Вулична акція 

4 червня – День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це державний пам’ятний день, запроваджений для вшанування юних українців, життя яких передчасно обірвала війна, що триває з 2014 року. Дату було встановлено рішенням Верховної Ради України 1 червня 2021 року. Ще до повномасштабного вторгнення росії Україна вже зазнала втрат серед цивільного населення, зокрема дітей — у зоні проведення АТО/ООС. А з лютого 2022 року кількість невинних жертв лише зросла.

Відповідно до офіційних даних, внаслідок збройної агресії росії постраждали понад 2590 дітей. 630 загинули, ще 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Та ці цифри — не остаточні. Реальні масштаби трагедії набагато більші, особливо з огляду на брак інформації з тимчасово окупованих територій. Вже відомо про щонайменше 389 зниклих безвісти дітей. І перспектива дізнатись правду — лякає.

Російські ракети та снаряди цілеспрямовано б'ють по мирному населенню. Щодня ворожі обстріли забирають життя тих, хто навіть не встиг його сповна розпочати. Маленькі українці, які мріяли стати лікарями, альпіністами, водіями тролейбуса чи просто щасливими людьми, більше не з нами. Їх непрожиті життя — наш вічний біль. Їхні долі — вічна мука для родин і всієї нації.

Пам’ятні дні, присвячені безвинно вбитим, закатованим, розстріляним українцям — це не лише скорботний спомин, а й нагадування про звірства, які ворог чинить супроти нашого народу. Щодня о 9:00 ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Вже майже десять років триває ця кривава трагедія. Втрачати співгромадян — боляче. Але найстрашніше — втрачати дітей. Ми вічно пам’ятатимемо кожного і кожну з маленьких жертв цієї війни. І маємо зробити все можливе, аби зупинити агресора, вигнати його з нашої землі та гідно вшанувати пам’ять тих, кого вже не повернути.

«Крути – не шкодуй! Знаєш – відповідай!». Вікторина

 3 червня Світ відзначає Всесвітній день велосипеда.

Ми створили цікаву вікторину. Дайте відповіді на запитання та перевірте свої знання

Всесвітній день велосипеда в історії

1895

На виставці Stanley Bicycle Show в Лондоні було представлено 3 тисячі моделей велосипедів від 200 виробників.

1903

Відбулася перша в історії велогонка Тур де Франс — одне з найвідоміших спортивних змагань у світі.

1926

На Харківському велосипедному заводі виготовили першу модель велосипеда «Україна».

1935

25-річний американець Фред Бірчмор здійснив кругосвітню подорож на велосипеді, проїхавши близько 40 тисяч кілометрів і використавши в поїздці сім комплектів шин. Ще 24 тисячі кілометрів мандрівник проплив на човні.

1996

Змагання на гірських велосипедах (маунтинбайк) стали олімпійським видом спорту на іграх в Атланті.

2018 - 12 квітня

Генасамблея ООН проголосила 3 червня Всесвітнім днем велосипедів.

"Звільнені міста на Сході: війна росії в Україні". Ментальна карта

 Ментальні карти: інструмент для мислення, навчання та планування

 Що таке ментальна карта?

Це схема, що починається з центральної теми в центрі аркуша (або екрана), від якої розходяться гілки з підтемами, ключовими словами, зображеннями та асоціаціями. Для чого використовувати ментальні карти?

Можна для створення планів або концепцій; генерації ідей (мозкових штурмів);  для підготовки до виступів або іспитів; для вивчення нових тем, для особистісного розвитку.

Мета створення цієї ментальної карти для візуалізації театру воєнних дій та кращого розуміння подій на фронті. та успішних операцій  ЗСУ в історичному контексті.

 Російсько-українська війна: хронологія подій з 2014 до 2025 року

Війна росії проти України триває понад 10 років, починаючи з анексії Криму у 2014 році.

 2014: Початок війни

• Лютий-березень: росія анексує Крим, використовуючи військові сили та організовуючи незаконний референдум.

• Квітень: Початок збройного конфлікту на Донбасі; утворення самопроголошених ДНР і ЛНР.

 У період з 3 червня по 30 серпня 2014 року українські сили провели низку успішних операцій зі звільнення міст і селищ на сході України, які були тимчасово окуповані проросійськими бойовиками. Ось хронологія ключових подій:

Червень 2014 року

• 3–4 червня: Звільнення м. Лиман (тоді — Красний Лиман) силами 25-ї, 79-ї, 95-ї аеромобільних бригад та Національної гвардії України. 

• 13 червня: Звільнення м. Маріуполь. 

• 14 червня: Звільнення м. Щастя. 

• 19 червня: Звільнення населених пунктів Лиманської громади, зокрема Ямполя та Закітного. (svitlo-vca.gov.ua, Донецька обласна адміністрація)

Липень 2014 року

• 5 липня: Звільнення міст Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка. 

• 6 липня: Звільнення м. Бахмут (тоді — Артемівськ). 

• 12 липня: Звільнення м. Сіверськ. 

