17 червня - Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами!
Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.
Щорічно людство продовжує втрачати 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тон родючих ґрунтів, на яких можна було б отримувати 20 млн. тон зерна. Від опустелювання деградації земель та посух безпосередньо страждають близько 1,5 мільярдів людей, а від нестачі води - до 40 % населення земної кулі. Щохвилини у світі деградує 10 га ґрунтів; опустелювання зазнають 23 га земель; емісія вуглецю підвищується на 6150 тон; від голоду вмирає 16 людей, з яких 12 дітей.
17 червня відзначається у світі як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Рішення про його відзначення у 1995 році прийняла Генеральна Асамблея ООН у зв’язку з річницею прийняття Конвенції боротьби з опустелюванням 17 червня 1994 року.
Сучасний стан земельних ресурсів і ґрунтового покриву країни свідчить про агроекологічну незбалансованість структури земельних угідь. У зв'язку з таким станом ґрунтів виникла необхідність вжиття відповідних заходів, одним з яких є еколого-ландшафтна спрямованість землеустрою і системи землеробства, яка передбачає ряд напрямків: виведення деградованих земель зі складу ріллі; залуження деградованих земель; створення захисних лісових насаджень; формування ґрунтозахисної структури агроландшафтів (захисні лісонасадження, гідротехнічні споруди) та впровадженням науково обґрунтованих сівозмін, прогресивних технологій збереження та відтворення родючості ґрунтів при веденні землеробства.
Також одним з пріоритетних напрямків в охороні ґрунтів від ерозії та деградації є формування національної екомережі, яка створюється з метою поліпшення умов для формування і відновлення довкілля та збереження ландшафтного біорізноманіття. Пріоритетним напрямом заповідної справи є збереження залишків цілинних земель, місць зростання рідкісних і зникаючих видів рослин, лісів - типових поліських і лісостепових ландшафтів.
У землекористувачів перед землею є обов’язок – зберегти її родючість для нащадків. Коли в суспільстві йде мова про споживання екологічно чистої сільськогосподарської продукції – це повинно лише спонукати товаровиробників до збереження родючості ґрунтів.
Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації під час війни є одним з найважливіших напрямків управління на місцях,
Про це будемо пам'ятати
Немає коментарів:
Дописати коментар