понеділок, 19 квітня 2021 р.

"Міжнародний день часнику, або Часниковий день"

Тематична довідка

   Часник за народними уявленнями відігравав важливу роль як оберіг від злих сил. Наділення часнику чудодійною силою було зумовлене цілющими властивостями цієї рослини, культової для кожного українця.
   Часник вперше потрапив до нас з Візантії в 9 столітті. Його клали в чашу з вином, їли з хлібом, а знатні люди вкладали часник в вуха, чим дивували іноземних послів.
    На теренах України раніше у кожному будинку і на кожному столі обов’язково повинен бути часник. Це традиція, яка дісталася нам від наших дідусів і бабусь.


Наші пращури вірили, що часточка часнику в кишені здатна захистити від вроків і пристріту. Голівку часнику воїни вішали на груди – як захист від ран. А для перемоги, волхви радили вкласти три часникові зубці в чобіт. Його садили на могилах – щоб дух не повернувся в будинок, а тіло не перетворилося на вампіра. Напередодні поминальних днів, господині натирали ним вікна і дверні пороги, вішали в’язки біля сходів і навіть на домашню худобу.
Крім цього, часник був обов’язковим гостем на весільних обрядах. Його вплітали у вінок і косу нареченій і клали у взуття нареченому.
Породіллі клали на груди часничини, а немовляті натирали ним стопи і грудку, вішали над колискою і вшивали в одяг. Перед тим як хрестити дитину, мати з’їдала зубчик часнику і дихала його духом на дитя.
Часник, за уявленням українців Карпат, наділений захисною магією: у вінок молодої вплітали зубки часнику, щоб оберегти її від уроків, що знайшло відображення й у пісні:

Приступи, мамко, ближе,
Як ся віночок ниже,
Подай, мамко, голку,
Та й ниточку шовку,
Пришити часничок
На золотий віночок.


В Давній Україні часник використовували як охоронний засіб від «морового повєтрія». Пили на честь язичницьких богів, кладучи в чашу часник: «І огню [Сварожичу] моляться, і чесновиток — богом же його творят — єгда оу кого будет пир, тогда же кладут у ведра і в чаши, і пьют о ідолех своих, веселащись...»
Вираз “товкти на когось часник” означає розпочинати якусь лиху та підступну справу: “Вже на мою голову чорти часник товчуть”. Інший стійкий вираз — “втерти часнику” — означає добряче провчити, зазвичай — побити кого-небудь: “Зараз як втру тобі часнику, то знатимеш”.
Про часник багато згадувань у фольклорі. Йому приписувалася незвичайна сила, вважалося, що він захищає від вампірів, а молодята, які випили напередодні весілля настій часнику з молоком, були підготовані нести разом горе і радість спільного життя.
Часникова паста і масло – чудовий засіб від запалення і зараження ран.Він також зміцнює імунітет і допомагає боротися з хворобою. Часник знижує рівень холестерину в крові, нормалізує роботу серцево-судинної системи.Підвищує витривалість - часник активізує працездатність, поліпшує фізичні показники сили і витривалості організму.


Сьогодні відомо, що часник — це природний антибіотик і антисептик.Ну, а народна медицина в усі часи використовувала часник в лікуванні недуг.
День"смердючоїтроянди"-.саме так американці жартома називають дату, присвячену гострому овочу.
Під час цього оригінального свята вони готують часникові спагетті, а в невеликих містах влаштовуються костюмовані паради. А в кафе і ресторанах можна скуштувати досить незвичайні страви з часнику.
На параді, присвяченому цьому трохи дивному святу, учасники вбираються в безглузді часникові костюми, натягують на голову смішні часникові шапки і виходять на вулиці невеликих містечок, щоб разом повеселитися і віддати дань пошани гострому овочу. Під час святкових жартівливих заходів навіть вибирають часникову королеву, яку прикрашають імпровізованою короною з великої голівки часнику.

І ще цікавий факт: назва міста Чикаго (Chicago) — це змінене французами слово з мови місцевих індійців Майамі-Ілінойс «shikaakwa», яке означає «дикий часник».

Українці теж дуже поважають часник. Бо яке ж сало без часнику, а  українець без гумору та гострого слова?


Хто гострого хоче - часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем випікає.

Загадка :
Стріли випустив у небо,
Сам захований в землі.
Знає: всім на зиму треба
Його зубчики малі…
(Часник)




«Прощавайте, всі хвороби,

Вимітайтеся, нероби,

Всі болячки й паразити –

Досить наші сили пити!

Працювати завжди звик

Цар городів, Пан Часник!»

Оля Стасюк.


УКРАЇНСЬКИЙ ЖЕНЬШЕНЬ

Хоч траплялося, друже, всього на віку –
Вистачало і меду, і перцю, і солі!
І колись, і тепер – як нам без часнику?!
Не смачні нам без нього – і страва, і доля!

І хоч серце беззахисне – ніби мішень! –
Але думи високі і радість не квола!
Український женьшень, український женьшень
У найтяжчу хвилину не зрадить ніколи!

І тому нам не варто втрачати надій –
Організм – буде в нормі! І сили – багацько… –
Як часник на городі міцний і рясний,
Так, звичайно ж, міцний – ніби вдача козацька!

А коріння душі – у глибинах століть!
І нехай нас обходять і смуток, і згуба.
А ми скажемо – Будьмо! – і будемо жить –
Як один, салоїди і часниколюби!

І хоч серце беззахисне – ніби мішень! –
Але думи високі і радість не квола!
Український женьшень, український женьшень
У найтяжчу хвилину не зрадить ніколи!


Володимир Даник. 2012



Про часник в книжках:


Войтович, В.М. Українська міфологія [Електронний ресурс]/ В.М. Войтович. - Київ: Либідь, 2002. - 664 с. - Режим доступу: http://bit.do/fQu46



Пісня про часник" слова Ніни Кордонської, музика Івана Пустового


Інтернет-посилання

Немає коментарів:

Дописати коментар