• 21 липня: Звільнення м. Торецьк (тоді — Дзержинськ). 

• 22 липня: Звільнення міст Сєвєродонецьк, Попасна та Соледар. 

• 24 липня: Звільнення м. Лисичанськ. 

• 30 липня: Звільнення м. Авдіївка. (Міністерство у справах ветеранів, svitlo-vca.gov.ua, АрміяInform, Український інститут пам'яті)

Серпень 2014 року

• 1 серпня: Звільнення м. Красногорівка. 

• 4 серпня: Звільнення м. Мар’їнка. 

• 8 серпня: Звільнення м. Міусинськ. 

• 13 серпня: Звільнення м. Гірське. 

• 21 серпня: Звільнення Станиці Луганської. (svitlo-vca.gov.ua, АрміяInform, Гал-інфо)

Ці операції стали важливими етапами у відновленні контролю України над частинами Донецької та Луганської областей, що були тимчасово окуповані проросійськими силами у 2014 році.

2022: Повномасштабне вторгнення

24 лютого: росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну.

Березень: Оборона Маріуполя; бомбардування драмтеатру, де загинули сотні цивільних.

Квітень: Звільнення Київщини; світ дізнається про злочини в Бучі.

Вересень: Успішний контрнаступ ЗСУ на Харківщині; звільнення понад 500 населених пунктів.

Листопад: Звільнення Херсона — єдиного обласного центру, який Росія окупувала з початку вторгнення.fakty.com.ua, vikna.tv, rayon.in.ua

 2023–2024: Тривала боротьба

Червень 2023: Підрив Каховської ГЕС російськими військами, що спричинило екологічну катастрофу.

Вересень 2023: Атака на штаб Чорноморського флоту в Севастополі.

2024: Росія відновлює наступальні дії на сході України.( vikna.tv, rayon.in.ua)

 2025: Поточна ситуація

Станом на червень 2025 року, бойові дії тривають на Сході та Півдні України. Україна продовжує захищати свою державність та суверенність.

«Шахи: гра і стратегія у поєднанні». Шаховий гурток «Казкові шахи»

«Шахи: гра і стратегія у поєднанні» — чарівна подорож у світ казкових шахів

У кожної дитини є свій шлях до відкриттів: хтось мріє про космос, хтось будує замки з кубиків, а хтось — входить у чарівний світ шахів. Саме таку незвичайну подорож пропонує гурток «Казкові шахи», де класична гра оживає в образах героїв, пригод і стратегії.

«Шахи: гра і стратегія у поєднанні» — це більше, ніж урок. Це — казка, де чорні й білі поля стають сценою для справжнього інтелектуального театру. Пішак — це не просто фігура, це відважний мандрівник, що мріє стати королем. Кінь — лицар із далекої країни, що рухається химерними стрибками, завжди готовий на несподіваний маневр. А ферзь — справжня королева шахового королівства, найсильніша і найрозумніша героїня цієї гри.

На заняттях гуртка діти не просто вчаться правилам, вони розігрують цілі казкові сюжети. Вони створюють історії, де кожна шахова партія — це битва між добром і злом, де розвивається логіка, стратегічне мислення, а разом із тим — фантазія і творчість.

Шахи у цьому гуртку — це не змагання, а мандрівка. Тут вчаться не боятися програшу, адже кожен хід — це урок. Тут розвивають терпіння, увагу і повагу до суперника. А ще — тут сміються, радіють, мріють. Бо казкові шахи — це місце, де кожна дитина може стати героєм своєї власної шахової легенди.

І найголовніше — це гра, яка вчить думати, вірити в себе і робити кроки вперед. Один за одним. Як пішак. Назустріч мрії.

«Співаймо українські пісні, бо ворог не може». Концерт за участі українського народного хору «Либідь».

 У тиші книжкових полиць, між рядками вічних істин і мудростей, 25 травня 2025 року ожила душа української пісні. У затишному просторі бібліотеки, де зазвичай панує спокій читання, раптом зазвучала сила нашої нації — голоси українського народного хору «Либідь», під керівництвом неймовірної Людмили Демченко.

Концерт із символічною назвою «Співаймо українські пісні, бо ворог не може» став справжнім емоційним потрясінням. Цей виступ був не просто серією пісень — це був акт пам’яті, спротиву, любові до рідної землі. Кожна нота лунала, як постріл у серце ворогу, як молитва за живих, як подих надії на мир.

Українська народна пісня під час російсько-української війни: голос народу, що не мовчить

У найтемніші часи народ звертається до свого коріння, до джерел сили, що передавались із покоління в покоління. Для українців таким джерелом завжди була і залишається народна пісня — жива, емоційна, глибока, наповнена правдою. Під час російсько-української війни вона набула особливого звучання, стала духовною бронею, оберегом і символом незламності нації.

Народна пісня — це не просто культурна спадщина. Це голос предків, який підказує, як вистояти, коли навколо — вогонь і біль. У піснях збережена вся історія боротьби — від козацьких часів до визвольних змагань ХХ століття. І саме тому сьогодні, коли знову доводиться боронити свою землю, ці пісні звучать так актуально й сильно.

