Тематичне повідомлення

 «Вітром змін мінялася імперія…» (до 30-річчя створення українського правозахисного товариства імені В. Стуса «Меморіал»). 

Цілями «Міжнародного Меморіалу» є:

• допомога у побудові розвинутого громадянського суспільства та демократичної правової держави, що виключає повернення до тоталітаризму;
• участь у формуванні суспільної свідомості на основі цінностей, демократії та права, подолання тоталітарних стереотипів та затвердження прав особистості у політичній практиці та суспільному житті;
• участь у відновленні історичної правди та шануванні пам'яті жертв політичних репресій тоталітарних режимів.

Ініціативна група по створенню Українського «Меморіалу» вперше зібралась 8 грудня 1988 року в «Будинку кіно» м. Київ, а 4 березня 1989 р., у тому ж приміщенні відбулась установча конференція на якій був прийнятий статут та обрані керівні органи всеукраїнського Товариства «Меморіал».

Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. З квітня 1991 «Меморіал» носить ім'я Василя Стуса.

Участь у створенні взяли творчі спілки, редакції журналів, Інститут літератури АН України, митці, науковці, студентська молодь, активісти демократичного руху.

Основні завдання:

• громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності;
• увічнення пам'яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства.

Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, «Меморіал» організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів «Меморіалу» та проведених ним депутатів 17 квітня 1991 Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Статут Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса зареєстрований 25 грудня 1992 Міністерством юстиції України. Реєстраційне свідоцтво № 362.

«Меморіал» виступив 1992 року ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему «Комунізм — глухий кут цивілізації»; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС-КПУ («Нюрнберг-2»); за його ініціативою було утворене депутатське об'єднання «Нюрнберг-2», організований міжнародний симпозіум «Голодомор-1933», проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення.