Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити й закликати весну, святкування приходу теплої пори.
В українській традиції свято має кілька назв. Від Масниці, Колодія, Сиропусту до Сирного чи Бабського тижня – усе це наші назви, а от Масляна – російський варіант свята. Після довгих заборон у 1960-х роках XX століття знову дозволили святкувати Масницю, але пропагували її російську версію. Так і прижилась назва Масляна, від якої варто відійти.
У Масниці переплелись язичницькі традиції проводів зими та зустрічання весни, які наклались на православний церковний календар. Свято нагадувало неодруженим про важливість створення сім'ї, а спалене в кінці тижня солом'яне опудало – про перемогу весни над зимою. В Європі у цей період також відбувається щось подібне – карнавали.
Цілий тиждень перед Великим постом уже заборонялось їсти страви з м'ясом. Але на зміну їм приходили традиційні для України вареники, налисники, млинці зі солоними начинками, сирники та інші страви з молока, яєць і сиру.
Цікаво, що традиції української Масниці також відрізняються від Масляної. Наприклад, в Україні готують насамперед не млинці, а вареники з сиром, политі сметаною – це головна страва свята. Варять вареники і з іншими начинками. «Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця», – каже українська народна приказка, а українські козаки свого часу жартували – мовляв, на Масницю навіть турки вареники їдять.
Кожен тиждень Масниці має свою назву і традиції:
понеділок – перший день Масниці називається «Зустріч» і тому заведено запрошувати до себе найближчих, пригощати їх смаколиками;
вівторок – другий день має назву «Загравання» і присвячений веселим забавам, катанням на санках;
середа – третій день свята називається «Ласунка», коли кожен гість має отримати свою порцію пригощань млинцями;
четвер – четвертий день називається «Розгуляй», коли гучні святкування мають тривати від ранку до вечора;
п'ятниця – п'ятий день має назву «Тещині вечірки», коли зять запрошує в гості і пригощає батьків дружини;
субота – шостий день називається «Посиденьки зовиці», коли невістка запрошує до в гості рідних батьків та батьків чоловіка;
неділя – сьомий день називається «Прощеною неділею», коли треба попросити пробачення у тих, перед ким ми завинили. В останній день Масниці також спалюють ляльку з соломи.
Прикмети на Масницю :
Якщо млинці виходять пишні та красиві, то й рік буде щасливим і багатим на врожай, а якщо прилипають і рвуться – будуть труднощі;
хто на Масницю на частування скупиться, той за рік розориться;
першим млинцем згадують покійних родичів;
чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів доведеться зустріти цього року;
якщо зятю припали до душі тещині млинці, то вони проживуть цей рік у злагоді та взаєморозумінні;
несподівані гості на Масницю – щастя у домівці.
А ще в народі вірили, якщо на Масницю мороз, то літо буде спекотним. А ось, якщо в цей період курка може напитися з калюжі, отже весна прийде рано і мине швидко.
Бібліотечні книги:
Морозенко, М. Наші звичаї і традиції. – Київ: IPIO, 2023
Капранови Б. Веселих свят - Київ: Гамазин, 2014
Рідна моя Україна. – Харків: Віват, 2019
Россі, П. Їсти: потреба, бажання, одержимість. – Київ: Ніка-Центр, 2018
Українські традиції і звичаї. Харків: Фоліо, 2007
Немає коментарів:
Дописати коментар