Бібліотека сімейного читання імені Олеся Гончара ЦБС Солом'янського району міста Києва
Афіша
- Головна сторінка
- Про бібліотеку
- Календар знаменних та пам'ятних дат 2025 року
- Інформаційне представництво бібліотеки в інтернет
- Афіша
- Проєкти, програми бібліотеки
- "Товсті книжки" - проєкт популяризації сучасної літератури
- Музейна кімната "Світлиця Олеся Гончара"
- «Своє: етноестетика». Власний етно проєкт бібліотеки
- Бібліотечний проєкт «Українська автентика: від давнини до сучасності».
- Народознавча світлиця "Калина"
- Книжкові новинки, колекції
- ВІдповідальне батьківство
- Територія творчості: гуртки...
- Гурток малювання "Я люблю малювати"
- "Казкові шахи". Гурток для дітей
- Майстер-класи
- Розмовний народознавчий клуб українською "Народ скаже - як зав'яже"
- Фотофакт
- Пункт Незламності у бібліотеці
- Про нас пишуть
- Інтелектуальне дозвілля
- АРХІВ віртуальної довідки
четвер, 29 лютого 2024 р.
вівторок, 27 лютого 2024 р.
"Буду жити...".Літературна вітальня
У теплій та дружній атмосфері проходила літературна вітальня «Буду жити…», присвячена творчості української поетеси Лесі Українки.
Ця зустріч відбувалася за участю самобутньої поетеси - Валентини Кочан, яка є постійною читачкою бібліотеки та є великим поціновувачем української класичної літератури і поезії.
Пані Валентина Кочан прочитала власний вірш, який написала спеціально для зустрічі у вітальні і презентувала його:
Горить і не згасає безсмертна зірка Лесі Українки, вона освічує дорогу для людей величністю і славою ідей.
Так, спадщина літературна Лесі Українки геніальна, щедра і глибока, вона для нас. Як світло, як вода жива дає наснагу, як побороти зло навчає і надихає нас творити добрі справи і діла.
Славетна поетеса має в серці те, що не вмирає, вогнем божественним горять її слова, вони палкі, як блискавиці, як проміння сонця, вони живі, безсмертні Лесині слова.
І гімн життю звучить оптимістично, сьогодні згадую його слова:
«Я хочу крізь сльози сміятись,
серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись, жити хочу.
Геть думи сумні!»
Ми, люди, хочем жити вільно і щасливо, у світі, де горя і зла немає.
Шануємо подякою Твою ми світлу пам'ять, поетесо,
Хай Україна в славі розцвітає!
(Твір написала Валентина Миколаївна Кочан)
Сьогодні звучали вірші великої української поетеси Лесі Українки, згадували факти із її життя та біографії . Перелистали томи академічного видання творів великої поетеси. Декламували вірші Лесі Українки, які були написані у різні роки.
А наостанок, присутні переглянули книжкову виставку «Поетичне слово Лесі Українки», де представлено книжкові видання творів великої поетеси.
четвер, 22 лютого 2024 р.
середа, 21 лютого 2024 р.
"Розповідь про Шулявку". Краєзнавча година
понеділок, 19 лютого 2024 р.
"День Державного Герба України". Інформування
Сьогодні, 19 лютого, відзначається День Державного Герба України.
З давніх часів символ Тризуба використовувався як оберіг. Археологи знаходили це зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу тощо).
Тризуб – це відголос історії нашої нації та символ боротьби за суверенітет нашої Держави. Кожен патріот та свідомий українець схиляє голову перед гербом своєї країни. Тим самим він схиляє голову перед своїми пращурами, які брали участь в розбудові нашої країни та відстоювали її самобутність і незалежність.
Сьогодні Тризуб, беззаперечно, один з найвпізнаваніших символів України в усьому світі.
Тризуб об’єднує українських патріотів, наших Захисників та Захисниць.
Пропонуємо переглянути книжкову виставку "Державний Герб України як зброя".
"У Міжнародний день дарування книг". Благодійна акція-ініціатива
Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу: бібліотеці, другу, членам родини.
середа, 14 лютого 2024 р.
"З любов'ю: дякуємо ЗСУ". Фольклорно-музична година.
З давніх-давен український народ вирізняється своєю музикальністю. Українська після здобула визнання в цілому світі. Народна лірика своїм походженням сягає в глибину століть. За допомогою мовних засобів, художньої уяви та фантазії людина вкладала в мелодії власні спостереження за природою, навколишнім світом, а також емоції та почуття, що вирували в її серці.
Відбулася фольклорно-музична година «З любов’ю: дякуємо ЗСУ» за участю народного хору «Либідь», (керівник Людмила Демченко).
Завданням заходу було створення позитивного настрою мешканців району через українську патріотичну і ліричну пісенну творчість, спонукання до комунікацій та вираз подяки нашим ЗСУ за наш захист. Ми маємо змогу читати, спілкуватися, співати у такий складний час, коли йде війна.
У виконанні хору звучали повстанські, патріотичні і ліричні пісні.
На заході були учні 11-го класу середньої школи №12 , користувачі бібліотеки, мешканці району.
"Ідеї для створення Валентинки". Творча майстерня
Сьогодні творча майстерня відбулася у середній школі №22 для учнів перших класів групи подовженого дня. Молодші школярі познайомилися з історією свята і вчилися виготовляти валентинки блакитно-жовтих кольорів, підписали листівки з добрими побажаннями для ЗСУ.
Ці листівочки діти доручили нам передати для захисників і захисниць через волонтерів.
понеділок, 12 лютого 2024 р.
"Казка В. Короліва - Старого "Хуха - Моховинка". Літературна година
"Рани чужої війни" . Інформування
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а для переважної більшості українців – це день вшанування пам’яті загиблих воїнів-афганців.ривала афганська війна жорстоко зачепила всіх її учасників. Це незагоєна рана, невідступний біль, порожнеча в серцях батьків і дітей. В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій.
Факт, що нинішня Україна стала жертвою російської агресії, спонукає до переосмислення подій тридцятилітньої давності. Війна в Афганістані 1979-1989 років – військова агресія з боку Радянського Союзу, жертвою якої стали щонайменше півмільйона мирних жителів цієї країни. Також, це злочин СРСР проти військовослужбовців Радянської Армії (часто 18-20-річних), яких без згоди та відповідної військової підготовки відправляли на війну. На совісті керівництва СРСР загибель, поранення, хвороби та зламані долі тисяч цих людей.