На фронті українські воїни співають «Ой у лузі червона калина», «Пливе кача», «Там, де ми — там Україна». У волонтерських центрах, у притулках, на станціях метро під час повітряних тривог — пісня єднає людей, додає сил, втамовує страх. Вона зшиває народ у єдину громаду, нагадуючи: ми не самі, ми з Україною, а Україна — з нами.

Українська народна пісня також стала інструментом культурного спротиву. Коли світ чув ці пісні з вуст українських біженців, у соціальних мережах, у виконанні хорів чи окремих виконавців — він відчував серцем, що це не просто пісні. Це крик душі народу, який не скорився.

І поки звучить українська пісня — звучить Україна. Бо її пісня — це її душа. Незламна, співоча, вільна

Глядачі — дорослі, молодь, навіть зовсім юні — слухали з відкритими серцями. Дехто зронив сльозу, хтось стискав руку поруч. В залі панувала єдність — така, яку дарує лише українська пісня. Вона звучала просто, без пафосу, але в ній було все: історія, біль, радість, віра.

Хор «Либідь» не просто співав — він говорив до кожного: «Ми є, ми живі, і ми співаємо — отже, перемагаємо». Особлива заслуга в цьому належить Людмилі Демченко — її відчуття слова, її глибоке розуміння кожного твору робили виконання до болю правдивим.

У цей день бібліотека перетворилася на храм українського духу. І кожен, хто був присутній, виніс із собою щось незабутнє: пісню, що гріє серце навіть у найтемніший час. Цей вечір став ще одним доказом, що наша культура — це зброя, яку не здолати. І вона ж — наш світлий шлях до перемоги.

" Культурне розмаїття світу". Заочна подорож країнами світу

 22 травня, 15:00

 Бібліотека

Світ неймовірно багатогранний і кольоровий — саме це стало лейтмотивом заочної подорожі «Культурне розмаїття світу», яка відбулась у нашій бібліотеці. А ще 21 травня, в Україні вперше відзначили День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – згідно з Указом Президента від 27 грудня 2024 року. Цей день нагадує про важливість поваги, взаєморозуміння та підтримки між представниками різних національностей і культур.

Бібліотека підготувала цікаву колекцію літератури про культуру різних народів світу "Культурне розмаїття світу".

Наш культурний маршрут пролягав до сонячної Палестини. Гостею заходу стала учениця загальноосвітньої школи №12 — Нур, яка родом із Палестини. Вона поділилася з учасниками заходу теплими спогадами про свою батьківщину, розповіла про народні звичаї, кулінарні традиції, родинні цінності та надзвичайно важливу для культури країни традицію носити хіджаб — як символ скромності, духовності та національної ідентичності.

 Особливу увагу Нур приділила:

історії виникнення традиції носити хіджаб;

різноманіттю стилів його носіння у різних регіонах;

сучасному сприйняттю цього атрибуту молоддю;

традиційному вбранню жінок на свята.

 Присутні мали змогу побачити:

кольорові фото краєвидів Палестини;

традиційний палестинський одяг;

зразки національної вишивки — татріз, яка включена до списку матеріальної спадщини ЮНЕСКО.

 Також, бажаючі змогли приміряти хіджаб, який Нур люб’язно принесла і розповіла як правильно його одягати.

Продовження подорожі

Подорож не обмежилась лише Палестиною. У віртуальному форматі учасники «відвідали»:

Індію — дізналися про традиції святкування Дівалі, ритуал мехенді та значення кольорів у сарі.

 Весільне сарі

Ритуал мехенді

Ритуал мехенді

Японію — захопилися культурою хана-мі, чайною церемонією та естетикою кімоно.

У ханамі немає чітко визначених дат і часу. Більш того, японці вважають, що весна наступає тільки тоді, коли розпускається перша квітка сакури, а в кожному регіоні Японії це відбувається в різний час. Це пов'язано з розташуванням самої країни: Японські острови протягнуті від півночі на південь. На півдні Японії цвітіння сакури починається ще в лютому, а до середині квітня добирається і до півночі. На самому північному острові Японії – Хоккайдо – цвітіння сакури можна застати в середині травня.

Мексику — відкрили для себе яскравий світ Дня мертвих, костюми «катріни» та смак тако.

Фігура Катріни, символу Дня мертвих, Мехіко, 22 жовтня 2023 року. Фото: AP Photo/Ginnette Riquelme

Нігерію — побачили яскраві образи з африканськими візерунками, дізналися про традиції племені йоруба та музику афробіт.

Традиції йоруба – персональний бог та ритуал передбачень

На завершення заходу прозвучали музичні композиції з різних країн світу — мелодії, які передають душу народів.

 Враження учасників

Учасники відзначили, що подорож стала не лише пізнавальною, а й душевною. Вона навчила поважати інші культури, відкривати нове і бути толерантними до різноманіття у світі.

Захід відбувся в межах циклу «Бібліотека — простір культурного діалогу».

З днем вишиванки! 2025