В вагоні плакали дівчата.
Біля вагона матері.
А віхолиця лютувала
Всю ніч морозну до зорі.
Сьогодні 75 років від початку масового вивезення українського населення з окупованих територій на примусову працю до нациської Німеччини.
Той 1942, густо зрошений людськими сльозами і кров'ю, лишив незаживаючі на серці спогади у тих небагатьох, які ще живуть. Примусова праця людей у Німеччині стала в європейській історії ХХ століття безприкладним явищем.
Для мільйонів юнаків та дівчат це означало розлуку з рідними, втрату вітчизни, загибель своїх найкращих років. Замість того, щоб здійснювати свої власні мрії, вони були змушені виконувати накази ворожої воєнної машини.
До цієї сумної дати ми підготували історичну викладку та провели інформаційний перегляд для користувачів нашої бібліотеки.
Бібліотечні джерела:
- Батурин С. OST: роман.-Л.: Кальварія, 2005
- Лубенець К. Дівчата без наречених.-К.: Яр.Вал, 2002
- Педак В. Гірке слово - остарбайтер.-Л.: НВФ, 2009
- Українські невільники третього рейху (минуле і сучасність): публіцистична хроніка.-Л.: Кальварія, 2005
- Чуханов И. Не забудьте о нас: документальная повесть.-К.: Випул, 2004
Немає коментарів:
Дописати коментар