Червневе сонце м’яко пробивалося крізь густе листя старих дерев, малюючи на траві кумедні сонячні зайчики. У сквері було галасливо, як і зазвичай: десь далеко гавкав песик, шурхотіли самокати, а на літній майданчик потроху збиралися дітлахи. Сьогодні тут облаштували справжню читальню просто неба.
Спочатку діти соромилися. Хтось тулився до мами, хтось крутив у руках іграшку...
Вітерець легенько гортав сторінки, а малеча так захопилася, що забула про все на світі. Вони разом сміялися з кумедних моментів, розглядали деталі на ілюстраціях і навперебій вгадували, що ж буде далі.
Коли історія закінчилася, ніхто не хотів розходитися. Кожен обрав собі по книжці: хтось умостився на лавці, гортаючи казку про драконів, а хтось просто стояв, занурившись у пригоди. Сквер ожив зовсім іншою, магічною атмосферою. Виявилося, що читати разом на свіжому повітрі — це не про навчання, це про справжнє літнє диво.
Немає коментарів:
Дописати коментар