Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
( Оксана Забужко)
26 вересня, щороку, країни ЄС відзначають день мов. Європейський день мов - це свято молоде. Його виникнення
пов'язане з тим, що нове тисячоліття ЮНЕСКО оголосило століттям
поліглотів. І в перший рік 21 століття сталося і перше святкування
«Європейського дня мов». Ініціаторами створення такого свята у свій
час виступили Європейська комісія і Рада Європи.
Мова і культура
Ми пізнаємо світ навколо нас, класифікуючи його на об'єкти, явища, відчуття, - практично будь-що значуще. І робимо ми це за допомогою мови.
Лінгвісти називають це "мовною картиною світу", іншими словами, мова, якою ми говоримо й визначає, як ми бачимо світ.
Наприклад, його кольори: так, в англійській мові немає окремих назв для синього і блакитного кольору, деякі індонезійські мови розрізняють лише "темні" і "світлі" відтінки, інші - мають одну назву для зеленого і синього.
За допомогою мови ми визначаємо й наші емоції. Чи відоме вам, приміром, відчуття "мбукі-мвукі", непереборне бажання скинути одяг під час танцю (в мові банту) або португальське "саудаде", ностальгія за кимось або чимось, чого взагалі могло й не існувати.
Вивчаючи мови інших народів, ми розширюємо свою картину світу, адже починаємо дивитися на нього крізь призму іншого світогляду.
Мови, що зникаютьЗа даними ЮНЕСКО, в світі щодва тижні вмирає мова. Здавалося б, це на так і страшно, адже у світі цілих сім тисяч мов. Утім, з кожною зниклою мовою людство втрачає колективну пам'ять минулих поколінь.
Деякі народи це чудово усвідомлюють і роблять все можливе для збереження рідкісних мов.
Наприклад, швейцарці, які надали ретороманській мові статус державної, хоча нею розмовляють менш ніж 0,5% мешканців країни, або баски, які взялися за відродження своєї мови, найстарішої в Європі.
Немає коментарів:
Дописати коментар